Відкрити головне меню

Корисні копалини Франції

Надра Франції багаті різноманітними корисними копалинами. Серед країн Західної Європи Франція займає провідне місце за запасами урану, залізних руд, літію, ніобію, танталу. Розвідані значні запаси бокситів, золота, олова, флюориту, бариту, тальку та ін. (табл. 1).

Зміст

Основні корисні копалини Франції станом на 1998-99 ррРедагувати

 
Корисні копалини Франції.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

13

54

53 (Al2O3)

 

Барит, тис. т

2000

2500

35 — 65 (BaSO4)

0,6

Вольфрам, тис. т

20

20

0,9 (WO3)

0,8

Залізні руди, млн т

2200

2200

41 (Fe)

1,3

Золото, т

44

67

7,3 г/т

0,1

Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т

9

30

15 (К2О)

0,1

Мідь, тис. т

165

910

1,41 (Cu)

 

Нафта, млн т

14,7

 

 

 

Пентоксид ніобію, тис. т

 

15,5

0,02 (Nb2O5)

 

Олово, тис. т

65

65

0,13

 

Плавиковий шпат, млн т

10

14

45 (CaF2)

5,3

Природний горючий газ, млрд м³

21

 

 

 

Свинець, тис. т

320

700

2,2 (Pb)

0,3

Срібло, т

2000

4000

110 г/т

0,4

Пентоксид танталу, т

11500

12500

0,01 (Та2O5)

15

Вугілля, млн т

258

1336

 

 

Фосфорити, млн т

0,3

7,5

6 (Р2О5)

0,01

Цинк, тис. т

900

1200

5,6 (Zn)

0,3

Уран, тис. т

13,46

14,67

0,21

0,5

Нафта і газ. Родов. нафти і газу сконцентровані в 4-х нафтогазоносних басейнах; Аквітанському, Англо-Паризькому, Рейнському і Ронському загальною пл. бл. 500 тис. км². Всі басейни приурочені до прогинів різного генезису Зах.-Європейської епігерцинської платформи. Продуктивними є пісковики і вапняки тріасу, юри, крейди, палеогену. Найбільше в країні газове родов. — Лак (запаси 250 млрд м³) у Аквітанському бас. Найбільше нафтове родовище — Парантіс (Аквітанський бас., запаси 20 млн т). Найбільше родов. Англо-Паризького бас. — Шонуа (8,5 млн т). У акваторії півн.-сх. частини Атлантичного ок. відомо 2 потенційних нафтогазоносних басейни — Уестерн-Епроуч і Арморіканський.

Вугілля. Родовища кам'яного вугілля пов'язані з кам'яновугільними і нижньопермськими моласами передових і міжгірських прогинів, які утворилися в судетську і астурійську фази герцинського тектогенезу. Осн. пром. вугленосність приурочена до вестфальского ярусу, в меншій мірі — до стефанського. Родов. намюрського і ранньопермського віку мають обмежене практичне значення. Довгополуменеве і газове вугілля становить 51 % загальних запасів кам. вугілля, жирне вугілля — 38 %. Основна частина запасів кам. вугілля зосереджена в Лотаринзькому бас. (Саарсько-Лотаринзький бас.), в бас. Нор-Па-де-Кале, а також в числ. дрібних родов. Центр. Французького масиву. Родов. бурого вугілля пов'язані з відкладами верх. крейди і кайнозою чохла епігерцинської платформи і зосереджені на півдні країни в межах Ландського і Прованського басейнів.

Уран. У Ф. розвідано бл. 30 уранових родов. із ресурсами 23,76 тис.т урану, які зосереджені в зоні герцинських піднять. Б.ч. (бл. 60 %) запасів і ресурсів укладена в гідротермальних родов. жильних і прожилково-вкраплених руд в районах Лімузен (бл. 50 % підтверджених запасів), Морван, Форе-Мадлен в Центр. Французькому масиві і в районі Вандеї в Арморіканському масиві.

Залізо. Родов. залізняка у Ф. представлені різноманітними типами. Найбільший залізорудний район Ф. — Лотарингський залізорудний басейн на сх. країни. Велике економічне значення мають родовища зах. району. На родов. Сумон (деп. Кальвадос) розвідані пластові оолітові хлорит-карбонатні руди (Fe 36-46 %). Південніше виявлені дрібніші родов. Руже (деп. Атлантична Луара) і Сегре (деп. Мен і Луара) із вмістом Fe 33-48 %. Невеликі лінзові і штокові поклади високоякісних сидерит-гематитових руд (Fe 50 %) розвідані на родов. Батер в Піренеях.

Алюмінієві руди представлені бокситами, великі поклади яких утворюють родов. Середземноморської бокситоносної провінції. Родов. приурочені до карбонатних товщ крейди і юри. Основні родовища зосереджені в рудному районі Вар однойменного департаменту (Бріньоль, Тофоне, Сен-Жюльєн, Пегро), а також в департаментах Еро (Бедар'є, Вільверак, Ла-Рукет), Буш-дю-Рон (Ле-Бо), Ар'єж. Родов. карсто-лінзового типу, осадові.

Вольфрам. Серед родов. вольфрамових руд осн. промислове значення мають скарнові шеєлітові руди родов. Сало в деп. Ар'єж. Тут виявлено дек. рудних покладів із вмістом WO3 1,2-1,8 % і значними концентраціями Cu, Au, Ag. Рудні зони штокверкового типу залягають в гранітах, мають довжину простягання до 280 м, потужність до 50 м. Родов. шеєлітових руд (WO3 0,6-1,4 %) розвідані в деп. Вар (Фав'єр), Тарн (Монредон), Верхня В'єнна та ін. У межах Центр. Франц. масиву відомі гідротермальні жильні кварц-вольфрамітові родов. Ангьяліс і Лекан. Потужність жил 0,3-1,6 м, вміст WO3 0,1-1,5 %. У межах Арморіканського масиву відкриті родов. нових для Ф. типів: Mo-W-Cu (Бовен) і Mo-W-Pb-Cu (Ла-Руссельєр).

Золото. Осн. запаси золотих руд пов'язані з рудним полем Салсінь в деп. Од, в центрі золотоносного району пл. бл. 200 км². Родов. жильні, потужністю до 3 м і пластові потужністю до 7 м. Поліметалічні руди, крім Au (7-20 г/т), містять Ag, Cu, Bi, S і As. Значна частина запасів Au укладена в рудах родов. Бурнекс в деп. Верх. Вьєнна. Родов. золота відомі також в районах Анжу і Лімузен, вздовж кордону Севенн, золоторудні тіла виявлені в районі Лекюра і Сент-Ір'є (Верх. Вьенна).

Мідь. Запаси мідних руд пов'язані г.ч. з герцинськими і альпійськими родов. колчеданно-поліметалічних руд. Родов. дрібні, але складені порівняно багатими рудами, представлені згідними і січними пласто- і лінзовидними покладами сульфідних руд в осадово-вулканогенних і теригенних породах. Найбільші родовища Pb-Zn-Cu руд виявлені в пров. Бретань. Великі запаси є на родов. Боденнек в деп. Фіністер (Pb 2,65 %, Zn 4,3 %, Cu 1,6 %, Ag 83 г/т). Родов. подібного типу Порт-о-Муан розвідані в деп. Кот-дю-Нор. Умови залягання руд складні, руди важкозбагачувані. У межах Арморіканського масиву також розвідані родовища Cu-Pb-Zn руд: Скріньяк, Сен-Туа та ін. Родов. комплексних Cu-Pb-Zn руд відомі в деп. Сарта (Руе), Аверон (Шессі), Pb-Zn-Cu-Ag руд — в районі Морван.

Олово. Числ. родов. олов'яних руд відомі у Ф. з древніх часів. За масштабом вони середні і дрібні, зосереджені в межах Арморіканського і Центр. Франц. масивів. Олов'яні руди часто комплексні, містять W, Mb, Та, Li. У Арморіканському масиві відомі родов. із вмістом Sn 0,1-0,2 %, вони належать до каситерит-кварцового (Аббарес, Монбелльо), каситерит-силікатного (Сен-Ренан) і каситерит-ґрейзенового типів. У Бретані відкриті оловоносні розсипи, пов'язані з третинними корами вивітрювання. Потужність пісків 4-5 м, вміст каситериту 0,5-0,6 кг/м³. У Центр. масиві найбільші родов. пегматитового (Монтебрас) і каситерит-сульфідного Cu-Sn (Шар'є) типів. Найбільше промислове значення мають рідкіснометалічні руди (50 млн т) родов. Ешасьєр (деп. Альє), приурочені до ґрейзенового купола гранітів Бовуар. Руди в сер. містять (%): Sn 0,13, Li2O 0,71, Nb2O5 0,22, Ta2O5 0,023.

Рідкісні метали. Всі запаси рідкіснометалічних руд розвідані на родов. Ешасьєр (літій-флуористі граніти). Родов. лепідоліт-мікроклін-альбітового типу з танталіт-колумбітом, каситеритом і амблігонітом. У межах Центр. масиву розвинуті літієві пегматити в деп. Крьоз і Верхня Вьєнна, ніобій-танталові пегматити в деп. Сона і Луара, танталові розсипи в деп. Верхня Вьєнна.

Поліметали. Поліметалічні руди (г.ч. цинкові), характерні для зах. і півд. околиць Севенн, розвідані на родов. Ноайяк-Сен-Сальві в деп. Тарн і Вьєль-Монтань в деп. Од. Родов. Осн. рудний мінерал — сфалерит. Сер. вміст в рудах Zn 10,5 %, Ag 85 г/т. Запаси свинцевих руд укладені переважно в стратиформних поліметалічних родов. епіплатформного типу, зосереджених у півд.-сх. околиці Центр. масиву. Осн. промислове значення мають родовища Ле-Малін (деп. Гар), Ларжант'єр (деп. Ардеш), Гарденьє (деп. Кот-дю-Нор). Основні рудні мінерали: срібловмісний ґаленіт, сфаленіт, пірит. Відомі також жильні Fe-Ba-Pb-Zn родов., складені флюорит-карбонат-сульфідними, карбонат-поліметалічними і Pb-Zn-баритовими жилами.

Срібло. Запаси срібних руд незначні. Власне срібні родов. відсутні. Осн. промислове значення мають комплексні родов. колчеданно-поліметалічних і мідно-колчеданих руд. У деп. Крьоз розвідано стратиформне родов. Pb-Ag-Ba руд Фарж. Рудні мінерали: арґентит, електрум, гесит, сильваніт, фрейберґіт і самородне срібло. Вміст Ag в рудах 15-30 г/т. У стратиформних Pb-Zn родов. срібло присутнє в ґаленіті. Вміст Ag в рудах 10-150 г/т.

Стибій. Запаси стибієвих руд пов'язані з жильними родов. золото-стибій-кварцового типу, зосередженими в Арморіканському масиві і півд. частині Центр. масиву. Нові родов. стибію відкриті в районах Роноан (деп. Фіністер), Куафрі (деп. Іль і Вілеї), а також на о. Корсика.

Барит. Осн. родов. бариту переважно стратиформного типу із вмістом BaSO4 50-97 % розташовані в межах Центр. Французького масиву. У жилах родовищ, виконаних в осн. баритом і флюоритом, встановлені підвищені концентрації рідкісноземельних елементів. Солі. Родов. калійних солей зосереджені в деп. Верх. Рейн. Продуктивні соленосні відклади третинного віку залягають в Ельзаському соленосному басейні. Сер. вміст К2О 19 %.

Значні запаси кам'яної солі виявлені в Лотарингії. Найбільші родовища: Варанжвіль (деп. Мьорт і Мозель), Вовер (деп. Буш-дю-Рон), Юркюі, Дакс (деп. Ланді) та ін. Високі концентрації кухонної солі встановлені в мор. водах середземномор'я, особливо в деп. Буш-дю-Рон.

Сірка. Родов. сірки (з низькою якістю руд) зосереджені в Лангедоці і Провансі. Найбільше родов. Мальвезі, відкрите в 1892 і розвідане в 1942, представлене тонкорозсіяною вкрапленістю сірки у глинах верх. олігоцену, мармуризованих вапняках та гіпсі. Вміст S 8-10 %. Запаси сірки є також на родовищах Лак і Пон-д'Ас-Мейон, природний газ яких містить до 15 % H2S.

Флюорит. Франція займає 6-е місце у світі (після Китаю, Мексики, ПАР, Монголії і Росії) за загальними запасами флюориту (4,4 %) і 6-е місце за підтвердженими запасами. Запаси флюориту зосереджені на родов. жильних руд середніх масштабів, але порівняно високою якістю руд, що містять 40-55 % CaF2, часто 10-25 % BaSO4. Найважливіші родовища: Фонсанте (деп. Вар), Ескаро (Сх. Піренеї), Монрок і Муліналь (деп. Тарн). Родов. Фонсанте (гідротермальне) є єдиним у світі, що містить в рудах в пром. концентраціях (крім флюориту) до 15-20 % селаїту (MgF2). Родов. представлене системою субширотних жил протяжністю 400–500 м і потужністю 1-2 м серед гнейсів пізнього палеозою. Жили складені в осн. флюоритом, баритом і сульфідами.

Фосфорити. Основна частина запасів фосфоритів, представлених низькосортними рудами (P2O5 2,1-20 %) типу фосфатизованої крейди і фосфоритних конкрецій, зосереджена в Паризькому бас. (родов. Боваль).

Гіпс. Найбільші родовища гіпсу відомі в Паризькому бас. (Таверні, Паншар, Вожур). Родов. Вожур представлене 2 пластами: на глиб. 27 м (потужність 19 м) і 33 м (потужність 6 м).

Каолін. Великі запаси каоліну локалізуються г.ч. на родов. високоякісної сировини Бретані (Кессуа в деп. Кот-дю-Нор; Плоермель в деп. Морбіан; Бер'єн в деп. Фіністер), а також в Центр. масиві.

Тальк. Ф. займає одне з провідних місць у світі за запасами тальку. Найбільші родовища Трімун і Люзенак в деп. Ар'єж.

Інші корисні копалини. Ф. має також значні запаси діатоміту, польового шпату (родов. Сен-Шелі-д'Апше в деп. Лозер), андалузиту (родов. Гломель в деп. Кот-дю-Нор), кіаніту, кварцових пісків, вапняку, буд. матеріалів (облицювальні камені, гравій, пісок, покрівельний сланець), бітумінозних вапняків (родов. Авежан в деп. Гар і Пон-дю-Шато в деп. Пюї-де-Дом).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати