Вікіпедія

Користувач:Yasnodark/Чернетка16

< Користувач:Yasnodark

http://www.isfdb.org/cgi-bin/title.cgi?1303 Стів Дітко http://www.lib.ru/SU/UKRAINA/ counterpart in the Slavonic languages https://ucrania-mozambique.blogspot.com/ [1]

http://argo-unf.at.ua/load/vsesvit/490












Міжнародний розголосРедагувати

Новина про повернення Саакашвілі до України отримала широкий розголос у зарубіжних ЗМІ: американських,[2][3][4][5][6][7][8] французьких[9][10][11][12][13], британських[14][15], італійських[16][17][18], російських[19][20], іспанських[21][22][23], канадських[24][25], іранських[26][27], румунських[28][29], грузинських[30], турецьких[31], португальських[32], бразильських[33], німецьких[34], польських[35], білоруських[36][37], вірменських[38][39], ірландських,[40] катарських[41][42], грецьких[43][44], індійських[45], болгарських[46], корейських[47], казахських[48], кіпрських[49].





Новина про повернення Саакашвілі до України отримала широкий розголос у зарубіжних ЗМІ: американських,[50][51][52][53][54][55][56] французьких[57][58][59][60][61], британських[62][63], італійських[64][65][66], російських[67][68], іспанських[69][70][71], канадських[72][73], іранських[74][75], румунських[76][77], грузинських[78], турецьких[79], португальських[80], бразильських[81], німецьких[82], польських[83], білоруських[84][85], вірменських[86][87], ірландських,[88] катарських[89], грецьких[90][91], індійських[92], болгарських[93], корейських[94], казахських[95], кіпрських[96].



[97], </ref>[98], , португальських[99],[100], болгарських[101]

бразильських[103] німецьких[104]

[105],

[106],

--Yasnodark (обговорення) 13:57, 12 вересня 2017 (UTC)

  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь:

Cyprus Mail


  1. Официальный сайт группы DETACH
  2. Украинская рок-группа Detach представит в Киеве новый альбом
  3. УКРАИНСКИЕ РОКЕРЫ DETACH РАЗДЕЛИ ДЕВУШЕК В НОВОМ КЛИПЕ
  4. Популярная украинская группа выведет на сцену венгерских стриптизёрш
  5. Интервью «Комсомольской правде»
  6. Суперфиналисты шоу «Х-фактор 7», группа Detach — интервью
  7. Группа DETACH презентовала трек для отборочного тура «Евровидения-2017»
  8. Украинская группа заставила Вакарчука пожалеть о своём выборе



Повернення Міхеіла Саакашвілі до України (10 вересня 2017-го) — в'їзд Міхеіла Саакашвілі до України, що відбувся 10 вересня 2017-го, незважаючи на позбавлення його українського громадянства, підписаного Президентом України Порошенком. Подія привернула велику увагу українського суспільства та світової преси.

На пункті контролю Шегині» між Польщею та Україною стався масовий перетин державного кордону Міхеілом Саакашвілі та низкою осіб України, органами правопорядку це трактується як порушення закону. Інцидент стався 10 вересня 2017 о 22:00[107][108].

Попередні подіїРедагувати

26 липня 2017 року Саакашвілі був позбавлений громадянства України указом президента країни Порошенка через «недостовірні дані, наведені при отриманні громадянства».[109] Конвенція ООН щодо зниження кількості осіб без громадянства (UN Convention on the Reduction of Statelessness)[110] забороняє позбавлення громадянства в тому випадку, якщо у особи немає іншого. Вийнятки можуть бути зроблені в разі шахрайства або зради з боку даної особи[111].

Пункт 26 ст. 106 Конституції надає повноваження Президенту України приймати рішення про прийняття та припинення громадянства України. Таким чином, Президент України Порошенко аргументує своє рішення тим, що він не позбавив громадянства, а припинив громадянство згідно Закону. Проте, ст. 25 Конституції забороняє позбавляти громадян громадянства, що можна трактувати як припинення громадянства проти волі громадянина, адже позбавлення громадянства передбачено виключно за поданням громадянина.

При цьому слід враховувати, що Конституція є нормою прямої дії[112]. Саакашвілі заявив, що вважає це рішення незаконним, та оголосив, що 10 вересня повернеться до України через пункт пропуску «Краківець»[113]. Українська влада раніше попереджала Саакашвілі, що при спробі перетину кордону йому відмовлять у в'їзді, а його український паспорт вилучать[114].

Перетин кордонуРедагувати

10 вересня 2017 року Саакашвілі відправився з польського міста Ряшева у анонсовану подорож на українську територію в супроводі великої групи журналістів (в тому числі Романа Скрипіна) і українських опозиційних політиків, включаючи таких відомих, як Юлія Тимошенко, Сергій Власенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук. Спочатку їхав на автобусі, потім у Перемишлі пересів на український потяг до Львова, але потяг не рушив, а українська залізнична компанія вимагала від Саакашвілі вийти з вагона, оскільки йому заборонений в'їзд до України[115].

Після цього Саакашвілі на іншому автобусі вирушив на пропускний пункт Медика — Шегині, швидко пройшов польський прикордонний контроль на виїзді й надовго затримався на нейтральній смузі. Потім натовп людей, які скандували «Міша» і співали гімн України, прорвав оточення прикордонників з української сторони, оточив політика і провів на українську територію, попри дії Прикордонної служби України. Саакашвілі зі своїми прибічниками сів у автобус і поїхав до Львова[115].

РеакціяРедагувати

Реакція прихильників СаакашвіліРедагувати

 
Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Реакція владиРедагувати

Першим на факт перетину державного кордону України відреагував Генпрокурор України Юрій Луценко, який заявив, що всі учасники прориву державного кордону в пункті пропуску Шегині, під час якого колишній губернатор Одеської області Міхеіл Саакашвілі повернувся в Україну, будуть притягнуті до відповідальності.

«Закон вимагає притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто організував незаконний перетин кордону, керував такими діями, або сприяв їм порадами чи діями.»

11 вересня ситуацію також прокоментували прем'єр-міністр України Володимир Гройсман та Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Гройсман розкритикував українських політиків, уникаючи прямої критики Саакашвілі[116]:

«На мій погляд, це початок чергової атаки деяких наших політиків проти української державності. Я не буду говорити нічого про Міхо Саакашвілі, у нього свої цілі і свої мотиви. Я говорю про тих наших політиків-популістів, які діють за принципом „чим гірше, тим краще“.»

Аваков відзвітував про дії правоохоронних органів 10 вересня, зазначивши при цьому, що його зусилля були спрямовані на те, щоб запобігти силовому протистоянню між прихильниками та противниками Саакашвілі та уникнути втягнення поліції та прикордонників у політичній процес. Також він запропонував учасникам інциденту з'явитися на пункт пропуску Шегині або до підрозділу Міграційної служби України для належного оформлення факту перетину державного кордону.[117]

Президент України Петро Порошенко, коментуючи ситуацію, зазначив, що питання необхідно розглядати виключно в правовому полі. Також, він заявив, що виконає будь-яке рішення суду про позбавлення Саакашвілі громадянства України.[118]

Реакція суспільстваРедагувати

 
Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Міжнародний розголосРедагувати

Новина про повернення Саакашвілі до України отримала широкий розголос у зарубіжних ЗМІ: американських,[119][120][121][122][123][124][125] французьких[126][127][128][129][130], британських[131][132], італійських[133][134][135], російських[136][137], іспанських[138][139][140], канадських[141][142], іранських[143][144], румунських[145][146], грузинських[147], турецьких[148], португальських[149], бразильських[150], німецьких[151], польських[152], білоруських[153][154], вірменських[155][156], ірландських,[157] катарських[158][159], грецьких[160][161], індійських[162], болгарських[163], корейських[164], казахських[165], кіпрських[166].

Реакція за межами УкраїниРедагувати

Екс-посол США в Україні Стівен Пайфер у коментарі DW заявив, що ситуація навколо екс-президента Грузії в Україні виглядає, як політичний цирк на встановленій Президентом Порошенком театральній сцені.[167]

Спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер також закликав розглядати ситуацію виключно у правовому полі[168]:

«Україна — це країна, де діє верховенство права. Будь-хто, наприклад, колишній президент Саакашвілі, має право на слухання свої справи в українському суді. Я сподіваюся, що припиниться ескалація політичної драми і всі зосередяться на правових аспектах. Україна дійсно посилює свої демократичні інститути, а також бореться з корупцією і проводить економічні реформи. Україні дійсно потрібно стати сильною країною — в демократичному і економічному плані — щоб вона могла протистояти вторгненню, якого зазнає з боку Росії, і стати успішною країною в майбутньому»

НаслідкиРедагувати

За фактом незаконного перетину державного кордону України ГУ НП у Львівській області зареєстровано кримінальне провадження за ст.332 «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України»[169]. За даними МВС України в ході сутичок між прихильниками Саакашвілі та правоохоронцями на пункті пропуску Шегині постраждали 11 поліцейських та 5 прикордонників[170].

12 вересня до готелю «Леополіс» у м. Львів прибули представники ДПС України, де ознайомили Михеїла Саакашвілі із протоколом про адміністративне правопорушення, складеним за ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».[171] Такі ж протоколи було оформлено щодо 15 осіб, а поліцією Львівської області в порядку ст. 208 КПК України затримано п'ятьох активних учасників тих подій.[172]

Заарештований один з учасників прориву. Cуд прийняв рішення на взяття під варту на 60 діб.[173]

Затриманий поліцейськими прихильник Саакашвілі, який за даними поліції допомагав Саакашвілі перетнути кордон та бив і душив прикордонників[174]

По справі допитані більше 100 людей.[175]

Подальші подіїРедагувати

Міхеілом Саакашвілі анонсована та проведена зустріч 13 вересня о 18:00 на Центральній площі у Чернівцях. Також Саакашвілі висловлював думку про тур містами України.

‎Критика, гумор, тролінгРедагувати

Критику висловили більшість західних політиків та експертів, опитаних 11 вересня газетою Deutsche Welle. Резюме цієї критики: «політичний цирк, який шкодить репутації держави».[167]

Цей вираз з гумором і сарказмом було обіграно в Україні. Очікуючи візит Саакашвілі до Дніпра, мер міста Борис Філатов 11 вересня видав офіційне розпорядження, яким тимчасово скасував заборону на гастролі мандрівних цирків[176]. У фейсбуці того ж дня він оприлюднив деякі критичні спогади про «Михаила Николозовича»[177], а 13 вересня у фейсбуці прокоментував розпорядження: «Прошу всех местных зрителей не оскорблять артистов. … Будьте снисходительны к … … Пусть цирк остаётся цирком»[178].

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Ex-Georgian president Saakashvili forces way into Ukraine — France 24
  2. ↑ Europe Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status — Вашингтон пост
  3. ↑ Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status — Чикаго Триб'юн]
  4. ↑ The Latest: Train to Ukraine held with Saakashvili aboard — Fox News Channel
  5. ↑ Saakashvili Enters Ukraine as Supporters Break Through Border — Bloomberg
  6. ↑ Once a president, then a governor, now an illegal border crosser — what happened to Mikheil Saakashvili? — Лос-Анджелес Таймс
  7. ↑ Ex-Leader, Now a Man Without a Country, Surfaces in Ukraine — Нью-Йорк Таймс
  8. ↑ Ukraine president criticizes Saakashvili for crossing border
  9. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili empêché de rentrer en Ukraine — Ліберасьйон
  10. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili a pénétré de force en Ukraine — Ле-Монд
  11. ↑ L'Ukraine refuse l'entrée à l'ex-président géorgien Saakachvili
  12. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili et ses partisans forcent la frontière ukrainienne
  13. ↑ La police ukrainienne arrête une Femen qui manifestait contre le retour de Saakashvili en Ukraine
  14. ↑ Former governor Mikheil Saakashvili 'forces entry' to Ukraine
  15. ↑ Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border —Рейтер
  16. ↑ Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria — La Repubblica,
  17. ↑ Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria, manfredonianews.it
  18. ↑ Ucraina, impedito ingresso ad ex presidente georgiano Saakashvili
  19. ↑ Михаил Саакашвили сегодня отправится в Киев — Ехо Москви
  20. ↑ Эксперты: "Возвращение Саакашвили доказало, что Порошенко «голый». Президент Украины пляшет на граблях вслед за своими предшественникам — Московський комсомолець
  21. ↑ Policía bloquea la entrada a Ucrania del autobús en el que viaja Saakashvili
  22. ↑ Expresidente de Georgia cruza frontera de Ucrania a pie con ayuda de seguidores — Ель Паїс
  23. ↑ Ucrania impide la entrada de Saakashvili en tren desde Polonia — Ель конфіденціаль[en]
  24. ↑ — Нешнл пост[en]
  25. ↑ Saakashvili to face court hearing over border crossing — Таймз колоніст[en]
  26. ↑ Саакашвілі прибув до україни у силовий спосіб — https://mejalehhafteh.com
  27. ↑ Ex-Georgian leader forces way into Ukraine to reclaim citizenship — Пресс ТВ[en]
  28. ↑ Saakașvili, cu forța în Ucraina — Котідіанул[ro]
  29. ↑ — Тімпул (газета)[ro]
  30. ↑ სააკაშვილი: 10 სექტემბერს უკრაინის გამშვებ პუნქტზე შევხვდებით — Ipress.ge
  31. ↑ Mihail Saakaşvili Ukrayna'ya Girmeyi Başardı — www.sondakika.com
  32. ↑ Ex-presidente georgiano Saakashvili impedido de entrar na Ucrânia — Diário de Notícias
  33. ↑ Ucrânia rejeita entrada de ex-presidente georgiano Saakashvili — Естадо де Мінас[en]
  34. ↑ Und dann gelingt es doch: Saakaschwili, der Ausgebürgerte, der nicht einreisen durfte, läuft über die Grenze in die Ukraine, im Schlepptau seiner Unterstützer — Frankfurter Allgemeine Zeitung
  35. ↑ Manewry Kijowa i Saakaszwilego na polsko-ukraińskiej granicy
  36. ↑ Прыхільнікі былога кіраўніка Адэскай вобласці пранеслі яго на тэрыторыю Украіны на руках
  37. ↑ Саакашвілі трапіў ва Ўкраіну, прыхільнікі прарвалі мяжу
  38. ↑ Սաակաշվիլին մտադիր է Ուկրաինա վերադառնալ սեպտեմբերի 10-ին
  39. ↑ Ուկրաինան և Վրաստանը պայմանավորվել են իմ հարցով. Սաակաշվիլի
  40. ↑ 'Stateless' ex-Georgia president Saakashvili barges across Ukraine border
  41. ↑ Stateless Saakashvili forces his way into Ukraine. The ex-Georgian president, who was stripped of his Ukrainian citizenship in July, now risks extradition to Georgia
  42. ↑ Saakashvili vows to unite Ukraine opposition against — Часи Затоки[en]
  43. ↑ Η Γεωργία επέδωσε στις ουκρανικές αρχές αίτημα έκδοσης του πρώην προέδρου Mikheil Saakashvili
  44. ↑ Ο Σαακασβίλι έσπασε το «μπλόκο» και μπήκε στην Ουκρανία
  45. ↑ Saakashvili Supporters Force Entry Into Ukraine
  46. ↑ Ukraine is Investigating Mikheil Saakashvili for Illegal Entry Into the Country
  47. ↑ 전 조지아 대통령, 지지자들과 함께 우크라이나 국경을 넘어
  48. ↑ Саакашвили: Украина полициясы паспортымды ұрлады
  49. ↑ Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border — Cyprus Mail[en]
  50. ↑ Europe Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status — Вашингтон пост
  51. ↑ Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status — Чикаго Триб'юн]
  52. ↑ The Latest: Train to Ukraine held with Saakashvili aboard — Fox News Channel
  53. ↑ Saakashvili Enters Ukraine as Supporters Break Through Border — Bloomberg
  54. ↑ Once a president, then a governor, now an illegal border crosser — what happened to Mikheil Saakashvili? — Лос-Анджелес Таймс
  55. ↑ Ex-Leader, Now a Man Without a Country, Surfaces in Ukraine — Нью-Йорк Таймс
  56. ↑ Ukraine president criticizes Saakashvili for crossing border
  57. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili empêché de rentrer en Ukraine — Ліберасьйон
  58. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili a pénétré de force en Ukraine — Ле-Монд
  59. ↑ L'Ukraine refuse l'entrée à l'ex-président géorgien Saakachvili
  60. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili et ses partisans forcent la frontière ukrainienne
  61. ↑ La police ukrainienne arrête une Femen qui manifestait contre le retour de Saakashvili en Ukraine
  62. ↑ Former governor Mikheil Saakashvili 'forces entry' to Ukraine
  63. ↑ Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border —Рейтер
  64. ↑ Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria — La Repubblica,
  65. ↑ Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria, manfredonianews.it
  66. ↑ Ucraina, impedito ingresso ad ex presidente georgiano Saakashvili
  67. ↑ Михаил Саакашвили сегодня отправится в Киев — Ехо Москви
  68. ↑ Эксперты: "Возвращение Саакашвили доказало, что Порошенко «голый». Президент Украины пляшет на граблях вслед за своими предшественникам — Московський комсомолець
  69. ↑ Policía bloquea la entrada a Ucrania del autobús en el que viaja Saakashvili
  70. ↑ Expresidente de Georgia cruza frontera de Ucrania a pie con ayuda de seguidores — Ель Паїс
  71. ↑ Ucrania impide la entrada de Saakashvili en tren desde Polonia — Ель конфіденціаль[en]
  72. ↑ — Нешнл пост[en]
  73. ↑ Saakashvili to face court hearing over border crossing — Таймз колоніст[en]
  74. ↑ Саакашвілі прибув до україни у силовий спосіб — https://mejalehhafteh.com
  75. ↑ Ex-Georgian leader forces way into Ukraine to reclaim citizenship — Пресс ТВ[en]
  76. ↑ Saakașvili, cu forța în Ucraina — Котідіанул[ro]
  77. ↑ — Тімпул (газета)[ro]
  78. ↑ სააკაშვილი: 10 სექტემბერს უკრაინის გამშვებ პუნქტზე შევხვდებით — Ipress.ge
  79. ↑ Mihail Saakaşvili Ukrayna'ya Girmeyi Başardı — www.sondakika.com
  80. ↑ Ex-presidente georgiano Saakashvili impedido de entrar na Ucrânia — Diário de Notícias
  81. ↑ Ucrânia rejeita entrada de ex-presidente georgiano Saakashvili — Естадо де Мінас[en]
  82. ↑ Und dann gelingt es doch: Saakaschwili, der Ausgebürgerte, der nicht einreisen durfte, läuft über die Grenze in die Ukraine, im Schlepptau seiner Unterstützer — Frankfurter Allgemeine Zeitung
  83. ↑ Manewry Kijowa i Saakaszwilego na polsko-ukraińskiej granicy
  84. ↑ Прыхільнікі былога кіраўніка Адэскай вобласці пранеслі яго на тэрыторыю Украіны на руках
  85. ↑ Саакашвілі трапіў ва Ўкраіну, прыхільнікі прарвалі мяжу
  86. ↑ Սաակաշվիլին մտադիր է Ուկրաինա վերադառնալ սեպտեմբերի 10-ին
  87. ↑ Ուկրաինան և Վրաստանը պայմանավորվել են իմ հարցով. Սաակաշվիլի
  88. ↑ 'Stateless' ex-Georgia president Saakashvili barges across Ukraine border
  89. ↑ Stateless Saakashvili forces his way into Ukraine. The ex-Georgian president, who was stripped of his Ukrainian citizenship in July, now risks extradition to Georgia
  90. ↑ Η Γεωργία επέδωσε στις ουκρανικές αρχές αίτημα έκδοσης του πρώην προέδρου Mikheil Saakashvili
  91. ↑ Ο Σαακασβίλι έσπασε το «μπλόκο» και μπήκε στην Ουκρανία
  92. ↑ Saakashvili Supporters Force Entry Into Ukraine
  93. ↑ Ukraine is Investigating Mikheil Saakashvili for Illegal Entry Into the Country
  94. ↑ 전 조지아 대통령, 지지자들과 함께 우크라이나 국경을 넘어
  95. ↑ Саакашвили: Украина полициясы паспортымды ұрлады
  96. ↑ [http://cyprus-mail.com/2017/09/10/ex-georgian-leader-saakashvilis-train-halted-near-ukraine-border/ Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border — Cyprus Mail[en]
  97. ↑ Saakashvili to face court hearing over border crossing — Таймз колоніст[en]
  98. ↑ []
  99. ↑ Ex-presidente georgiano Saakashvili impedido de entrar na Ucrânia — Diário de Notícias
  100. ↑ []
  101. ↑ Ukraine is Investigating Mikheil Saakashvili for Illegal Entry Into the Country
  102. ↑ L’ex-président géorgien Saakachvili a pénétré de force en Ukraine http://www.lemonde.fr/europe/article/2017/09/10/saakachvili-ex-president-georgien-tente-de-rentrer-en-ukraine_5183500_3214.html#pojwoy6hL5EPAl3l.99 — Ле-Монд
  103. ↑ Ucrânia rejeita entrada de ex-presidente georgiano Saakashvili — Естадо де Мінас[en]
  104. ↑ Und dann gelingt es doch: Saakaschwili, der Ausgebürgerte, der nicht einreisen durfte, läuft über die Grenze in die Ukraine, im Schlepptau seiner Unterstützer — Frankfurter Allgemeine Zeitung
  105. ↑ Ucrania impide la entrada de Saakashvili en tren desde Polonia — Ель конфіденціаль[en]
  106. ↑ — El Confidencial
  107. ↑ МВС трактує вчорашні дії на пункті пропуску «Шегині» як державний злочин
  108. ↑ ДПСУ заявляє про прорив у пункті пропуску «Шегині» та масове незаконне порушення кордону
  109. ↑ Президентом України видано указ про втрату громадянства України
  110. ↑ Список країн, що ратифікували конвенцію ООН щодо зниження кількості осіб без громадянства
  111. ↑ Закон України про громадянство
  112. ↑ Конституція України
  113. ↑ Саакашвілі заявляє, що він повернеться в Україну восени. Радіо Свобода. Процитовано 10 вересня 2017. 
  114. ↑ «Гройсман: прорив кордону — це злочин, за який мають відповісти», BBC, 11.09.2017
  115. ↑ а б «Сторонники Саакашвили перевели его через границу Украины», BBC, 10.09.2017
  116. ↑ Гройсман: Прорыв Саакашвили в Украину - это не просто преступление. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 11 вересня 2017. 
  117. ↑ Аваков запропонував Саакашвілі два варіанти. Українська правда. Процитовано 11 вересня 2017. 
  118. ↑ Порошенко прокоментував перетин Саакашвілі кордону України. Процитовано 11 вересня 2017. 
  119. ↑ Europe Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status — Вашингтон пост
  120. ↑ Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status — Чикаго Триб'юн]
  121. ↑ The Latest: Train to Ukraine held with Saakashvili aboard — Fox News Channel
  122. ↑ Saakashvili Enters Ukraine as Supporters Break Through Border — Bloomberg
  123. ↑ Once a president, then a governor, now an illegal border crosser — what happened to Mikheil Saakashvili? — Лос-Анджелес Таймс
  124. ↑ Ex-Leader, Now a Man Without a Country, Surfaces in Ukraine — Нью-Йорк Таймс
  125. ↑ Ukraine president criticizes Saakashvili for crossing border
  126. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili empêché de rentrer en Ukraine — Ліберасьйон
  127. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili a pénétré de force en Ukraine — Ле-Монд
  128. ↑ L'Ukraine refuse l'entrée à l'ex-président géorgien Saakachvili
  129. ↑ L'ex-président géorgien Saakachvili et ses partisans forcent la frontière ukrainienne
  130. ↑ La police ukrainienne arrête une Femen qui manifestait contre le retour de Saakashvili en Ukraine
  131. ↑ Former governor Mikheil Saakashvili 'forces entry' to Ukraine
  132. ↑ Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border —Рейтер
  133. ↑ Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria — La Repubblica,
  134. ↑ Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria, manfredonianews.it
  135. ↑ Ucraina, impedito ingresso ad ex presidente georgiano Saakashvili
  136. ↑ Михаил Саакашвили сегодня отправится в Киев — Ехо Москви
  137. ↑ Эксперты: "Возвращение Саакашвили доказало, что Порошенко «голый». Президент Украины пляшет на граблях вслед за своими предшественникам — Московський комсомолець
  138. ↑ Policía bloquea la entrada a Ucrania del autobús en el que viaja Saakashvili
  139. ↑ Expresidente de Georgia cruza frontera de Ucrania a pie con ayuda de seguidores — Ель Паїс
  140. ↑ Ucrania impide la entrada de Saakashvili en tren desde Polonia — Ель конфіденціаль[en]
  141. ↑ — Нешнл пост[en]
  142. ↑ Saakashvili to face court hearing over border crossing — Таймз колоніст[en]
  143. ↑ Саакашвілі прибув до україни у силовий спосіб — https://mejalehhafteh.com
  144. ↑ Ex-Georgian leader forces way into Ukraine to reclaim citizenship — Пресс ТВ[en]
  145. ↑ Saakașvili, cu forța în Ucraina — Котідіанул[ro]
  146. ↑ — Тімпул (газета)[ro]
  147. ↑ სააკაშვილი: 10 სექტემბერს უკრაინის გამშვებ პუნქტზე შევხვდებით — Ipress.ge
  148. ↑ Mihail Saakaşvili Ukrayna'ya Girmeyi Başardı — www.sondakika.com
  149. ↑ Ex-presidente georgiano Saakashvili impedido de entrar na Ucrânia — Diário de Notícias
  150. ↑ Ucrânia rejeita entrada de ex-presidente georgiano Saakashvili — Естадо де Мінас[en]
  151. ↑ Und dann gelingt es doch: Saakaschwili, der Ausgebürgerte, der nicht einreisen durfte, läuft über die Grenze in die Ukraine, im Schlepptau seiner Unterstützer — Frankfurter Allgemeine Zeitung
  152. ↑ Manewry Kijowa i Saakaszwilego na polsko-ukraińskiej granicy
  153. ↑ Прыхільнікі былога кіраўніка Адэскай вобласці пранеслі яго на тэрыторыю Украіны на руках
  154. ↑ Саакашвілі трапіў ва Ўкраіну, прыхільнікі прарвалі мяжу
  155. ↑ Սաակաշվիլին մտադիր է Ուկրաինա վերադառնալ սեպտեմբերի 10-ին
  156. ↑ Ուկրաինան և Վրաստանը պայմանավորվել են իմ հարցով. Սաակաշվիլի
  157. ↑ 'Stateless' ex-Georgia president Saakashvili barges across Ukraine border
  158. ↑ Stateless Saakashvili forces his way into Ukraine. The ex-Georgian president, who was stripped of his Ukrainian citizenship in July, now risks extradition to Georgia
  159. ↑ Saakashvili vows to unite Ukraine opposition against — Часи Затоки[en]
  160. ↑ Η Γεωργία επέδωσε στις ουκρανικές αρχές αίτημα έκδοσης του πρώην προέδρου Mikheil Saakashvili
  161. ↑ Ο Σαακασβίλι έσπασε το «μπλόκο» και μπήκε στην Ουκρανία
  162. ↑ Saakashvili Supporters Force Entry Into Ukraine
  163. ↑ Ukraine is Investigating Mikheil Saakashvili for Illegal Entry Into the Country
  164. ↑ 전 조지아 대통령, 지지자들과 함께 우크라이나 국경을 넘어
  165. ↑ Саакашвили: Украина полициясы паспортымды ұрлады
  166. ↑ Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border — Cyprus Mail[en]
  167. ↑ а б Реакція Заходу на «прорив» Саакашвілі: Не втягуйте нас у цей «цирк» // Політичні новини з Європи аналітика, прогнози, коментарі / Deutsche Welle, 11.09.2017
  168. ↑ Саакашвілі перевів на власний лад слова спецпредставника США Волкера про нього. ТСН.ua (укр.). Процитовано 15 вересня 2017. 
  169. ↑ Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом прориву кордону Саакашвілі. Українська правда. Процитовано 11 вересня 2017. 
  170. ↑ У МВС розповіли про наслідки прориву Саакашвілі через кордон (відео). УНІАН. Процитовано 11 вересня 2017. 
  171. ↑ Саакашвілі та прикордонники оформлюють перетин кордону. BBC Україна (en-GB). 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017. 
  172. ↑ Сайт національної поліції ЗА ФАКТАМИ ПОДІЙ НА ПУНКТІ ПРОПУСКУ «ШЕГИНІ» ЗАТРИМАНО П'ЯТЬ ОСІБ
  173. ↑ [1]
  174. ↑ Справа Саакашвілі затриманий бойовик-тітушка
  175. ↑ [2]
  176. ↑ У зв'язку з візитом Саакашвілі до Дніпра Борис Філатов скасував заборону на гастролі мандрівних цирків та закликав уникати провокацій // Дніпровська міська рада, 14.09.2017 16:14
  177. ↑ Я не должен был это писать // Borys Filatov, 11 вересня 2017 о 22:06
  178. ↑ Официально // Borys Filatov, 13 вересня 2017 о 15 годині

ПосиланняРедагувати



https://femen.org/
























I think you don`t know anything about the topic, read about these concepts and learn Slavic languages to begin with.

https://fantlab.ru/user3920/blog

Критика рішення Нацради та міжнародний розголосРедагувати

Міжнародна федерація журналістів (International Federation of Journalists) і Європейська федерація журналістів (European Federation of Journalists) не побачили підстав для відмови Нацрадою з питань ТБ і радіомовлення у продовженні ліцензії радіостанції. Їхня спільна заява опублікована на офіційному сайті ЄФЖ.[1][2]

Міжнародна і Європейська федерації журналістів (IFJ і EFJ) і Національна спілка журналістів України (НСЖУ) засудили рішення Нацради позбавити ліцензії радіо "Вести".

"Несподіване анулювання ліцензії "Радио Вести" підриває право на свободу висловлювань, плюралізм у медіа та різноманіття медіа-контенту, які є важливими для життя будь-якого демократичного суспільства", - заявив президент IFJ Філіп Лерут. IFJ закликала Нацраду негайно відновити право мовлення "Радио Вести" та запобігти звільненню працівників радіостанції[3]

У свою чергу, в.о. президента Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зазначив, що таке позбавлення ліцензії - прямий наслідок дій супроти волі регулятора. "Ми підтримуємо прозорість власності ЗМІ, але усунення впливового медіа через суперечки з регулятором - це неприйнятно. Сто кваліфікованих журналістів і працівників ЗМІ втратили свої робочі місця і право спілкуватися з великою національною аудиторією", - сказав він.[4][5]



http://nsju.org/article/6450 https://ukranews.com/ua/news/508855-yevropeyska-federaciya-zhurnalistiv-vvazhaye-obshuky-v-radio-vesty-z-vykorystannyam-elitnykh http://www.pravda.com.ua/news/2017/07/19/7150000/ https://www.radiosvoboda.org/a/news/28616306.html https://www.radiosvoboda.org/a/news/28616188.html

Громадська організація «Детектор медіа» вперше моніторить розмовне радіо. До першої хвилі моніторингу увійшли «Радио Вести» (до позбавлення ліцензії) та «Радіо Ера». Окрім звичного аналізу дотримання стандартів, увага приділятиметься тематичному наповненню новинних випусків, можливим маніпуляціям із контентом, а також тональності новин на користь тих чи інших політичних сил.

Моніторинг «Радіо Ера» буде незабаром опубліковано.

Із методологією оцінювання контенту можна ознайомитися тут і тут.

Новини «Радио Вести» та інформаційно-аналітичні програми, які виходили у форматі інформаційних рубрик і гостьових студій, розглянуто на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин із ознаками замовності.

Загалом проаналізовано 43 випуски новин (це 210 повідомлень), а також дев'ять інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, враховуючи всі випуски та повтори. Не аналізувалися елементи ефіру, не пов’язані з поточними суспільно-політичними подіями, а також суто розважальні елементи ефіру.

Тематика новин

У моніторинговий період «Радио Вести» мовило ще в повному обсязі, в рамках, передбачених чинною на той момент ліцензією Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Протягом дня в новинах радіокомпанії висвітлювались усі значущі теми та проблеми, актуальні на той момент. Утім, можна було виділити й топ-теми: вчинок нардепа Олексія Гончаренка, який написав «Найн» на шматку берлінської стіни на території німецького посольства, позиція німецького посла Ернста Райхеля стосовно можливості проведення виборів на Донбасі за присутності там російських військ, а також реакція на ці резонансні інфоприводи в Україні та Німеччині. Також їх обговорювали з експертами в гостьових студіях.

Не менш значуще місце в ефірі «Радио Вести» посіла й тема української мови як єдино прийнятної під час виступів у парламенті та відповідний законопроект Андрія Парубія, неприємності самої радіокомпанії з приводу невідповідності україномовної частки запровадженим квотам, а також тема анонсованої Інститутом національної пам’яті просвітницької кампанії щодо історії УПА та постаті Степана Бандери.

Та найбільше новин, випущених радіокомпанією цього дня, стосувалася подій в інших країнах і заяв тамтешніх високопосадовців — 44 повідомлення. На другому за кількістю місці — новини про ситуацію в зоні АТО та всього, що пов’язано з нею, — 36 повідомлень. На третьому місці — новини, які стосуються зовнішньої політики української влади, Мінського процесу тощо, й на четвертому — питання політики, роботи Верховної Ради і конкретних парламентарів — 27 новин.

Практично на однаковому рівні (12–14 сюжетів) представлено новини економіки, життя місцевих громад та кримінал і діяльність правоохоронних органів. І зовсім не потрапили в поле зору журналістів радіокомпанії цього дня питання місцевого самоврядування й децентралізації.


Таблиця 1. Тематичний розподіл новини «Радио Вести» за 9 лютого 2017 року

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радио Вести»

Загалом на відповідність вимогам інформаційної журналістики проаналізовано 210 сюжетів, які випустила радіокомпанія в новинах цього дня. Лише 24 з них, або 11 % відповідали всім передбаченим критеріям. У решті ж зафіксовано порушення одного й більше стандартів. Тож загальний бал за їх дотримання в новинах компанії склав 3,79 балів із шести можливих.


Таблиця 2. Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радио Вести» за 9 лютого 2017 року

Найбільш проблемними в новинному контенті «Радио Вести» виявилися стандарти дотримання балансу думок і поглядів та забезпечення повноти наданої інформації. Натомість лише в одиничних випадках у журналістських текстах фіксувалися оцінні судження кореспондентів, які би подавались як доконані факти. У левовій частці новин наявні посилання на джерела інформації і здебільшого вона точна та оперативна.


Таблиця 3. Порушення стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радио Вести» за 9 лютого 2017 року»

Баланс думок і поглядів

Лише у 18 % новин, що вийшли в ефірі «Радио Вести», забезпечувалася наявність максимально доцільного спектру думок і поглядів на подію чи проблему. Зауважмо, що дотримано вимоги стандарту тільки в новинах, які вийшли в підсумкових випусках. Решта ж так званих коротких новин базуються або на повідомленнях прес-служб різних відомств, або є «ретрансляцією» інформації, що вже вийшла в інших ЗМІ. У них представлено тільки один погляд, у найкращому випадку підкріплений синхроном спікера. Абсолютна ж більшість новин — це відомості у викладі диктора «Радио Вести». Загалом такий формат повідомлень притаманний FM-формату. Утім, як для інформаційного радіо — це суттєва вада.

Наприклад, середньостатистична незбалансована новина «Радио Вести» з 5-хвилинного випуску новин виглядає так (випуск о 8.00), — «Україна не піде на поступки Росії через Трампа»:

«Богдан Амосов, ведучий: Україна не піде на поступки Росії через Трампа, — пише видання The American Interest. Оглядач видання Шон Кілі зазначає що Україна почала активно шукати контакти із новою адміністрацією у Вашингтоні та найняла американсько-лобістську компанію для цього. На його думку, влада у Києві веде закулісну роботу для протистояння розвороту Вашингтону у бік Москви».

Причому переважна більшість міжнародних новин, які становлять 20 % контенту, подаються саме в такий спосіб. Іноді елементи балансу вимальовуються за рахунок бекґраунду, в якому звучить думка якоїсь іншої особи, але дотримання стандарту в класичному розумінні це не забезпечує.

Також відсутній баланс думок або ж його підмінено псевдобалансом у новинах із ознаками замовності. Як-от у сюжеті з випуску новин о 6:05 «Держава оплатить навчання учнів, які проживають на лінії зіткнення».

У ньому начебто три спікери, — автор законопроекту, про який ідеться, радникміністра з питань тимчасово окупованих територій, відомству якого цей закон реалізовувати, та незалежний експерт. Синхрон представника виконавчої влади виглядає вихолощеним, нерівноцінним критиці експерта і якось випадає із загальної тональності радіосюжету. Людині невтаємниченій одразу важко зрозуміти, на чийому боці правда, але «осад» залишився, — уряд винен:

«Олександр Сотников, ведучий: Держава оплатить навчання учнів, які проживають на лінії зіткнення. Такий закон прийняла Верховна Рада. Як пояснили автори документу, мова йде про часткову або повну оплату навчання, безкоштовне надання підручників, стипендіальне забезпечення та безкоштовне забезпечення проживання в гуртожитках. У школярів буде можливість не залишатися на лінії війни і не переходити на сторону Росії. Про це розповів співавтор документу народний депутат Олег Ляшко. За його словами, наступний крок розробити законопроект щодо дітей, які залишилися на окупованій території.

Олег Ляшко, народний депутат: Таких дітей на всій лінії фронту від Маріуполя до Авдіївки майже 7 тисяч. Вони сидять у підвалах і при каганці лампи, яку в 1943-у чи 1941-у році готують уроки, там їм готують їсти і там вони живуть, тому що щодня над їхніми головами літають російські «Гради».

Ведучий: Потрібно вивозити дітей з лінії зіткнення та залучати їх до освіти, зокрема в українських вишах. Про це розповів «Радио Вести» радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гринчак. За його словами, зараз опрацьовують документ, який дозволить зараховувати школярів з цих територій без ЗНО або дасть їм можливість отримати українські документи про закінчення школи.

Юрій Гринчак, радник міністра з питань тимчасово окупованих територій: Плани того, щоб не тільки дітей з лінії розмежування, але й дітей з неконтрольованих територій, дати їм можливість навчатися в наших вишах, тобто зробити їм свідоцтва про закінчення середньої школи, з нашого боку, тобто сьогодні у людей є бажання із лінії розмежування, із тих районів, які сьогодні не контролюються владою, отримувати вище навчання чи освіту на Україні.

Ведучий: Уряд вже урізав всі ініціативи парламентарів. Про це в інтерв'ю “Радио Вести” розповів виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. За його словами, у держави не має коштів на забезпечення такого масиву учнів та студентів. Тому Верховна Рада приймає закони, а Кабмін видає розпорядження щодо порядку їх реалізації.

Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS: Уряд надає фактично ініціативу Міністерству освіти, видає порядок реалізації цієї норми, в якому норма редукована цієї ж всієї безоплатної допомоги, а там значить безоплатна вища освіта, безоплатна професійно-технічна освіта, соціальні стипендії, пільгові кредити, безкоштовний інтернет, підручники, гуртожитки все йде по факту для переселенців безкоштовні гуртожитки.

Ведучий: Зазначу, загалом за даними авторів законопроекту наразі в населених пунктах, які розташовані на лінії зіткнення проживають майже 50 тисяч дітей від народження до 17 років. Йдеться про території Донецької та Луганської області».

Схожі вади й у сюжетів «Скарги підприємців» із випуску о 6:35. У повідомленні оприлюднено відомості про скарги підприємців до офісу бізнес-омбудсмена України, двох експертів, а ось позицію влади, якою підприємці незадоволені, не висвітлено:

«Олександр Сотников, ведучий: Це підсумковий випуск новин. В студії Олександр Сотников. Представники бізнесу стали масово скаржитися на місцевих чиновників. Згідно з даними Ради бізнесу омбудсмена, у останньому кварталі минулого року кількість скарг зросла на 40 %. Більшість скарг українських підприємців пов’язана з наданням адміністративних послуг та земельними питаннями. Докладніше про це далі в ефірі “Радио Вести”.

Корю: Кількість скарг українського бізнесу на органи місцевого самоврядування за останній квартал 2016 року, в порівнянні з попереднім, зросла більш ніж на 40 %. Більшість заяв українських підприємців були пов’язані з наданням адміністративних послуг: управлінням місцевим майном, правонаступництвом функцій, переданих центральними органами влади, а також із земельними питаннями. Крім того, підприємці незадоволені низькою кваліфікацією регіональних чиновників. Найчастіше український бізнес був незадоволений діями податкових органів. Цього питання стосувалися майже половина всіх звернень. 20% скарг торкалися діяльності силових структур. Трохи менше 10% підприємців були незадоволені законодавчими ініціативами. Стільки ж — діями державних регуляторних служб.

Олександр Сотников: Додам, бізнес-омбудсмен України Альгирдас Шемета зауважив, що місцева влада частіше вдається до порушень через те, що отримала більше повноважень. Крім того, є певні проблеми в законодавстві щодо створення нових об’єднаних територіальних громад. А це ризики для реформи, зауважив Шемета.

Перед малим та великим бізнесом постають схожі проблеми, проте у невеликих підприємств менше ресурсу для протидії органам місцевої влади, зазначила в інтерв’ю “Радио Вести” директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко. Вона зауважила, що різновиди порушень, з якими стикаються підприємства, більше залежать від галузі. Наприклад, інноваційний бізнес зустрічає на своєму шляху менше перешкод.

Анна Деревёянко, директор Європейської бізнес-асоціації: В региональном аспекте возникает проблема с отведением земли, получением земли, либо там получением разрешений. Это могут быть разрешения разного толка: на размещение каких-то рекламных плоскостей, введение основных средств в эксплуатацию, получение каких-то согласований с региональными властями. И какие-то другие разрешения, присущие тому или другому сектору. Потому что есть сектора бизнеса, которые по идее вообще не требуют никаких разрешений. Например, информационные технологии, энергетика или там добыча природных ресурсов. Они уже завязаны на получении соответствующих лицензий.

Олександр Сотников: Порушення з боку органів місцевого самоврядування найчастіше пов’язані з тим, що регіональні чиновники перевищують свої повноваження, зауважив в інтерв’ю “Радио Вести” Сергій Доротич. Експерт зауважив, що одне із перших місць за кількістю порушень займає столична влада, яка часто нехтує інтересами малого бізнесу на користь великого.

Сергій Доротич, експерт: Це стосується зокрема і київської, і міської ради, на яку найбільше скарг. Останнім часом отримав бізнес-омбудсмен, наскільки мені відомо, від мікро- і малого бізнесу. Тому що рішення Київської міської ради, вони, по-перше, суперечать антимонопольному законодавству України, так звані обмеженні реалізації алкогольних напоїв в маленьких магазинчиках, крамничках і кіосках. Натомість це рішення фактично надає преференції великим мережам і певному виду бізнесу.

Олександр Сотников: Додам, Державна служба зайнятості готує реформу, яка дозволить перекваліфіковувати непрацюючих людей на підприємців. У службі обіцяють, що українці, які залишилися без роботи, незабаром зможуть отримати фінансування для втілення перспективних бізнес-ідей».

Порушення балансу думок у такій значній кількості новин відкриває широке поле для маніпуляцій, позаяк радіосюжети, які висвітлюють тільки один погляд, не збалансовують і в подальших випусках новин, що обов’язково мало би відбуватися навіть у форматі радіо FM.

Оперативність новин

На думку експертів «Детектора медыа», в аналізований день бракувало свіжості 21 % новин «Радио Вести». Зокрема, аж до 10:30 журналісти радіокомпанії розповідали слухачам про події минулого дня. А в сюжеті «Верховна Рада збільшила штрафи за сміття у п’ять разів» (6:35) узагалі йдеться про закон, ухвалений іще 7 лютого.

Аналогічна ситуація і з повідомленням із випуску новин о 6:05 «Відмови у візах до США» — інші ЗМІ поширили цю інформацію ще 7 лютого.

Варто зауважити, що впродовж інформаційного дня аж до 20:00 новини постійно оновлювались, а деякі доповнювалися новими відомостями й видавалися в ефір у розвитку. Та після цього й до кінця мовлення без жодних оновлень у кількох повторах виходили два випуски коротких новин і один підсумковий.

Усі ці новини розповідали про події поточної доби, тож ми їх не відносили до контенту з порушенням стандарту.

Достовірність інформації

Зауваження стосовно відповідності новин «Радио Вести» вимогам стандарту стосуються 18 % проаналізованого контенту. Посилання на джерело інформації в таких повідомленнях відсутнє взагалі або ж украй розмите.

Порушення критерію стосується значної кількості міжнародних новин, де джерела інформації не вказано, ними слугують інші ЗМІ, або ж у таких новинах міститься посилання на посадовців тих чи інших країн, але не повідомляється, звідки така інформація у «Радио Вести».

Прикладом такої новини може бути повідомлення «Британська громада палат схвалила «брекзіт» (о 7:30):

«Богдан Амосов, ведучий: Британська громада палат схвалила “брекзіт”. Урядовий законопроект про вихід Об'єднаного Королівства із Європейського Союзу схвалили чотириста дев'яносто чотири парламентарі, сто двадцять два виступили проти. В ході дебатів депутати обговорювали кілька поправок, серед яких дозвіл громадянам Євросоюзу залишатися на території Об'єднаного Королівства після завершення “брекзіта”. Жодна з поправок в результаті не булі прийнята».

Прикладом «вітчизняної» новини з порушенням стандарту може бути повідомлення «У Криму десятки селищ залишилися без світла» з випуску об 11-й годині. У цьому випадку «Вести» також не повідомляють, звідки їм відомо про ситуацію на півострові:

«Богдан Амосов, ведучий: У Криму десятки селищ залишилися без світла. Близько 6 тисяч мешканців півострову перебувають без електрики, через обмерзання і обрив дротів. Також відбуваються відключення світла і на материковій Україні. У Херсонській області немає електрики в 15 населених пунктах, а в Одеській — у 54».

Зауваження також викликає практика деперсоніфікації джерел інформації, на кшталт «у ДСНС повідомили», «як повідомили у міністерстві» тощо.

Відокремлення фактів від коментарів

Аналізуючи новини «Радио Вести», експерти зауважили високий рівень дотримання вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів: тільки в 1 % контенту траплялися оцінні судження або підміна понять чи невиправдані узагальнення. Але вони таки траплялися. Скажімо, в повідомленні «Андрій Парубій планує змусити депутатів виступати українською» (новини о 8:00):

«Богдан Амосов, ведучий: Андрій Парубій планує змусити депутатів виступати українською. Відповідний законопроект, спікер парламенту вніс до Верховної Ради. Мета законопроекту, максимально гарантувати дотримання Конституційного статусу державної мови при виконанні законодавчої влади. Нагадаю, напередодні Парубій зробив зауваження кільком депутатам від “Опозиційного блоку” через те що вони виступали з трибуни парламенту російською мовою».

Хоча навряд чи в разі схвалення законопроекту спікер, а не закон «змушуватиме» нардепів звертатися з трибуни ВР українською.

Або ж візьмімо сюжет «За премією на 8 березня Юлії Марушевській довелося виправдовуватися у НАЗК» (новини о 7:00):

«Богдан Амосов, ведучий: За премією на 8 березня Юлії Марушевській довелося виправдовуватися у НАЗК. Колишня очільниця Одеської митниці надала пояснення у Національному агентстві з питань запобігання корупції з приводу отримання премії у 500 гривень. Про це сама вона розповіла у себе на сторінці у Фейсбуці. Надавати пояснення її викликали за клопотанням першого заступника СБУ Павла Демчини. Тепер СБУ разом із НАЗК звинувачує колишню чиновницю у адміністративному порушенні через конфлікт інтересів за преміювання самої себе на пів тисячі гривень, відзначила Марушевська у себе у соцмережі».

Така вільна інтерпретація терміна «надання пояснень» пасує радше інфотейнменту, а не інформаційній журналістиці.

Точність та повнота інформації

Здебільшого в новинах «Радио Вести» інформація добирається досить ретельно і, принаймні, не суперечить відомостям із новин тієї ж тематики, які бачимо в інших ЗМІ. Та зауваження в експертів усе ж були до 26 % проаналізованого контенту.

Зокрема, на зниження показника за стандартом суттєво вплинула практика переказування журналістами слів ньюзмейкерів, на яких вони посилаються. Слухачі не мають можливості почути пряму мову згадуваної персони особисто й переконатися, що все лунало саме так, як про це повідомив ведучий.

Утім, трапляються і спрощення кількісних показників, у яких вони невиправдано округлюються тощо.

Попри наявність у чи не половині новин «Радио Вести» бекґраундів або чималого обсягу інформації за темою повідомлення, експерти вважають, що стандарт повноти інформації порушено в 73 % проаналізованого контенту.

Безумовно, новина не може вважатися повною й вичерпною, якщо в ній не забезпечено балансу думок і поглядів на подію / явище / проблему. А, як ішлося вище, дотримання вимог цього стандарту інформаційної журналістики у «Радио Вести» відверто накульгує.

До того ж часто бекґраунди в новинах не відповідають безпосередньо заявленій темі повідомлення — це «братська могила» з усіх відомостей, що має на той момент редакція про особу або подію чи явище, про яке йдеться.

Але й стосовно інших критеріїв повноти наданих відомостей зауважень більш ніж достатньо.

Візьмімо, наприклад, повідомлення з випуску новин о 14:30 «Єфремова звільнили з камери у залі Старобільського райсуду Луганської області»:

«Ведуча: Єфремова звільнили з камери у залі Старобільського райсуду Луганської області. Щоправда, лише на період слухання справи. Про це повідомив агентство “Інтерфакс” адвокат Андрій Смирнов.

Нагадаю, 17 січня Старобільський суд продовжив екс-регіоналу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 березня. Адвокат Олександр Мельников зазначав, що законодавство не дає можливості оскаржити таке рішення ухвалене в рамках підготовчого засідання. І, нагадаю, на початку січня генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова».

Погодьтеся, в новині однозначно бракує інформації, а через що ж, власне, пан Єфремов став фігурантом судової справи? У чому її суть? У чому його звинувачують? Навряд чи в насичених подієвому та інформаційному потоках слухач зберігає в пам’яті деталі всіх негараздів «ексів».

Або ж візьмімо повідомлення про те, що «на Харківщині скасували заняття у 24 школах» (новини о 9:00):

«Богдан Амосов, ведучий: На Харківщині через несприятливі погодні умови скасували заняття у 24 школах. Через сильні морози також призупинили заняття школярів на Сумщині. Там учні молодшої школи на вимушених канікулах у десяти районах вже другий день поспіль. Температура повітря в регіоні цієї ночі місцями сягала позначки у мінус 27 градусів».

Насамперед постає питання: звідки ця інформація? На скільки скасували навчання у школах? Де розташовані згадані 24 школи і яка це частка від загальної кількості шкіл регіону?

Насамкінець — повідомлення «Група народних депутатів з різних фракцій презентувала меморандум» (о 17:30):

«Олександр Сотников, ведучий: Група народних депутатів з різних фракцій презентувала меморандум про наміри ухвалити етичний кодекс парламентарія. Цією декларацією про наміри парламентарів започатковують майданчик переговорів щодо підготовки етичного кодексу народного депутата. Підписанти закликали приєднатися до нього інших депутатів».

Жодної конкретики повідомлення не містить, у ньому порушено практично всі стандарти інформаційної журналістики.

Матеріали з ознаками замовності та їхня тональність

З усього проаналізованого контенту новинпідозри стосовно ймовірної замовностів експертів викликали 18 сюжетів (із повторами включно), серед яких шістнадцять мають ознаки політичної замовності, а два — комерційної. Зауважмо одразу: головна вада таких новин — порушення стандарту балансу думок і поглядів, внаслідок якого в повідомленнях зміщуються акценти на користь однієї зі сторін.

Отож, почнімо з новини із ознаками комерційної замовності. Йдеться про двічі повторену новину «Розірвати договір з компанією “Київенерго”»:

«Олександр Сотников, ведучий: Такий вихід із ситуації щодо нарахування захмарних комунальних платежів киянам за минулий місяць, бачить лідер громадського руху “Соціальна справедливість” Алла Шлапак. В інтерв'ю “Радио Вести” вона повідомила, що відповідний проект рішення вже є у Київраді. І закликала владу міста підтримати його, та провести відкриті конкурси, на яких визначити компанію, що надаватиме якісні послуги з опалення киянам».

Актуальну тему в повідомленні зведено до погано аргументованого заклику розірвати договори з комерційним підприємством, що може вважатися виявом лобізму Алли Шлапак. У сюжеті вона фігурує як лідерка громадського руху, насправді ж є депутаткою Київради. Тож має всі важелі просувати таке рішення серед депутатського корпусу. Що ж до «Київенерго», то позицію компанії в новині не представлено, увагу сконцентровано виключно на негативних аспектах її діяльності.

Ця новина, як і згадана нижче, «висмикнута» з гостьової студії, де Алла Шлапак була гостею, й редакція не подбала, щоби її розширити й доповнити.

Власне, так само з’явилася в ефірі й інша двічі повторена новина з Аллою Шлапак, яка вже має ознаки політичної замовності, — сюжет «Відстоювати свої права і домагатися справедливості у суді»:

«Олександр Сотников, ведучий: Відстоювати свої права і домагатися справедливості у суді, у відповідь на утиски малого та середнього бізнесу в Україні. До цього в ефірі “Радио Вести” закликала лідер громадського руху “Соціальна справедливість” Алла Шлапак. Щодо знесення МАФів вона зауважила, що в столиці цей процес відбувається вибірково. Водночас вона зазначила, що більшість суб'єктів підприємницької діяльності, які постраждали, були напівзаконні. Тож лідер громадського руху “Соціальна справедливість” вважає, що влада має розробити дієвий механізм аби підприємці не йшли працювати у тінь, а вправно сплачували державі всі податки».

Але ж як депутатка міськради героїня сюжету мала би добиватися законності рішень ради, виконуючи свої власні повноваження. У даному ж випадку це виглядає самопіаром.

Також у новині простежується задана негативна тональність щодо звинувачень влади в утисках бізнесу. Причому ця теза звучить неодноразово, без урахування позиції владних інституції. Зокрема, в новині «Скарги підприємців»:

«Олександр Сотников, ведучий: Це підсумковий випуск новин. В студії Олександр Сотников. Представники бізнесу стали масово скаржитися на місцевих чиновників. Згідно з даними Ради бізнесу омбудсмена, у останньому кварталі минулого року кількість скарг зросла на 40 %. Більшість скарг українських підприємців пов’язана з наданням адміністративних послуг та земельними питаннями. Докладніше про це далі в ефірі “Радио Вести”».

У розгорнутому сюжеті місця для коментаря представника влади не знайшлося, зокрема й влади київської міської, яку в сюжеті називають найбільшим порушником прав підприємців.

Загалом, негативна тональність щодо чинної влади простежується в багатьох сюжетах «Радио Вести». Безумовно, для журналістів критикувати владу — святе діло, але за умови збалансованого та об’єктивного інформування. Натомість у «Радио Вести» вона набуває ознак негативного маніпулятивного інструмента.

Наприклад, візьмімо сюжет «Вбивство Павла Шеремета було політичним замовленням, яке могли організувати в Росії». Після інформації силовиків про перебіг розслідування (міністр МВС Арсен Аваков, заступник голови Національної поліції Олександр Вакуленко) в сюжеті раптом з’являється штучно «пришитий» негативний коментар незалежного експерта, що узагальнює ситуацію й має цілком конкретного «адресата»:

«Ведучий: Суспільство вимагає результатів розслідування вбивства Павла Шеремета, — “Радио Вести” розповів директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий. Також він зазначив, що розслідування справи може стати прикладом того, як працює поліція після оновлення та реформи.

Юрій Лісничий, директор Інституту аналізу та прогнозування: Той підхід до реформи, коли рекламували суцільне оновлення на багатьох відрізках, робота зупинилась. Організована злочинність: страшенна статистика по показникам. Ми бачили, які спецоперації у нас проводилися в Княжичах. Воно почало там, де вузько, там і рветься, і воно почало тріщати. І через те, саме момент відреагувати на ту критику спеціалістів, які казали, що можна робити очищення, але не так різко, однозначно будуть проблеми».

Ще більш промовистим є сюжет «Держава оплатить навчання учнів, які проживають на лінії зіткнення». Він присвячений ухваленому парламентом 7 лютого закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки дітей, які постійно проживають в зоні проведення АТО в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення».

Зауважимо, що Президент підписав його аж 2 березня, але вже 9 лютого журналісти «Радио Вести» дають зрозуміти, що уряд цей закон уже «поховав». До того ж у сюжеті є синхрон співавтора документа Олега Ляшка. Зауважмо: дібрана пряма мова абсолютно популістська, неінформативна і спрямована на витискання сльози:

«Олександр Сотников, ведучий: Держава оплатить навчання учнів, які проживають на лінії зіткнення. Такий закон прийняла Верховна Рада. Як пояснили автори документу, мова йде про часткову або повну оплату навчання, безкоштовне надання підручників, стипендіальне забезпечення та безкоштовне забезпечення проживання в гуртожитках. У школярів буде можливість не залишатися на лінії війни і не переходити на сторону Росії. Про це розповів співавтор документу народний депутат Олег Ляшко. За його словами, наступний крок розробити законопроект щодо дітей, які залишилися на окупованій території.

Олег Лішко, народний депутат: Таких дітей на всій лінії фронту від Маріуполя до Авдіївки майже 7 тисяч. Вони сидять у підвалах і при каганці лампи, яку в 1943 чи 1941 році готують уроки, там їм готують їсти і там вони живуть, тому що щодня над їхніми головами літають російські “Гради” (…).

Ведучий: Уряд вже урізав всі ініціативи парламентарів. Про це в інтерв'ю… розповів виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. За його словами, у держави немає коштів на забезпечення такого масиву учнів та студентів. Тому Верховна Рада приймає закони, а Кабмін видає розпорядження щодо порядку їх реалізації.

Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS: Уряд надає фактично ініціативу Міністерству освіти, видає порядок реалізації цієї норми, в якому норма редукована цієї ж всієї безоплатної допомоги, а там значить безоплатна вища освіта, безоплатна професійно-технічна освіта, соціальні стипендії, пільгові кредити, безкоштовний інтернет, підручники, гуртожитки все йде по факту для переселенців безкоштовні гуртожитки (…)».

Ознаки замовності з вираженою негативною тональністю містить і двічі повторений сюжет «9 лютого Національна Рада оштрафувала вісім радіостанцій більш ніж на півмільйона гривень за недотримання квот мовлення української мовою». Під штрафні санкції потрапило й «Радио Вести»; коментує ситуацію генеральний продюсер радіо Віталій Докаленко, який заявив, що «в розмовному радіо, яке віщає, яке мовить в прямому ефірі 14–16 годин на день, дуже складно відстежити, щоб ведучий дотримувався встановленої квоти. Це не музичне радіо, які формують свій плейлист на сервері і відразу бачать, яка частка контенту у них українською мовою, додав Віталій Докаленко.

“Мы не дотянули меньше процента только по причине того, что конкретно Вересень в эфире со слушателями общался на том языке, на котором они к нему дозванивались. Это формальность. Это чистая формальность. Потому, что отдавать предупреждения, штрафовать радиостанцию за 0,2 %, на 0,78 % — это чистой воды издевательство. Нацрада сейчас превратилась в карательный орган”».

І виважений коментар представника регулятора вже не зміг нівелювати тональність повідомлення.

Зауважимо, що «мовні» маніпуляції впродовж денного ефіру неодноразово обігрувалися й у гостьових студіях «Радио Вести».

А ще в ефірі радіокомпанії 9 лютого були два «антигероя» — нардепи Олексій Гончаренко та Іван Мельничук. Що стосується першого, то вийшло аж два незбалансованих сюжети, в яких він фігурує — «У Німеччині засудили дії депутата з Блоку Петра Порошенка Олексія Гончаренка» та «Фракція БПП засудила свого соратника Олексія Гончаренка». Нагадаємо, народний депутат на знак протесту проти позиції німецького посла стосовно можливості проведення виборів на непідконтрольній українській владі частині Донбасу до виведення російських військ написав фарбою на фрагменті Берлінського муру біля будівлі Посольства Німеччини в Києві слово «найн». У жодній із цих новин позицію нардепа не представлено.

А Івана Мельничука негативно показано в новинах «У Верховній Раді України побились депутати» та «У Верховній Раді сталася сутичка депутатів». У першому повідомленні інформація неповна, суть конфлікту не відома й де-факто зводиться до «очевидці стверджують, що Мельничук кинувся на Лещенка ніби за пост із мережі Facebook». Друге ж повідомлення вийшло в підсумковому випуску, тут уже, навпаки, смакуються всі деталі й подробиці, висвітлено позицію обох забіяк із БПП — Івана Мельничука та Сергія Лещенка. Та новина закінчується словами їхньої колеги Світлани Заліщук, яка «не виключає, що Мельничук під час нападу на Лещенка, був в стані алкогольного сп’яніння. За словами Заліщук, депутати систематично п’ють в Раді». І тут уже ані спростувань, ані позиції запідозреного в пияцтві народного депутата.

Іще одна новина з ознаками замовності має відверто маніпулятивний характер і певною мірою — ознаки проросійської пропаганди. Це повідомлення «В Грузії замислились щодо перезавантажень відносин з Росією»:

«Богдан Амосов, ведучий: В Грузії замислились щодо перезавантажень відносин з Росією. Про це пишуть аналітики приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor. Відзначається, що ще задовго до голосування за “брекзіт” і виборів в президенти у США, Грузія почала шукати шляхи щодо відновлення відносин із Росією. Причина — припинення прогресу діалогу із Заходом. Зазначається, що між Москвою та Тбілісі за минулий рік проводилися різні торгові переговори, а уряди країн перебувають у постійному контакті».

Новина незбалансована, містить посилання на єдине джерело. Провідну тезу не підтверджено жодною іншою експертною думкою. Хто саме замислився про перезавантаження? У чому суть «припинення прогресу діалогу із Заходом»? Принаймні, щодо європейських рішень про безвіз для громадян Грузії «Радио Вести» вирішили не згадувати.

З усього переліку новин із ознаками політичної замовності найбільш невинною є двічі повторена в підсумкових випусках новина «Прем'єр-міністр Грецької Республіки Алексіс Ципрас відвідав Україну». Це класичний «паркет» без вираженої тональності на будь-чию користь.

Гостьові студії

Упродовж інформаційного дня в ефірі «Радио Вести» вийшло вісім інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, здебільшого у форматі гостьових студій. Зокрема, ми аналізували програми «Утренний эфир», «Спорное утро», «Ланч-тайм», «Свежий взгляд», «Точка зору», «Шоу Вересня», «Эркюль Агаты Холмс» і «Деньги Блинова».

У зазначених програмах гостями студії побували громадські діячі й депутати різних рівнів, політологи, економісти, посадовці різних компаній і відомств, і здебільшого вибір експертів був доречним та виправданим. Майже обов'язковим атрибутом більшості програм були вокспопи у форматі спілкування зі слухачами, які телефонували до студії, та інтерактивних голосувань.

Теми розмов у студіях — від загалом нейтральних до найгостріших, причому актуальність окремих штучно загострювалася й навіть дещо нагніталася. Скажімо, в «Утрєннем эфире» поряд із темами Берлінського кінофестивалю та заборони вбивства тварин заради хутра в студії обговорювався «найн» Олексія Гончаренка із запрошеним експертом (політичний аналітик Петро Охотін). Слухачам було запропоновано взяти учать в інтерактивному голосуванні «Чи соромно вам за вчинок Олексія Гончаренка?». Зауважмо, запитання сформульовано так, що воно маніпулює свідомістю учасників. Загалом, Гончаренка, даруйте, «замочили»: 80 % соромляться його вчинку. Упродовж програми ведучі намагалися зв’язатися з нардепом, щоби почути його думку, та марно. Принаймні, так про це повідомили слухачеві.

Репрезентативність вокспопів, особливо в рамках обмеженого часу однієї програми, серед аудиторії конкретного ЗМІ, сумнівна. А тим часом завдяки узагальненню вона «за замовчуванням» підноситься на «Радио Вести» як домінантна думка соціуму, що можна вважати маніпулятивним компонентом мовлення.

Серед інших тем «Утреннего эфира» — обговорення внесеного Андрієм Парубієм законопроекту про обов’язковість виступу нардепів із трибуни ВР. Власне, ця ініціатива викликала резонанс і цілком мала право бути обговореною в ефірі «Радио Вести». Втім, і воно містило ознаки маніпуляцій. Зокрема, непрямо просувалася ідея несвоєчасності цієї ініціативи, її другорядності на тлі нинішніх проблем; ішлося навіть про те, що українська мова як загальнообов’язкова державна може стати чинником поглиблення розколу в суспільстві. Ці тези ненав’язливо звучали в запитаннях ведучих. До таких висновків підштовхували слухачів.

Іще більш неоднозначною виглядала програма «Спорное утро». В ній теж не оминули увагою вчинку Олексія Гончаренка, але це питання було вторинним: акценти зміщено на суть заяви Ернста Райхеля, «который навлек на себя гнев украинских политиков, когда допустил возможность проведения выборов на оккупированных территориях Донбасса в присутствии российских войск». Зважте на інтерактивне запитання: «Как нам быть в ситуации с послом Германии? Если вы считаете, что извиниться перед Германией и задуматься о выборах, звоните (номер). Если вы считаете, что нам сейчас нужно настаивать на своем, выслать посла и лишиться союзника Германии — (номер)». Як бачимо, й тут відчувається програмування слухачів на «третього не дано» й варіанти, які виглядають гротескно й аж ніяк не пропонувалися офіційною владою.

Та все ж найгострішою була «затравка» дискусії навколо ініційованої Інститутом національної пам’яті просвітницької кампанії з інформування про УПА як таку й постать Степана Бандери зокрема. Ведучий неодноразово закидав тезу про побоювання, щоб інформаційна кампанія не перетворилася на пропаганду, а з Бандери не зліпили чергового ідола. Власне, задана ведучим тональність наводить на роздуми, що українцям не варто звертатися до складних моментів своєї історії. І що все це — не більш ніж «разменная монета»: «Мы будем говорить о Бандере — в который раз эта тема актуализируется. И вот из Польши эта актуализация нам в последние дни принеслась в который раз. В общем герой, преступник, национальный символ чего, он борец или людоед? Разменная монета в любом случае». І в цьому контексті, з посиланням на Качинського, — що з Бандерою Україна в Європу не ввійде.

До «мовних ініціатив» Парубія, перформансу Гончаренка та просвітницької кампанії про УПА «Радио Вести» поверталося і в програмі «Свежий вигляд», але вже без істерики й надриву. Серед інших тем — із Тарасом Чорноволом ведучі обговорили перспективи безвізу для українців, вибори на Донбасі при збереженні російського статус-кво в регіоні, події на Майдані та призначення нового керівника Нацполіції, а також аналізували економічні реалії України з власним оглядачем Андрієм Бліновим.

Ще один вкид «Радио Вести» — суцільні утиски бізнесу чинною владою. Зокрема, тема отримала розвиток у програмі «Ланчтайм» під час розмови з лідеркою громадського руху «Соціальна справедливість» Аллою Шлапак. Щоправда, слухачів забули поінформувати, що вона депутатка Київміськради з фракції «Єдність». Отож часом цілком слушні критичні зауваги «підпільної» депутатки на адресу влади загалом і київської міської зокрема виглядали самопіаром, а програма набувала ознак замовності.

Зауважень заслуговує й двічі трансльоване 9 лютого «Шоу Вересня». Тут знову «потовклися» на мовному питанні. Наприкінці — в контексті мовних ініціатив для парламенту від спікера Андрія Парубія, але в основному йшлося про негаразди й перспективи радіокомпанії втратити ліцензію через порушення квот мовлення українською. Микола Вересень, а саме до його програми були претензії Нацради з питань телебачення і радіомовлення, «відривався» на адресу регулятора сповна. Аж до таких фраз: «Ой, я не можу говорити “здравствуйте!”. Я можу говорити тільки українською, бо там же пильні вуха Національної ради десь стирчать».

Моніторинг здійснюється ГО «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк».

1Редагувати

Критика та передумови до зміни концепції мовлення та редакційної політикиРедагувати

На думку журналіста Віталія Портникова, проект «Радио Вести» був створений «творцями і учасниками проектів інформаційної війни проти нашої країни»[6][7].

Проте протягом перших 25 місяців своєї роботи у прямому ефірі «Радио Вести» показало себе як виключно об'єктивне ЗМІ, неодноразово характеризувалася незалежними журналістами, відомими людьми та співробітниками радіостанції як виключно об'єктивна у висвітленні подій в Україні і світі та позбавлена цензури з боку керівництва.[8].

Навіть зі зміною власника на одіозного Олександра Клименка, редакційна політика на протязі тривалого періоду не зазнала істотних змін. Незважаючи на певні окремі моменти джинси, що з'явилися на «Радіо Вісті» (поодинока реклама його партії «Успішна країна» та привітання), радіостанція зберігла свою об'єктивність у висвітленні подій та все ще була позбавлена цензури з боку нового керівництва.

Водночас, вже з кінця 2015 року радіостанцію один за одним почергово почали залишати провідні журналісти «Радіо Вісті», відомих своєю послідовною антипутінською позицією. Зокрема звільнилися Іван Літковський, Павло Новіков, Матвій Ганапольський[9], шеф-редактор Сакен Аймурзаєв,[10], Андрій Куликов. Політичні ефіри залишив Олег Білецький. Також навесні 2016 року з'явилася інформація, що радіостанцію може залишити головний редактор Валерій Калниш[11]. 24 червня вона підтвердилася[12]. Згодом радіостанцію залишила Юлія Литвиненко. Масове звільнення журналістів пов'язується з поступовим збільшенням тиску власника на редакцію з метою зміни редакційної політики, чи очікувань подібних дій у майбутньому, у зв'язку з рішенням Олександра Клименка повернутися в Україну та продовжувати займатися політикою.

В той же час, жоден з працівників радіостанції, зокрема тих, що звільнилися, наразі це не підтвердив[13]. В цілому, незважаючи на відсутність жодних рис тенденційного висвітлення подій у новинах, ця тенденція, а також саме залучення у квітні як гостей ефіру Ірини Бережної та Миколи Азарова[14] як співрозмовників, — свідчить про створення грунтовних передумов до можливих ймовірних кардинальних змін редакційної політики та загальної концепції подачі інформації, що може призвести до початку перетворення незалежного ЗМІ на засіб інформаційної війни, як це сталося раніше з російським медіаресурсом Lenta.ru у березні 2014.[15],[16]. А ще раніше з медіаходиногом НТВ в Росії. Проте наразі подібного ще не сталося.

20 червня 2016 року в прямому ефірі радіостанції ведучий Дмитро Терешков заявив, що квоти, спрямовані на збільшення частки україномовної музики в радіоефірі, низкою людей (дослівно — «багато ким») вважаються проявом «мікрофашизму», додавши, що українська влада фашистською не є.[17]

Замість Юлії Литвиненко генеральним продюсером радіостанції став Віталій Докаленко[18]. Проте справжнє обурення серед колективу «Радио Вести»[19][20][21], а згодом і громадськості[22], викликало інше призначення — на посаду  — шеф-редактора станції колишньої співробітниці штабу Януковича та заступника головного редактора «Київського Телеграфа», що майже не була відома широким колам за своєю професійною журналістською діяльністю[23]. Це стало першою невдалою спробою власників радіостанції перейтити до можливої зміни редакційної політики. Та спроба перевороту не вдалася через викриття сепаратистської орієнтації Гаврилової.

Одразу після свого призначення Гаврилова встигла проявити себе зверхніми та вкрай негативними відгуками щодо українських героїв війни та політиків[24], наприклад, відзначилась коментарями загибелі оперного співака Василя Сліпака[25], що загинув на Східному фронті у складі ДУК «Правий сектор»[26]. Після зборів журналістського колективу та відкритого листа до власників радіостанції від журналістів з вимогами звільнити Гаврилову та тиску громадськості, її було звільнено за кілька днів[27][28][29][30]. Колишній журналіст радіо Матвій Ганапольський так прокоментував ситуацію: «якби колектив не зайняв принципову позицію, то всі були б по вуха у ваті».[31]

На радіостанцію з телеканалу 112 повернувся журналіст Олег Білецький (ведучий ранкового ефіру), з кінця жовтня 2016 року у програмному продукті радіостанції значно збільшилася частка української мови. Наприклад, нею стали вести тригодинний ранковий ефір.

29 грудня гендиректор медіахолдингу Ольга Семченко зробила заяву про можливе непродовження ліцензії на мовлення Нацрадою з телебачення та радіомовлення на наступний рік.[32][33][34] не продовжила ліцензію ТРВК «Мастер» (Харків), що володіло правами на мовлення «Радио Вести» у Харкові через чотири попередження і недотримання мовних квот. Серед інших причин були антиукраїнські висловлювання Тетяни Монтян під час прямого інтерв'ю з нею та те, що власники радіостанції є невідомими особами.

23 лютого Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не продовжила ліцензію ТРВК «Мастер» (Харків), що володіло правами на мовлення «Радио Вести» у Харкові через чотири попередження і недотримання мовних квот. Серед інших причин були антиукраїнські висловлювання Тетяни Монтян під час прямого інтерв'ю з нею та те, що власники радіостанції є невідомими особами. Після припинення мовлення у Харкові низка журналістів заявили про звільнення. Звільнились програмний директор Ірина Сінченко, шеф-редактор Ольга Куришко та чимало провідних ведучих: Дмитро Тузов, Олена Чабак, Олег Білецький, Юрій Мацарський, Сніжана Старовицька, Костянтин Дорошенко. Колектив не хотів працювати з новим керівництвом та в обмеженому форматі.[35][36]

Радіо планує перейти у «лайт-режим» мовлення, а замість трьох топ-менеджерів, які звільнилися, керувати радіостанцією буде Юлія Кугітко із закритого холдингом телеканалу UBR.

1 березня 2017 року «Радио Вести» припинило трансляцію ефірного мовлення. Після припинення трансляції в Харкові на радіо відсутні прямі ефіри та транслюються повтори найкращих програм[37]. Єдиним винятком були новини. Згодом мовлення окремих програм у прямому ефірі було відновлено.

3 березня 2017 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення проголосувала за припинення дії ліцензії «Радио Вести» на мовлення в Києві на частоті 104,6[38].

Критика рішення Нацради та міжнародний розголосРедагувати

Міжнародна федерація журналістів (International Federation of Journalists) і Європейська федерація журналістів (European Federation of Journalists) не побачили підстав для відмови Нацрадою з питань ТБ і радіомовлення у продовженні ліцензії радіостанції. Їхня спільна заява опублікована на офіційному сайті ЄФЖ.[39][40]

Міжнародна і Європейська федерації журналістів (IFJ і EFJ) і Національна спілка журналістів України (НСЖУ) засудили рішення Нацради позбавити ліцензії радіо "Вести".

"Несподіване анулювання ліцензії "Радио Вести" підриває право на свободу висловлювань, плюралізм у медіа та різноманіття медіа-контенту, які є важливими для життя будь-якого демократичного суспільства", - заявив президент IFJ Філіп Лерут. IFJ закликала Нацраду негайно відновити право мовлення "Радио Вести" та запобігти звільненню працівників радіостанції[41]

У свою чергу, в.о. президента Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зазначив, що таке позбавлення ліцензії - прямий наслідок дій супроти волі регулятора. "Ми підтримуємо прозорість власності ЗМІ, але усунення впливового медіа через суперечки з регулятором - це неприйнятно. Сто кваліфікованих журналістів і працівників ЗМІ втратили свої робочі місця і право спілкуватися з великою національною аудиторією", - сказав він.[42]

Вбивство Павла Шеремета і його робота на радіоРедагувати

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 р. у Києві, в результаті вибуху автомобіля о 7:45 ранку, за 15 хвилин до початку ранкового ефіру, присвяченому допінговим проблемам у спорті.[43] Машина вибухнула на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка навпроти ресторану McDonald's.[44][45][46]

З 2014 року пан Шеремет регулярно ставав гостем програм на радіостанції як політичний аналітик. З вересня 2015 року на вихідних він вів ранкові «Шоу Павла Шеремета», де серед іншого критикував Віктора Шокіна та звинувачував у рейдерстві директора департаменту комунікацій МВС Андрія Шевченка (саме та людина, що зараз робить офіційні заяви про слідчі дії з приводу вбивства журналіста[47]) та Миколу Мартиненка[48].

З 2016 року працював по буднях у програмі «Ранок Павла Шеремета». В рамках цієї програми щочетверга виходили спецвипуски під назвою «Чистий четвер»[49], де Шеремет викривав корупційні схеми владних структур та українських олігархів.

19 липня в останньому ефірі «Ранку Павла Шеремета»[50] жорстко критикував допінгові спецоперації ФСБ, вчергове викривав в рейдерському захопленні «ТВі» та називав негідником Миколу Княжицького, розпитував про думку радіослухачів щодо зв'язку Сергія Лещенка з Костянтином Григоришиним, критикував радянські стереотипи щодо військової форми України. Зокрема — десантників (за кілька годин після ефіру за збігом обставин помер син згадуваного в ньому легендарного десантника Маргелова , родоночальника критикованої журналістом радянської форми, керівник "Фонду сприяння військам спеціального призначення та герой РФ, Олександр Маргелов[ru][51]) та морської піхоти, спростовував радянські міфи та підтримував її оновлення. Про Олександра згадував в своїй програмі пан Шеремет, згадуючи зокрема про те, що він мало спілкувався зі своїм колишнім другом, загиблим російським політиком Борисом Нємцовим. Це сталось через принципову відстороненість журналіста від діючих політиків. Павло повідомив про зникнення начальника департаменту електропостачання «Укрзалізниці»[52], підкреслюючи, що «головне, щоб не повернулися окаянні 1990-ті, коли бандити творили що хотіли». В останні тижні радіороботи активно поглиблював свої знання української мови та регулярно проводив 15-хвилинки української мови, плануючи у майбутньому вести повноцінні ефіри українською.

Останнє інтерв'ю дав Андрію Куликову та його колезі як гість в ефірі «Громадського радіо». В ньому Шеремет підкреслював важливість спілкування українською та білоруською мовою, говорив про різницю між вимовою українською, білоруською та російською мовами, а також між тарашкевицею та наркомівкою, критикував білоруську владу та розповів про розгін опозиційної молоді на своїй батьківщині, тобто в Білорусі.[53] Соцмережі порівняли вбивство Павла Шеремета з тими самими лихими 90-тими, про важливість неповернення яких казав Шеремет в останньому прямому ефірі.[54]

Павло Шеремет неодноразо фахово розглядав офшорні скандали,[55][56] можливість збройного перевороту в Україні[57] та ситуацію з Олександром Онищенком. Незадовго до смерті пан Шеремет ретвітнув запис Олексія Навального «Ну что за скоты, а? Олега снова посадили в ШИЗО. Сидел днем на кровати»[58] та висміяв створення пам'ятника пропуску у закритому російському місті Желєногірськ.[59]

Обшуки в редакції медіахолдингу «Вести»Редагувати

14 липня Генеральна прокуратура і Національна поліція під загальним керівництва головного війського прокурора Олексія Матіоса з використанням броньовиків та озброєнних елітних спецпідрозділів обшукали офіси медіа-групи "Вести" в Києві, яка включає в себе зокрема "Радио Вести" і новинний сайт Vesti-ukr.com. Рейд був проведений в рамках розслідування розкрадання з боку екс-міністра податків і доходів Олександра Клименка[60][61] [62]. Під час обшуків в холдингу «Вести», співробітникам радіостанції заборонили спілкуватися з представниками інших ЗМІ. Як повідомив один з журналістів радіостанції Громадському, інакше журналістам погрожують «прийти із обшуками додому». За його словами, силовики перевіряють мобільні телефони журналістів і, доки триває обшук, не випускають з приміщення. Усього на поверсі ТЦ «Гуллівер», де розташований офіс радіостанції, знаходиться близько 80 силовиків з автоматами. Натомість військовий прокурор Анатолій Матіос зазначив, що власне журналістів Радіо «Вести» та ведучих прямого ефіру не обшукують, але допитують інших співробітників.[63]. Журналісти радіостанції в ефірі підтвердили обмеження роботи, проте зазначили, що співробітники «КОРДу» в цілому вели себе досить толерантно.

Європейська федерація журналістів (EFJ) розцінює обшуки з застосуванням елітних спецпідрозділів у редакції радіостанції "Радіо Вести" як спробу залякування журналістів[64] [65]. Про це йдеться в повідомленні EFJ, передають Українські Новини. Генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєрреш висловив сумніви щодо доцільності методів та засобів обшукових дій[66]:

«Чому військовий прокурор відправив елітні сили на рейд в офіс радіостанції "Вести"? Чому вони шукали мобільні телефони журналістів для контактів, текстових повідомлень? Схоже, ми стикаємося з чистим залякуванням»»

Міжнародна організація "Комітет захисту журналистів" (CPJ, Нью-Йорк, США) висловила схожі побоювання[67][68]:

«Коли військовий прокурор надсилає елітні сили з кулеметами для рейду в офіс радіостанції і шукає мобільні телефони своїх журналістів для контактів, текстових повідомлень, може бути тільки одна інтерпретація: це спроба залякування і серйозна загроза свободі преси", - зазначив виконавчий директор CPJ Джоел Саймон»

. У своєму зверненні до Національної спілки журналістів України Голова ради директорів Медіа Холдингу «Вести Україна» Оксана Семченко наголосила на порушенні прав журналістів. Зокрема, вона зазначила, що журналістів і медіа-працівників 16 годин утримували в одному з офісних приміщень під наглядом озброєних людей, без можливості зв’язку і виконання своїх професійних обов’язків..[69].

Рада Європи присвоїла другий рівень загрози озброєним обшукам у холдингу "Вісті"[70][71].

Шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов 19 липня у програмі "Максимум думок" повідомив про вирогідність арешту майна радіостанції та припинення віщання через відсутність доступу до обладнання[72].

Географія мовленняРедагувати

Мовлення на FM-частотах:

25 березня 2014, незабаром після псевдореферендуму про статус Криму і Севастополя у складі України, прес-служба «Мультимедіа Інвест Груп» повідомила про те, що невідомі проникли в офісний центр в Севастополі, де розташовується апаратура підприємства УРС (Українські Радіосистеми), що забезпечує трансляцію радіосигналу на частоті 87,7 ФМ, і зажадали відключити передавач. Після цього мовлення станції в Севастополі було припинено.

Телевізійне мовлення: за допомогою супутника ASTRA.

Мобільне мовлення: за допомогою Tune-in[73].

Доступним є також мовлення в інтернеті: на офіційному сайті радіостанції та офіційному каналі Youtube. Інтернет мовлення можливе у будь-якій частині світу. За 2014—2017 рр. слухачами «Радіо Вісті» («Радио Вести») були надіслані повідомлення більше, ніж з 20 країн світу — 20-ти областей України, АР Крим, міст Київ та Севастополь, а також різних міст США, Китаю, Російської Федерації, Канади, Австралії, Мексики, Аргентини, Казахстану, Туреччини, Німеччини, Єгипту, Великої Британії, Франції, Італії, Кенії, Узбекистану, Нідерландів, Азербайджану, Чехії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Ізраїлю, Швеції, Сінгапура, Данії, Грузії, Хорватії, Молдови, Нової Зеландії, Латвії, Естонії тощо. У прямий ефір дозвонювалися слухачі 12 областей України, АР Крим, міст Київ та Севастополь, а також різних міст США, Китаю, Російської Федерації, Канади, Австралії, Мексики, Німеччини, Казахстану, Великої Британії, Франції, Нідерландів, Чехії, Білорусі, Ізраїлю, Фінляндії, Нової Зеландії, Литви, Естонії та Сейшельських островів. Журналісти радіостанції виходили в ефір з України, США, Російської Федерації, Канади, Китаю, Казахстану, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії, Ірану, Іспанії, Польщі, Іраку, Греції, Білорусі, Ізраїлю, Латвії, Бельгії тощо.









23 лютого Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, проігнорувавши рішення суду[74][75], посилаючись на непідтверженість наявності ухвали[76][77] та суперечливість термінів провадження його в дію, не продовжила ліцензію ТРВК «Мастер» (Харків), що володіло правами на мовлення «Радио Вести» у Харкові через формальне недотримання мовних квот протягом однії доби віщання під час 3-го годинного ефіру Миколи Вересня, де частка української мови була меншої на 0,78 % (перевірка зафіксувала 12 листопада 2016 року 49,22 % ведення програм українською мовою замість 50 % квоти, передбаченої законом)[78], ніж необхідні 50 відсотків[79] у розмовах з мешканцями Харкова. Серед інших причин були 4 оскаржені у суді попередньо винесені попередження, за дочасне увімкнення радіостанції, окремі антиукраїнські висловлювання гостей прямих ефірів, зокрема Тетяни Монтян під час прямого інтерв'ю з нею, та те, що власники радіостанції є невідомими особами. Після позбавлення мовлення у Харкові, та в передчутті непродовження ліцензії на Київ, а також майбутньої зміни керівництва станції у зв'язку з відставкою 1 березня генпродюсера Віталія Докаленка, низка журналістів «Радио Вести» заявили про пронайближче можливе звільнення та припиненення співпраці з радіостанцією. Зокрема також звільняються програмний директор Ірина Сінченко, шеф-редактор Ольга Куришко та чимало провідних ведучих: Дмитро Тузов, Олена Чабак, Олег Білецький, Юрій Мацарський, Сніжана Старовицька, Костянтин Дорошенко. Згодом близько виявилося, що практично всі журналісти та співробітники радіостанції залишають медіа[80]. За словами низки журналістів їх рішення не пов'язане з позбавленням мовлення у Харкові. Джерело «Детектора медіа» з радіостанції пояснило, що колектив не хоче працювати з новим керівництвом та в обмеженому форматі.[81][82][83][84][85][86] + 23 лютого Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не продовжила ліцензію ТРВК «Мастер» (Харків), що володіло правами на мовлення «Радио Вести» у Харкові через чотири попередження і недотримання мовних квот. Серед інших причин були антиукраїнські висловлювання Тетяни Монтян під час прямого інтерв'ю з нею та те, що власники радіостанції є невідомими особами. Після припинення мовлення у Харкові низка журналістів заявили про звільнення. Звільнились програмний директор Ірина Сінченко, шеф-редактор Ольга Куришко та чимало провідних ведучих: Дмитро Тузов, Олена Чабак, Олег Білецький, Юрій Мацарський, Сніжана Старовицька, Костянтин Дорошенко. Колектив не хотів працювати з новим керівництвом та в обмеженому форматі.[87][88]

− За повідомленнями холдингу «Вести Украина», «Радио Вести» переходить у «лайт-режим» мовлення, а замість трьох топ-менеджерів, які звільнилися, керувати радіостанцією буде Юлія Кугітко із закритого холдингом телеканалу UBR. + Радіо планує перейти у «лайт-режим» мовлення, а замість трьох топ-менеджерів, які звільнилися, керувати радіостанцією буде Юлія Кугітко із закритого холдингом телеканалу UBR.


1 березня 2017 року «Радио Вести» припинило трансляцію ефірного мовлення. Після припинення трансляції в Харкові на радіо відсутні прямі ефіри та транслюються повтори найкращих програм[89]. Єдиним винятком є новини.

1 березня 2017 року «Радио Вести» припинило трансляцію ефірного мовлення. Після припинення трансляції в Харкові на радіо відсутні прямі ефіри та транслюються повтори найкращих програм[90]. Єдиним винятком є новини. Рядок 88: Рядок 88:

−

  • Харків — 100.5 МГц — до 24 лютого 2017

+


25 березня 2014, незабаром після псевдореферендуму про статус Криму і Севастополя у складі України, прес-служба «Мультимедіа Інвест Груп» повідомила про те, що невідомі проникли в офісний центр в Севастополі, де розташовується апаратура підприємства УРС (Українські Радіосистеми), що забезпечує трансляцію радіосигналу на частоті 87,7 ФМ, і зажадали відключити передавач. Після цього мовлення станції в Севастополі було припинено.

25 березня 2014, незабаром після псевдореферендуму про статус Криму і Севастополя у складі України, прес-служба «Мультимедіа Інвест Груп» повідомила про те, що невідомі проникли в офісний центр в Севастополі, де розташовується апаратура підприємства УРС (Українські Радіосистеми), що забезпечує трансляцію радіосигналу на частоті 87,7 ФМ, і зажадали відключити передавач. Після цього мовлення станції в Севастополі було припинено. − − Інтернет мовлення: Можливе у будь-якій частині світу. За 2014—2017 рр. слухачами «Радіо Вісті» («Радио Вести») були надіслані повідомлення більше, ніж з 20 країн світу — 20-ти областей України, АР Крим, міст Київ та Севастополь, а також різних міст США, Китаю, Російської Федерації, Канади, Австралії, Мексики, Аргентини, Казахстану, Туреччини, Німеччини, Єгипту, Великої Британії, Франції, Італії, Кенії, Узбекистану, Нідерландів, Азербайджану, Чехії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Ізраїлю, Швеції, Сінгапура, Данії, Грузії, Хорватії, Молдови, Нової Зеландії, Латвії, Естонії тощо. У прямий ефір дозвонювалися слухачі 12 областей України, АР Крим, міст Київ та Севастополь, а також різних міст США, Китаю, Російської Федерації, Канади, Австралії, Мексики, Німеччини, Казахстану, Великої Британії, Франції, Нідерландів, Чехії, Білорусі, Ізраїлю, Фінляндії, Нової Зеландії, Литви, Естонії та Сейшельських островів. Журналісти радіостанції виходили в ефір з України, США, Російської Федерації, Канади, Китаю, Казахстану, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії, Ірану, Іспанії, Польщі, Іраку, Греції, Білорусі, Ізраїлю, Латвії, Бельгії тощо.


https://strana.ua/articles/analysis/81675--zakryt-vesti-i-prevratit-gullivera-v-liliputa-dlya-chego-proveli-vtoruyu-seriyu-obyskov-po-delu-klimenkovcev.html


Європейські ігри, або Європіада (англ. European Games) — універсальне пан'європейське міжнародне спортивне змагання з багатьох видів олімпійських та деяких неолімпійських видів та підвидів спорту за участю атлетів, які представляють національні олімпійські комітети Європи. Змагання є аналогом Азіатських чи Панамериканських ігор.

Українські спортсмени - учасники Європейських ігор - виключно ті українські спортсмени, що брали участь у змаганнях чи перебували у заявці на найпрестижніших[джерело?] панєвропейських спортивних змаганнях — Європейських іграх та мають безпосередній стосунок до України, зокрема власне представники України, а також спортсмени, що представляли інші збірні до прийняття українського громадянства чи після того, як стали громадянами інших держав, уродженці України, що представляли інші національні команди на час перемоги на Європейських іграх, вихованці українського спорту, що народилися поза межами України та уродженці України, що представляли інші національні команди на час участі на Європіаді, а також етнічні українці та особи українського походження (українськими спортсменами їх можна вважати лише певною мірою, у дуже широкому значенні), що народилися поза межами України та представляли інші збірні.

Перелік українських спортсменів - учасників Європейських ігор у складі національної збірної УкраїниРедагувати

# Прізвище та ім’я особи Дата народження Дата смерті Місце народження Вид спорту Дисципліни Регіон Найкращий результат(місце) Фото
1 Олег Верняєв 29 вересня 1993 Донецьк, Донецька область, Україна Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, кільця, вільні вправи, паралельні бруси, поперечина, кінь серед чоловіків Київ 1  
2 Владислав Грико 10 листопада 1993 2015 аралельні бруси]], поперечина, кінь серед чоловіків Київ
3 Ігор Радивілов 9 жовтня 1992 Маріуполь,Донецька область, Україна 2015 Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, кільця, перекладина серед чоловіків Донецька область  
4 Максим Семянків 7 липня 1996 Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, вільні вправи, різновисокі бруси, колода серед чоловіків Луганська область
5 Андрій Сєнічкін 2 лютого 1998 Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, вільні вправи, різновисокі бруси, колода серед чоловіків Київ
6 Ангеліна Кисла 15 лютого 1991 Київ, Україна Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, вільні вправи, різновисокі бруси, колода серед жінок Київ
7 Анастасія Возняк 9 грудня 1998 Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ
8 Євгенія Гомон 25 березня 1995 Запоріжжя, Запорізька область, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ
9 Олександра Грідасова 5 липня 1995 Харків, Харківська область, Україна 2015 Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ-АР Крим
10 Валерія Гудим 1 березня 1995 Київ, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ
11 Олена Дмитраш 1 грудня 1991 Біла Церква, Київська область, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ
12 Ганна Різатдінова 15 жовтня 1993 Сімферополь, Крим, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи з м`ячем, обручем, стрічкою та булавами серед жінок м.Київ-АР Крим 2 2015-  
13 Наталія Москвіна 9 червня 1988 Стрибки на батуті індивідуальні та синхронні стрибки на батуті серед чоловіків Харківська область 4
14 Кваша Ілля 27 липня 2001 2015 Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 3м Миколаївська область 7 2015-
15 Долгов Максим 11 листопада 1999 2015 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки, 10 метрів Харківська область 7 2015-
16 Горшковозов Олександр 19 травня 2001 2015 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки, 10 метрів Луганська область 20 2015-
17 Ганна Красношлик 29 листопада 1998 2015 Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 1м та 3м, синхронні стрибки з трампліну 3м Запорізька область 3 2015-
18 Анастасія Недобіга 18 вересня 1999 2015 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки 10 м м.Київ 13 2015-
19 Прокопчук Юлія 29 серпня 1999 2015 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки 10 м Луганська область 7 2015-
20 Федорова Олена 17 березня 1997 Миколаїв, Миколаївська область, Україна 2015 Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 1м та 3м, синхронні стрибки з трампліну 3м Миколаївська область 3 2015-
21 Лоліта Ананасова 1 квітня 1997 2015 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область 3 2015-
22 Анна Волошина 24 липня 2000 2015 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область 3 2015-
23 Олена Гречихіна 31 серпня 2000 2015 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська Донецька-Харківська область 3 2015-
24 Ольга Золотарьова 19 січня 1997 2015 Синхронне плавання командна першість серед жінок Одеська-Харківська область 3 2015-
25 Олександра Сабада 29 серпня 1999 2015 Синхронне плавання командна першість, дуети серед жінок Харківська область 3 2015-
26 Катерина Садурська 21 жовтня 1998 2015 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область 3 2015-
27 Ксенія Сидоренко 8 грудня 1997 2015 Синхронне плавання командна першість серед жінок Одеська-Харківська область 3 2015-
28 Дар'я Юшко 14 листопада 1998 2015 Синхронне плавання командна першість серед жінок Донецька-Харківська область 3 2015-
29 Єлизавета Яхно 4 червня 1998 2015 Синхронне плавання командна першість, дуети серед жінок Донецька-Харківська область 3 2015-
80 Олександр Сенкевич 16 травня 1989 Вінниця, Вінницька область, Україна 2015 Веслування на байдарках та каное К-1 200м Вінницька область 6 2015-
81 Євген Карабута 11 лютого 1992 2015 Веслування на байдарках та каное К- 2 200м 10 2015-
83 Тарас Міщук 22 липня 1995 Львів, Львівська область, Україна 2015 Веслування на байдарках та каное С-1 1000м 5 2015-
84 Ігор Трунов 10 травня 1992 м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Україна 2015 Веслування на байдарках та каное К-2 200м 10 2015-
85 Віталій Цуркан 9 березня 1984 2015 Веслування на байдарках та каное К-1 1000м 13 2015-
86 Юрій Чебан 5 липня 1986 Одеса, Одеська область, Україна 2015 Веслування на байдарках та каное С-1 200м 8 2015-
 
87 Дмитро Янчук 14 листопада 1992 Хмельницький, Хмельницька область, Україна 2015 Веслування на байдарках та каное С-2 1000м 5 2015-
88 Людмила Галушко 1 січня 1984 2015 Веслування на байдарках та каное 12 2015-
89 Анастасія Горлова 2 лютого 1995 2015 Веслування на байдарках та каное 12 2015-
90 Інна Грищун 29 вересня [[]] 2015 Веслування на байдарках та каное 6 2015-
91 Марія Кічасова 20 липня 1993 2015 Веслування на байдарках та каное 6 2015-
92 Марія Повх 8 січня 1993 Луцьк, Волинська область, Україна 2015 Веслування на байдарках та каное 3 2015-
93 Анастасія Тодорова 10 травня 1992 Білгород-Дністровський, Одеська область, Україна 2015 Веслування на байдарках та каное 3 2015-
94 Світлана Римкевич 10 травня 1993 2015 Веслування на байдарках та каное 8 2015-
95 Юлія Єлістратова 15 лютого 1988 Овруч, Житомирська область, Україна 2015 Тріатлон 4 2015-
 
96 Інна Рижих 15 листопада 1985 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна 2015 Тріатлон 19 2015-
 
міні
97 Олександра Степаненко 24 липня 1992 2015 Тріатлон 26 2015-
98 Іван Іванов 8 січня 1989 2015 Тріатлон Полтавська область 2015-
99 Єгор Мартиненко 30 липня 1987 Житомир, Львівська область, Україна 2015 Тріатлон Житомирська область 2015-
100 Олексій Сюткін 19 вересня 1985 2015 Тріатлон 2015-
101 Тетяна Рябченко 29 серпня 1989 [[]], [[]], Україна 2015 шосейні велогонки 18 2015-  
102 Ганна Соловей 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна 2015 шосейні велогонки 2 2015-
103 Олена Шарга 21 грудня 1986 2015 шосейні велогонки 2015-
103 Олена Демидова 2015 шосейні велогонки 2015-
104 Віталій Буц 24 жовтня 1986 2015 шосейні велогонки 14 2015-  
105 Андрій Василюк 29 серпня 1987 2015 шосейні велогонки 18 2015-
106 Андрій Гривко 7 серпня 1983 м. Сімферополь, Крим, Україна 2015 шосейні велогонки 2 2015-
 
107 Михайло Кононенко 30 жовтня 1987 2015 шосейні велогонки 25 2015-
108 Денис Костюк 13 травня 1982 2015 шосейні велогонки 31 2015-  
109 Олександр Полівода 31 березня 1987 2015 шосейні велогонки не фінішував 2015-  
110 Яна Беломоіна 2 листопада 1992 Луцьк, Волинська область, Україна 2015 маунтінбайк 7 2015-  
111 Сергій Рисенко 15 березня 1980 2015 маунтінбайк 16 2015-  
112 Владислав Сапожников 15 травня 1994 2015 велокрос BMX 29 2015-
113 Богдан Нікішин 29 травня 1980 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна 2015 фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Дніпропетровська область 9 2015-
 
114 Клод Юнес 9 липня 1989 2015 фехтування рапіра, індивідуальна та командна першість Львівська область 15 2015-
115 Андрій Ягодка 6 липня 1988 Одеса, Одеська область, Україна 2015 фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Одеська область 1 2015-
 
116 Ольга Жовнір 8 червня 1989 Нетішин, Хмельницька область, Україна 2015 фехтування шабля Хмельницька область, М. Київ 1 2015-

 

117 Аліна Комащук 24 квітня 1993 Нетішин, [[]], україна 2015 фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Хмельницька область 1 2015-  
118 Олена Кравацька 22 червня 1992 Чернівці, Чернівці, Україна 2015 фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Одеська область 1 2015-
 
119 Ольга Лелейко 21 липня 1977 Київ, Україна 2015 фехтування рапіра, індивідуальна та командна першість Київ 2015-
 
120 Ольга Харлан 4 вересня 1990 Миколаїв, Миколаївська область, Україна 2015 фехтування шабля , індивідуальна та командна першість Миколаївська область 1 2015-
 
121 Яна Шемякіна 5 січня 1986 Львів, Львівська область, Україна 2015 фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Львівська область 9 2015-
 
122 Роман Бондарук 20 червня 1974 Львів, Львівська область, Україна 2015 кульова стрільба Львівська область 5 2015-
123 Павло Коростильов 5 листопада 1997 2015 кульова стрільба Львівська область 5 2015-
124 Сергій Куліш 17 квітня 1993 2015 кульова стрільба Черкаська область, Київ 8 2015-
125 Денис Кушніров 12 грудня 1992 2015 кульова стрільба Дніпропетровська область, Україна 14 2015-
126 Олег Омельчук 7 червня 1983 Великі Селища Березнівського району, область, Україна 2015 кульова стрільба Рівненська область 4 2015-
 
127 Юрій Сухоруков 29 березня 1968 Донецьк, Донецька область, Україна 2015 кульова стрільба Донецька область 7 2015-
128 Олег Царьков 22 березня 1988 2015 кульова стрільба Львівська область 4 2015-
129 Ольга Голубченко 24 травня 1992 2015 кульова стрільба Дніпропетровська область 30 2015-
130 Наталія Кальниш 2 липня 1974 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, , Україна 2015 кульова стрільба Дніпропетровська область 8 2015-
131 Поліна Конарьова 22 жовтня 1997 2015 кульова стрільба Дніпропетровська область 21 2015-
132 Олена Костевич 14 квітня 1985 Хабаровськ, Хабаровський край, Російська Федерація 2015 кульова стрільба Чернігівська область 4 2015-  
133 Леся Леськів 17 жовтня 1963 2015 кульова стрільба Львівська область, Україна 16 2015-
134 Вікторія Червякова 8 серпня 1986 Харків, Харківська область, Україна 2015 стендова стрільба Харківська область 8 2015-
135 Микола Мільчев 3 листопада 1967 Одеса, Одеська область 2015 стендова стрільба Одеська область 8 2015-

 

136 Георгій Іваницький 6 травня 1992 2015 стрільба з лука командна першість серед чоловіків Львівська область 1 2015-
137 Маркіян Івашко 15 травня 1979 [[]], [[]], [[]] 2015 стрільба з лука командна першість серед чоловіків Львівська область 1 2015-
138 Віктор Рубан 24 травня 1981 [[]], [[]], [[]] 2015 стрільба з лука командна першість серед чоловіків Харківська область 1 2015-  
139 Вероніка Марченко 3 квітня 1993 [[]], [[]], [[]] 2015 стрільба з лука командна першість серед жінок Львівська область 3 2015-
140 Анастасія Павлова 9 лютого 1995 2015 стрільба з лука командна першість серед жінок Херсонська область 3 2015-
141 Лідія Січенікова 3 лютого 1993 Чернівці, Чернівецька область, Україна 2015 стрільба з лука командна першість серед жінок Чернівецька область 3 2015-
142 Жан Беленюк 24 січня 1991 Київ, Україна 2015 греко-римська боротьба вагова категорія до 85 кг Київ, Запорізька область 2 2015-  
143 Денис Дем`янков 29 червня 1988 2015 греко-римська боротьба вагова категорія до 66 кг Запорізька область 5 2015-
144 Дмитро Косенок 15 лютого 1992 2015 греко-римська боротьба вагова категорія до 59 кг 24 2015-
145 Микола Кучмій 28 лютого 1992 2015 греко-римська боротьба вагова категорія до 130 кг Київ, Донецька область 9 2015-
146 Дмитро Пишков 8 серпня 1986 Стаханов, Луганська область, Україна 2015 греко-римська боротьба вагова категорія до 75 кг Луганська область, Київ 3 2015-
147 Микола Савченко 14 серпня 1985 2015 греко-римська боротьба вагова категорія до 71 кг Миколаївська область, Кіровоградська область 7 2015-
148 Дімітрій Тимченко 1 квітня 1983 2015 греко-римська боротьба вагова категорія до 98 кг Харківська область 2 2015-
149 Олександр Шишман 4 січня 1989 2015 греко-римська боротьба вагова категорія до 80 кг Донецька область, Запорізька область 5 2015-
150 Валерій Андрійцев 27 лютого 1987 Київ, Україна 2015 вільна боротьба вагова категорія до 97 кг Київ,Київська область 3 2015-
151 Рустам Дудаєв 19 січня 1990 2015 вільна боротьба вагова категорія до 74 кг Одеська область 16 2015-
152 Андрій Квятковський 2 лютого 1990 Калуш, Івано-Франківська область, Україна 2015 вільна боротьба вагова категорія до 65 кг Львівська область, Тернопільська область 17 2015-
153 Тарас Маркович 9 березня 1995 2015 вільна боротьба вагова категорія до 57 кг Київська область -Івано-Франківська область 9 2015-
154 Олексій Мельник 12 листопада 1984 2015 вільна боротьба вагова категорія до 70 кг Київ,Львівська область 7 2015-
155 Дмитро Рочняк 5 жовтня 1988 2015 вільна боротьба вагова категорія до 86 кг Тернопільська область,Вінницька область 11 2015-
156 Олександр Хоцянівський 20 липня 1990 Донецьк, Донецька область, Україна 2015 вільна боротьба вагова категорія до 125 кг Донецька область,Хмельницька область 2015-
157 Василь Шуптар 27 січня 1991 2015 вільна боротьба вагова категорія до 61 кг Київ,Львівська область 3 2015-
158 Оксана Ващук 4 березня 1989 Іваничі, Волинська область, Україна 2015 вільна боротьба вагова категорія до 75 кг Львівська область,Волинська область 7 2015-
159 Оксана Гергель 20 червня 1994 Іваничі, Волинська область, Україна 2015 вільна боротьба вагова категорія до 60кг Львівська область,Волинська область 5 2015-
160 Лілія Горішна 28 грудня 1994 2015 вільна боротьба вагова категорія до 53 кг Львівська область, Волинська область 5 2015-
161 Тетяна Кіт 1 вересня 1994 2015 вільна боротьба вагова категорія до кг Львівська область, Івано-Франківська область 5 2015-
162 Олександра Когут 9 грудня 1987 2015 вільна боротьба вагова категорія до 48 кг Львівська область 8 2015-
163 Тетяна Лавренчук 3 березня 1993 2015 вільна боротьба вагова категорія 58 кг Львівська область,Житомирська область 2 2015-
164 Аліна Махиня 3 січня 1991 [[]], [[]], [[]] 2015 вільна боротьба вагова категорія до 69 кг Донецька область,Хмельницька область 1 2015-
165 Юлія Ткач 26 вересня1998 м. Ковель, Волинська область, Україна 2015 вільна боротьба вагова категорія до 63 кг Львівська область, Волинська область 2 2015-
166 Олександр Помінов 22 липня 1976 [[]], [[]], [[]] 2015 пара-дзюдо вагова категорія понад 90 кг серед спортсменів з вадами зору Рівненська область 1 2015-
167 Наталія Ніколайчик 13 вересня 1986 2015 пара-дзюдо вагова категорія понад 90 кг серед спортсменів з вадами зору Рівненська область 3 2015-
168 Інна Черняк 26 березня 1988 Запоріжжя, Запорізька область, Україна 2015 пара-дзюдо вагова категорія понад 90 кг серед спортсменів з вадами зору Запорізька область 2 2015-
169 Георгій Зантарая 21 жовтня 1987 Галі, Апхацеті, Грузія 2015 дзюдо вагова категорія до 66 кг, командна першість 3 2015-  
170 Сергій Дребот 16 травня 1987 Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, Україна 2015 дзюдо вагова категорія до 73 кг, командна першість 3 2015-
171 Артем Хомула 19 травня 1995 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія до 73 кг, командна першість 3 2015-
172 Віталій Дудчик 11 березня 1984 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія до 81 кг, командна першість 2015-
173 Вадим Синявський 2 грудня 1987 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія до 90 кг, командна першість 3 2015-
174 Кеджау Ньябалі 8 липня 1990 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія до 90 кг, командна першість 3 2015-
175 Артем Блошенко 1 лютого 1985 Донецьк, Донецька область, Україна 2015 дзюдо вагова категорія до 100 кг 17 2015-
176 Яків Хаммо 11 червня 1994 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія понад 100 кг, командна першість (вагова категорія понад 90 кг) 3 2015-
177 Олександр Гордієнко 21 січня 1991 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія понад 100 кг, командна першість (вагова категорія понад 90 кг) 3 2015-
178 Марина Черняк 26 березня 1988 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія до 48 кг 5 2015-
179 Тетяна Левицька 7 квітня 1990 2015 дзюдо вагова категорія до 52 кг 7 2015-
180 Вікторія Туркс 20 жовтня 1987 2015 дзюдо вагова категорія до 78 кг 7 2015-
181 Світлана Яремка 9 квітня 1989 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія понад 78 кг 3 2015-
182 Ірина Кіндзерська 13 червня 1991 [[]], [[]], [[]] 2015 дзюдо вагова категорія понад 78 7 2015-
183 Дмитро Бабійчук 14 січня 1984 Прикордонна Улашанівка, Славутський район, Хмельницька область 2015 самбо вагова категорія до 74 кг 2015-
184 Іван Васильчук 26 вересня 1984 2015 самбо вагова категорія до 90 кг 7 2015-
185 Олексій Полтавцев 25 березня 1987 2015 самбо вагова категорія до 57 кг 7 2015-
186 Размік Тоноян 28 вересня 1988 [ 2015 самбо вагова категорія до 100 кг 3 2015-
187 Надія Герасименко 16 січня 1982 2015 самбо вагова категорія до 68 кг 7 2015-
188 Олена Сайко 14 жовтня 1987 2015 самбо вагова категорія до 64 кгш 2 2015-
189 Марина Конєва 19 жовтня 1987 2015 тхеквондо вагова категорія більше 67 кг 5 2015-
190 Ірина Ромолданова 25 травня 2015 тхеквондо вагова категорія до 49 кг 6 2015-
191 Тетяна Тетеревятникова 27 березня 1989 2015 тхеквондо вагова категорія до 67 кг 5 2015-
192 Ярослав Горуна 26 липня 1990 2015 карате вагова категорія до Львівська область 5 2015-
193 Ілля Нікулін 18 червня 1989 2015 карате вагова категорія до Львівська область 7 2015-
194 Катерина Крива 6 лютого 1992 2015 карате вагова категорія до Львівська область 4 2015-
195 Ігор Сопінський 19 січня 1994 2015 бокс Вагова категорія до 49 кг Київська область 2015-
196 Дмитро Замотаєв 4 квітня 1995 2015 бокс Вагова категорія 52 кг Запорізька область 3 2015-
197 Юрій Шестак 26 квітня 1993 2015 бокс Вагова категорія 56 кг Харківська область 2015-
198 Тимур Біляк 29 вересня 1995 2015 бокс Вагова категорія 60 кг Дніпропетровська область 2015-
199 Віктор Петров 16 травня 1996 [[]], [[]], [[]] 2015 бокс Вагова категорія 64 кг Київська область 3 2015-
200 Ярослав Самофалов 16 січня 1995 2015 бокс Вагова категорія 69 кг Київська область 3 2015-
201 Владислав Войталюк 17 листопада 1991 2015 бокс Вагова категорія 75кг Дніпропетровська область 2015-
202 Олександр Хижняк 3 серпня 1995 Полтава, Полтавська область, Україна 2015 бокс Вагова категорія 81кг Полтавська область 3 2015-
203 Геворг Манукян 28 липня 1993 2015 бокс Вагова категорія 91 кг Київська область 2 2015-
204 Владислав Сіренко 7 лютого 1995 2015 бокс Вагова категорія понад 91 кг Київська область 2015-
205 Тетяна Коб 25 жовтня 1987 2015 бокс Вагова категорія 51 кг серед жінок Волинська область 2015-
206 Катерина Шамбір 19 травня 1986 2015 бокс Вагова категорія 75 кг серед жінок Рівненська область 2015-
207 Ольга Мазніченко 24 липня 1991 Миргород, Полтавська область, Україна 2015 баскетбол 3 на 3 командна першість серед жінок Київська область 2 2015-
208 Кристина Мацко 15 червня 1991 Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, Україна 2015 баскетбол 3 на 3 командна першість серед жінок Івано-Франківська область 2 2015-
209 Вікторія Пазюк 11 лютого 1985 Бар, Вінницька область, Україна 2015 баскетбол 3 на 3 командна першість серед жінок Івано-Франківська область 2 2015-
210 Ганна Зарицька 8 червня 1986 Бердянськ, Запорізька область, Україна 2015 баскетбол 3 на 3 командна першість серед жінок [[]] 2 2015-
211 Інна Махно 15 листопада 1994 2015 пляжний волейбол першість серед жінок,дуети м. Київ 25 2015-
212 Ірина Махно 15 листопада 1994 2015 пляжний волейбол першість серед жінок,дуети м. Київ 25 2015-
213 Єлизавета Сулима 10 листопада 1995 [[]], [[]], [[]] 2015 пляжний волейбол першість серед жінок,дуети Сумська область 17 2015-
214 Дар`я Удовенко 19 червня 1996 2015 пляжний волейбол першість серед жінок,дуети Сумська область 17 2015-
215 Ярослав Гордєєв 15 червня 1992 [[]], [[]], [[]] 2015 пляжний волейбол першість серед чоловіків,дуети Чернігівська область 25 2015-
216 Олексій Денін 2 березня 1992 2015 пляжний волейбол першість серед чоловіків,дуети Чернігівська область 17 2015-
217 Владислав Ємельянчик 21 грудня 1992 2015 пляжний волейбол першість серед чоловіків,дуети Запорізька область 25 2015-
218 Олег Плотницький 5 червня 1997 2015 пляжний волейбол першість серед чоловіків,дуети Харківська область 17 2015-
219 Костянтин Андрєєв 16 грудня 1986 Запоріжжя, Запорізька область, Україна 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
220 Андрій Борсук 16 грудня 1985 Київ, Україна 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
 
221 Ігор Борсук 6 квітня 1983 Київ, Україна 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
 
222 Олег Будзько 17 грудня 1989 Київ, Україна 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
 
223 Олексій Іллічов 16 липня 1987 Київ, Україна 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
224 Володимир Гладченко 14 листопада 1984 с. Кочерів, Житомирська область 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
225 Олег Зборовський 31 березня 1982 с. Федорівка, Житомирська область 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
 
226 Олександр Корнійчук 13 серпня 1983 Київ, Україна 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
 
227 Дмитро Медвідь 28 грудня 1988 Київ, Україна 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
 
228 Віктор Пантелейчук 30 вересня 1985 Київ, Україна 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
229 Роман Пачев 10 вересня 1987 смт. Велика Михайлівка, Одеська область 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
 
230 Віталій Сидоренко 22 грудня 1981 Київ 2015 пляжний футбол командна першість серед чоловіків 6 2015-
 
231 Дмитро Завадський 4 листопада 1988 [[]], [[]], [[]] 2015 бадмінтон Харківська область 2015-
 
232 Геннадій Натаров 23 січня 1992 [[]], [[]], [[]] 2015 бадмінтон Харківська область 2015-
233 Артем Почтарьов 24 липня 1993 2015 бадмінтон Харківська область 2015-
234 Наталія Войцех 21 червня 1992 2015 бадмінтон Дніпропетровська область 2015-
235 Єлізавета Жарка 14 червня 1992 2015 бадмінтон Харківська область 2015-
236 Юлія Казарінова 2 січня1992 2015 бадмінтон Миколаївська область 2015-
237 Марія Улітіна 5 листопада1991 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна 2015 бадмінтон Дніпропетровська область 2015-
238 Маргарита Песоцька 9 серпня 1991 Київ, Україна 2015 настільний теніс командна та індивідуальна першість серед жінок 4 2015-
 
239 Тетяна Біленко 23 листопада 1983 Харків, Харківська область, Україна 2015 настільний теніс командна та індивідуальна першість серед жінок Харківська область 4 2015-
240 Ганна Гапонова 28 жовтня 1985 Харків, Харківська область, Україна 2015 настільний теніс командна та індивідуальна першість серед жінок Харківська область 4 2015-
241 Ярослав Жмуденко 24 вересня 1989 Умань, Черкаська область, Україна 2015 настільний теніс командна та індивідуальна першість серед чоловіків Черкаська область 9 2015-
242 Лей Коу 20 листопада 1987 Пекін, Пекін, Китай 2015 настільний теніс командна та індивідуальна першість серед чоловіків Донецька область 3 2015-
243 Іван Катков 2 квітня 1984 [[]], [[]], [[]] 2015 настільний теніс командна та індивідуальна першість серед чоловіків Донецька область-Полтавська область 9 2015-

вересеньРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Міжнародна і Європейська федерації журналістів підтримали «Радио Вести» в конфлікті з Нацрадою
  2. ↑ Журналісти ЄС за повернення ліцензії радіо "Вести.
  3. ↑ Міжнародні асоціації журналістів засудили позбавлення ліцензії "Радио Вести".
  4. ↑ Один день на «Радио Вести»: лютневе «передапокаліптичне»
  5. ↑ Міжнародна і Європейська федерації журналістів закликали Нацраду повернути ліцензії Радіо Вести
  6. ↑ Віталій Портников. Бухгалтерия Украина.
  7. ↑ Кушанашвили плевать хотел на Украину — Портников.— Обозреватель.ua, 27 марта 2016, 17:15
  8. ↑ Павло Шеремет про відсутність цензури на «Радіо Вісті» з 5хв:20сек ефіру
  9. ↑ Ганапольський йде з «Радио Вести»
  10. ↑ і Сакен Аймурзаєв пішли з «Радио Вести» слідом за іншими
  11. ↑ [/valeriij_kalnish_zvilniaetsia_z_posadi_golovreda_radio_vesti/ Головний редактор залишає «Радио Вести»]
  12. ↑ Головний редактор залишає «Радио Вести»
  13. ↑ http://detector.media/medialife/article/113679/pavel_sheremet_i_saken_aijmurzaev_ushli_s_radio_vesti_vsled_za_ostalnymi/Представники радіо «Вести» відмовляються від коментарів чи заперечують присутність цензури на радіо]
  14. ↑ Андрій Блинов: Брехня та правда Азарова
  15. ↑ [3]
  16. ↑ [4]
  17. ↑ На радіо "Вєсті" назвали захист української пісні й мови проявом мікрофашизму • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР». antikor.com.ua. Процитовано 21 червня 2016. 
  18. ↑ Медіапродюсер Докаленко став генпродюсером радіо «Вести»
  19. ↑ Коллектив «Радио Вести» просит уволить шеф-редактора станции из-за ее высказываний: Подписанты считают, что взгляды Ирины Гавриловой наносят ущерб репутации станции и редакции
  20. ↑ Коллектив «Радио Вести» просит уволить шеф-редактора станции из-за ее высказываний
  21. ↑ Колектив «Радіо Вести» просить звільнити головреда Гаврилову через її українофобію
  22. ↑ Гавриліада. Що відбувається на «Радио Вести»
  23. ↑ Генпродюсером «Радио Вести» вместо Юлии Литвиненко стал Виталий Докаленко
  24. ↑ Путінська фашистка очолила радіо «Вісті»
  25. ↑ [5]
  26. ↑ [http://censor.net.ua/news/396218/shefredaktora_radio_vesti_gavrilovu_uvolili_izza_separatistskih_vyskazyvaniyi_i_nasmeshek_nad_gibelyu Шеф-редактора «Радио Вести» Гаврилову уволили из-за сепаратистских высказываний и насмешек над гибелью бойца АТО Слипака
  27. ↑ Ирину Гаврилову убрали с Радио Вести по требованию коллектива
  28. ↑ «Радио Вести» уволило шеф-редактора Гаврилову, насмехавшуюся над гибелью певца Слипака в АТО
  29. ↑ Шеф-редактора радио, насмехавшуюся над смертью Слипака, уволили
  30. ↑ «Радио Вести» прекратило сотрудничество с Ириной Гавриловой, посмеявшейся над смертью бойца АТО
  31. ↑ Ранок з Матвієм Ганапольським на «Радіо Ера»
  32. ↑ [6]
  33. ↑ Уляна Фещук та Ольга Семченко у програмі «Тема дня»
  34. ↑ [7]
  35. ↑ Микола Вересень поки не вирішив, чи йтиме з «Радио Вести» разом з іншими журналістами
  36. ↑ 99 % сотрудников «Радио Вести» уволились — СМИ.
  37. ↑ «Радио Вести» почало транслювати повтори найкращих програм
  38. ↑ Радио Вести не продовжили ліцензію на мовлення в Києві. BBC Україна. 3 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017. 
  39. ↑ Міжнародна і Європейська федерації журналістів підтримали «Радио Вести» в конфлікті з Нацрадою
  40. ↑ Журналісти ЄС за повернення ліцензії радіо "Вести.
  41. ↑ Міжнародні асоціації журналістів засудили позбавлення ліцензії "Радио Вести".
  42. ↑ Міжнародна і Європейська федерації журналістів закликали Нацраду повернути ліцензії Радіо Вести
  43. ↑ Ігор Гоцул стане гостем «Утра Павла Шеремета»
  44. ↑ У КИЄВІ ВІД ВИБУХУ В МАШИНІ ЗАГИНУВ ЖУРНАЛІСТ ПАВЛО ШЕРЕМЕТ. Українська правда. Процитовано 20 липня 2016. 
  45. ↑ На Майдані вшановували пам'ять Павла Шеремета. BBC Україна. 20 липня, 2016 рік.
  46. ↑ Журналіст Павло Шеремет загинув унаслідок вибуху автомобіля. ukranews.com. Українські новини. 20 липня 2016. 
  47. ↑ [8]
  48. ↑ Павло Шеремет критикує рейдерів, владу та олігархів «Шоу Павла Шеремета», 20 вересня 2015
  49. ↑ [9]"Чистий четвер" на «Радио Вести», останній ефір, 14 липня
  50. ↑ [10]"Ранок Павла Шеремета" на «Радио Вести», останній ефір, 19 липня 2016
  51. ↑ Помер легендарний десантник Маргелов
  52. ↑ Начальника департаменту «Укрзалізниці» викрали озброєні люди
  53. ↑ Останнє інтерв'ю журналиста Шеремета
  54. ↑ Соцсети об убийстве журналиста Шеремета: Украину пытаются вернуть в «лихие 90-е»
  55. ↑ Павло Шеремет: Останнє незручне запитання Президенту Порошенку
  56. ↑ Яким був Шеремет
  57. ↑ Блог Павла Шеремета: Азов, ответственность и добробаты
  58. ↑ Alexey Navalny on Twitter. Процитовано 24 липня 2016. 
  59. ↑ Твіттер Павла Шеремета
  60. ↑ Військова прокуратура повідомила про обшуки в медіахолдингу «Вести» і інших приміщеннях Клименка
  61. ↑ У редакції холдингу Вести проходять обшуки — http://ua.korrespondent.net
  62. ↑ — "Der Standard"
  63. ↑ Журналісти «Радио Вести» повідомили про погрози з боку силовиків під час обшуків —"Громадське ТВ"
  64. ↑ Обшуки в «Радио Вести» – чисте залякування, – Європейська федерація журналістів
  65. ↑ Як обшукували медіахолдинг «Вести» (ВІДЕО)
  66. ↑ Європейська федерація журналістів вважає обшуки в "Радіо Вести" з використанням елітних спецпідрозділів спробою залякування журналістів — https://ukranews.com/ua/
  67. ↑ Комітет захисту журналістів розцінює обшуки у "Радіо Вести" як спробу залякування журналістів — https://ukranews.com/ua/
  68. ↑ «Комітет захисту журналістів» розцінює обшуки в редакції «Вести» як спробу залякування журналістів — «Крим. реалії»
  69. ↑ «Вести» назвали обшук «війною з незалежними медіа» — Радіо «Свобода»
  70. ↑ Рада Європи присвоїла другий рівень загрози озброєним обшукам у "Вестях" - "Українська Правда
  71. ↑ Степень угрозы №2: Совет Европы бьет тревогу из-за обысков в СМИ, неугодных властям
  72. ↑ Майну радіо "Вести" загрожує арешт — Андрій Блинов, програма "Максимум думок"
  73. ↑ «Радио Вести» в Tune-in
  74. ↑ Правоохранителям пожаловались на Нацсовет из-за «Радио Вести»
  75. ↑ Нацрада з телерадіомовлення не продовжила ліцензію харківському «Радіо Вести», питання київської компанії вирішать завтра
  76. ↑ Для «Радио Вести» у Харкові Національна Рада відмовилася продовжувати ліцензію
  77. ↑ «Вести. Радио» не продовжено ліцензію на мовлення у Харкові
  78. ↑ Микола Вересень поки не вирішив, чи йтиме з «Радио Вести» разом з іншими журналістами
  79. ↑ «Вести. Радио» зникне з Харкова
  80. ↑ З «Радио Вести» звільняється 99 % колективу
  81. ↑ Микола Вересень поки не вирішив, чи йтиме з «Радио Вести» разом з іншими журналістами
  82. ↑ 99 % сотрудников «Радио Вести» уволились — СМИ
  83. ↑ Нацрада перенесла питання про ліцензію «Радио Вести» на 3 березня, проте топи и співробітники увольняются
  84. ↑ Нацрада не продовжила ліцензію «Радио Вести» на мовлення у Харкові
  85. ↑ У Нацраді пояснили, чому не продовжили ліцензію «Радио Вести»
  86. ↑ У Нацраді пояснили, чому не продовжили ліцензію «Радио Вести»
  87. ↑ Микола Вересень поки не вирішив, чи йтиме з «Радио Вести» разом з іншими журналістами
  88. ↑ 99 % сотрудников «Радио Вести» уволились — СМИ.
  89. ↑ «Радио Вести» почало транслювати повтори найкращих програм
  90. ↑ «Радио Вести» почало транслювати повтори найкращих програм
  91. ↑ На будівлю-офіс телеканалу «1+1» наклали арешт
  92. ↑ CTV видалив з YouTube ролик, де журналіст критикує Гройсмана
  93. ↑ Сучасну зброю для армії знову відклали "на завтра"
  94. ↑ Вимоги СБУ до «Української правди» щодо видалення статті – непрофесіоналізм
  95. ↑ Журналісти «Схем» повідомляють про напад співробітників Управління державної охорони на знімальну групу програми
  96. ↑ На знімальну групу програми Схеми вчинили напад співробітники УДО - журналіст Ткач
  97. ↑ UN approves watered-down new sanctions against North Korea. Associated Press. 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017. 
  98. ↑ На муниципальных выборах в Москве победили около 200 оппозиционных кандидатов
  99. ↑ Світоліна вперше в кар’єрі стала третьою ракеткою світу
  100. ↑ Світоліна піднялася в рейтингу WTA
  101. ↑ Bodies of hundreds of children 'buried in mass grave in Lanarkshire'. The Independent. 10 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017. 
  102. ↑ Як Саакашвілі повертається в Україну. Хроніка. Українська правда. 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017. 
  103. ↑ В результаті вибуху авто в центрі Києва загинув іноземний доброволець, який воював в АТО - ЗМІ. http://nv.ua. Новое время. 8 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. 
  104. ↑ Урагану "Ірма" присвоїли найвищу категорію небезпеки. Дойче Вель. 5 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017. 
  105. ↑ Через негоду в Південній Азії загинули понад 1200 людей (ФОТО). Громадське. 31 серпня 2017. Процитовано 6 вересня 2017. 
  106. ↑ Salvador Dali: DNA test proves woman is not his daughter. BBC. 6 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017. 
  107. ↑ Рада ухвалила закон про освіту: в Україні вводиться 12-річне шкільне навчання. УНІАН. 2 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017. 
  108. ↑ У КИЄВІ ЗНИЩЕНО ГРАФІТІ ЧАСІВ МАЙДАНУ
  109. ↑ Знищені графіті Майдану — 4 Вересень 2017
  110. ↑ КНДР офіційно оголосила про успішне випробування водневої бомби. УНІАН. 3 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017. 
  111. ↑ Українець Хижняк виграв чемпіонат світу з боксу. УНІАН. 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017. 
  112. ↑ Беспрецедентный рентгеновский лазер запускается в Гамбурге. Вести. 31 серпня 2017. Процитовано 7 вересня 2017. 
  113. ↑ Найбільший астероїд за час спостережень NASA пройшов повз Землю
  114. ↑ До Землі наближається найбільший астероїд в історії спостережень
  115. ↑ Розмовне радіо витісняється з ефіру — Куликов
  116. ↑ Чому Нацрада не дала мовити Громадському радіо в Луцьку?
  117. ↑ Кабмін змінив керівника Державного космічного агентства
  118. ↑ Кабмін призначив конструктора КБ «Південне» Дегтяренка головою космічного агентства
  119. ↑ Вперше в історії людина переплила Балтійське море
  120. ↑ Мировой рекорд: человек впервые переплыл Балтийское море
  121. ↑ Поляк Карась переплив Балтійське море та встановив рекорд: відео, Ліга, 30.08.2017
  122. ↑ В США запустили первую в мире трехмерную наружную рекламу
  123. ↑ Запущена з КНДР ракета пролетіла над Японією. Радіо Свобода. 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
  124. ↑ Як Мейвезер переміг Макгрегора у найдорожчому бою всіх часів. Еспресо.тв. 27 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017. 
  125. ↑ [11]
  126. ↑ [http://www.mig.com.ua/mirovye/item/30836-mirovoj-rekord-chelovek-vpervye-pereplyl-baltijskoe-more Мировой рекорд: человек впервые переплыл Балтийское море Главная Мировые новости Евросоюз Изобретателя подлодки обвинили в осквернении тела журналистки]
  127. ↑ [12]
  128. ↑ Google випадково відключив інтернет в Японії. Економічна правда. 2 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017. 
  129. ↑ Штангістка Деха принесла Україні сьоме «золото» Універсіади
  130. ↑ Дюк де Рішельє поповнив свою колекцію вишиванок. Експрес он-лайн. 17 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017. 
  131. ↑ Найдовше сонячне затемнення в історії: захоплюючі кадри. 24ТіВі. 22 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017. 
  132. ↑ Український плавець Романчук завоював золото Всесвітньої Універсіади
  133. ↑ Говоров установил рекорд Универсиады
  134. ↑ Гвоздик нокаутував Бейкера
  135. ↑ Російський журналіст зі скандалом залишив ефір пропагандистського телеканалу «Звезда»
  136. ↑ Українські плавці і важкоатлети вже на півдорозі до Тайбею. Комітет з фізичного виховання та спорту. 16 серпня 2017. Процитовано 2 0 серпня 2017. 
  137. ↑ Блискавка! Наші футболісти-студенти стартували з перемоги!. 19 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017. 
  138. ↑ U.S. formally launches probe of China's intellectual property practices. Reuters. 18 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017. 
  139. ↑ https://meduza.io/news/2017/08/18/telekanal-life-prekratit-veschanie Телеканал Life прекратит вещание
  140. ↑ Life is life: в России закрывается главный пропагандистский телеканал
  141. ↑ Що відомо про теракт в Барселоні Deutsche Welle, 18.08.2017
  142. ↑ Україна відкрила реєстр власників українських компаній
  143. ↑ Суд над Шабуніним: переслідування антикорупціонерів чи розплата за нестриманість?
  144. ↑ Підлеглі Порошенка вбивають довіру до громадянського суспільства — Найєм
  145. ↑ Сюмар назвала Шабунина «санитаром леса», Аваков не согласен: Справку кто «истинный санитар» и кто «легитимный» у кого брать?
  146. ↑ Сюмар вважає спроби кримінального звинувачення Шабуніна абсурдними
  147. ↑ «Залишилося посадити Тимошенко та побудувати Межигір'я» — Соцмережі про справу проти Шабуніна
  148. ↑ Якими б абсурдними не виглядали обвинувачення України, як відповідальні партнери, ми маємо уважно перевірити оприлюднену виданням New York Times інформацію // Петро Порошенко, facebook, 16 серпня 2017, 17:34
  149. ↑ Порошенко доручив розслідувати скандал з ракетами в КНДР // Українська правда. Середа, 16 серпня 2017, 17:46
  150. ↑ «Здрастуй, Росія!»: українських школярів нагородили поїздкою в Москву і Санкт-Петербург
  151. ↑ хваляться, що відправили до РФ велику групу українських школярів
  152. ↑ Гібридні розваги: Чому 70 українських школярів повезли на екскурсію в Москву та Пітер
  153. ↑ New York Times scan frontpage August 14, 2017
  154. ↑ North Korea's Missile Success Is Linked to Ukrainian Plant, Investigators Say // The New York Times, by William J. Broad and David E. Sanger. Aug. 14, 2017
  155. ↑ а б Скандальна стаття NYT про гадане постачання до КНДР українських ракетних двигунів. Повний текст // 112.ua, 11:32, 15 серпня 2017
  156. ↑ Назад у спорт: Гаррі Каспаров повернувся у шахи після 12 років перерви
  157. ↑ Каспаров після 12-річної перерви вирішив повернутися в шахи
  158. ↑ Українські хірурги провели унікальну операцію, яку не наважуються робити у світі
  159. ↑ Українські хірурги провели унікальну операцію з видалення пухлини на мозку
  160. ↑ Українські хірурги провели унікальну операцію, яку не наважуються робити у світі
  161. ↑ Элина Свитолина выиграла турнир в Торонто!. Sport.ua. 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017. 
  162. ↑ Team Liquid стала чемпионом The International 7. Чемпионат.com. 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017. 
  163. ↑ Theodore A. Postol, Markus Schiller, Robert Schmucker. North Korea's «not quite» ICBM can't hit the lower 48 states // Bulletin of the Atomic Scientists. Analysis, 11 August 2017
  164. ↑ Лауреаты Хьюго 2017. 11 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017. 
  165. ↑ ЗВИНУВАТИЛИ У ТЕРОРИЗМІ: УКРАЇНЦЯ АРТУРА ПАНОВА ЗАСУДИЛИ У РОСІЇ ДО 8 РОКІВ ТЮРМИ
  166. ↑ 19-річного українця Артура Панова засудили у Росії до 8 років за начебто підготовку теракту
  167. ↑ Президентом Кенії знову обрали Ухуру Кеніятту. Громадське. 11 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017. 
  168. ↑ Kenya election: Uhuru Kenyatta defeats Raila Odinga. BBC News. 11 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017. 
  169. ↑ Без России не обошлось: в Германии сообщили важную деталь о ракетах КНДР
  170. ↑ Росія надає ракети КНДР, — німецький ракетобудівельник
  171. ↑ Чергова халепа для росіян: з'ясувалось, що Кремль постачає компоненти для північнокорейських ракет
  172. ↑ Путін може загарбати ще більше території України, поки увага світу прикута до КНДР — екс-посол Канади
  173. ↑ Екс-посол Канади припускає, що Путін може захопити ще частину української території
  174. ↑ Украинка Беломоина выиграла Кубок мира по маунтинбайку
  175. ↑ Проукраїнська акція у Якутську
  176. ↑ Солом'янський районний суд Києва відхилив клопотання Національного антикорупційного бюро у справі «Роттердам+».
  177. ↑ Суд відмовив НАБУ в доступі до банківських документів енергокомпаній «Центренерго» і «Дніпроенерго»
  178. ↑ НАБУ підозрює членів НКРЕ в злочинних домовленностях для затвердження Роттердам+ // Економічна правда, 7 серпня 2017, 19:10
  179. ↑ НАБУ розслідує змову для затвердження схеми Роттердам+ // Korrespondent.net, 7 серпня 2017, 19:19
  180. ↑ Десять золотых! Сборная Украины выиграла медальный зачет чемпионата Европы в Баку
  181. ↑ Трамп затвердив нові санкції щодо Росії. Українська правда. 2 серпня 2017. Процитовано 2 серпня 2017. с
  182. ↑ 9-й канал Дніпро залишається космічним містом: 2 серпня успішно запустили ракету-носій Вега, двигун якої розробили фахівці КБ «Південне»(ВІДЕО)
  183. ↑ За два дні серпня спека в Києві побила два рекорди. Українські новини. 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017. 
  184. ↑ У луцькому тролейбусі від спеки померла жінка. volyn24. 2 серпня 2017. Процитовано 2 серпня 2017. 
  185. ↑ Facebook вимкнув систему штучного інтелекту: боти винайшли свою мову. УНІАН. 1 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017. 


ДжерелаРедагувати

Перелік українських спортсменів - учасників Європейських ігор у складі національної збірної УкраїниРедагувати

# Прізвище та ім’я особи Дата народження Дата смерті Місце народження Вид спорту Дисципліни Регіон Найкращий результат(місце) Фото
1 Жан Беленюк 24 січня 1991 Київ, Україна греко-римська боротьба вагова категорія до 85 кг Київ, Запорізька область  
2 Дімітрій Тимченко 1 квітня 1983 греко-римська боротьба вагова категорія до 98 кг Харківська область
3 Олександр Чернецький 17 лютого 1984 греко-римська боротьба вагова категорія до 80 кг Київ,Донецька область
4 Валерій Андрійцев 27 лютого 1987 Київ, Україна вільна боротьба вагова категорія до 97 кг Київ,Київська область
5 Ален Засєєв 10 жовтня 1988 Донецьк, Донецька область, Україна вільна боротьба вагова категорія до 125 кг Донецька область,Хмельницька область
6 Андрій Квятковський 2 лютого 1990 Калуш, Івано-Франківська область, Україна вільна боротьба вагова категорія до 65 кг Львівська область, Івано-Франківська область
6 Олександр Хоцянівський 20 липня 1990 Донецьк, Донецька область, Україна вільна боротьба вагова категорія до 125 кг Донецька область,Хмельницька область
7 Оксана Гергель 20 червня 1994 Іваничі, Волинська область, Україна вільна боротьба вагова категорія до58 кг Львівська область,Волинська область
7 Тетяна Кіт 1 вересня 1994 вільна боротьба вагова категорія до кг Львівська область, Івано-Франківська область 5
8 Аліна Махиня 3 січня 1991 [[]], [[]], [[]] вільна боротьба вагова категорія до 69 кг Донецька область,Хмельницька область
9 Юлія Ткач 26 вересня1998 м. Ковель, Волинська область, Україна 2015 вільна боротьба вагова категорія до 63 кг Львівська область, Харківська область
10 Юлія Халваджи 21 лютого 1990 вільна боротьба вагова категорія до53 кг Львівська область
11 Алла Черкасова 5 травня 1989 вільна боротьба вагова категорія до75 кг Львівська область,Хмельницька область
12 Георгій Зантарая 21 жовтня 1987 Галі, Апхацеті, Грузія дзюдо вагова категорія до 66 кг серед чоловіків Київ, Запорізька область  
13 Кеджау Ньябалі 8 липня 1990 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія до 90 кг серед чоловіків Київ, Кіровоградська область
14 Артем Блошенко 1 лютого 1985 Донецьк, Донецька область, Україна дзюдо вагова категорія до 100 кг серед чоловіків Донецька область, Дніпропетровська область
15 Яків Хаммо 11 червня 1994 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія понад 100 кг серед чоловіків Київ, Донецька область
15 Олександр Гордієнко 21 січня 1991 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія понад 100 кг
16 Марина Черняк 26 березня 1988 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія до 48 кг серед жінок Запорізька область
17 Вікторія Туркс 20 жовтня 1987 дзюдо вагова категорія до 78 кг серед жінок Донецька область,Київ
18 Світлана Ярьомка 9 квітня 1989 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія понад 78 кг серед жінок Київcька область Запорізька область
18 Ірина Ромолданова 25 травня тхеквондо вагова категорія до 49 кг
19 Микола Буценко 20 червня 1991 бокс Вагова категорія 56 кг серед чоловіків Вінницька область, Донецька область
20 Володимир Матвійчук 29 грудня 1982 [[]], [[]], [[]] 2015 бокс Вагова категорія 64 кг серед чоловіків Житомирська область
21 Дмитро Митрофанов 8 листопада 1989 бокс Вагова категорія 75кг серед чоловіків Чернігівська область
22 Денис Солоненко 25 жовтня 1995 Полтава, Полтавська область, Україна бокс Вагова категорія 81кг серед чоловіків Вінницька область
22 Геворг Манукян 28 липня 1993 бокс Вагова категорія 91 кг Київська область
23 Тетяна Коб 25 жовтня 1987 бокс Вагова категорія 51 кг серед жінок Волинська область
24 Іван Банзерук 2 вересня 1990 Легка атлетика Харківська область
25 Ігор Бодров 7 вересня 1987 Легка атлетика серед жінок Харківська область
26 Богдан Бондаренко 30 липня 1989 Легка атлетика Харківська область
27 Сергій Будза 6 грудня 1984 Легка атлетика Харківська область
28 Віталій Бутрим 10 січня 1991 Легка атлетика Харківська область
29 Євген Виноградов 30 квітня 1984 Легка атлетика Харківська область
30 Ігор Главан 25 вересня 1990 Легка атлетика Харківська область
31 Руслан Дмитренко 22 березня 1986 Легка атлетика Харківська область
32 Назар Коваленко 9 лютого 1987 Легка атлетика Харківська область
33 Дмитро Косинський 31 березня 1989 Легка атлетика Харківська область
34 Микита Нестеренко 15 квітня 1999 Легка атлетика Харківська область
35 Ігор Олефіренко 14 березня 1990 Легка атлетика Харківська область
36 Андрій Проценко 20 травня 1988 Легка атлетика Харківська область
37 Ігор Русс 8 вересня 1988 Легка атлетика Харківська область
38 Олексій Семенов 27 червня 1982 Легка атлетика Харківська область
39 Олександр Сітковський [[]] 1978 Легка атлетика Харківська область
40 Сергій Смелик 19 квітня 1987 Легка атлетика Харківська область
41 Дмитро Яковенко 17 вересня 1992 Легка атлетика Харківська область
42 Марина Бех 18 липня 1995 Легка атлетика серед жінок Харківська область
43 Ольга Бібік 5 лютого 1990 Легка атлетика серед жінок Харківська область
44 Надія Боровська 25 лютого 1981 Легка атлетика серед жінок Харківська область
45 Єлизавета Бризгіна 28 листопада 1989 Легка атлетика серед жінок Харківська область
46 Ганна Гацько-Федусова 3 жовтня 1990 Легка атлетика серед жінок Харківська область
47 Ірина Геращенко 10 березня 1995 Легка атлетика серед жінок Харківська область
48 Ольга Голодна 14 листопада 1991 Легка атлетика Харківська область
49 Катерина Дерун 24 вересня 1993 Легка атлетика серед жінок Харківська область
50 Анна Єрмакова-Луньова 1 жовтня 1991 Легка атлетика серед жінок Харківська область
51 Ольга Земляк 16 січня 1990 Легка атлетика серед жінок Харківська область
52 Наталія Золотухіна 4 січня 1985 Легка атлетика серед жінок Харківська область
53 Ганна Касьянова 24 квітня 1983 Легка атлетика Харківська область
54 Інна Кашина 27 вересня 1991 Легка атлетика серед жінок Харківська область
55 Марина Килипко [[]] 1995 Легка атлетика серед жінок Харківська область
56 Ірина Климець [[]] 1994 Легка атлетика серед жінок Харківська область
57 Олена Колесніченко [[]] 1993 Легка атлетика серед жінок Харківська область
58 Анна Корнута [[]] 1988 Легка атлетика Харківська область
59 Ольга Котовська [[]] 1993 Легка атлетика серед жінок Харківська область
60 Юлія Левченко 28 листопада 1997 [Легка атлетика]] серед жінок Харківська область
61 Наталія Легонькова 27 грудня 1999 [Легка атлетика]] серед жінок Харківська область
62 Аліна Логвиненко 18 липня 1990 Легка атлетика Харківська область
63 Наталія Лупу 14 квітня 1987 Легка атлетика серед жінок Харківська область
64 Ольга Ляхова 18 квітня 1992 Легка атлетика серед жінок Харківська область
65 Тетяна Мельник 2 квітня 1995 Легка атлетика серед жінок Харківська область
66 Валентина Мирончук 8 жовтня 1994 Легка атлетика серед жінок Харківська область
67 Ірина Новожилова 7 липня 1986 Легка атлетика серед жінок Харківська область
68 Галина Облещук 23 лютого 1989 Легка атлетика Харківська область
69 Оксана Окунєва 14 березня 1990 Легка атлетика серед жінок Харківська область
70 Юлія Олішевська 2 лютого 1989 Легка атлетика серед жінок Харківська область
71 Ганна Плотіцина 1 січня 1987 Легка атлетика серед жінок Харківська область
72 Олеся Повх 18 жовтня 1987 Легка атлетика серед жінок Харківська область
73 Наталія Погребняк 19 лютого 1988 Легка атлетика серед жінок Харківська область
74 Наталія Прищепа [[]] 1994 Легка атлетика Харківська область
75 Марія Рємєнь [[]] 1987 Легка атлетика серед жінок Харківська область
76 Ольга Саладуха [[]] 1983 Легка атлетика серед жінок Харківська область
77 Наталія Семенова 7 липня 1982 Легка атлетика серед жінок Харківська область
78 Світлана Станко 13 мая 1976 Легка атлетика серед жінок Харківська область
79 Наталія Строгова 26 грудня 1992 Легка атлетика серед жінок Харківська область
80 Христина Стуй [[]] 1988 Легка атлетика Харківська область
81 Анна Тітімець [[]] 1989 Легка атлетика серед жінок Харківська область
82 Вікторія Ткачук [[]] 1994 Легка атлетика серед жінок Харківська область
83 Аліна Федорова 31 липня 1989 Легка атлетика Харківська область
84 Руслана Цихоцька 23 березня 1986 Легка атлетика серед жінок Харківська область
85 Марія Шаталова [[]] 1989 Легка атлетика серед жінок Харківська область
86 Оксана Шкурат 30 липня 1993 Легка атлетика серед жінок Харківська область
88 Олена Яновська 15 лютого 1990 Легка атлетика Харківська область
88 Ігор Бодров 5 березня 1999 Легка атлетика серед жінок Харківська область
88 Ігор Бодров 5 березня 1999 Легка атлетика серед жінок Харківська область
89 Олександр Пєлєшенко 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія до 85 кг серед чоловіків Харківська область
90 Володимир Гоза 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія до 94 кг серед чоловіків Харківська область
91 Дмитро Чумак 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія до 105 кг серед чоловіків Харківська область
92 Ігор Шимечко 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія понад 105 кг серед чоловіків Харківська область
93 Юлія Паратова 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія до 53 кг серед жінок Харківська область
94 Вероніка Івасюк 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія серед жінок Харківська область
95 Ірина Деха 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія серед жінок Харківська область
96 Анастасія Лисенко 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія серед жінок Харківська область
96 Сергій Смелик 5 березня 1999 Легка атлетика Харківська область
96 Дмитро Яковенко 5 березня 1999 Легка атлетика Харківська область
99 Артем Почтарьов 24 липня 1993 бадмінтон Індивідуальна першість серед чоловіків Харківська область
100 Марія Улітіна 5 листопада1991 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна бадмінтон Індивідуальна першість серед жінок Дніпропетровська область
101 Тетяна Біленко 23 листопада 1983 Харків, Харківська область, Україна настільний теніс командна та індивідуальна першість серед жінок Харківська область
102 Лей Коу 20 листопада 1987 Пекін, Пекін, Китай настільний теніс командна та індивідуальна першість серед чоловіків Донецька область
103 Маргарита Песоцька 9 серпня 1991 Київ, Україна настільний теніс індивідуальна першість серед жінок
 
104 Ілля Марченко 20 листопада 1987 [[]], [[]], Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед чоловіків Донецька область
105 Денис Молчанов 20 листопада 1987 [[]], [[]], Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед чоловіків Донецька область
106 Людмила Кіченок 23 листопада 1983 [[]], Харківська область, Україна Великий теніс Парна першість серед жінок Харківська область
2107 Надія Кіченок 23 листопада 1983 [[]], Харківська область, Україна Великий теніс Парна першість серед жінок Харківська область
108 Ольга Савчук 23 листопада 1983 [[]], Харківська область, Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед жінок Харківська область
109 Еліна Світоліна 23 листопада 1983 [[]], Харківська область, Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед жінок Харківська область
110 Леся Цуренко 23 листопада 1983 [[]], Харківська область, Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед жінок Харківська область
111 Павло Тимощенко 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Сучасне п'ятиборство на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальна першість серед чоловіків
112 Андрій Федечко 31 січня 1992 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Сучасне п'ятиборство на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальна першість серед чоловіків
113 Анастасія Спас 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальна першість серед жінок
114 Анатолій Герей [[]] 19 фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Дніпропетровська область
115 Дмитро Карюченко [[]] 19 фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Дніпропетровська область
116 Богдан Нікішин 29 травня 1980 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна 2015 фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Дніпропетровська область
 
117 Максим Хворост [[]] 19 фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Дніпропетровська область
118 Андрій Ягодка 6 липня 1988 Одеса, Одеська область, Україна фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Одеська область
 
119 Олена Вороніна [[]] 1989 Нетішин, Хмельницька область, Україна фехтування шабля Хмельницька область, М. Київ

 

120 Аліна Комащук 24 квітня 1993 Нетішин, [[]], україна|фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Хмельницька область  
121 Олена Кравацька 22 червня 1992 Чернівці, Чернівці, Україна фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Одеська область
 
122 Олена Кривицька 5 січня 1986 Львів, Львівська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Львівська область
 
123 Ольга Лелейко 21 липня 1977 Київ, Україна фехтування рапіра, індивідуальна та командна першість Київ
 
124 Ксенія Пантелєєва 5 січня 1986 Львів, Львівська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Львівська область
 
125 Анфіса Почкалова 5 січня 1986 Львів, Львівська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Львівська область
 
126 Ольга Харлан 4 вересня 1990 Миколаїв, Миколаївська область, Україна фехтування шабля , індивідуальна та командна першість Миколаївська область
 
127 Яна Шемякіна 5 січня 1986 Львів, Львівська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Львівська область
 
128 Роман Бондарук 20 червня 1974 Львів, Львівська область, Україна кульова стрільба Львівська область
129 Павло Коростильов 5 листопада 1997 кульова стрільба Пневматичний пістолет, 10 м серед чоловіків Львівська область
130 Сергій Куліш 17 квітня 1993 кульова стрільба Гвинтівка з трьох позицій, 50 м серед чоловіків Черкаська область, Київ
130 Денис Кушніров 12 грудня 1992 кульова стрільба Дніпропетровська область, Україна
131 Олег Омельчук 7 червня 1983 Великі Селища Березнівського району, область, Україна кульова стрільба Рівненська область
 
132 Юрій Сухоруков 29 березня 1968 Донецьк, Донецька область, Україна кульова стрільба Донецька область
133 Олег Царьков 22 березня 1988 кульова стрільба Пневматична гвинтівка, 10 м Львівська область
135 Наталія Кальниш 2 липня 1974 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна кульова стрільба Гвинтівка з трьох позицій, 50 м серед жінок Дніпропетровська область
136 Олена Костевич 14 квітня 1985 Хабаровськ, Хабаровський край, Російська Федерація кульова стрільба Пневматичний пістолет, 10 м серед жінок Чернігівська область  
137 Микола Мільчев 3 листопада 1967 Одеса, Одеська область стендова стрільба Скит серед чоловіків Одеська область

 

138 Віктор Рубан 24 травня 1981 [[]], [[]], [[]] 2015 стрільба з лука командна першість серед чоловіків Харківська область  
139 Вероніка Марченко 3 квітня 1993 [[]], [[]], [[]]стрільба з лука командна першість серед жінок Львівська область
140 Анастасія Павлова 9 лютого 1995 стрільба з лука командна першість серед жінок Херсонська область
141 Лідія Січенікова 3 лютого 1993 Чернівці, Чернівецька область, Україна стрільба з лука командна першість серед жінок Чернівецька область
142 Ульріх Кирхофф 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальні та Командні змагання з подолання перешкод серед чоловіків
143 Ульріх Кирхофф 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальні та Командні змагання з подолання перешкод серед чоловіків
144 Кассіо Ріветті 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальні та Командні змагання з подолання перешкод серед чоловіків
145 Ференц Центірмай 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальні та Командні змагання з подолання перешкод серед чоловіків
146 Інна Логутенкова 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальна виїздка серед жінок
147 Віталій Буц 24 жовтня 1986 шосейні велогонки  
147 Марк Падун 24 жовтня 1986 шосейні велогонки
148 Андрій Гривко 7 серпня 1983 м. Сімферополь, Крим, Україна шосейні велогонки
 
149 Олександр Полівода 31 березня 1987 шосейні велогонки не фінішував  
149 Денис Костюк 13 травня 1982 шосейні велогонки  
150 Ганна Соловей 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна шосейні велогонки
150 Євгенія Висоцька 21 грудня 1986 шосейні велогонки
151 Яна Беломоіна 2 листопада 1992 Луцьк, Волинська область, Україна 2015 маунтінбайк  
152 Ірина Попова 15 березня 1980 маунтінбайк  
153 Любов Басова 13 травня 1982 велотрек Кейрін серед жінок  
154 Іван Іванов 8 січня 1989 Триатлон Полтавська область
155 Юлія Єлістратова 15 лютого 1988 Овруч, Житомирська область, Україна Триатлон
 
156 Павло Мацуєв 20 липня 1993 Вітрильний спорт клас "470" серед чоловіків
157 Олександр Тугарєв 20 липня 1993 Вітрильний спорт клас "RS: X" серед чоловіків
158 Борис Швець 20 липня 1993 Вітрильний спорт клас "470" серед чоловіків
159 Іван Довгодько 29 вересня [[]] Академічне веслування Четвірка парна серед чоловіків
160 Дмитро Міхай 29 вересня [[]] Академічне веслування Четвірка парна серед чоловіків
161 Артем Морозов]] 29 вересня [[]] Академічне веслування Четвірка парна серед чоловіків
162 Олександр Надтока 29 вересня [[]] Академічне веслування Четвірка парна серед чоловіків
163 Олена Буряк 20 липня 1993 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок
164 Дарина Верхогляд 20 липня 1993 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок
165 Анастасія Коженкова 20 липня 1993 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок
166 Німченко Євгенія 20 липня 1993 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок
167 Наталія Довгодько 20 липня 1993 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок
167 Павло Алтухов 16 травня 1989 Вінниця, Вінницька область, Україна Веслування на байдарках та каное C-1 1000 m Вінницька область
168 Тарас Міщук 22 липня 1995 Львів, Львівська область, Україна Веслування на байдарках та каное С-1 1000м
169 Ігор Трунов 10 травня 1992 м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Україна Веслування на байдарках та каное К-2 200м
170 Віталій Цуркан 9 березня 1984 Веслування на байдарках та каное К-1 1000м
171 Юрій Чебан 5 липня 1986 Одеса, Одеська область, Україна Веслування на байдарках та каное С-1 200м 8 2015-
 
172 Дмитро Янчук 14 листопада 1992 Хмельницький, Хмельницька область, Україна Веслування на байдарках та каное С-2 1000м
173 Світлана Ахадова 1 січня 1984 Веслування на байдарках та каное
174 Інна Грищун 29 вересня [[]] Веслування на байдарках та каное
175 Марія Кічасова 20 липня 1993 Веслування на байдарках та каное
176 Марія Повх 8 січня 1993 Луцьк, Волинська область, Україна Веслування на байдарках та каное
177 Анастасія Тодорова 10 травня 1992 Білгород-Дністровський, Одеська область, Україна Веслування на байдарках та каное
178 Вікторія Ус 20 липня 1993 Веслувальний слалом на байдарках та каное Веслувальний слалом на байдарці, 200 м
179 Андрій Говоров 18 червня 1997 Плавання Дніпропетровська область
180 Любомир Лемешко 16 квітня 1998 Плавання Запорізька область
181 Дмитро Оселедець 16 березня 1997 Плавання м.Київ
182 Михайло Романчук 2 січня 1997 Плавання Івано-Франківська область
183 Сергій Фролов 4 січня 1998 Плавання м.Київ, Донецька область
183 [[]] 11 лютого 1998 Плавання
184 Андрій Хлопцов 10 грудня 1998 Плавання м.Київ
185 Ганна Дзеркаль 1 квітня 2000 Плавання
185 Дарина Зевіна 17 січня 2000 Плавання Дніпропетровська область
186 Марина Колесникова 15 лютого 2000 Плавання Харківська область
186 Марія Лівер 22 березня 2000 Плавання Дніпропетровська область
187 Дар'я Степанюк 24 січня 2000 Плавання
188 Кваша Ілля 27 липня 2001 Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 3м Миколаївська область
189 Долгов Максим 11 листопада 1999 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки, 10 метрів Харківська область 7
190 Горшковозов Олександр 19 травня 2001 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки, 10 метрів Луганська область
191 Ганна Красношлик 29 листопада 1998 2015 Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 3м Запорізька область
192 Анастасія Недобіга 18 вересня 1999 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки 10 м м.Київ
193 Прокопчук Юлія 29 серпня 1999 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки 10 м Луганська область
194 Федорова Олена 17 березня 1997 Миколаїв, Миколаївська область, Україна Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 1м та 3м, синхронні стрибки з трампліну 3м Миколаївська область
195 Лоліта Ананасова 1 квітня 1997 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область
196 Анна Волошина 24 липня 2000 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область
197 Олена Гречихіна 31 серпня 2000 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська Донецька-Харківська область
198 Ольга Золотарьова 19 січня 1997 Синхронне плавання командна першість серед жінок Одеська-Харківська область
199 Олександра Сабада 29 серпня 1999 Синхронне плавання командна першість, дуети серед жінок Харківська область
200 Катерина Садурська 21 жовтня 1998 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область
201 Ксенія Сидоренко 8 грудня 1997 Синхронне плавання командна першість серед жінок Одеська-Харківська область
202 Дар'я Юшко 14 листопада 1998 Синхронне плавання командна першість серед жінок Донецька-Харківська область
203 Єлизавета Яхно 4 червня 1998 Синхронне плавання командна першість, дуети серед жінок Донецька-Харківська область
202 Олег Верняєв 29 вересня 1993 Донецьк, Донецька область, Україна Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, кільця, вільні вправи, паралельні бруси, поперечина, кінь серед чоловіків Київ 1  
205