Користувач:Diana Ozhereleva/Містичний реалізм М.Булгакова та барокова химерна проза В.Шевчука
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (9 грудня 2019) |
Магічний реалізм — художній метод, у якому магічні елементи включені в реалістичну картину світу. У сучасному значенні цей термін скоріше описовий, ніж точний і використовується як умовна назва модерністської течії переважно в літературі Латинської Америки.
Химерна проза (англ. fantastic) — піджанр прози, у якому розповідається про неймовірні події, де реальне поєднується з фантастичним, умовним; засоби іронії, гротеску, театральності — з елементами фольклорної та міфологічної поетики.
«Містичний реалізм», «химерна» барокова проза — терміни «багатозначні», «дуже умовні». Але вже на перший погляд помітно, що між цими двома літературними феноменами є дещо спільне. Опозиційність до соцреалізму змусила письменників шукати нові засоби для вираження своїх ідей, і такі засоби були віднайдені — містичний реалізм (одні називають його містичним, інші ‒ магічним), який у російській літературі мав уже свої традиції, і химерна проза, що має суто українське походження, та бароковість В. Шевчука, більшість творів якого утворюють орієнтальний світ «країни бароко», опозиційний до дійсності. Поява барокових рис у творчості письменника також пов'язана з особливістю його світобачення.
![Народився 20 серпня 1939 (80 років) Житомир, Житомирська область, Українська РСР, СРСР Громадянство Україна Україна Діяльність архіваріус, письменник, історик літератури, перекладач Alma mater Історико-філософський факультет Київського університету[d] Мова творів українська Роки активності 1967 — дотепер Напрямок психологічна проза, літературознавство, публіцистика Жанр публіцистика, повість, оповідання, роман, казка і п'єса Членство Спілка письменників СРСР Нагороди Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Ювілейна медаль «25 років незалежності України» Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1987](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA.JPG)
Валерій Шевчук ред.
Перебуваючи в середовищі соцреалістичної реальності, страждаючи від тоталітарної системи, яка не визнає його творчості, не стає на шлях боротьби, а занурюється у творчу діяльність. На думку дослідників А.Горнятко-Шумилович, М.Павлишина, Т.Блєдних, творчість Валерія Шевчука належить до химерної прози. Проте такі ознаки цієї творчої системи як гумор, комічність, стилізація фольклорних жанрів, лірико-гумористична нарація, настанова на розважальність у романі «На полі смиренному» відсутні, а іронія, бурлеск, фантастика функціонують як елементи необарокового стилю. І.Приліпко відмічає, що «письменник вибудовує у своїх творах своєрідний умовний художній простір, у якому співіснують раціональне та ірраціональне, міфічне, сновидне і конкретно-історичне». О.Солецький побачив бароковість внутрішньої організації текстів Валерія Шевчука.
Михайло Булгаков ред.
Уважається одним із найяскравіших представників «містичного реалізму». Та й сам М.Булгаков визнає себе містичним письменником. Приналежність прози М.Булгакова до містичного реалізму, який має велику традицію європейського та світового письменства (Й. В. Гете, Е.-Т.-А.Гофман, М. Гоголь, Ф. Достоєвський), засвідчує органічне поєднання в ньому реального та фантастичного, побутового та міфологічного, дійсного та уявного, таємничого. Російська дослідниця А.Злочевська стверджує, що Булгаков у «Майстрі і Маргариті» створив багатовимірну модель, яку організовує число «три»: розповідь розвивається на трьох рівнях реальності ‒ земної, містичної і художньої".
Отже, роман «Майстер і Маргарита» називають містичним. Таємничі зв'язки М.Булгакова із «закуліссям» буття виходять за межі сучасності й ведуть у вічність, бо містика, на думку С.Тимченко, це «переживання надприродного, божественного, досвід внутрішнього одкровення людини». Творець «Майстра й Маргарити» реалізував саме містичний потенціал сатири.
Спільні риси творчості ред.
Для обох митців характерне моделювання уніфікованої реальності, де модель виявляє здатність до узагальнення, абстрагування, глобалізації висновків. Тому твори ці стають своєрідною езоповою мовою сучасності. В обох випадках, урешті, письменники, зосереджуючи увагу на непрямому відображенні дійсності, пробують відкрити правду, відчуваючи потребу зберегти й захистити найвищі людські цінності, які в будь-який момент можуть опинитися під загрозою в умовах існування тоталітарної системи.
Водночас, аналізуючи містичний роман М.Булгакова, як і український «химерний» роман В.Шевчука, що виник на основі національного бароко, можна з певним припущенням говорити про наявність паралелей та опосередкованого зв'язку між цими двома ідеологічно близькими творами, які з'явилися як заперечення традицій соціалістичного реалізму.
Джерела ред.
- Усе для школи. Українська література. Валерій Шевчук. 11 клас. / Автор-упорядник Н.Федоряк – К.: «АртЕк», 2001. — 62 с.
- Павлишин М. Міфологічне, релігійне та філософське у прозі Валерія Шевчука // Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. — К.: Час, 1997. — С. 143—156.
- Горнятко-Шумилович А. Й. Інтелектуалізм прози Валерія Шевчука: автореф. дис. к. філол. н. Українська література / А. Й. Горнятко-Шумилович. — Львів, 1999. — 20 с.
- Солецький О. Барокова емблема як компонент внутрішньої організації текстів Валерія Шевчука / О. М. Солецький // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — № 12. — Житомир, 2004. — С. 118—125.
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Diana Ozhereleva/Містичний реалізм М.Булгакова та барокова химерна проза В.Шевчука(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|