Відкрити головне меню

Японія відносно бідна мінеральними ресурсами. В країні є кам'яне вугілля, нафта і газ, поліметалічні руди, гірничохімічна сировина, нерудні будівельні матеріали. Значна частина потреб Японії в мінеральній сировині покривається за рахунок імпорту залізної руди, вугілля, міді, свинцю і цинку. Більша частина корисних копалин зосереджена у дрібних родовищах. Запаси основних корисних копалин, за винятком руд свинцю, цинку, срібла, сірки і бариту, складають менше 1% сумарних запасів розвинених країн світу. Водночас у Японії розвідані значні запаси вапняку, доломіту, кварцового піску, піриту.

КопалиниРедагувати

Нафта та газРедагувати

 
Нафтова платформа у морі.

У Японії відкрито понад 200 дрібних родовищ нафти і газу, а також 10 на шельфі. Понад 150 родовищ розташовані на північному заході острова Хонсю і акваторії Японського моря в басейні Уецу, приуроченому до неоген-четвертинного прогину, заповненого вулканогенно-осадовими комплексами потужністю до 6 км. Нафтогазоносні середньоверхньоміоценові і нижньопліоценові, газоносні пліоцен-четвертинні відклади залягають на глибині 0,02 — 3,0 км.

Найбільші родовища басейну — Аґі-Окі та Кубікі, початкові добувні запаси яких до 10 мільйонів т вуглеводнів. У Ісікарі-Західно-Сахалінському басейні, приуроченому до крайового кайнозойського прогину острова Хоккайдо, де відкрито понад 10 родовищ, є нафтогазоносні утворення нижнього та середнього міоцену, глинисті товщі олігоцену і нижнього міоцену.

У басейні Абукума, розташованому на східному краї Японської острівної дуги, відомо понад 40 родовищ — нафтогазоносні відклади нижнього і середнього міоцену, газоносні олігоценові і пліоцен-четвертинні гірські породи.

ВугілляРедагувати

 
Вугілля

Запаси вугілля в Японії відносно невеликі. Найбільший вугільний басейн — Ісікарі. Тут вугленосність пов'язана з палеогеновими г.п. Вугілля від суббітумінозного до коксівного. У басейні Кусіро на сх. узбережжі о. Хоккайдо вугленосність приурочена до відкладів еоцен-олігоцену. Тут вугільні пласти частково залягають під морським дном. Друге місце за запасами займають вугільні басейни о. Кюсю (Чікухо, Фукуока, Міїке, Сакіто-Мацусіма, Такасіма, Сасебо).

УранРедагувати

 
Уран

Родовища уранових руд розташовані на о. Хонсю — в районі Тоно 4 родовища із запасами урану 5 тис. т, рудна мінералізація пов'язана з конґломератами і пісковиками міоцену. Район Нінгьо-Того в префектурі Тотторі включає 5 родовищ із запасами 2,1 тис. т. Тут уранова мінералізація в аркозових пісковиках міоцену представлена нінгіоїтом, уранінітом, кофінітом, а в зоні окиснення — отенітом. Виявлені також дрібніші гідротермальні жильні родовища (Курайосі та ін.).

ЗалізоРедагувати

 
Залізо

Приблизно 20% загальних запасів залізняку країни укладено в корінних родовищах, серед яких найбільше промислове значення мають метасоматичні родовища на о. Хонсю, Камаїсі (префектура Івате) і Акатані (префектура Ніїгата). На родовищі Камаїсі магнетитові руди, пов'язані зі скарнами, розвинені в палеозойських відкладах, прорваних крейдовими гранітоїдами. Відомо понад 15 рудних тіл. Є вулканогенні родовища мінеральних джерел — Куттян на о. Хоккайдо, Гумма і Уракава (префектура Гумма) на о. Хонсю. Руди складені лімонітом і ґьотитом. Прибережно-морські розсипи залізистих пісків четвертинного віку широко розвинені в районах Сендай, Саппоро, Токіо, Фукуока. Промислове значення мають також підводні розсипи залізистих пісків з високим вмістом Fe і ТіО2, розвинені в прибережних частинах моря на глибині 25 м.

МарганецьРедагувати

 
Марганець

Численні дрібні родов. марганцевих руд є на о-вах Хоккайдо, Хонсю і Сікоку. Осн. промислове значення мають гідротермальні родов. о. Хоккайдо (Інакураісі, Якумо, Охе, Дзекоку), представлені родохрозитовими жилами в міоценових туфах, андезитах і ріолітах. Менше значення мають родовища карбонатних руд, що залягають в палеозойських і мезозойських метаосадових породах – Хамайокогава (префектура Нагано) та Іно (префектура Коті). На півд-зах. о-ва Хоккайдо відомі також осадові родов. (Піріка, Менну).

ТитанРедагувати

 
Титан

Титанові руди представлені в осн. титаномагнетитовими пісками з ільменітом, серед яких виділяються гірські, прибережні і річкові піски. Гірські піски із вмістом TiO2 від 7 до 19% розвинені в районах Сімокіта (префектура Аоморі), Кудзі (префектура Івате), Ундзьо (префектура Івате). Найбільші розсипи прибережних пісків розташовані в районах Момбецу (о. Хоккайдо), Сома і Камедзі (о. Хонсю) та Вадзіро (о. Кюсю). Річкові піски мають обмежений розвиток. У префектурі Міе відоме родов. корінних осадових руд Набарі із вмістом TiO2 47-49%.

ВанадійРедагувати

Родов. ванадієвих руд пов'язані з розсипами ванадієносних Fe-Ti пісків із вмістом V2О5 0,3-0,5%, розвиненими в префектурах Аоморі та Івате.

ХромРедагувати

 
Хром

Корінні родов. хромових руд металургійних сортів локалізуються г.ч. на о. Хоккайдо, в районі Юбарі. Родов. Хатта представлене трубоподібними масивними рудними тілами в серпентинітах. Корінні родов. вкраплених вогнетривких руд, пов'язані з серпентинітами, відомі на о. Хонсю, в префектурах Тотторі, Окаяма, Хіросіма (родов. Вакамацу). Розсипи хромітів поширені в центр. частині о. Хоккайдо, де вони залягають в руслах річок, на терасах і в конусах винесення.

ВольфрамРедагувати

Запаси вольфрамових руд зосереджені г.ч. на о-вах Хонсю і Кюсю, де розвинені численні дрібні вольфрамітові і шеєлітові кварцово-жильні родовища в пізньомезозойських і ранньотретинних гранітах і метаосадових палеозойських і мезозойських породах: Отані, Каніуті (префектура Кіото), Есібу (префектура Гіфу), Такаторі (префектура Ібаракі), Якусіма (префектура Кагосіма). У префектурі Ямагуті відомі шеєлітові скарнові родов. Куга і Фудзігатані. Як попутний компонент вольфрам присутній в рудах поліметалічних родов. Акенобе, Ікуно та ін.

ЗолотоРедагувати

 
Золото

Ресурси золота 32-х основних родов. Я. оцінюють в 450 т. Золотоносні території структурно суміщені з молодими вулканогенними поясами, представлені г.ч. гідротермальними кварцовими жилами з Au, кварц-кальцитовими жилами з Au, Ag, а також з сульфідами кольорових металів: Cu, Pb, Zn, Mn, рідше Sn, W, Bi, Mo, Sb. Серед найбільших золото-срібних родов. виділяються Кусікіно і Хісікарі на о. Кюсю, в префектурі Кагосіма, а також Каномай на о. Хоккайдо, в префектурі Момбецу.

КобальтРедагувати

Запаси кобальтових руд обмежені. Родов. представлені Co-As і колчеданно-поліметалічними рудами на о. Хонсю, в префектурах Вакаяма (родов. Сані, Тайсьо), Нара (Догатані) і Ямагуті (Наганоборі), де Cu-Со-кварцові жили пов'язані з міоценовими граніт-порфірами.

ЛітійРедагувати

Родов. літієвих руд, представлені пегматитами з лепідолітом і цинвальдитом, відомі на о. Кюсю, в префектурі Фукуока, і на о. Хонсю, в префектурі Івате.

МідьРедагувати

 
Мідна руда

Запаси мідних руд також обмежені. Осн. промислове значення мають колчеданні пластові і жильні родовища. Вони зосереджені в кристалічних сланцях на півд.-заході о. Сікоку і палеозойських породах на півн.-заході о. Хонсю. Найбільші родовища: Бессі в префектурі Ехіме (запаси 280 тис. т міді) і Хітаті в префектурі Ібаракі (10 млн т руди). У рудах вулканогенних жильних родов. (Асіо, Осарідзава, Огоя, Ікуно та ін.) вміст Cu досягає 12%. Родовища типу Куроко представлені плитними і лінзовими покладами протяжністю до 1500 м за простяганням і до 900 м за падінням, потужністю від 1-5 до 10 м і залягають в глинистих сланцях, туфобрекчіях і пірокластичних відкладах неогену (о-ви Хоккайдо і Хонсю). Руди складені агрегатом сфалериту, ґаленіту, бариту з халькопіритом, тетраедритом і піритом, важкозбагачувані.

МолібденРедагувати

Родовища власне молібденових жильних і штокверкових кварц-молібденітових руд невеликі. Основні родовища розташовані у районах Тайо префектури Сімане, Хірасе префектури Ґіфу та інших.

НікельРедагувати

Дрібні родов. нікелевих руд, представлені сульфідними і латеритними рудами із вмістом Ni 0,1-0,5%, виявлені в префектурах Хіого, Ойта, Сідзуока.

ОловоРедагувати

Запаси олов'яних руд пов'язані г.ч. з родов. комплексних руд, які приурочені до зовнішньої зони системи острівних дуг півд.-зах. Японії і тісно пов'язані з гранітоїдними комплексами ільменітової серії міоцену. Найбільші родовища каситерит-сульфідних Cu-Zn-Sn руд Акенобе в префектурі Хіого представлені численними розгалуженими жилами. Руди містять Sn 0,26-0,46%; Cu 1,33-1,42%; Zn 4,28-5,75%. Суттєво менше промислове значення мають каситерит-сульфідні руди родов. Судзутама в префектурі Кагосіма, а також скарнові (W-Cu-Zn-Sn) руди родов. Куга в префектурі Ямагуті.

РтутьРедагувати

 
Ртутна руда

Родов. ртутних руд, представлені епітермальними жилами або вкрапленими рудами, зосереджені г.ч. на о. Хоккайдо. Родов. Ітомука в префектурі Камікава включає 7 рудних тіл із вмістом ртуті 0,2-0,4%.

Руди розсипних і рідкісних елементівРедагувати

Пром. концентрації ґерманію виявлені в деяких вугільних родов., де його вміст становить 0,01-0,05%; в сульфідних родов. – до 0,03-0,1%. У вугільних родов. часто присутній ґалій 0,0003-0,0015%. Ґалій встановлений в деяких свинцево-цинкових родов. Поліметалічні руди часто містять індій і талій (родов. Такаока).

ПоліметалиРедагувати

Осн. промислове значення серед свинцевих і цинкових руд мають жильні (понад 60% видобутку Pb і 50% Zn) та скарнові (понад 30% видобутку Pb і 40% Zn) родовища. Найбільші жильні родов. – Хосокура і Тайсю на о. Хонсю та Тойоха на о. Хоккайдо). Запаси родов. Хосокура становлять 100 тис. т Pb і 500 тис. т Zn при вмісті в рудах Pb 1,0-1,7%; Zn 4,2-5,9%. Ґаленіт містить пром. концентрації Ag. У родов. типу Куроко (Косака, Ханава, Утінотаї, Ятані та ін.) вміст в рудах Pb 0,9-3,7%; Zn 4,2-1,7%. На найбільшому скарновому родов. Каміока в префектурі Гіфу міститься понад 50% запасів Pb і Zn країни. Зруденіння, представлене складними трубоподібними тілами, пов'язане з вапняками палеозою і мезозою, прорваними кислими гранітами. Великі контактово-метасоматичні родов. відомі також в префектурі Фукуй (Накаяма, Хітокато, Сєнно).

На глибині 1600 м далі на захід за о.Окінава, в межах трогу Окінава на початку XXI ст. виявлено велике поліметалічне родовище Санрайс (Sunrise), що займає площу 660 тис. кв.м. Вміст свинцю в рудах в середньому становить 4%, цинку - 7.7%, підвищені вмісти міді, золота і срібла. Прогнозні ресурси поліметалічних руд цього родовища оцінюються в 9 млн т, що в перерахунку на метали становить близько 360 тис. т свинцю і 700 тис. т цинку.

СтибійРедагувати

Родов. стибієвих руд виявлені на півд.-зах. Я. Найбільше родов. Накасе в префектурі Хіого має середній вміст Sb в рудах 4,6%.

АрсенРедагувати

Запаси арсену в арсенопіритових рудах, виявлених на о-вах Кюсю і Хонсю, оцінюють в 300 тис. т. Вулканогенні гідротермально-метасоматичні родов. самородної сірки залягають в андезитах, туфах і туфобрекчіях на о. Хонсю (Мацуо, Угуїсудзава, Нісіадзума) і на о. Хоккайдо (Хоробецу, Сіретоко, Атосаноборі).

Гірничохімічна сировинаРедагувати

представлена баритом, арсеном, сіркою самородною, піритом, фосфоритом. Барит є одним з осн. мінералів родовищ типу Куроко. На найбільших родов. рудника Ханаока, сер. вміст BaSO4 в рудах складає: Мацумайн (80% запасів) 8,65%, Фукусава 8,99%, Едзурі 17%.

На родов. Мацуо (префектура Івате) і Хоробецу (округ Ібурі) розвідані також великі запаси піриту. Рудні поклади протяжністю понад 1 км містять самородну сірку, пірит і марказит. Одним з найбільших піритових родов. є Янахара в префектурі Окаяма. Пірит присутній в мідних родов. (Бессі, Хітаті) і як попутний компонент в родов. типу Куроко (Ханаока, Йосіно, Камікіта, Оаге, Абесіро). Нерудна індустріальна сировина представлена азбестом, вермікулітом, гіпсом, графітом, флюоритом, каоліном, бентонітом та ін. Понад 80% запасів азбесту припадає на хризотил-азбест. Виявлені ресурси 10-и родов. оцінюються в 1500 тис. т. Осн. родов. зосереджені на оо. Хоккайдо та Хонсю. Промислові родов. вермікуліту виявлені в префектурі Фукусіма. Запаси гіпсу перевищують 2 млн т. Осн. промислове значення мають гідротермально-метасоматичні родов., що залягають спільно з рудами типу Куроко; найбільші родов. – Ванібуті та Івамі в префектурі Сімане, Ното в префектурі Ісікава, Йонаїхіта та Ісігаморі в префектурі Фукусіма. Численні дрібні родов. лускатого графіту розташовані на кордоні префектур Гіфу і Тояма. На о. Хоккайдо, на найбільшому родов. Осірабецу протяжність рудних тіл, приурочених до габро, становить 200-300 м, сер. вміст вуглецю 9%.

Будівельні матеріалиРедагувати

Я. має унікально різноманітні види глин: каолін, бентоніт, “гером", “розекі", “тозекі", “кібуші" та ін. Гідротермальні родов. каоліну залягають г.ч. серед третинних андезитів, ріолітів і туфів. Найбільше родов. Ітая в префектурі Ямагата. Серед родов. вивітрювання, утворених за рахунок кварцових порфірів, пегматитів та ін. полевошпатових порід, в префектурах Гіфу, Нагоя, Сімане, Хіросіма, найбільше промислове значення мають родовища району Нагоя (Сето, Фудзіока, Таямі, Токі, Ямаока). Тут ниж. горизонти глинистих товщ складені глинами “кібуші" (каолініт, кварц, слюда, монтморилоніт), верхні – каоліном. Родов. бентоніту та ін. кислих глин розташовані в префектурах Аоморі, Ніїгата, Ямагата, Сімане та ін. Запаси бентоніту складають бл. 1 млн т.

Запаси вогнетривких глин перевищують 70 млн т і зосереджені в префектурах Івате, Гіфу, Кобе, Хіросіма. Осн. запаси глин “кібуші" (теж вогнетривких) зосереджені в префектурі Гіфу. Найзначніші запаси глин “розекі" (воскоподібна глина з високим вмістом пірофіліту) розвідані в районі Міцуїсі, на захід м. Кобе.

В Я. є великі запаси діатоміту. Родовища неогену мор. походження відоме в префектурах Ісікава (Ното), Акіта (Таканосу), Міягі (Енда) і Сімане (Окі); вони представлені покладами потужністю понад 10 м. Родов. озерного генезису розвинені в префектурах Окаяма (Яцука) і Міягі (Онікобе).

Осн. родов. кварцових пісків локалізуються на тер. префектур Тотігі, Фукусіма, Міе, Гіфу, Фукуока. Запаси кварцу високої чистоти (SiO2 94-96%), пов'язані з пегматитами (префектура Фукусіма), а також із зонами окварцювання андезитів (префектура Сідзуокі, родов. Ідзу), складають понад 460 млн т. Найбільші родовища діаспору розташовані в префектурі Нагасакі на о. Кюсю. Осн. родов. польового шпату, пов'язані з гранітними пегматитами і аплітами, виявлені в префектурах Фукусіма, Ніїгата, Нара, Хіросіма, Сімане. Гол. родов. пірофіліту, розташовані на о. Хонсю (преф. Хіого, Окаяма, Хіросіма, Ямагуті) і на о. Кюсю (преф. Нагасакі), локалізовані в ріолітах і штоках кварцових порфірів третинного і крейдового віку. Запаси тальку складають бл. 700 тис. т. Родов. дрібні і приурочені до серпентинітів (преф. Ібаракі, Гумма, Хіого). Основна частина родов. флюориту зосереджена на о. Хонсю, де відомі жильні родов. Хотару в преф. Фукусіма і Хіраїва в преф. Гіфу. Родов. метасоматичних руд: Ігасіма в преф. Ніїгата, Дзімму і Міхара в преф. Хіросіма. Пром. поклади цеолітів відомі на о. Хонсю, в районах розвитку вулканічних і вулканокластичних порід.

Нерудні будівельні матеріалиРедагувати

Нерудні будівельні матеріали Японії представлені г.ч. вапняками, доломітом, туфами, пемзою, перлітом, мармуром, гранітом, андезитом.

Більшість родовищ вапняків приурочена до кам’яновугільних і пермських формацій, рідше зустрічаються родовища тріасу, юри і третинного віку. Найбільші родовища доломіту розташовані в районах Кудзуу префектури Тотіґі і Касуґа префектури Ґіфу. Потужність продуктивних горизонтів 50 — 100 м.

На території Японії поширені численні родовища інших нерудних будівельних матеріалів:

Дорогоцінні і напівдорогоцінні камені виявлені в наступних префектурах:

Відомі також родовища рубіну, сапфіру, берилу, хризоберилу, топазу, гірського кришталю, рожевого кварцу, карнеолу і сардоніксу.

ТаблицяРедагувати

Основні корисні копалини Японії станом на 1998-1999 роки.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

2000

3000

24 – 85 (BaSO4)

0,6

Вольфрам, тис. т

2

5

0,5 (WO3)

0,1

Залізні руди, млн т

1

215

26 (Fe)

 

Золото, т

240

570

9 г/т

0,5

Марганцеві руди, млн т

1

5

25 (Mn)

 

Мідь, тис. т

950

1530

2 (Cu)

0,1

Молібден, тис. т

5

5

0,1 (Мо)

0,1

Нафта, млн т

8,3

 

 

 

Олово, тис. т

20

40

0,35

 

Плавиковий шпат, млн т

0,06

0,08

60 (CaF2)

 

Природний горючий газ, млрд м³

39

 

 

 

Свинець, тис. т

1765

1765

1 (Pb)

1,5

Срібло, т

16000

17500

150 г/т

2,9

Вугілля, млн т

8654

8654

 

 

Хромові руди, млн т

0,2

 

26 (Cr2O3)

 

Цинк, тис. т

6733

7433

4,9 (Zn)

2,4

Кобальт, тис. т

3

6

 

0,1

Дивіться такожРедагувати

ДжерелаРедагувати