Відкрити головне меню

Користувач:OlenkaSeiko/ Біографія і творчість Василя Дудара

ДУ́ДАР Василь Вікторович (01. 01. 1945, с. Розаліївка Білоцерківського р-ну Київ. обл.) — український співак (бас), педагог, доцент кафедри академічного співу. Заслужений артист України (1993). Володіє м'яким голосом, тонким відчуттям стилю, майстерністю перевтілення. У репертуарі — арії з опер, укр. нар. пісні.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 1 січня 1945 року в с. Розаліївка Білоцерківського р-ну Київської обл.. Закінчивши загальноосвітню школу їде до Києва. 1964 р. закінчив Київське культурно-освітнє училище по класу хорового диригування. У 1966-1967 рр. здобув вокальну освіту у Київському музичному училищі ім. Р.Глієра, а у 1973 р. закінчив вокальний факультет Львівської консерваторії у проф. О.Дарчука та доц. Н.Чубарової. У 1973-1981 рр. – соліст Львівського академічного театру опери і балету ім. І.Франка. 1981-1985 рр. – соліст Південної групи військ м. Будапешт (Угорщина). 3 1985 р. – соліст Львівського оперного театру. З 1993 р. Василь Вікторович Дудар – викладач вокалу у Львівському державному музичному училищі ім. С.Людкевича, а з 2000 до 2011 р. – завідувач вокальним відділом. За час викладання в училищі підготував ряд обдарованих співаків. Серед них: заслужена артистка України Л.Качала, М.Гончарик, О.Кувітанов, О.Білик, лауреати Міжнародного конкурсу «Мистецтво XXI століття» – М.Пігура, Т.Борецька, І.Ключковська (Дзундза), А.Старушкевич. Видав низку методичних розробок. У 2005 р. В.Дудар світ побачили дві нотні збірки «3 репертуару Василя Дударя», до яких входять арії з опер, романси, балади, думи, обробки українських народних пісень для баса.

ТворчістьРедагувати

За час роботи у театрі підготував і виконав партії: Карась («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського), Виборний, Тарас, Пацюк («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдв’яна ніч» М.Лисенка), Війт, Посол Отт («Украдене щастя», «Ріхард Зорге» Ю.Мейтуса), Іван Гонта («Згадайте, братія…» В.Губаренка), Бурунда («Золотий обруч» Б.Лятошинського), Андронаті («У неділю рано…» В.Кирейка), Казкар («Попелюшка» А.Спадавеккіа), Рущак («Милана» Г.Майбороди), Кончак («Князь Ігор» О.Бородіна), Єгова («Мойсей» М.Скорика), Собакін і Малюта, Сальєрі («Царева наречена», «Моцарт і Сальєрі» М.Римського-Корсакова), Гудал («Демон» А.Рубінштейна), Гремін, Зарецький («Євгеній Онєгін» П.Чайковського), Андрій Дубровський, Архип, Ісправник («Дубровський» Е.Направника), Збігнєв, Сколуба («Страшний двір» С.Монюшка), Спарафучілє та Чепрано, Фернандо, Сільва, Верховний жрець («Ріголетто», «Трубадур», «Ернані», «Набукко» Дж.Верді), Коллен, Бенуа, Альцендор («Богема» Дж.Пуччіні), Дон Базіліо («Севільський цирульник» Дж.Россіні), Дон Паскуале («Дон Паскуале» Г.Доніцетті), Альвізе («Джоконда» А.Понк’єллі), Райнмар («Тангойзер» Р.Вагнера) та ін. В.Дудар гастролював у Польщі, Чехії, Угорщині, Німеччині, Австрії, Бельгії, Італії, Іспанії, Франції, Росії, Білорусії тощо, а також містами України. Фондові записи: опера «Різдвяна ніч» М.Лисенка, опера «Украдене щастя» Ю.Мейтуса, арії Дж.Верді, Г.Доніцетті, М.Глінки, романси та пісні А.Кос-Анатольського, українські народні пісні, духовні твори та колядки.

ДжерелаРедагувати

  • Мельник Л. Дует для двох басів // Львів. газ. 2003, 29 жовт.
  • Білоцерківська газета, автор статті Валентин Сандул, краєзнавець. Відповідальна за випуск О. В. Ткаленко[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Сандул, Валентин. газета (українською). білоцерківська газета: О. В. Ткаленко. 

ПосиланняРедагувати