Відкрити головне меню

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Назва:Список міст Свидригайла
-Знайдено: + "СПИСОК МІСТ СВИДРИГАЙЛА" - унікальна латиномовна пам'ятка, одне з основних джерел для історичної географії України першої третини XV ст. Датується 1432 (П.Г.Клепатський), помилково - 1402 (В.Антонович, М.Любавський), та містить перелік "замків і земель", які підпорядковувалися великому князю литовському Свидригайлу. Незважаючи на те, що не всі згадані в "Списку" пункти піддаються ідентифікації, документ дає можливість, в загальних рисах, реконструювати систему міських поселень Київщини, Сіверщини, Волині та Поділля й охарактеризувати тогочасні урбанізаційні процеси.


Назва:Свидригайло Ольгердович
-Знайдено: + - 1452), Великий князь литовський (1430-32), син Ольґерда Ґедиміновича, молодший брат Володислава Яґайла. У 1386 разом із Ягайлом охрестився за католицьким обрядом, узявши ім'я Болеслав. Володів Витебським уділом, 1400 одержав Поділля (як лен, пов'язаний з Польщею), перед 1408 - князь брянський. У 1408 на чолі групи сіверських і верховських князів та бояр перебрався до Московщини. У 1409 покинув московську службу й повернувся до Литви, де був схоплений і ув'язнений у Кременці. У 1418 звільнений князем Дашком Острозьким. Воював з Великим князем Вітовтом і Яґайлом (за допомогою Німецьких хрестоносних лицарів, Москви і Молдавії). 1420 дійшов з ними до згоди і одержав Новгород-Сіверський і Брянський уділи. По смерті Вітовта (1430), підтриманий українськими і білоруськими маґнатами, яким обіцяв керівне становище у Великому князівстві Литовському, а також литовськими вельможами, що хотіли позбутися залежности від Польщі, був проголошений Великим князем Литовським. У 1431 виступив проти Ягайла, який влітку здобув Кам'янець, Володимир і взяв в облогу Луцьк. Воєнні дії між військами Свидригайла і Ягайла завершилися укладенням дворічного перемир'я. 1432 почав війну з Польщею за володіння Поділлям. Тоді прихильники Польщі й Яґайла підняли в Литві повстання проти Свидригайла, і Великим князем литовським став Сигізмунд Кейстутович; щоб відтягнути від Свидригайла укр. і білор. бояр, Яґайло і Сигізмунд зрівняли в правах православних з католиками (1432). Це ослабило сили Свидригайла, який продовжував боротьбу за великокняжий престол, але зазнав великої поразки над р. Святою (біля Вількомира в Литві) 1435. Свидригайло покинув Литву й повернувся лише після смерті Сигізмунда (1440). Якийсь час Свидригайло зберігав владу на українських землях Великого Князівства Литовського з титулом Великого князя, але після 1438 володів тільки Волинню й Східним Поділлям. Помер у Луцьку.
Підзаголовок:===Література===
Знайдено: +

Попередник: Великий князь Литовський
1430 - 1432
Наступник:
Вітовт Сигізмунд Кейстутович



Назва:Брацлав
Підзаголовок:===
Знайдено: + Почалась ця боротьба ще в середині XIV ст., з приходом сюди військ Ольгерда і розтягнулась на декілька століть. Небожі Ольгерда князі Коріатовичі серед перших подільських замків наказали вибудувати твердиню на Бузі і назвали її Бряславль (Брацлав). Трапилась ця подія на початку 60-х років XIV столяття, а через декілька років інший литовський князь Вітовт відібрав брацлавський замок у Коріатовичів і призначив у місто свого старосту. У 1432 році (за іншими свідченнями- у 1434) Брацлав увійшов до складу Польського королівства, але в 40-х роках XV ст. був повернений Литві. Починаючи з кінця XV ст. брацлавська фортеця стала епіцентром військових дій у Східному Поділлі. В 1479 р. "татари много зла сотворили на Подолю і около Браславлю". Замок в результаті цього набігу було спалено. Невдовзі брацлавський замок за наказом великого князя Олександра Ягеллончика відновили. Брацлав переіменували на місто святого апостола Петра, зображення якого було у першому варіанті міського герба (назва не прижилась). Сам брацлавський замок був невеликий, погано укріплений і споряджений; у випадку необхідності міг вмістити не більше третини жителів та й під`їзди до нього готувались нашвидкоруч. Все це зафіксував державний ревізор у 1545 році, і за матеріалами даної перевірки довелось вживати термінових заходів. Замок укріпили, проте в умовах середини XVI ст. Брацлав могла врятувати лише фортеця на кшталт кам`янецької. А так ординці регулярно з`являлись під Брацлавом і намагались його штурмувати. Найбільш відомою подібною спробою був приступ Брацлава, здійснений у 1551 році кримським ханом Давлет-Гіреєм ("Перекопським царем", як іменував його літопис). Місто і замок були взяті з вини старостинського намісника Богдана Слупиці. Як пише з цього приводу сучасний історик, "з багатого міста залишились лише руїни, а з людного передмістя врятувалось ледве 200 чоловік".


Зобр:1шт.

Braclaw coa XVIII XX.png

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед