Мене звати Оксана. Народилася в с. Званівка на Донеччині, я є нащадком виселених туди в 1951-му з с.Лісковате (теперішня Польща) бойків. За освітою я музикант. Займаюся ще шиттям, вишиванням. Пишу вірші. Активно вивчаю історію своїх дідів-прадідів яких в тому 51-му вирвали з корінням з рідної землі зареєструвалася сьогодні, 29.03.2019 нажаль сторінка мого села Званівка на даному ресурсі несе невірну інформацію... маю намір на основі офіційних досліджень це виправити. Нажаль виходить що на даний ресурс не можна опиратися... це треба виправляти))

Широкий степ, де золото пшениці,

Де спів розносить вітер солов’я,

Де свіжістю цілющої водиці

Віками дише земленька моя.

Де воля, що її не відібрати,

Де мужність та, котрую не скорить,

Де сила,що долає супостата

І віра та, що вічно буде жить.

Могутній ліс і вікові Карпати,

Потоки з гір, котрі не зупинить,

Вершини хмар туманом обійняті

Трембіти пісня, що увись летить.

Тут пам’ять спадку йде від покоління

До покоління, тут живе душа

Мого народу, тут моє коріння,

Традицій вир минуле воскреша.

Полісся, Крим, Поділля і Карпати,

Слобідський край і Галицька земля,

Причорономор’я і Донбас чубатий

І славні Наддніпрянщини поля.

Це все одна,це наша Україна,

Хоч різні ми та для усіх вона

Свята і рідна, мила і єдина,

Ласкава матір, отча сторона.

І хоч куди б не занесло життя ти

До неї завжди поспішай, горнись,

Цінуй, люби , щануй її і свято

За неї Богу Господу молись