Вікіпедія

Корнеліс Круземан

Корнеліс Круземан (нід. Cornelis Kruseman, нід. вимова: [kɔrˈneːlɪs ˈkrysəˌmɑn]; 25 вересня 1795 — 14 листопада 1857)- нідерландський художник.[9]

Корнеліс Круземан
нід. Cornelis Kruseman
Автопортрет
Народження 25 вересня 1797(1797-09-25)
Амстердам, Батавська республіка
Смерть 14 листопада 1857(1857-11-14) (60 років)
  Ліссе, Нідерланди
Країна Нідерланди Нідерланди
Жанр Живопис
Діяльність художник, літограф, художник-гравер
Роки творчості 1814[1] — 1857[1]–1857[1]
Вчитель François-Joseph Navezd
Відомі учні Ян Адам Круземан, Герман Фредерік Карел тен Кате, Адріанус Йоханнес Енле, Раден Салех
Член Нідерландська королівська академія наук
Твори Portrait of the actor Gerrit Carel Rombach (1784-1833)d, The Entombmentd і Interior with Peasant Family and Sleeping Catd
Роботи в колекції Національний музей світових культурd[2], Центральний музей Утрехта, Міський музей «Лакенхал» (Лейден)[3][4][…], Гет-Лоо, Museum Catharijneconventd, Aartsbisschoppelijk Museumd, Bisschoppelijk Museum Haarlemd, Гаазький муніципальний музей, Museum of Living Dutch Mastersd, Рейксмузей, Музей Тейлора, Амстердамський музейd, Geldersch Landschap en Kasteelend[6], National Museum Paleis het Lood[7], Royal Collections of the Netherlandsd[8], Princeton University Art Museumd, Мауріцгейс, Музей Принценгоф, Замок Зуйленd, Museum Van Loond, Музей Бойманса - ван Бенінгена, Rijksmuseum Twenthed і Sanssouci Picture Galleryd
Нагороди
Commander of the Order of the Oak Crown
CMNS: Корнеліс Круземан у Вікісховищі

Життя ред.

Корнеліс Круземан був сином Александра Гендріка Круземана (1765-1829) і Корнелії Бьотгер. З чотирнадцяти років Корнеліс почав відвідувати Амстердамську академію мстецтв, де вчився у Чарльза Говарда Ходжеса (1764-1837), Жана Огюстена Дайвайла (1786-1850) і Петруса Антоніуса Равеллі (1788-1861).[10][11]

Круземан продовжував жити в Амстердамі, поки в 1821 році не відправився до Парижу і Італії. Він жив в Італії чотири роки, працював з художниками Жаном-Віктором Шнетцем і Луїсом Леопольдом Робером, вчився у них. В 1825 році, після повернення до Нідерландів, він поселився в Гаазі. В 1826 році він опублікував звіт про свою подорож під назвою «Aanteekeningen van C. Kruseman, betrekkelijk deszelfs kunstreis en verblijf in Italië».

3 жовтня 1832 року він одружився на Генріетті Анжеліці Мейєр. В 1841 році він знову поїхав до Італії, де мешкав до 1848 року. Через його захоплення Італією, сучасники-голландці називали його "італійський Круземан".[12] З 1847 по 1854 рік він мешкав в Гаазі, а згодом в Ліссе до самої смерті.

Корнеліс Круземан помер 25 вересня 1795 року.

серед його численних учнів були його троюрідний брат Ян Адам Круземан, Герман Фредерік Карел тен Кате, Адріанус Йоханнес Енле і Раден Салех.

Творчий доробок Круземана включає в себе портрети, біблійні сцени і сцени з італійського життя. Автопортрет Круземана сьогодні експонується в Музеї ван Луна в Амстердамі, а його картина "Легенда"- в музеї Тейлора в Гарлемі. Картини Круземана зберігаюстья і в інших голландських музеях.[13][14]

Ім'ям Круземана назване декілька вулиць, зокрема в Амстердамі. Нащадками Круземана створено фонд, метою якого є популяризація творчості Корнеліса і Яна Адама Круземанів.

Нагороди ред.

Лицар ордену Нідерланського лева (1831) Командор ордену Дубового вінця (1842, Люксембург; орден вручав король Нідерландів).

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в RKDartists
  2. ↑ NMVW-collection website
  3. ↑ Aantekeningen van C. Kruseman, betrekkelijk deszelfs kunstreis en verblijf in Italië
  4. ↑ Portret van Elisabeth Adriane Wijckerheld Bisdom
  5. ↑ Portret van Mr. Benjamin Petrus van Wesele Scholten
  6. ↑ Portret van Sophia Dina van Leyden
  7. ↑ Kroonprins Willem (1840-1879) en Prins Maurits, als kinderen — 1847.
  8. ↑ Portret van Anna Paulowna — 1831.
  9. ↑ Cornelis Kruseman [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Netherlands Institute for Art History, 2015. Retrieved on 16 May 2015.
  10. ↑ Muller, Sheila D. (2013). Dutch Art: An Encyclopedia. Routledge. с. 212. ISBN 9781135495749. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
  11. ↑ Norman, Geraldine (1977). Nineteenth-century Painters and Painting: A Dictionary. University of California Press. с. 125. ISBN 9780520033283. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
  12. ↑ Of One Heart, Cornelis Kruseman, 1830. Rijksmuseum. Архів оригіналу за 16 March 2016. Процитовано 22 вересня 2018.
  13. ↑ Westzaan, Vincent (1990). The Penguin Guide to Amsterdam. Penguin. с. 89. ISBN 9780140199109. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
  14. ↑ Jaaroverzicht 2014 (PDF). Museum Van Loon (Dutch) . Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2020. Процитовано 19 травня 2021.

Джерела ред.

  • Westrheene Wz., T. van (1859) «C. Kruseman, zijn leven en werken», Kunstkronijk 20 pp. 9–16.
  • Heteren, M. van, Meere, J. de (1998) Fredrik Marinus Kruseman (1816–1882)Painter of pleasing landscapes, Schiedam: Scriptum, p. 112.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корнеліс_Круземан&oldid=41748384