Maryna Hohulia

Марків Віталій Михайлович

Віталій Марків у 2016 році став учасником волонтерського фотопроекту "Якби не війна", в якому українські військові були представлені у військовій формі та в амплуа професії, якою займалися до війни.

Український військовослужбовець, доброволець, боєць Батальйону ім. генерала Сергія Кульчицького Національної Гвардії України, учасник Революції Гідності.

Біографія

Народився 16 серпня 1989 року в м. Хоростків Тернопільської області, Українська СРСР. У 2003 році разом з матір'ю і сестрою переїхав до Італії , де закінчив технічний коледж, отримав громадянство Італії . Працював діджеєм.

Повернення в Україну

В Україну повернувся у грудні 2013 року під час Євромайдану в Києві, де був членом Самооборони.

З початком російсько-української війни став добровольцем у Батальйоні ім. генерала Сергія Кульчицького Національної Гвардії України, з яким пізніше, маючи звання старшого сержанта, підписав контракт. Чинний заступник командира взводу батальйону. Брав участь у боях під Слов'янськом навесні 2014 року.

Ув'язнення в Італії

У 2017 році Марків поїхав до Італії, аби навідати матір. 30 червня 2017 року в аеропорту м. Болонья поліція Італії заарештувала Марківа за підозрою у причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі разом із його російським колегою Андрієм Мироновим внаслідок мінометного обстрілу у травні 2014 року поблизу міста Слов'янськ.

Відтоді український військовий перебуває у в'язниці у Павії.

Італійський адвокат Марківа Раффаеле делла Валле вказує на абсурдність звинувачень щодо українця:

"Допит тривав близько 6 годин. Було непросто, але ми змогли надати багато корисної інформації. Мій клієнт заявив про свою невинуватість та несправедливість затримання, адже він ніяк не причетний до загибелі фотографа. Віталій сказав, що нікого не вбивав. По-друге, він заявив, що ситуація була геть іншою, ніж її змальовує сторона звинувачення. Прокурори твердять, що Марків був командиром батальйону і міг віддавати накази. Але мій клієнт наголосив, що був звичайним солдатом. Віталій також заявив, що не був авантюристом, якому закортіло піти на війну. Він, як громадянин України, захотів підтримати свою країну у війні, спершу пішов на фронт волонтером, а в березні 2014-го офіційно вступив до лав Національної гвардії та отримував за це зарплатню. Віталій був простим солдатом, який не міг віддавати накази будь-кому і не мав доступу до мінометів. У його розпорядженні був лише автомат, з якого він аж ніяк не міг поцілити в журналістів. Віталій засвідчив, що в той день він перебував на пагорбі Карачун, але в позиції, з якої не було видно місця інциденту. За його словами, стріляти туди навіть з автомата він не міг би, адже перебував з іншого боку пагорба та мав обмежений радіус огляду. Марків також сказав, що мінометні обстріли здійснювали обидві сторони конфлікту. Цілком можливо, що в журналістів поцілила міна, випущена проросійськими терористами, які контролювали територію. З огляду на все це, Віталій Марків наполягає на своїй повній невинуватості".

Реакція в Україні

Особовий склад та ветерани батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького вважають дану справу політично заангажованою та направленою на дестабілізацію українсько-італійських відносин . Українські військові зазначили:

"Віталій Марків та бійці нашого батальйону фізично не могли бути причетні до загибелі вищевказаних осіб, оскільки станом на 24 травня 2014 жодного міномета на озброєнні нашого батальйону не було. Але звертаємо вашу увагу, що якраз у проросійських бойовиків на той час був даний вид озброєння, який активно використовувався проти українських військових і мирного населення".

Народний депутат України Антон Геращенко вважає що до затримання українського громадянина Марківа причетні російські спецслужби, яким вдалося намовити до затримання італійських правоохоронців.

МЗС України заявило, що справа Віталія Марківа перебуває під контролем української сторони.