Вікіпедія

Льовін Сергій Вікторович

Приєднався 30 листопада 2017

Льовін Сергій Вікторович (9 листопада 1955, Ізмаїл Одеська область) — український військовик, полковник Збройних сил України, поет, бард.

Життєпис ред.

Із самого дитинства захоплювався малюванням, складанням віршів, грою на музичних інструментах (акордеоні, гітарі, балалайці), філателією (був членом ВОФ), нумізматикою та ін. Під час навчання в школі був учасником спочатку шкільного ВІА, а потім й ансамблю народних інструментів при місцевому будинку культури.

З 1974 по 2002 роки навчався та служив у лавах Збройних Сил (спочатку СРСР, а потім України):

  • 1974 — 1976 — строкова служба на Чорноморському Флоті, матрос-сигнальник.
  • 1976 — 1980 — навчання у Сімферопольському вищому військово-політичному будівельному училищі, яке завершив на "відмінно", курсант, виступав у складі ВІА "Балада", соло-гітара.
  • 1980 — 1993 — служба у віддалених гарнізонах на військових полігонах Казахстану (м. Емба-5, Актюбінської обл.,1980 — 1992) та Росії (м. Ясний, Оренбурзької обл., 1992 — 1993), посади офіцера виховних структур у військово-будівельних частинах. Перехід від естрадної до авторської пісні.
  • 1993 — 1995 — служба у Київському вищому зенітно-ракетному інженерному училищі, посади офіцера виховних структур.
  • 1995 — 2001 — навчання та служба у Київському військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України, посади офіцера виховних структур, а також професійного психологічного добору.
  • 2001 — 2002 — служба в Управлінні виховної роботи Військ ППО України, посада офіцера виховних структур.

З березня 1993 р. живе у м. Києві.

Після звільнення з лав ЗСУ працював в управлінні з питань надзвичайних ситуацій Оболонської РДА м. Києва (2004 — 2006 р.) та начальником групи зв'язків із громадськістю Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2006 — 2014 р.).

Творчість ред.

У творчому доробку має дві книги віршів та пісень: "Запалити світанок" (передмова професора Павла Гриценко, м. Одеса, видавництво "Друк", 2000. — 200 с. — ISBN 966-7934-19-5.) та "Знайти себе" (передмова члена НСПУ Володимира Гараніна, літературний редактор член НСПУ Василь Дробот, м. Одеса, видавництво "Друк", 2001. — 220 с. — ISBN 966-7934-93-4., перевидано зі змінами та доповненнями у типографії Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка, 2012. — 250 с.).

З 2006 по 2014 роки Сергій Льовін був шеф-редактором газети ВІКНУ "Універсант", де публікував більше 100 своїх статей, в яких висвітлював життєдіяльність Військового інституту. Крім цього, його статті та вірші видавалися у таких поетичних збірках, як "Литературный Измаил" (Ізмаїл, 1999, 2004, 2008, 2013 р.р.), "…Не зарастет народная тропа…". (Пушкинский альбом. Київ. Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України. 1999 р.), "Всяк сущий в ней язык…". (Сборник "Русло". Київ. 2003 р.), "ХХ век, запомни нас такими…". (Украинская школа русской поэзии. Київ. Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України. 2003 р.), "Мы помним Ваши голоса!". (Київ. 2005 р.), "Россыпи". (Всеукраинский литературный альманах. Выпуск 11. Дружковка. 2008 р.), "Русский язык в моей жизни". (Сборник произведений победителей литературных конкурсов. ТОВ "Чайка-Всесвіт". Київ. 2008 р.), "В школу с любовью". (Издательство "Доля". Симферополь. 2010 р.), в журналах "Камуфляж", "Русло" (Этно-литературный журнал), "Джаз", "Музейний простір" (м. Київ) та газетах "Придунайские вести", "Дунаец", "Местные ведомости", "Собеседник Измаила", "Курьер недели", "Уездный телеграф", "Моя земля", "Измаильские ведомости", "Новая газета" (м. Ізмаїл), "Хрещатик", "Страж неба", "Народна армія", "Культура і життя", "Україна молода", "Літературна Україна", "Голосіївська газета", "Київський університет", (м Київ), "Ірпінський вісник" (м. Ірпінь), "Моя Родина", "Литературный Крым" (м. Сімферополь), "Судакские вести" (м. Судак) та ін. Частина його віршів в перекладі українською мовою Віри Гречко та Володимира Оберемко опубліковані в поетичній збірці «Небесними дорогами» (2002).

Як автор і виконавець власних пісень, Сергій Льовін записав чотири студійних альбоми: "Миражи" (2003), "По струне — к сердцу" (2003), "Жизни истоки" (2004), "Позвольте на Вас наглядеться" (2005) (Запис студий: Будинку звукозапису Українського радіо, «Престиж, «Аудіо-Україна») та ряд нестудійних альбомів ("Наш путь", "Дорисуй лето", "За рюмкой чая", "Песня о песне"), до яких увійшло понад 100 творів. Більшість із них російськомовні. Записав також й пісні на вірші відомих поетів: Максима Рильського, Василя Дробота, Андрія Грязова, Алли Потапової та ін. У запису студійних альбомів брали участь співаки і музиканти: бек-вокалістка Олена Розумна, аранжувальники Юрій Дьогтєв, Дмитро Красноухов, Сергій Грачов, Юрій Дерський, Олександр Логвиненко, Сергій Лозбін, Олександр Довгопол, Володимир Макогон.

Тематично його вірші та пісні досить різнопланові: в них є освідчення в любові до Батьківщини, рідного міста й літопис армійського буття, філософські роздуми й лірика, жартівливі й сатиричні твори.

Сергій Льовін є учасником руху КСП, співпрацює з КСП "Арсенал", клубом "Дом" (м. Київ), бере активну участь у організації та проведенні фестивалів і конкурсів поезії та авторської пісні, як член журі, оргкомітетів ("Острів", "Мы слышим ваши голоса", "Стихи и песни, и КИНО...", "Золотые аккорды", КНУ ім. Тараса Шевченка, м. Київ, "Аккорд", м. Ізмаїл Одеської обл., «Ірпінський Парнас», м. Ірпінь та ін.), як автор та виконавець власних пісень ("Соловьиная трель", м. Курськ, РФ, "Балаклавские каникулы", м. Севастополь, "Лісова фієста", м. Боярка, «Пушкинское кольцо», м. Черкаси, «Афганистан звучит в моей душе», м. Миколаїв, "Каштановый дом", "Интереальность", "Захрипла душа", "Відкриті небеса", «Голосіївська осінь», Міжнародний фестиваль військової авторської пісні, м. Київ, "Гусарська балада", м. Суми, "Славен Град", Переяслав-Хмельницький, Music & BBQ Fest, м. Ірпінь та ін.). У різні роки був лауреатом міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів поезії, авторської (останній у 2019 р. "Відкриті небеса") та естрадної пісні (у 1976 — 1980 р.р., як учасник ВІА "Балада" Сімферопольського ВВПБУ). З 90-х р.р. минулого століття виступає як бард.

На прохання друзів написав гімни "Україна єдина" (до Відкритого конкурсу програм регіональних телерадіоорганізацій у м. Одеса, 2002 р.), місту Ізмаїлу ("Жизни истоки", 1992 р.). Багато виступає перед військовими колективами, є автором гімнів Воєнної розвідки України (2007 р.), Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка#Гімн (2006 р.). На його пісні було знято фільми, відеокліпи, записано теле- і радіопередачі на студіях Києва, Одеси та Ізмаїлу ("УТ-1", "Гравіс", ЦТРС Міністерства оборони України, "МОРСКОЙ РЕГИОН", "студия "БРАВО", Ізмаїльське ТБ, "Українське радіо" та ін.).

Має двох дітей від першого шлюбу (донька Юлія, син Віктор) та онука Івана.

Джерела ред.

  • С. Лёвин. «Мы – из «Баллады»». //«Боец партии», г. Симферополь, газета СВВПСУ, 10 июля 1980, №25 – 26 (513 – 514), с. 11.
  • С. Лёвин. Стихи. //"Народна армія", "Из поэтической тетради", м. Київ, 28 березня 1995, № 51 (830).
  • Л. Колотенко. "Певец Измаила". //"Советский Измаил" г. Измаил, 13 декабря 2000, № 199 (10103), с. 2.
  • В. Чернявская. «Я вернусь к тебе, мой Измаил!» //«Придунайские вести», г. Измаил, 23 декабря 2000, № 155 (9916), с. 4,
  • В. Гречко, В. Оберемко. «Небесними дорогами». //Сумісні переклади. С. Льовін. Вірші. Київ. 2002. с.148 – 157.
  • О. Кипнис. "Профессия – военный, призвание – поэт". //"Камуфляж", м. Київ, травень/2003, № 5, с. 37.
  • С. Льовін. Гімн конкурсу «Україна єдина». //Каталог. «Україна єдина». (V міжнародний конкурс програм регіональних ТРО. Одесса, 2003, 4 – 6.09., с. 13).
  • А. Подпалова. "По струне – к сердцу". //"Моя земля", г. Измаил, 6 августа 2004, № 35 (194), с. 4.
  • С. Льовін. "Вірогідна копія щастя". //"Культура і життя", м. Київ, 30 травня 2007, № 22 (4230),
  • С. Льовін. "Вітаємо, "Жуків острів!". //"Голосіївська газета", м. Київ, червень 2007, № 3 (31).
  • Т. Дорошенко. "Эта песня – состояние души". //"Придунайские вести", г. Измаил, 5 августа 2008, № 88, с. 3.
  • О. Рубанский. ""Остров" духовного возрождения…". //"Джаз", Киев, май 2009, № 3 (19).
  • О. Онищенко. «По струне – к сердцу». С. Лёвин. Стихи. //«Судакские вести» г. Судак, 26 августа 2011, № 34 (269), c. 11,
  • С. Денисов. «Песня о песне» Сергея Левина». //«New City» г. Измаил, 14.12.12, № 50 (125), с. 7.
  • С. Лёвин. "Ничто на Земле не проходит бесследно...". //"Курьер недели", г. Измаил, 12 марта 2016, № 28 (1164).

Посилання ред.

Див. також ред.

Категорія:Народились 9 листопада Категорія:Народились 1955 Категорія:Уродженці Ізмаїла Категорія:Українські барди

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Льовін_Сергій_Вікторович&oldid=36707660