Користувач:Nickispeaki/Чернетка/тест

Вогнева міць, захищеність та рухливість

M46, як й інші післявоєнні танки, мав універсальне озброєння, що дозволяло йому боротися як з бронетехнікою, так і з неброньованими цілями. 90-мм гармата M3A1, що встановлювалася на M46, за дульною потужністю , яка становила 401 тс · м, істотно поступалася озброєнню інших середніх танків одного покоління — 83,8-мм британській гарматі 20 pounder (532 тс · м) С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 119. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5. та радянській 100-мм Д-10 (648 тс · м). Бронепробиваємість каліберного 90-мм снаряду дозволяла йому пробивати лобову броню середніх танків часів Другої світової війни, таких як Т-34-85, на дистанціях близько 2000 метрів. Дещо меншою була дальність ураження важкого танка ІС-2. Значно меншою була ефективність M3A1 проти машин нового покоління. Проти лобової броні Т-54 зразку 1949 року каліберні снаряди були абсолютно неефективні, підкаліберними ж можна було домогтися пробиття лише на малій дистанції та лише при попаданні в районі маски гармати, де кут зустрічі з бронею був близький до нормаліС. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 132. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.. Ще більш потужнім лобовим та бортовим захистом володіли важкі танки ІС-3 та ІС-4. Кумулятивний снаряд, що не крутиться, дозволив згладити гостроту проблеми недостатньої бронепробивності 90-мм гармат, але він з'явився лише в другій половині 1950-х років, коли M46 вже знімався з озброєння.

Порівняно невисокою була захищеність M46 від протитанкових засобів ймовірного противника. Найнебезпечнішими для танка були радянські 100-мм гармати, протитанкова БС-3 та танкова Д-10. За даними радянських випробувань, 100-мм тупоголовий снаряд забезпечував кондиційну поразку найбільш снарядостійкої верхньої лобової деталі M46 на дистанції менше 1100 метрівС. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 132. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.. Межа тильної міцності (МТМ) для верхньої лобової деталі становив 2600 метрів, для нижньої деталі він коливався від 2150 метрів для ділянок з найбільшим нахилом до 4000 метрів для ділянок з найменшим. Менш захищений лоб башти на випробуваннях не обстрілювався, але таблична бронепробивність 100-мм снаряду Б-412б була достатньою для його пробиття на граничних реальних дистанціях бою в 1500 — 2000 метрів. Близькі можливості мала і 122-мм танкова гармата Д-25Т.

Складніша ситуація із гарматами середніх калібрів — 85-мм, дивізійна Д-44 та танковими С-53 та Д-5С і 57-мм протитанковою ЗІС-2. За даними випробувань обстрілом, наскрізне пробиття лобової броні корпусу 85-мм тупоголовим снарядом не досягалось зовсім, при цьому для верхньої деталі МТМ становила лише 100 метрів, а для нижньої — від 400 до 900 метрів. Разом з тим, в Корейській війні був відзначений випадок наскрізного пробиття верхньої лобової деталі M46 при попаданні в підставу буксировочної петлі, що зіграло роль пастки для снаряда. 57-мм гармата лобову броню теж не пробивала та дистанція МТМ для неї була ще нижче. Лоб башти цими гарматами теж не обстрілювався. За таблицями стрільби 85-мм гармат, максимальна дистанція, з якої лоб башти міг бути пробитий каліберних снарядом, не перевищувала 300 метрів, для підкаліберного БР-365П цей показник був значно вище — близько 800 метрів. ЗІС-2 за таблицями стрільби мала близькі до 85-мм гарматі можливості, трохи поступаючись в ефективній дальності підкаліберному снаряду.

Ефективнішою для гармат середнього калібру була стрільба по бортах. За даними випробувань обстрілом, при курсовому куті 45 ° 76-мм ділянку борта пробивала 85-мм гармата з 400 метрів при МТМ 1100 метрів, а 51-мм ділянку — з 1700 метрів. При курсовому куті 30 ° пробивалася лише 51-мм ділянка, з 200 метрів при МТМ 550 метрів. 57-мм гармата при гострих курсових кутах була менш ефективна, але при куті 45 ° пробивала 51-мм ділянку вже з 1900 метрів. При курсових кутах 60 — 90 ° борт пробивався 85-мм гарматою вже з 2300 — 3000 метрів, а 57-мм — з 1050 — 1300 метрів для 76-мм і з 2000 метрів для 51-мм ділянки. Застаріла, але все ще масова в Радянській Армії легка 45-мм протитанкова гармата М-42 у випробуваннях не брала участь, але її бронепробивність за таблицями стрільби була абсолютно недостатня — каліберним снарядом пробивалася лише 51-мм ділянка борта з дистанції близько 500 метрів при курсовому куті 90 ° і близько 100 метрів при 60 °, підкаліберний снаряд дозволяв в аналогічних умовах пробивати 76-мм ділянку. Старі піхотні протитанкові засоби, такі як протитанкові гранати та ПТР, були малоефективні, але ручної протитанковий гранатомет РПГ-2, який почав надходити у війська з 1949 року, проблем з пробиттям броні M46 не мав, і його ефективність обмежувалася лише малими дальністю та точністю стрільби.

Таким чином, у танковій дуелі M46 володів значною перевагою над Т-34-85, як за рахунок співвідношення озброєння та захисту, так і за рахунок більш ефективних наглядових та прицільних приладів та систем зв'язку. Тим не менш, останній міг представляти для нього небезпеку на близьких дистанціях або маючи можливість стрільби по бортах, особливо за наявності підкаліберних снарядів. У бою ж з Т-54, останній міг пробивати броню M46 на дистанціях до 1500 — 2000 метрів, тоді як американському танку залишалося або вести вогонь підкаліберними снарядами, кількість яких у боєкомплекті до того ж, жорстко обмежувалася загальною дефіцитністю снарядів такого типу, в надії потрапити в порівняно невелику ділянку лоба башти, або намагатися отримати тактичну перевагу для можливості стрільби по менш захищеним бортах. Лише частково ця нерівність компенсувалася більш досконалими СКВ та засобами зв'язку M46С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 125, 129. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5..

• 
  Лобова броня корпусу M46, пробита 85-мм снарядом, що потрапив в основу буксирувальної петлі
• 
  Борт башти M46, пробитий 57-мм снарядом
• 
  Лоб башти M26, пробитий 85-мм снарядом (маска гармати знята)

Оцінка рухливості M46 дещо неоднозначна. За питомою потужністю він перевершував інші танки свого покоління, хоча значною мірою це перевага нівелювалася низьким ККД гідромеханічною трансмісієюС. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 119. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.. З іншого боку, трансмісія підвищувала рухливість танка на полі бою за рахунок найкращої маневреностіС. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 119. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.. З досвіду Корейської війни зазначалося, що M46, незважаючи на більшу питому потужність, ніж у M4, насилу долав підйоми. Потужний бензиновий двигун відрізнявся і високою витратою палива, внаслідок чого запас ходу по шосе для M46 становив лише, за різними даними 130 або, за радянськими даними, 120 — 145С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 116. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5. км, навіть менше, ніж у M4 часів Другої світової війни — що в СРСР вважалося абсолютно недостатнім для участі в маневрених операціяхС. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 116. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5..

Крім безпосередньо низького запасу ходу, оперативно-тактична та стратегічна рухливість M46 знижувалася низкою факторів. Запас ходу і висока витрата палива знижували рухливість танка також і за рахунок збільшення часу на перезаправку та обсяг необхідного постачання. Маса танка обмежувала можливості пересування навіть на Європейському театрі військових дій, де значна частина автомобільних мостів була розрахована на навантаження до 40 тоннС. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 119. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5., особливо при застосуванні танкових транспортерів. Ширина M46 перевищувала обмеження як європейських та американських, так і радянських залізничних габаритів, що значно ускладнювало, хоча і не робило повністю неможливою їх транспортування залізницеюС. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижний Тагил : Уралвагонзавод/Медиа-Принт, 2006. — С. 119. — (Боевые машины Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5..