Коритники (пол. Korytniki) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красічин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 652 особи (2011[1]).

Село
Коритники
пол. Korytniki
Korytniki, kostel, rekonstrukce.jpg
Колишня церква

Координати 49°46′ пн. ш. 22°39′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.650° сх. д. / 49.767; 22.650Координати: 49°46′ пн. ш. 22°39′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.650° сх. д. / 49.767; 22.650

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Красічин
Перша згадка 1397
Висота центру 250  м
Населення 652 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-741
Автомобільний код RPR
SIMC 0604749
GeoNames 768096
Коритники. Карта розташування: Польща
Коритники
Коритники
Коритники (Польща)
Коритники. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Коритники
Коритники
Коритники (Підкарпатське воєводство)

Географічне положенняРедагувати

Село розташоване на відстані 3 кілометри на північний захід від центру гміни села Красічина, 9 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 54 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.

ІсторіяРедагувати

Село згадується в документі 1397 р.

За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства, село було у власності шляхтичів Красіцьких.

У 1785 р. закінчено будівництво цісарського тракту з Дуклі до Перемишля, у Коритниках був заїзд для подорожніх із шинком, покоями для відпочинку і постоєм для возів.

У 1880 р. Коритники належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 661 житель і 86 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 100 римо-католиків).[2]

У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 40 поляків, 30 євреїв[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства.

В липні 1944 року радянські війська оволоділи. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 53 українців. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[4]. В село заселено поляків.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ЦеркваРедагувати

Вперше церква в селі документується в 1504 р.

У 1886 р. на місці попередньої дерев’яної українці збудували муровану греко-католицьку церкву св. Вмч. Димитрія. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена на костел.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 338 94 215 29
Жінки 314 74 201 39
Разом 652 168 416 68

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коритники