Користувач:KatriaTomyn/Чернетка

«Світовий атлас вуличного мистецтва та графіті» (англ. The World Atlas of Street Art and Graffiti) - книга енциклопедичного характеру, автором якої є антрополог, куратор та експерт з вуличного мистецтва Рафаель Шактер. Видання містить історії та праці понад 100 вуличних художників, що є важливими для сприйняття даного мистецького руху. Зміст є впорядкованим відповідно територіальних рамок та намагається донести історію, форми, контекст та розуміння мистецтва у публічному просторі. Загалом - це книга, що зробить читача знавцем у вивченні публічного простору та відкриє нове бачення на ланшафт відомих міст та культур цілого світу. Вперше видана в Лондоні 2013 року Йельською університетькою пресою. Натомість українське видання з'явилояс в 2017 у видавництві Magenta Art Books.

Зміст ред.

У виданні зібрано роботи 113 митців, що працюють та творять у публічному просторі. До збірки увійшли лиш ті художники, які відповідали наступним трьом категоріям, а саме:

«(…): митці, які практикують в царині незалежного публічного мистецтва; є повністю активними і працюють зовні на відкритих ділянках громадського простору; їхня творчість це певним чином знакова форма вуличного мистецтва чи графіті, а художник чи художниця – зачинателі власного стилю»[1].

У праці присутня величезна кількість оповідей та ілюстрацій робіт митців, відповідно встановлена класифікація за географічними територіями. Внаслідок чого книга містить 5 частин, і кожна відповідає певній території світу, а саме: Північна Америка, Латинська Америка, Північна Європа, Південна Європа та Інші частини світу. Кожен з цих регіонів представляє у книзі роботи митців, які зробили чи не малий вклад в формування вуличного мистецтва та графіті. Поміж тим, початок кожної із частин супроводжується невеличким вступом, який оповідає коротку історію та особливості мистецького руху на конкретній території світу. Формується так би мовити оглядова площадка, що пропунує подивитися на вулицю очима самого художника.[2]

Північна Америка ред.

У цій частині автор описує цю територію як місце народження сучасного графіті, яке мало кардинальний вплив на його розвиток в подальшій історії. Окрім того, виокремлено три ключових міста для цього материка: Нью-Йорк, Сан Франциско та Лос-Анджелес.

Нью-Йорк постає містом, що має зв'язок з балончиковим мистецтвом. Також Рафаель Шактер описує історію графіті у місті: від тегування юного кур'єра "Taki 183" у 60-их роках ХХ століття до подій після терактів 11 вересня 2001 року, що відновили популярність вуличного мистецтва.

Сан-Франциско — місто, де було створено характерну форму незалежного публічного мистецтва та місто, де графіті прижилось досить швидко. До 80-их років ХХ століття в даній місцевості в більшості переважали хепенінги, однак на розвиток графіті значно вплинула конкуренція серед легендарних команд 80-их років ХХ століття TUS і TMF.

Натомість Лос-Анджелес - простір, що прославився завдяки своєму гангстерському стилю через вплив латиноамериканських мігрантів, де важливою складовою формування графіті та вуличного мистецтва стали банди, які обписували стіни власних районів. А складовою руху стали сами мурали.

До митців розділу про Нью-Йорк відносяться: Еспо (Стів Певерс), Фейл, Хау і Нозм, Кацу, МОМО, Нов Йорк (Думар Бравн/Нов), Рон Інгліш, Свун.

В розділ Сан-Франциско: BNE, Ґесо, Джерні, KR/Крінк/Крейґ Костелло, Рейєс.

В розділ Лос-Анджелес: Оґюстін Кофі,Ель Мак, Ревок, Север, Шепард Фейрі/Обей.

Митців з інших міст Північної Америки: Марк Дженкінс (Вашингтон), Еван Рот (Детройт), Кейлеб Нійлон/Сонік (Кембридж), Рідер (інші міста США), Джетсонорама/Чіп Томас (Туба-сіті, Аризона), Жіем/Боксер Жіем (Монреаль), Реміо (Ванкувер).

Латинська Америка ред.

Публічне мистецтво Латинської Америки - особливе, яке не копіювало ідеї інших культур та народів, а навпаки розвивало власні численні напрямки жанру. Мурали та графіті на цій території світу мали власний новаторський та самобутній характер. До ключових міст Латинської Америки автор відносить Мехіко, Сан-Пауло та Буенос-Айрес.

В Мехіко вуличне мистецтво започатковується у 20-их роках ХХ століття художниками Дієго Ріверою, Хосе Клементе та Давидом Сікейросом на замовлення мексиканського уряду з метою пропаганди. Однак ключовим етапом для поширення графіті та муралів в Мехіко стає смерть студента протестувальника під час мітингів.

Сан-Пауло - місто, що прославилось власними нелегальними графіті під час військової диктатури в 1964-1985 роках. А також славиться протестним рухом - пішасау.

Буенос-Айрес - місто, що було засноване на трафаретах.

До митців кожного з розділів входять

Мехіко: Деар, Неузз/Міґель Мехіа, Санер/Едґар Флорес, Сеґо і Оваль.

Сан-Пауло: Кріпта Джан, Герберт Багліоне, Нунка, УС- Жемеус, Вітче, Влок.

Буенос-Айрес: Чу, Дома, Фасе, Насса Стенсіл, ТЕК.

Інші міста: Лос-Контрастістас (Монтеррей), Баско Вазко (Сантьяго), Інті Кастро (Вальпараїсо)

Північна Європа ред.

Північна Європа є ще одною складовою вуличного мистецтва та графіті. До ключових міст цієї території автор відносить Лондон, Париж, Берлін та Стокгольм.

Лондон стає місцем багатьох зіткнень і драм. Тут появляється ключова фігура в історії графіті - Banksy, що породжує нову культуру вуличного мистецтва.

Париж місце, де графіті зародилось ще задовго до того, як воно появилося у Нью-Йорку. А її знаковим малюнком є напис Віктора Гного "fatalite" на церковній стіні. Також Париж позначається, як місто, що звикло до графіті у різних техніках.

Берлін - місто, де вуличне мистецтво почало активно позначати вигляд простору із середини 80-их років ХХ століття. А головним символічним об'єктом цього руху стали руїни Берлінської стіни.

Стокгольм - місто, де в 70-их роках ХХ століття художні бригади середовища надихнулися латиноамериканськими муралами та вирішили створити щось нелегальне на власних вулицях. кінець 1980-их - початок 1990-их вважається періодом класичного шведського графіті. Стилістика до якої митці даного середовища схилялись найчастіше - це "спотворення - гарного".[1]

До митців кожного з розділів входять

Лондон: СЕПТ/Серт, Айн, Ґолд Пеґ, Петро.

Париж: ОНЕТ, Інвейдер, Окс, ТЮРБО, Зевс.

Берлін: Акім, Арам Бартоль, Бред Дауні, Клеменс Бер, Мартін Тібабусо (ФАСЕ), Вермке і Лайнкауф.

Стокгольм: Акей, Нуґ.

Інші міста Північної Європи та їх митці: Брати Ріпуле (Ренн), Інфлюенза (Роттердам), ЗЕДЦ (Амстердам), Ерозі (Ейндговен), Аффекс Вентура (Копенгаген), Хускмітнавн (Копенгаген),

Екта (Гоенбург), ЕҐС (Гельсінкі), Епос 257 (Прага), Пойнт (Прага), ЗБЬОК (Варшава), Інтересні Казки (Київ), Гомер (Київ), Вова Воротньов (Київ), Радя (Москва), Война (Санкт-Петербург).

Південна Європа ред.

Вуличне мистецтво входить цього регіону входить до так званого "Середземноморського клубу"[1]. Серед характерних рис виділяють яскравість та шаленість малюнків, які з часом сформулювали власний неповторний стиль. Серед важливих міст є Мадрид, Барселона та Афіни.

Митці, що входять до кожного з розділів

Мадрид: 3тманн, Ельтоно, Нуріа Мора, Ремед, Спок, Спай, Сусо33.

Барселона: Аріз, Дебенс, Кенор, Сіксеарт, Зосен.

Афіни: Александрос Васмулакіс, Блак, GPO.

Митці, що творять на інших територіях південної Європи: Есціф (Валенсія), Демс333 (Ельче), Сан (Моралеха), Лікен (Віго), Пелюкас (Віго), Нано4814 (Віго), Вілс (Лісабон), 108 (Алессандрія), Монілес (Мілан), Філіппо Мінеллі (Брешіа).

Інші частини світу ред.

Митці, що входять до цієї частини видання.

Мельбурн: Буфф Діс, Дабс Мила, Лаш, Меґсрон.

Сідней: Бен Фрост, Дмот

Інші міста: Ентоні Лістер (Брисбен), Іан Стрендж (Перт), Аскен Ван (Окленд), BMD (Веллінгтон), Ессу (Токіо), Дал Іст (Ухань).

Відгуки ред.

Праця стала унікальною серед книг схожого характеру, що вже існують, та заслуговує на визнання як путівника у світ публічної творчості, про це пише американське інтернет-видання Хаффінгтон пост:

«Книга про мистецтво, щоб переусвідомити всі книги про мистецтво, має стати остаточним довідником з міжнародного вуличного мистецтва, що охоплює художників, які переховуються в усіх куточках земної кулі. Від знакових робіт Шепарда Фейрі в Каліфорнії до політичних роздумів Тими Раді по всій Росії до "Os Gemeos" магічних персонажів, розповсюджених навколо Бразилії, антологія фресок та іншого висвітлює візуальну красу вуличного мистецтва, а також багату історію за ним»[3]. - «The art book to beat all art books sets out to become the definitive reference guide on international street art, covering artists hiding in all corners of the globe. From Shepard Fairey's iconic work in California to Tima Radya's political musings across Russia to Os Gemeos' magical characters sprinkled around Brazil, the anthology of murals and more illuminates the visual beauty of street art, as well as the rich history behind it.»

На особливості та важливість конкретної праці вказує американський журнал з огляду книг Kirkus Review у своєму відгуку:

«Інклюзивне опитування міжнародного вуличного мистецтва, яке зосереджується на деяких найвпливовіших міських художниках у світі та їх роботах»[3] - «An inclusive survey of international street art, focusing on some of the world’s most influential urban artists and their works.»

А також чи немало відгуків науковців та видань, визнали «Світовий атлас вуличного мистецтва та графіті» шедевром завдяки хорошому вибору митців, всеохопності матеріалу та його корисності. Серед носіїв схожої думки був американський, один із найвпливовіших та найпопулярніших журнал публікацій з огляду книг New York Times Book Review, у своєму відгуку написали:

«Британський куратор і антрополог Рафаель Шактер включив у 400 сторінок книги цілий ряд стилів та режимів, пропонуючи рідкісну та приємну зустріч із мистецтвом, в якому критик залишається (здебільшого) не на шляху. (. . .) Включаючи історії графіті в таких містах, як Сан-Паулу та Токіо, книга показує нам винятковий засіб, який сприймає суть місця та часу. О, і це теж прекрасно.»[3] - «Rafael Schacter, a British curator and anthropologist, has bundled into the book’s 400 pages a range of styles and modes offering a rare and pleasant encounter with art in which the critic stays (mostly) out of the way. . . . Incorporating histories of graffiti in cities like São Paulo and Tokyo, the book shows us a medium exceptional in its grasping for an essence of place and time. Oh, and it’s beautiful, too.»

Зважаючи на таку кількість позитивних відгуків, праця отримала чи ненайбільший винагороду за свою неповторність, коли стала переможцем у номінації «Мистецтво» у 2014 році на книжковому фестивалі в Лос-Анджелесі. Хороші відгук книга також отримала від українського дизайнера та архітектора Марка Савицького:

«Книга року, або принаймні книга, якою повинен володіти кожен, хто цінує мистецтво. Окрім чудової якості друку та неймовірно цікавого тексту, вперше я бачу таку значну роботу у дуже хорошому українському перекладі!»[4] - «I The book of the year, or at least the book that everyone who value art should own. In addition to the superb printing quality and incredibly interesting text it is for the for the first time that I see such a substantial work in a very good Ukrainian translation!»

Також дивитися ред.

Вуличне мистецтво

Графіті

Стінопис

Посилання ред.

  1. Шактер Р. Світовий атлас вуличного мистецтва. Київ: Magenta Art Books, 2018. 408с.
  2. https://www.yakaboo.ua/ua/svitovij-atlas-vulichnogo-mistectva-i-grafiti.html
  3. https://www.amazon.com/World-Atlas-Street-Art-Graffiti/dp/0300199422
  4. https://blogcritics.org/book-review-the-world-atlas-of-street-art-and-graffiti-by-rafael-schacter/
  5. https://www.waterstones.com/book/the-world-atlas-of-street-art-and-graffiti/rafael-schacter/john-fekner/9781781317211
  6. https://magentaartbooks.com/en

Виноски ред.

  1. а б в Шактер, Рафаель (2018). Світовий атлас вуличного мистецтва (українською). Київ: Magenta Art Books. с. 10. 
  2. Book Review: ‘The World Atlas of Street Art and Graffiti’ by Rafael Schacter. Blogcritics (амер.). 8 жовтня 2013. Процитовано 26 квітня 2021. 
  3. а б в www.amazon.com https://www.amazon.com/World-Atlas-Street-Art-Graffiti/dp/0300199422. Процитовано 26 квітня 2021.  {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. MAGENTA ART BOOKS. magentaartbooks.com. Процитовано 26 квітня 2021.