Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1777

100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед ---- Назва:1770-ті

-Знайдено: + 1770 | 1771 | 1772 | 1773 | 1774 | 1775 | 1776 | 1777 | 1778 | 1779

Назва:Кисень
-Знайдено: + Кисень або оксиген (Oxigenium), (рос. кислород, англ. oxygen, нім. Sauerstoff m) хімічне позначення - O – хімічний елемент IV групи періодичної системи. Відкрили кисень в 1771 шведський хімік К.В. Шеєль і незалежно від нього в 1774 – англійський вчений Дж. Прістлі. Французький хімік А.А. Лавуазьє дав елементу назву і до 1777 року створив кисневу теорію дихання, горіння і окислення. У вільному вигляді відомий як молекулярний кисень (O₂) та озон (O₃).

Назва:Чарниші
-Знайдено: + З миргородської лінії Петро Чарниш — полтавський війт (1777), згодом полтавський пов. маршал (1793), належав до укр. оточення кн. О. Безбородька. Його та його братів нащадки були земськими діячами на Полтавщині 19 — 20 вв.

Назва:Сківський Іван
-Знайдено: + Сківський Іван (1777 — 1850), василіянин родом з Волині, вчився у Віленському Ун-ті, навчав у василіянських школах в Умані, Варі, Любарі; 1824 архимадрит у Почаєві, 1831 вивезений до київ. військ. фортеці і засланий до Костроми; після повернення до Києва (1848) свящ. при латинській церкві св. Олександра.

Назва:Снятин
Підзаголовок:==Історія==
Знайдено: + Снятин був розташовний на кордоні з Молдовою, тому саме тут діяла головна митниця на Молдавському торговельному шляху. Наприкінці XVI століття у Снятині проживали ремісники 15 професій. Розвиткові ремесел сприяли вірмени, які почали заселяти місто з 1628 року, а розвиткові сільського господарства сприяли німці, які прибули з Баварії, Бадена, Вюртемберга, Нассау в 1777-1787 рр. (після того, як 1772 року за першим поділом Польщі Галичина потрапила під владу Габсбургів, під якою була до 1918 р.). До 1939 року Снятин був повітовим містом.

Назва:Сулими
-Знайдено: + Сули́ми, український шляхетський рід на Лівобережжі, який веде свій початок від гетьмана Івана Сулими (†1635). Сини його Степан (†1659) і Федір (†1691) були полковниками переяславськими. Син Федора Іван († 1721), сотник вороньківський, генеральний хорунжий за гетьманів Мазепи й Скоропадського (1708 — 21); його син, Семен був полк. переяславським (1739 — 66). З синів Семена Сулими — Яким (1737 — †1818) був чернігівським генеральним суддею (1797 — 1818), Христофор — архимандритом Гамаліївського монастиря (1789 — 91), єпископом феодосійським і маріюпільським (1791 — 99) та єпископом харківським (1799 — 1813). їх небіж, Сулима Микола Семенович (1777 — †1840), генерал-губернатор Східного (1833 — 34) і Західного Сибіру (1834 — 36) й чл. Військової Ради (1836). З роду Сулимів (по жіночій лінії) походив також відомий російський революціонер і теоретик анархізму князь Петро Кропоткін (1842 — †1921).

Назва:Олександр І (російський імператор)
-Знайдено: + Олександр І (12(23).12.1777 - 19.11.(1.12).1825) - Російський імператор з 1801.

Зобр:1шт.

Назва:Рубан Василь Григорович
-Знайдено: + Ру́бан Васи́ль (1742 — 1795), письменник й історик родом з Роменщини, вихованець Київської Академії й Моск. Ун-ту. Перекладач у Сенаті (з 1768), секретар кн. Г. Потьомкіна (з 1774), дир. «над новороссийскими училищами», а з 1784 — перекладач при Військ. Колегії. Чл. «Вольного Российского Собрания» й «Вольного Экономического общества». Видавець петербурзьких ж. «Ни то, ни сьо» (1769), «Трудолюбивый Муравей» (1771), «Старина и Новизна» (1772 — 1773). Автор багатьох панегіриків, похвальних од і різних написів. Був автором і видавцем кількох праць з історії, географії й статистики України й Росії, зокрема «Краткие географические, политические и исторические сведения о Малой России» (1773), «Землеописание Малыя России» (1777) і гол. праця (спільно з О. Безбородьком) «Краткая Летопись Малыя России с 1506 по 1770 год, с из'явлением образа тамошнего правления» (1777) та ін. Переклади з латинської (зокрема з Верґілія) й франц. мов. Вперше видав відомий твір В. Григоровича-Барського «Путешествие ко святым местам» (1778).

Назва:Півче
Підзаголовок:==
Знайдено: + У селі є збудована в 1777 році на місці давньої церква Святого Чудотворця Миколи, де зберігалися цінні стародруки, рукописи, копії метричних книг з 1750 року, опис церконої землі площею понад 40 десятин, хроніка місцевих подій 1760- 1803 років.

Назва:Герца
Підзаголовок:==Історія==
Знайдено: + Виникнення міста Герца відноситься до XIV-XV ст. Вперше Герца згадується в румунській грамоті за 1437 рік. На той час місто займало значну територію, забудова була по обидва берега річки Герца. Майже до кінця XVIII ст. Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка. У 1775-1777 роках Герца була окупована австро-угорськими військами, але з 1777 р. знову переходить у володіння Румунії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру Чернівецького краю, що стало поштовхом для розвитку, заселення та благоустрою міста. Розбудова міста продовжується до 1834 року. Після цього Герца втрачає свої адміністративні функції, але залишається важливим торговим центром.

Зобр:2шт.

Файл:Картинка на мапі

Назва:Ґераї
Підзаголовок:==
Знайдено: + |1775-1777
Підзаголовок:==
Знайдено: + |1777-1782

Зобр:1шт.

Назва:Білогірськ
Підзаголовок:==Історія==
Знайдено: + У 1777 - російський загін під керівництвом О.Суворова, в околицях Карасубазара, переміг турецько-татарські війська.
Підзаголовок:==
Знайдено: + На території міста встановлений пам'ятник на честь перемоги російської військ під командуванням О.Суворова над турецько-татарськими військами – в 1777, пам'ятник воїнам і партизанам Другої світової війни, Меморіал в честь тричі Героя Соціалістичної Праці фізика К.Щелкина, пам'ятник Герою Радянського Союзу А.Мірошніченку, воїнам-афганцям.

Назва:Шаховський Олександр Олександрович
-Знайдено: + | Дата народження = 1777
-Знайдено: + Олекса́ндер Олекса́ндрович Шахо́вський (1777 — †1846), кн., рос. письм., драматург і театральний діяч.
Підзаголовок:===Література===
Знайдено: + Олекса́ндр Олекса́ндрович Шахо́вський (1777—1846) — російський письменник. У своїх творах (особливо численний його драматичний доробок) звертався до історії своєї вітчизни, використовував історичні легенди та перекази, в тому числі й українські. Його повість «Маруся, малороссийская Сафо» була опублікована в збірнику «Сто русских литераторов» 1839 р. Очевидно, при створенні повісті автор брав до уваги фольклорні, різної міри історичної достовірності джерела, в тому числі пісню «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці». Сюжетні мотиви, пов'язані з цим фольклорно-історичним комплексом, знайшли відбиття в творчості, крім В. Самійленка, багатьох українських письменників — К. Тополі, В. Александрова, Г. Бораковського, О. Кобилянської, І. Хоменка, Л. Забашти, Л. Костенко та инших.

Назва:Могильницький Іван
-Знайдено: + Іва́н Могильни́цький (1777, Ульуч — 1831) — освітній і церковний діяч, крилошанин перемиської капітули з 1817 р., опікун шкіл перемиської єпархії.

Назва:Ерстед Ганс Крістіан
-Знайдено: + Ганс Крістіа́н Ерсте́д (дан. Ørsted, 1777–1851) - данський вчений, фізик, дослідник електромагнетизму і хімік.

Зобр:1шт.

Назва:Безоарова коза
-Знайдено: + | binomial_authority = Erxleben, 1777

Назва:Ілька
-Знайдено: + | binomial_authority = (Erxleben, 1777)

100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед ----

Роки, згадані у Вікіпедії