Хведченя Сергій Борисович
Сергій Борисович Хведченя
Народився 13 вересня 1954(19540913)
Київ
Національність українець
Галузь історія, географія, картографія
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь кандидат географічних наук
Заклад Інститут історії України НАН України
Нагороди Орден преподобного Агапіта Печерського ІІІ ступеня, Золота медаль Російської академії наук для молодих вчених
Звання старший науковий співробітник
Сайт Інститут історії України НАН України

Сергій Борисович Хведченя (*13 вересня 1954, Київ) — український історик, географ, картограф, кандидат географічних наук, кавалер ордена Преподобного Агапіта Печерського ІІІ ступеня. Псевдонім: Інді, Вікінг.

Біографія ред.

Сергій Хведченя народився 13 вересня 1954 року в Києві, в родині службовців.

Батько: Хведченя Борис Петрович народився 19 жовтня 1932 року в сел. Земці Немідовського району Калінінської області Росії. У 1950 році вступив до Київського геолого-розвідувального технікуму, який закінчив у 1953 році за спеціальністю «геологія і розвідка корисних копалин» з кваліфікацією технік-геолог. З 1954 року працював у Кіровському виробничому геологічному об'єднанні (Кіровгеологія). У 1970 році нагороджений ювілейною медаллю «За доблесный труд». У 1982 році нагороджений медаллю «В память 1500-летия Киева». У 1984 році нагороджений медаллю «Ветеран труда». Помер 26 травня 1996 року в Києві.

Мати: Хведченя (Денисова) Тамара Миколаївна народилася 4 липня 1932 року в місті Сміла Черкаської області України. У 1967 році вступила до Київського геолого-розвідувального технікуму, який закінчила у 1968 році за спеціальністю «планування на підприємствах гірничої промисловості» з кваліфікацією технік-плановик. З 1968 року працювала в Кіровському виробничому геологічному об'єднанні (Кіровгеологія). У 1982 році нагороджена медаллю «В память 1500-летия Киева». Померла 18 липня 2007 року в Києві.

У 1971 році закінчив середню школу № 85 міста Києва.

У 1972 році вступив до Київського топографічного технікуму Головного управління геодезії та картографії при РМ СРСР, який закінчив з відзнакою в 1975 році з кваліфікацією технік-топограф.

У 1976 році вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1981 році за фахом «картографія» з кваліфікацією географ-картограф. З 1981 по 1993 рік працював у Науково-дослідному секторі Київського державного університету імені Тараса Шевченка, на кафедрі геодезії та картографії географічного факультету. Займався проблемами вивчення і збереження унікальних пам'яток культурної спадщини минулих століть. Брав участь у розробці картографічних та геодезичних методів дослідження еволюції рукотворних релігійних печер. Створив сучасні картографічні зображення штучних підземель, розробив систему карт для їх комплексного дослідження. Створив тривимірні плани лаврських печер, що сприяло розробці комплексу ефективних заходів з їх вивчення та збереження. Удосконалив методику спільного дослідження різночасних картографічних зображень пам'яток історії та культури.

У 1989 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Застосування картографічного методу для вивчення та охорони пам'яток історії та культури (на прикладі підземних лабіринтів Києво-Печерського історико-культурного заповідника)» за спеціальністю «картографія». У травні 1989 року рішенням Ради при Відділенні географії Інституту геофізики АН УРСР Сергій Хведченя отримав вчений ступінь кандидата географічних наук. У січні 1993 року йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «картографія». З 1993 року по теперішній час працює в Інституті історії України Національної академії наук України, у відділі спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів, на посаді старшого наукового співробітника. Сергій Хведченя є відповідальним секретарем наукового збірника Інституту історії України «Історико-географічні дослідження в Україні».

Коло наукових інтересів Сергія Хведчені — історична географія, історична картографія, краєзнавство, вивчення та охорона пам'яток історії та культури, історія Православної Церкви.

Нагороди і звання ред.

  • Золота медаль і диплом Російської академії наук для молодих вчених за цикл робіт «Застосування картографічного і геодезичного методу для вивчення та охорони пам'яток історії та культури» (15 вересня 1992).
  • Вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «картографія» (1993).
  • Православний орден Преподобного Агапіта Печерського ІІІ ступеня і грамота Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви за серію книг з історії Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (14 жовтня 2005).

Монографії ред.

  • Хведченя С. Б. Старовинні карти розкривають таємниці лаврських печер. — К.: Знання, 1991. — 32 с. — ISBN 5-7770-0315-х
  • Хведченя С. Б. Киево-Печерская лавра: пещеры, легенды, клады. — К.: Ин-т истории Украины, 1999. — 213 с. — ISBN 966-02-0949-9
  • Хведченя С. Б. Киево-Печерская лавра: пещеры, легенды, клады. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Географика, 2001. — 242 с. — ISBN 966-02-0949-9
  • Хведченя С. Б. Святые и святыни Киево-Печерской лавры. — К.: Географика, 2001. — 190 с. — ISBN 966-02-2065-0
  • Хведченя С. Б. Тайны Киево-Печерской лавры: пещеры и сокровища. — К.: Географика, 2001. — 190 с. — ISBN 966-95365-2-9
  • Хведченя С. Б. Таємниці лаврських святинь. — К.: Географіка, 2004. — 284 с. — ISBN 966-95365-3-7
  • Хведченя С. Б. Тайны Киево-Печерской лавры: пещеры и клады. — К.: Географика, 2004. — 190 с. — ISBN 966-95365-2-9
  • Хведченя С. Б. Илья Муромец — святой богатырь. — К.: Географика, 2005. — 242 с. — ISBN 966-8684-11-7
  • Хведченя С. Б. Київ: архітектура, історія. — СПб.: Яркий город, 2006. — 160 с. Видана на семи мовах. — ISBN 5-9663-0040-2

Наукові статті ред.

Сергій Хведченя написав і опублікував близько 100 наукових статей з історії, географії, картографії, топографії та геодезії.

  • Хведченя С. Б. Геодезические наблюдения на территории Киево-Печерского заповедника // Геодезия и картография. — М., 1984. — № 1. — С. 25–26. В соавт.
  • Хведченя С. Б. Трехмерное картографирование подземных памятников истории и культуры // Геодезия и картография. — М., 1987. — № 1. — С. 49–50.
  • Хведченя С. Б. Пространственное отображение подземных памятников истории и культуры // Инженерная геодезия. — К., 1987. — Вып. 30. — С. 95–96.
  • Хведченя С. Б. Анализ режима подземных вод оползневых склонов. — К.: Знание, 1987. — 20 с. В соавт.
  • Хведченя С. Б. Анализ распределения погрешностей картографических изображений прошлых эпох // Деп. в УкрНИИНТИ. — К., 1987. — № 1550.
  • Chvedčenija S. B. Dreidimensionale Darstellung unterirdischer Denkmäller // Vermessungs technik. — Berlin, 1987. — № 7. — Р. 249.
  • Хведченя С. Б. Анализ истории пещер Киево-Печерской лавры // Геодезия и картография. — М., 1988. — № —2. — С. 49–51.
  • Хведченя С. Б. Статистический анализ картографических изображений подземных памятников истории и культуры // Геодезия, картография и аэрофотосъемка. — К., 1988. — № 48. — С. 118–122.
  • Хведченя С. Б. Измерение смещений оползней. — М.: Недра, 1988. — 144 с. В соавт.
  • Хведченя С. Б. Применение картографического метода исследования для изучения и охраны памятников истории и культуры (на примере подземных лабиринтов Киево-Печерского государственного историко-культурного заповедника): автореферат диссертации… канд. географ. наук: 05.24.03 / Хведченя Сергей Борисович; Институт геофизики им. С. И. Субботина, Отделение географии. — К., 1989. — 18 с.
  • Хведченя С. Б. Применение картографического метода исследования для охраны подземных памятников истории и культуры // Геодезия, картография и аэрофотосъемка. — К., 1989. — Вып. 50. — С. 121–126.
  • Хведченя С. Б. Определение крена Большой лаврской колокольни Киево-Печерского заповедника // Геодезия и картография. — М., 1989. — № 9. — С. 32–34. В соавт.
  • Хведченя С. Б. Картографическое обеспечение изучения и охраны памятников культуры // Тезисы доклада на конф. «Проблемы картографирования памятников истории и культуры». — Вильнюс, 1989. — С. 25–26.
  • Хведченя С. Б. Карты для изучения и охраны памятников истории и культуры // Геодезия и картография. — М., 1990. — № 9. — С. 42–44.
  • Хведченя С. Б. Картографирование памятников истории и культуры // Геодезия, картография и аэрофотосъемка. — К., 1990. — Вып. 51. — С. 135–137.
  • Хведченя С. Б. Картографическое изучение Ближних и Дальних пещер // Проблемы охраны памятников архитектуры Киево-Печерской лавры. — К., 1991. — С. 45–48.
  • Хведченя С. Б. Использование картографического метода для изучения и охраны природы // Физическая география и геоморфология. — К., 1991. — № 38. — С. 136–139.
  • Хведченя С. Б. Особенности использования разновременных карт в изучении памятников истории и культуры // Сб. науч. тр. Геогр. об-ва Украины. — К., 1991.
  • Хведченя С. Б. Памятники истории и культуры на тематических картах // Тезисы доклада на Х Всесоюзной конф. по тематической картографии. — Л., 1991. — С. 44.
  • Хведченя С. Б. Геодезический контроль деформаций фундаментов ГКС // Нефтяная и газовая промышленность. — К., 1991. — № 3. — С. 46–48.
  • Хведченя С. Б. Исследования универсальной нивелирной приставки УНП–1 // Инженерная геодезия. — К., 1991. — № 34. — С. 41–44. В соавт.
  • Хведченя С. Б. Картографічний літопис лаврських печер // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 1992. — С. 21–26.
  • Хведченя С. Б. Прогнозирование деформаций ГКС // Нафтова і газова промисловість. — К., 1992. — № 1. — С. 38–40.
  • Хведченя С. Б. Геодезические измерения на газокомпрессорных станциях // Газовая промышленность. — К., 1992. — № 10. — С. 20–21.
  • Хведченя С. Б. Методологические проблемы применения старинных карт в географических исследованиях // Методологические проблемы современной географии. — К., 1993. — С. 160–163.
  • Хведченя С. Б. Особливості геодезичних вимірювань деформацій фундаментів ГПА // Нафтова і газова промисловість. — К., 1993. — № 3. — С. 42–44.
  • Хведченя С. Б. Богатырь Илья из града Мурома // II Уваровские чтения: сб. науч. тр. — Муром, 21–23 апреля 1993. — М.,1994. — С. 143–146.
  • Хведченя С. Б. Картографирование исторических памятников // Тезисы доклада на конф. «Вспомогательные истор. дисциплины: высшая школа, исследовательская деятельность, общественные организации». — 24 января 1994. — М., 1994.
  • Хведченя С. Б. Гетьман Мазепа – фундатор київських храмів // Історія українського середньовіччя: козацька доба. — К., 1995. — С. 101–107.
  • Хведченя С. Б. Найдавніші плани українських монастирів // Пам’ятки України: історія та культура. — К., 1996. — № 2. — С. 78–80.
  • Хведченя С. Б. Київ, Львів, Одеса, Батурин, Глухів, Чигирин, Підляшшя, Покуття, Пониззя, Західна Україна, Асканія-Нова, Боспор, Кафа, Таврія / Малий словник історії України. — К.: Наук. думка, 1997.
  • Хведченя С. Б. Картографічне забезпечення пам'яткознавства // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К., 1997. — С. 244–251.
  • Хведченя С. Б. Гетьман Мазепа – фундатор київських храмів // Народна творчість і етнографія. — К., 1997. — № 5–6. — С. 77–81.
  • Хведченя С. Б. Перші українські монастирські карти // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 1998. — С. 70–79.
  • Хведченя С. Б. Українські православні монастирі: деякі аспекти заснування // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К., 2000. — Вип. 10. — С. 100–114.
  • Хведченя С. Б. Билинний епос Київської Русі як джерело для історичної географії // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2001. — Число 5. — С. 30–37.
  • Хведченя С. Б. Останні штрихи до історичного портрета Іллі Муромця, святого Києво-Печерської лаври // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2003. — Число 6. —С. 136–150. В співавт.
  • Хведченя С. Б. Історико-картографічний аспект у вивченні пам'яток історії та культури України // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2004. — Число 7. — С. 103–117.
  • Хведченя С. Б. Деякі питання історії канонізації печерських святих // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К., 2004. — Число 11. — С. 121–136. В співав.
  • Хведченя С. Б. Рукотворні підземелля України як пам'ятки історії та культури (краєзнавчий і картографічний аспекти) // Український історичний журнал. — К., 2005. — № 5. — С. 174–190.
  • Хведченя С. Б. Розбудова київських храмів гетьманом Іваном Мазепою (кінець XVII – XVIII ст.) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К., 2005. — Число 12. — С. 407–416.
  • Хведченя С. Б. Щодо питання історичної топографії Камянця-Подільського // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2005. — Число 8. — С. 357–360.
  • Хведченя С. Б. Розвиток музейної справи на теренах Києво-Печерської лаври в 1918–1926 рр. // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2005. — Число 8. — С. 37–49. В співавт.
  • Хведченя С. Б. Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи. Рец. на книгу Р.І.Сосси «Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи» // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2006. — Число 9. — С. 466–472. В співавт.
  • Хведченя С. Б. Історична картографія та історичне картознавство // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К., 2006. — Число 14. — С. 435–441.
  • Хведченя С. Б. Засновники Успенського собору Києво-Печерської лаври: історіографія питання // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К., 2006. — Число 13. — Ч. 2. — С. 112–126. В співавт.
  • Хведченя С. Б. Святий Володимир і преподобний богатир Ілля Муромець // Хрестителі землі Руської. Хроніка 2000. — К., 2007. — № 69–70. — С. 534–549.
  • Хведченя С. Б. Варязька печера – унікальна пам’ятка історії та культури Київської Русі // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2007. — Число 10. — С. 64–101.
  • Хведченя С. Б. Історико-географічні та історико-картографічні дослідження в Інституті історії України НАН України // Кубань–Україна: питання історико-культурної взаємодії. — Вип. 2. — Краснодар, 2007. — С. 17–32. В співавт.
  • Хведченя С. Б. Историко-географические и историко-картографические исследования отдела специальных исторических дисциплин Института истории Украины НАН Украины // Историко-географический сборник. — Краснодар, 2007. — Вып. 1. — С. 167–177. В співавт.
  • Хведченя С. Б. Історична картографія / Спеціальні історичні дисципліни: довідник, навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. І. Н. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та ін. — К.: Либідь, 2008. — С. 297–303.
  • Хведченя С. Б. Давньоісландські саги як джерело інформації для історичної географії. Подорож Торвальда Кодранссона на Святу Землю і його перебування на теренах Київської Русі (початок ХІ ст.) // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5. — С. 200–214.
  • Хведченя С. Б. Картографічний та краєзнавчий аспекти вивчення деяких підземних пам’яток України // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2009. — Число 11. — С. 36–51.
  • Хведченя С. Б. Билини, Большому чертежу книга, Видубичі, Густинський Свято-Троїцький монастир, Збруч, Зимненський Свято-Успенський Святогорський монастир, Лаврська іконописна та малярна майстерня / Енциклопедія історії України. — К.: Наук. думка, 2003–2009. — Т. 1–6.
  • Хведченя С. Б. Новий крок на шляху розвитку історичної географії. Рец. на збірку «Историко-географический сборник». — Краснодар, 2007. — Вип. 1. — 492 с. / Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К., 2009. — Число 16. — С. 246–252.
  • Хведченя С. Б. «Шлях із Варягів у Греки»: історико-географічний аспект // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К., 2012. — Число 19. — С. 148–168.
  • Хведченя С. Б. Історико-картографічний аспект дослідження «шляху із Варягів у Греки» // Історико-географічні дослідження в Україні. — К., 2012. — Число 12. — С. 163–189.
  • Хведченя С. Б. Інтернет-ресурси історичної тематики: історична географія та історична картографія // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К., 2013. – Число 21. – С. 187–202.

Науково-популярні статті ред.

  • Хведченя С. Б. Небезпечний трофей // Вечірній Київ. — 1989. — № 129 (13644). — 5 червня. — С. 4.
  • Хведченя С. Б. А потом суп с котом // Комсомольская правда. — 1991. — № 258–258 (20258–20259). — 9 ноября. — С. 6.
  • Хведченя С. Б. Лаврські катакомби і Варязький скарб // Вечірній Київ. — 1992. — № 189 (14553) — 2 жовтня. — С. 3.
  • Хведченя С. Б. Пошуки бібліотеки Ярослава // Українська культура. — 1993. — № 2. — С. 26–27.
  • Хведченя С. Б. Ілля Муромець: міф чи реальність // Вечірній Київ. — 1993. — № 2 (14616). — 5 січня. — С. 3.
  • Хведченя С. Б. Старинные карты – ключ к разгадке тайн // География. — 1993. — № 4 (10). — С. 2.
  • Хведченя С. Б. Карты и клады // География. — 1993. — № 23–24. — С. 3.
  • Хведченя С. Б. Великие дела Ильи // 24 часа. — 1993. — № 8 (193). — 19 февраля. — С. 7.
  • Хведченя С. Б. Знову про великокнязівську бібліотеку // Вечірній Київ. — 1993. — № 134 (14747). — 3 липня. — С. 2.
  • Хведченя С. Б. Ілля Муромець – пращур українських козаків // Київська правда. — 1993. — № 142 (20531). — 24 грудня. — С. 3.
  • Хведченя С. Б. Чорноризець Феодосієвого монастиря Печерського // Вечірній Київ. — 1993. — № 12 (14625). — 20 січня. — С. 4. В співавт.
  • Хведченя С. Б. Про пояс Шимона та Успенський собор // Вечірній Київ. — 1993. — № 26 (14639). — 6 лютого. — С. 2. В співавт.
  • Хведченя С. Б. Київська сестра Пізанської башти // Вечірній Київ. — 1994. — № 12 (14874). — 21 січня. — С. 3.
  • Хведченя С. Б. Страсти по Илье // Вокруг света, 1994. — № 1. — С. 32–36.
  • Хведченя С. Б. В поисках исчезнувших библиотек // География. — 1994. — № 11. — С. 6–7.
  • Хведченя С. Б. Старинные карты и легендарный варяжский клад // Независимость. — 1994. — № 18 (13733). — 25 февраля. — С. 6.
  • Хведченя С. Б. Де народився Ілля Муромець // Київська правда. — 1994. — № 10 (20541). — 25 січня. — С. 4.
  • Хведченя С. Б. Географические карты и… Илья Муромец // География. — 1994. — № 12. — С. 6.
  • Хведченя С. Б. Тайны исчезнувших библиотек // Независимость. — 1994. — № 79 (13794)–80 (13795). — 23 сентября. — С. 10.
  • Хведченя С. Б. Последний подвиг Ильи Муромца // Киевские новости. — 1994. — № 29 (124). — 8 июля. — С. 15.
  • Хведченя С. Б. Від Богдана до Івана не було гетьмана // Вісті з України. — 1994. — № 7 (1817). — 10–16 лютого. —С. 13.
  • Хведченя С. Б. Книжный клад Ярослава Мудрого // Вокруг света, 1995. — № 6. — С. 58–62.
  • Хведченя С. Б. Таємниці київських підземель // Освіта. — 1995. — № 42–43 (166–167). — 25 жовтня. Інтерв’ю вів І. Івануш. — С. 3.
  • Хведченя С. Б. Скарб Ярослава // Наука і суспільство, 1996. — № 7–8. — С. 37–41. — № 9–10. — С. 31–37.
  • Хведченя С. Б. Тайны киевских гробниц // Вокруг света, 1996. — № 11. — С. 73–78.
  • Хведченя С. Б. Чудесные подвиги Ильи Муромца // Интересная газета, 1997. — № 4.
  • Хведченя С. Б. Жизнь и смерть Успенского собора // Вокруг света, 1999. — № 3. — С. 42–47.
  • Хведченя С. Б. Тайны киевских катакомб // Твой город. — 2000. — № 1. — С. 3.
  • Хведченя С. Б. Тайны киевских гробниц // Имею право. — 2006. — № 25 (59). — 19–25 июля. — С. 12. — № 26 (60). — 26 июля–1 августа. — С. 12.
  • Хведченя С. Б. Варязький скарб // Експерес. — 2006. — № 1 (3107). — 2–3 грудня. — С. 21.
  • Хведченя С. Б. Ілля Муромець – наш! // Експерес. — 2006. — № 9 (2641). — 26 січня–2 лютого. Інтерв’ю вела Н. Боднар. — С. 15.
  • Хведченя С. Б. Що заховано в печерах лаври? // Експерес. — 2006. — № 73 (2839). — 22–29 червня. Інтерв’ю вела Н. Боднар. — С. 15.
  • Хведченя С. Б. Варязький скарб // Експерес. — 2006. — № 1 (3107). — 2–3 грудня. — С. 21.
  • Хведченя С. Б. Де заховано бібліотеку Ярослава Мудрого? // Експерес. — 2006. — № 4 (3146). — 23–24 грудня. — С. 21.
  • Khvedchenya S. Í fótspor Þorvaldar víðförla // Morgunbladid. — Reykjavík, 2006. — 1 október. Iнтерв’ю вела Agnes Bragadóttir. — Р. 10–13.
  • Хведченя С. Б. Хто підірвав Успенський собор? // Експрес. — 2007. — № 24 (3234). — 17–18 лютого. — С. 18.
  • Хведченя С. Б. Богатир Ілля Муромець – пращур українських козаків // Експрес. — 2007. — № 35 (3270). — 9–11 березня. — С. 18.
  • Хведченя С. Б. Илья Муромец работал начальником заставы // Комсомольская правда в Украине. — 2010. — № 116/22 (3519/24914). — 28 мая–3 июня. Интервью вёл А. Бочкарев. — С. 31.
  • Хведченя С. Б. Легендарное сокровище норманнов спрятано в подземельях Лавры? // Комсомольская правда в Украине. — 2010. — № 132 (3535/24930). — 16 июня. Интервью вёл А. Бочкарев. — С. 10.
  • Хведченя С. Б. Библиотека Ярослава Мудрого спрятана в киевских пещерах // Комсомольская правда в Украине. — 2011. — № 16 (3715/25111). — 26 января. Интервью вёл А. Бочкарев. — С. 15.

Джерела ред.