Користувач:Echelon 1/Flotylla Rzeczna Marynarki Wojennej

Монітори в Пінську.

Інтер'єр вежі річкового монітору Пінської флотилії під час тренування канонірів.

Польський військовий прапор в 1919-1930 роках. Піднімали його на кораблях активних річкової флотилії і на човнах до неї належащих.

Прапор військових суден внутрішнього водного транспорту в 1930-1938 роках.

Прапор військових суден внутрішнього водного транспорту в 1938-1939 роках.

Річкова флотилія Військово-морського флоту (до 17 жовтня 1931 року: Флотилія Пінська) – польська річкова флотилія , що входила до складу Військово-морського флоту в міжвоєнний період, в Пінську на річці Піна. Флотилія оперувала на так званому море pińskim – в басейні річки Прип'ять з основними річками: Прип'ять, Піна, Потік.

Поява флотилії і перші бої

Пінська флотилія була створена 19 квітня 1919 року, коли генерал Лісовський Артем погодився, щоб Ян Гедройц створив в Пінську розвідувальний патруль з трьох моторних човнів - Лех, Lisowczyk і Lizdejko. В середині 1919 року цей загін прийняв участь в зіткненнях з флотом більшовиків під Мостами Волинськими і під Horodyszczem, де 3 липня 1919 року три моторні човни провели рейд по річці Ясельді. Був проведений десант під сильним ворожим вогнем, який захопив Городище, що потім дозволило зайняти, що було важливо у цілях зв'язку, Лунинець. В пам'ять цих подій 3 липня було оголошено святом річкової флотилії у ІІ РП.

Протягом року до складу флоту були включені близько 20 нових судів, включаючи пароплав "Буг" і корабель Варта.

Флотилія в польсько-більшовицькой війни 1920 року

У березні 1920 року флотилія взяла участь у захопленні Мозира, де до її складу включили нові одиниці, зі складу радянської Дніпровської флотилії. Потім флотилія брала участь в наступу на Київ, під час якого 27 квітня провела  бої у районі Чорнобиля, щоб витіснити радянські війська на Дніпро. Потім флотилія брала участь у створенні осередків на лівому березі Дніпра у Києві, а також у параді в цьому місті. Після захоплення нових кораблів, була створена Київська флотилія, що діяла на Дніпрі. У ході радянського контрнаступу в кінці травня, частину Пінської флотилії було відрізано від основних сил, у зв'язку з чим 13 червня 1920 року екіпажі затопили кораблі. Вцілілі підрозділи билися при відступі у водах Прип'яті, але, враховуючи низький рівень води, їх також було затоплено в Пінську і під Kochanowiczami. Флот розформовано 2 серпня 1920, через заняття басейну Прип'яті Червоною армією і самозатоплення більшості суден.

Флотилія після ризького договору

Кораблі флотилії на Піні

11 жовтня 1920 року був створений окремий загін Флотилії Коси на Прип'яті, 2 березня 1922 перейменований на Пінську флотилію. Після ліквідації 1 жовтня 1925 Флотилії Коси і поглинання більшості її підрозділів Пінською флотилією, вона стала єдиною річковою флотилією в Польщі. Головною базою флотилії був Пінськ, в якому знаходилося більше 100 бойових і транспортних одиниць. Також в ньому знаходились команда військового порту, казарми, укриття і ангари для гідролітаків, майстерні, офіси, причали і доки, а також на іншій стороні річки паливні бази і склади боєприпасів. У 1939 році з частини сил флотилії був створений  окремий загін річки Вісли. Навесні 1939 в рамках флотилії був створений окремий загін на Прип'яті.

Річкова авіаційна ескадрилья

У період 1928-1937 флотилія мала власні військово-повітряні сили (що складались з літаючих човнів Schreck FBA-17HMT2). Спочатку формування мало назву річковий повітряний взвод, пізніше, після розширення, отримало назву річкова повітряна ескадрилья.

Personel

Вереснева кампанія

Військові дії

Тральщик річковий типу T1

У вересні 1939 року флотилія (без окремого загону річки Вісли) складалася з 6 річкових моніторів, 3 катерів річкових, 4 озброєних кораблів, 17 озброєних катерів (в тому числі 3 човни обслуговування і 1 артилерійської розвідки і зв'язку), 2 звязкових катерів, 7 річкових тральщиків, корабля мінно–газового і 48-50 допоміжних суден, у тому числі 32 човнів, корабля-лікарні, 2 буксирів, декілька моторних човнів і 6 глісерів. Всі судна були затоплені за наказом генерала Францішека Клееберга в 1939 році. З 25 вересня по 12 листопада аварійно-рятувальна служба Дніпровської військової флотилії і підприємство рятувальних та підводних робіт ЕПРОН підняли, принаймні, 54 з них, в тому числі 26 бойових кораблів (5 моніторів, 2 канонерки, 15 озброєних катерів, корабель мінно–газовий і 3 тральщика), які потім після ремонту і переозброєння увійшли до складу ДВФ.

10-14 вересня 1939 року на базі запасного батальйону (мобілізований 31 серпня) та десантного відділення (створеного 2 серпня) сформовано два морських батальйону, що складались з курсантів школи підхорунжих військово-морського флоту в Гдині і матросів запасу. Командирами батальйонів були коммодор Павловський і капітан флоту Маріан Фолтин (спочатку поручник флоту Владислав Галинський). Моряки були обмундировані в польові мундири сухопутних військ, офіцери і підофіцери старшого курсу затримали гарнізону морську шапку, молодші підофіцери та резервісти, в основному з власної ініціативи, встановили кокарди військово-морського флоту на шапках польових.

Більшість особового стану флотилії 20 вересня, після затоплення плавзасобів за наказом ген. Клееберга направилась в напрямку Любешова і Влодави, з наміром прорватися в напрямку Румунії. 22 вересня, позбавлений зв'язку з командуванням ген. Клееберг вирішив зробити марш щоб полегшити ситуацію у Варшаві. 28 вересня він змінив назву своїх військ на SGO "Полісся".

Після звільнення, у відповідності з наказом Клееберга, небагатьох тих, хто сумнівався у доцільності подальшої боротьби і частини моряків української та білоруської національностей, відбулася реорганізація морських батальйонів, які 28 вересня увійшли разом з іншими моряками до складу 182-го полку піхоти з 60-ї дивізії піхоти, як 3 "морських" батальйону. Командиром батальйону був комодор підпоручик Стефан Камінський, командирами рот капітан флоту Олександр Рабенда, капітан артилерії Єжи Войцеховський і капітан піхоти Ян Ліпецький. Каптенармусом був комодор підпоручик Алоізій Павловський. Крім того, з моряків було створено 4 роти окремого батальйону 179-го піхотного полку цієї же дивізії (командир – генерал-майор. флоту Богдан Корсак).

Частина моряків флотилії не приєдналася до SGO "Полісся", але увійшла в групу прикордонних військ ген. бриг. Вільгельма Орлика-Rückemanna, створивши в ній збірний морський батальйон, під командуванням почергово: комодора-поручника Генріха Ейбла, капітана флоту Едмунда Йодковського і капітана артилерії Олександра Рутинського. Більшість з них в ніч 25/26 вересня потрапила у радянський полон, причому кілька десятків були на наступний день вбити в Мокранах.

Корабельний склад флотилії

Штабні кораблі

• Штабний корабель "Адмірал Sierpinek" – поручник флоту Януш Марціневський
• штабний моторний човен S 1
• штабний моторний човен S 2
• глісер № 5

1 бойовий дивізіон 

D-CA філії катери – капітан арт. Владислав Jasik