Користувач:Ангеліна Ушко/Чернетка
Бібліопсихологія ред.
Бібліопихологія – галузь психології, яка вивчає особистість як читача, процес читання, вплив книги на особистість, сприйняття книги читачем,творчу взаємодію між письменником і читачем.
Внесок Миколи Олександровича Рубакіна ред.
Засновником бібліопсихології є Микола Олександрович Рубакін(1862-1946)-російський вчений-енциклопедист, який в 1907 році емігрував до Швейцарії. Все життя він присвятив книзі. Особливе значення для характеристики М. Рубакіна як ученого-теоретика та практика-експериментатора мала його праця "Психологія читача та книги: короткий вступ до бібліологічної психології" (1922), яку вчений присвятив висвітленню бібліопсихологічної теорії, розробленої ним на основі вивчення мови, психіки та психології читача. її суть полягає в наявно¬сті взаємозв’язку між читачами, психікою та книгою. Водночас науковець розглядав бібліопсихологію як психологію книжкової справи. Останні ЗО років життя Микола Олександрович приділяв багато уваги розвитку своєї теорії і став одним з організаторів Міжнародного інституту бібліопсихології (1928). Наприкінці 1920-х рр. теорія бібліопсихології мала своїх послідовників, але більшість фахівців не сприймали її і вважали псевдонаукою. Ліквідація бібліопсихології як напряму і зачислення Миколи Олександровича Рубакіна до категорії напівзаборонених авторів відкинули дослідження цієї проблематики майже на півстоліття. Нині питання бібліопсихології знову в полі зору науковців, які звертаються до творчої спадщини М. Рубакіна – засновника й активного пропагандиста цієї теорії. Тривалий час перебуваючи за кордоном, М. Рубакін не переривав зв’язків з батьківщиною, підтримував контакти з видавцями та науковцями. Майже до 1930-х рр. у Радянському Союзі видавалися його твори, наукові праці. Під час Другої світової війни Микола Олександрович проявив себе як істинний патріот: матеріально та морально допомагав військовополоненим і цивільним особам, які втекли з концтаборів і перебували у Швейцарії. До концтаборів надсилав книги зі своєї бібліотеки: протягом 1941–1942 рр. – тисячу книг, у 1943–1944 рр. – понад чотири тисячі. Усього за роки війни військовополоненим було передано майже десять тисяч книжок. Тисячі людей читали їх і надсилали Миколі Олександровичу вдячні листи. Так на схилі своїх днів Рубакіну судилося звідати безпосереднє зближення з читачами, відчути зв’язок з народом, якому він служив усе життя.
Поняття проекції книги ред.
Микола Олександрович Рубакін вводить поняття проекції книги. Що ж це таке? Виявляється, що сприйняття книги в першу чергу залежить від досвіду особистості. А він дуже різний. І причин тому декілька і психобіологічні особливості (тип нервової системи, вибірковість реакції на "події", вербальне чи образне мислення) і характер виховання (директивний чи вільний), вид професійної діяльності (гуманітарний чи природничий, творчий чи рутинний). Ось ця плинність, різнорідність, різноцінність досвіду, його різноманітна глибина і сила і дозволяють в усній і письмовій людській мові чути і бачити не одне і те ж: вона виступає як проекція людського чуття і бачення. Скажемо ще так, книга існує лише потенційно — в вигляді можливості утворення у читача смислу, образів, емоцій. Книга — це лише можливий зміст, лише в ній він застиглий і рівний сам собі. При сприйнятті книги читачем, вона опиняється в полі його мнемотичного впливу, в енергетично-смисловому полі особистості. Це поле неминуче змінює і перерозподіляє зміст. Воно виявляється рівним не само собі, а тому змісту, який обумовлюється смисловим досвідом людини. Іншими словами, зміст вноситься в книгу, а точніше, стає таким, яким його бачить особистість з певним досвідом. Досвід являється рамкою і змушує читача чути і бачити те, що йому психологічно близьке і потрібне. Це і є проекція книги.
Закон Еміля Геннекена-Рубакіна ред.
Кожен літературний твір несе найбільший емоційний вплив на того читача, психічна структура якого найбільш відповідає психічному типу автора цього твору. Рубакін переконався не тільки в тому, що для одних читачів текст — це переважно ланцюжок подій, для других — мелодія, для третіх — кольори, для четвертих — поняття. Одні бачать картини, інші — словесні ряди. А що читачі ще поділяються на екстравертів — людей, що орієнтуються на зовнішній світ, на події і інтровертів, – людей, що орієнтуються на внутрішній світ. Отже, показники темпераменту важливі для сприйняття книги. Микола Олександрович Рубакін проводив ще багато досліджень і обширно дослідив цю науку.
Список використаних джерел:
1.Жанна Романченко "Теорія бібліотечної психології М.О. Рубакіна",Бібліотечний вісник. 2008.№4
2.Бібліопсихологія і література. Всесвітня література в сучасній школі.2012. №1 Категорія:Психологія особистості