Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/1721

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Назва:Харківська Колеґія
-Знайдено: + Харківська Колеґія, навчальний заклад, заснований на базі духовної семінарії в Білгороді (з 1721), яку 1726 перенесено до Харкова п. н. Слов'яно-греко-латинської школи, а 1734 перетворено на X. К. для дітей усіх соц. станів за зразком Києво-Могилянської Колеґії. Основоположники X. К. — білгородський єпископ Є. Тихорський та кн. М. Ґоліцин. У X. К. викладали піїтику, реторику, філософію, богословіє, грецьку, латинську і рос. мови. 1765 відкрито додаткові класи з викладами франц. й нім. мов, музики, математики, геометрії, рисування, інженерної справи, артилерії, геодезії, малювання і будівництва, 1795 введено в програму фізику і природознавство, а на поч. 19 ст. ще сіль. госпво і медицину. Серед викладачів X. К. були: А. Острогорський, М. Шванський, С. Флоринський, С. Базилевич, Я. Назаревський, Л. Кордет, Г. Сковорода, Ф. Татарський, О. Кастелі (франц. мова, історія й географія), А. Фонвікант (архітектура, фортифікація, геометрія), І. Саблучок, А. Ведель та ін. Вихованцями X. К. були київcький митрополіт — Арсеній Могилянський та ін.; губернатори: М. Ковалевський, 3. Корнієв, А. Руновський, Д. Скибинський; діячі науки і культури: Є. Базилевич, Є. Мухін, Т. Смілівський, М. Каченовський, М. Гнєдич, П. Ярославський, мистці С. Маяцький, В. Неминущий та ін. Ч. учнів у X. К. коливалося від 400 до 600. З заснуванням Харківського університету, першими слухачами якого були учні X. К., X. К. втратила своє значення і 1817 була перетворена на Харківську Духовну Семінарію.


Назва:Романови
-Знайдено: + Романови, династія царів і (з 1721) імператорів, що царювала в Росії 1613-1917. Р. були боярського роду, який здобув впливи у 16 ст. завдяки одруженню царя Івана IV Грозного з Анастасією P.; небіж останньої — Федір Микитович Р. став моск. патріархом (під ім'ям Філарета). Після вигаснення династії Рюриковичів (1598) і внутр. заворушень («Смути») 1613 царем обрано сина патріарха Філарета Михайла Федоровича Р. (І613 — 45). Його наслідниками на моск. (рос.) престолі були: син його — Олексій Михайлович (1645-76), внуки — Федір Олексійович (1676 — 82), Іван V Олексійович (1682-96) і Петро І Олексійович (1682 — 1725), Катерина І, (друга дружина Петра І; 1725 — 27), внук Петра І — Петро II Олексійович (1727-30, з яким вимерла династія Р. чоловічої лінії), Анна Іванівна (дочка Івана V; 1730-40), правнук Івана V — Іван VI Антонович (1740 — 41), Єлисавета Петрівна (дочка Петра І; 1741 — 61, з якою вигасла династія Р. жін. лінії). Проте офіц. прізвище Р. носили наступники Єлисавети Петрівни (фактично вони були представниками Гольштайн-Ґотторпської династії) Петро III Федорович (син дочки Петра І Анни й герцоґа Гольштайнського Карла Фрідріха; 1761-62), Катерина II, (дружина Петра III, уроджена принцеса Ангальт-Цербетська; 1762-96), їх син Павло І (1796 — 1801), сини Павла І — Олександр І (1801-25) й Микола І (1825-55), син останнього — Олександр II (1855-81), його син — Олександр III (1881-94) і син Олександра III — Микола II (1894 — 1917), що його з родиною замордували більшовики 1918. Багатьох чл. роду Р. більшовики знищили у 1918 — 19 pp. Деякі представники роду Р. перебувають на еміґрації в Зах. Європі й Америці.


Назва:Республіка Карелія
Підзаголовок:== історія ==
Знайдено: + * Карелія була анексована російськом імператором Петром І у 1721 як частина великого князівства Фінляндія.


Назва:Імператор
Підзаголовок:====
Знайдено: + На заході цей титул відновив Карл Великий, що був проголошений римським імператором (imperator augustus) у 800 р. Германські королі, що завоювали Північну Італію, носили титули імператорів Священної Римської імперії спочатку лише тоді, коли коронувались в Римі (починаючи з Отона I в 962 р.). З 1034 р. півтора сторіччя титулуються імператорами правителі Іспанії. Російські монархи носили титули імператорів починаючи з Петра I (1721), хоча еквівалентний титул царя вони носили починаючи з Івана Грозного. У 1804—1918 рр. імперією була Австрія (Австро-Угорщина), у 1809-89 рр. — Бразилія, у 1804-14 рр. та у 1852-70 рр. - Франція; з 1871 р. король прусський носить титул імператора германського, з 1876 р. королева Великої Британії є одночасно імператрицею індійською; з 1877 р. турецький султан носить титул імператора османів. У короткі проміжки часу імператори також володарювали в Болгарії, Мексиці та Гаїті.


100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед