Користувач:Kab93/Дружківська Червона Гвардія
| Дружківська Червона Гвардія | |
|---|---|
 | |
| На службі | 26 жовтня 1917 27 березня 1918 входження до складу Донецької армії |
| Чисельність | 250 Осіб. |
| У складі | Народний комісаріат оборони ДКР |
| Війни/битви |
Громадянська війна в Росії, Українсько-радянська війна, |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
К. М. Козюлькін Збітнеев Геор |
Дружківська Червона Гвардія — воєнізоване формування періоду громадянської війни в Дружківці.
Історія ред.
Передісторія ред.
Озброєння робочих Дружківки було розпочато ще в період корніловщини, і козацьких походів на Макіївку. До Октябрського перевороту озброєння робітників йшло дуже слабо. Наприкінці липня за дорученням ради Шнапер придбав на 1000 рублів зброю в Петрограді.
Формування ред.
Через день після жовтневого перевороту Дружківська рада створила революційний комітет. У підпорядкуванні революційного комітету знаходився й бойовий комітет.
У бойовій комітет записувалися як члени ради, так і члени соціалістичних партій які вміли поводитися зі зброєю. Дружківська рада постановила «Зброя в населення відібрати і передати у володіння революційного комітету».
17 жовтня Мануйлов на засіданні ради поставив питання про придбання зброї профспілки на що отримав санкцію.
Бойова дружина ред.
Про озброєння робітників рада 31 жовтня ухвалила: «Організацію і статут бойової дружини доручити скласти в найкоротші терміни революційного комітету».
Після рішення ради озброєння дружини йшло повним ходом. Зброя купувалося у Центроштабі. в Микитівці; збирали зброю привезенну солдатами з фронту, використвовувався місцевий гарнізон, влаштовувалися організовані експедиції разом з сусідніми бойовими дружинами в Бахмут з метою роззброєння 25-го полку.
Бойова дружина не була постійною військовою одиницею, не мала свого командира, вона займалася військовою підготовкою, несенням постової служби та проходження ладу. Це були активні члени ради, парт працівники молоді люди що вміли поводитися зі зброєю.
Червона гвардія ред.
Через деякий час після революції була виділена спеціальна комісія з організації Червоної гвардії. На чолі Червоної гвардії спочатку був місцевий житель К. М. Козюлькін. До моменту коли радянське уряд призначив Антонова Овсієнка командуючим військ України, Дружківка мала червоногвардійський загін кавалеристів під командою Збітнеева і загін піхоти під командою Геор.
Про чисельність і стан Червоної гвардії ми можемо дізнатися з телеграми Дружківського військово революційного штабу який відповідав на запит Центрштаба Донбасу про склад:
|
«Кінних 31, піхотинців 219, кулеметів 3 (один непридатний), гвинтівок 1000. Недолік у зброї не відчувається, крім револьверів, яких потрібно 50 штук з відповідною кількістю куль до них. Червоноарміїці живуть у своїх квартирах, всі працюють на місцевих заводах, задовольняється кожен дома ».</ref> | 
|
Перше бойове хрещення Дружківські гвардійці отримали в боях з калединцами під ст. Дебальцеве в кінці грудня 1917 про першу сутичку можемо дізнатися зі слів учасника бою А. Даниленко: "22 грудня 1917 г подали вагонні екстреним порядком і ми виїхали на ст. Микитівку, де знаходився штаб оборони. Наш загін був відправлений на ст Дебальцеве для заняття, як стратегічно великого вузла ж.д., і захисту такої від вторгнення білих. Нами були виставлені застави і вартові пости, де це потрібно було. У ніч на 27 грудня каледенци підкралися і зняли наш пост, відкривши ураганний вогонь по ст Дебальцеве тобто по нас. Наш загін повинен був відступити, втративши 11 чол. Убитими ".
Червона армія ред.
З приходом Австро Угорських військ на Донбас червона гвардія Дружківки влилася до складу Донецької армії, членом гварддіі був відомий Д. І. Понамарьов.
Джерела ред.
- Антонов-Овсеенко В. А. Записки о Гражданской войне. — Т. 1.
- Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей Острогорский М.
