Вікіпедія

Користувач:Alex Blokha/Іллічівський судноремонтний завод

< Користувач:Alex Blokha
Alex Blokha/Іллічівський судноремонтний завод

Іллічівський судноремонтний завод — найбільше судноремонтне підприємство України. Розташований у м. Чорноморськ, Одеської області.

Історія ред.

Завод був заснований в 1951 році в зручній гавані Сухого лиману. Підприємство має сприятливе розташування — поблизу Іллічівського морського порту і в 20 км від Одеси. Крім того, судна, що заходять в Іллічівськ в зимовий час, додатково виграють від м'якого клімату в цьому регіоні.

Після проголошення незалежності України, став найбільшим судноремонтним заводом України на Чорному морі[1].

У 2008 році на території заводу відкрився зерновий термінал, чиї потужності дозволяють вантажити суду розміру Панамакс, здатні перевозити понад 50 тисяч тонн вантажу[2]

За 2009 р. відремонтовано близько 70 суден.

У травні 2011 року внаслідок неправильних дій протягом вахти по вирівнюванню дока і управління ним в аварійній ситуації в акваторії Сухого лиману на території ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод» затонув плавучий док Іллічівського порту і судно «Волгонефть-263», яке перебувало на ремонті[3].

Навесні 2012 року Фонд державного майна України вніс до переліку об'єктів, що підлягають підготовці до продажу, цілісний майновий комплекс державного підприємства «Іллічівський судноремонтний завод»[4]

У вересні 2013 року Фонд державного майна України ухвалив рішення про продаж заводу[5].

Станом на 15 лютого 2014 року, завод здійснював ремонт восьми кораблів іноземних компаній[6]

Сучасний стан ред.

Ремонт суден всіх типів з максимальною вантажопідйомністю до 20 000 т. Мав найбільший в Україні плавучий док (4М або док № 163), який затонув у 2002 році. Досі не пыднятий, і ймовірність відновлення дорівнює нулю. Всього 3 плавучих дока (док №-1, 152 та 154). Док № 154 також тонув у 2011 році. При цьому танкер типу "Волгонефть", що стояв у доці , переломившись, затонув.

Географія ремонтується флоту: це судна держав СНД, Греції, Італії, Туреччини і інших країн. Найменше українських судів.

Крім головної спеціалізації завод виробляє і «непрофільну продукцію: цистерни, контейнери . В свій час підприємство виробляло до 7 тисяч контейнерів на рік.

Власні плавзасоби: 4 буксира і 2 плавучих крана (5 і 100 тонн). Завод має дві власні артезіанські свердловини, що дозволило йому повністю відмовитися від водоспоживання з міських мереж і знизити витрати.

З 2007 р. відкрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського вантажного сполучення (перевалка вантажів і захід для ремонту невійськових суден).

Керівник заводу М. З. Рафаєвич (з 2002 р.)

Примітки ред.

  1. ↑ В Ильичёвске загорелись идеей муниципального пароходства // газета «Сегодня», № 240 (243) от 15 декабря 1998
  2. ↑ Одесский нардеп хочет выкупить у государства Ильичевский судоремонтный завод // «Думская. NET» от 17 августа 2013
  3. ↑ За виновников ЧП в Ильичевском порту взялась прокуратура // «Думская. NET» от 14 июня 2011
  4. ↑ Одесская область: государство собирается продавать Ильичёвский СРЗ // «Думская. NET» от 8 мая 2012
  5. ↑ Крупнейший в Украине судоремонтный завод пустят с молотка // LB.UA от 20 сентября 2013
  6. ↑ В Ильичевске ремонтируют 182-метровый танкер Mount McKinney // «Думская. NET» от 15 февраля 2014

Посилання ред.

[[Категорія:Чорноморськ]] [[Категорія:Підприємства Одеської області]] [[Категорія:Підприємства за абеткою]] [[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]] [[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Alex_Blokha/Іллічівський_судноремонтний_завод&oldid=38943732