Шубан Роксолана
Стрийська загальноосвітня школа I-III ст. №7 Львівської області
Дата заснування школи - 16.09.1873
Співробітників: 57
Учнів: 648
Рейтинг: 4578 [1]
Історична довідка ред.
Згідно з рескриптом Міністерства знань і освіти від 18 грудня 1872 року №15628, дозволено заснувати реальну школу в Стрию.
Початок першого навчального року у Стрийській цісарсько-королівській Вищій реальній школі відбувся 1 вересня 1873 року. В 1880-1881 н.р. затверджено 1 клас гімназії і поділено його на 2 відділи А і Б.
З 1944р. Стрийська загальноосвітня школа №7
Початок першого навчального року в Стрийській Вищій реальній школі, яка знаходилась у приміщенні сучасної СЗШ №7, відбувся 1 вересня 1873р. Було відкрито перших чотири класи. Директором школи був призначений Еразм Місінський. Цісарсько-королівська Вища реальна школа в м. Стрию проіснувала до 1880р.
• У цісарсько – королівській Вищій реальній школі за весь період її існування викладалися такі обов’язкові навчальні предмети, як релігія, польська та німецька мови, географія, геометрія, історія, фізика, хімія, до необов’язкових предметів відносилась не тільки співи і гімнастика, але й українська мова та історія рідного краю. Протягом цього періоду у школі працювало 25 викладачів. З 1880р. по 1888р. була реорганізована в гімназію, яка проіснувала до 1942 року.
• 1886 році будівля гімназії згоріла під час великої пожежі міста і була відбудована у 1887 році. Це був чотирикутник з двома однаковими фасадами. Територія навколо гімназії була викладена бруківкою, по периметру висаджені дерева з кулястими кронами. Перед фасадом від вулиці Собєского поляки встановили пам’ятник С. Кілінському- герою визвольної війни під проводом Костюшка.
З 1898р. по 1942р. – чоловіча Українсько- польська гімназія.
• З 1942 до 1944 року в частині приміщення школи знаходився мадярський військовий лазарет. При відступі фронту ця частина будівлі зазнала пожежі і була знищена.
• 1 вересня 1944 року відкрита семирічна чоловіча школа №7 з російською мовою викладання.
• 1953 рік- школа реорганізована в середню школу.
• 1 вересня 1954 року в школі розпочалось спільне навчання хлопців та дівчат.
• 1954 року в СШ №7 розпочали навчання і дівчата
• 1995 року СЗШ №7 одержала статус школи з українською мовою викладання.
• У 1961 році методом народної будови було відбудовано частину зруйнованого приміщення школи. В 1995 році школа отримала статус української і розпочала роботу над творенням нової, гуманної, творчої освіти.
• Навпроти школи височить пам’ятник людині, яка стала легендою - Степану Бандері. Бронзова постать з гордо піднятою головою, весь у польоті, у боротьбі, здається , от – от зійде з п’єдесталу і попрямує назустріч вітру. Відкритий пам’ятник 29 червня 1992 року, скульптор Іван Самотос та архітектор Володимир Каменщик.
• На споруді школи встановлена меморіальна дошка Василю Шевчуку, капелану УПА Закерзоння, який з 1920 по 1923 роки був учнем гімназії. • З нагоди відзначення 1 січня 2009 року столітнього ювілею від дня народження великого Провідника української нації Степана Бандери на будівлі школи розмістили меморіальну дошку.
Тут навчалися ред.
• Блаженіший Кардинал Мирослав Іван Любачівський – Верховний Архієпископ Української Католицької церкви.
• Степан Бандера- голова проводу ОУН – УПА.
• Олекса Гасин – полковник, член Головного Військового штабу УПА, провідник ОУН – УПА.
• Володимир Тимчій (Лопатинський) – Крайовий Провідник ОУН.
• Іван Мірчук – ректор Вільного Університету в Мюнхені, член- кореспондент Академії наук.
• Степан Охримович – Крайовий Провідник ОУН.
• Дмитро Яців – член уряду Ярослава Стецька.
• Володимир Горбовий – вояк Української Галицької Армії, адвокат українських політичних в’язнів.
• Лев Ребет- голова Крайової Екзекутиви ОУН, соратник С. Бандери, окружний провідник стрийської округи ОУН, професор Українського Вільного Університету.
• Андрій Бандера – посол до Національної ради ( парламенту) ЗУНР.
• Петро Мірчук – голова Союзу Українських політв’язнів в ЗСА, довголітній член Крайової Управи ООЧСУ і Крайової Ради УКК.
• Філарет Колесса – видатний український композитор, етнограф, академік Української Академії Наук, професор Львівського університету.
• Олександр Колесса – один із засновників Загально- Української Ради у Відні , голова дипломатичної місії ЗУНР у Римі, професор Карлового університету в Празі.
• Нестор Нижанківський – видатний піаніст, композитор, етнограф.
• Володимир Охримович – політичний діяч Галичини, член Русько-Української Радикальної Партії, редактор часопису <Діло> [2].
Директорами були: ред.
Прохоров Г.Ф. 1.09.1944-5.04.1961
Вальков І.В. 6.04.1961- 02.11.1962
Костюк Р.О. 12.07.1977- 4.11.1978
Дзюба В.Д. 25.11.1978- 11.10.1980
Анохіна Ельвіра Іванівна 19.11.1962- 31.08.1973
Платонова Алла Василівна 01.09.1973- 01.07.1977
Крамар Тетяна Власівна 11.10.1980 – 26.12.1980
Вакуленко Павло Іванович 6.12.1980- 5.11.1992
Дмитренко Віра Ярославівна 01.01.1993- 09.09.2002
Білинський Ярослав Богданович 11.10.2002- по даний час