Відкрити головне меню

Корисні копалини Німеччини


У країні є родовища нафти і газу, кам'яного вугілля, залізних, свинцевих і цинкових руд, калійної і кам'яної солей, плавикового шпату, уранових руд і руд кольорових металів, будматеріалів.

Основні корисні копалини ФРН станом на 1998—1999 рр.Редагувати

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

1000

1200

30—65 (BaSO4)

0,3

Вольфрам, тис. т

80

106

0,2 (WO3)

3,1

Залізні руди, млн т

920

3000

28 (Fe)

0,5

Золото, т

 

30

 

 

Калійні солі, млн т в перерахунку на К2О

720

1000

14 (К2О)

9,6

Мідь, тис. т

1400

1420

1,42 (Cu)

0,2

Нафта, млн т

53,2

 

 

 

Олово, тис. т

20

20

0,4

 

Плавиковий шпат, млн т

3,1

4,6

45 (CaF2)

1,6

Природний горючий газ, млрд м³

350

 

 

0,2

Свинець, тис. т

550

125

1,6 (Pb)

0,5

Вугілля, млн т

105540

308300

 

 

Фосфорити, млн т

0,2

0,4

20 (Р2О5)

 

Цинк, тис. т

1200

3000

2,8 (Zn)

0,4

Срібло, т

200

5600

 

 

Уран, т

4800

 

 

 

Нафта і газ. На тер. країни виявлено понад 130 нафтових і бл. 90 газових родов., що локалізуються г.ч. Центральноєвропейському нафтогазоносному басейні, а також в Передальпійському і Рейнському нафтогазоносних басейнах. Передальпійський нафтогазоносний басейн приурочений до однойменного крайового прогину; Рейнський — до ґрабену Зах.-Європейської платформи. Продуктивні відклади тріасу, юри, еоцену та олігоцену. Найбільші родовища розташовані в межах групи Зюд-Ольденбурґ. Нафта і газ виявлені також у вапняках цехштейну і пісковиках ниж. пермі платформного чохла у Сх. Німеччині. Поклади незначні. Спостерігається тенденція до зменшення підтверджених запасів нафти і газу в країні. Якщо в 1998 р вони становили 53,2 млн т, то наприкінці 2001 підтверджені запаси нафти дорівнювали 46.7 млн т, що на 3 млн т або 6.4% менше, ніж наприкінці 2000 р. На кінець 2001 підтверджені запаси природного газу оцінені в 319.8 млрдм.куб.(-8,6% до 1998).

Горючі сланці. ФРН володіє значними запасами горючих сланців, пром. поклади яких зосереджені у відкладах ниж. юри тоарського ярусу (потужність пром. пачки досягає 5-15 м) в Ниж. Саксонії, Брауншвейзі, на півд.-зах. країни і у відкладах еоцену (загальна потужність до 310 м) в районі м. Мессель. Малопотужні прошарки сланценосних відкладів є в пермських товщах Саарського району і тріасових відкладах в Баварських Альпах.

Вугілля. На тер. країни виявлені великі запаси кам'яного вугілля, г.ч. у відкладах верх. карбону. Провідне значення має Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) вугільний басейн. У цьому басейні вугільні пласти мають в основному круте падіння, часто сильно тектонічно порушені, залягають на великій глибині, водо- і газонасичені.

Родов. бурого вугілля зосереджені в Нижньорейнському, Нідерлаузіцькому (Котбус і Дрезден), Середньонімецькому (Галле і Лейпціґ), Маґдебурзькому та ін. басейнах. Пласти бурого вугілля потужністю 3-4, 4-12, 8-14, 8-12 м приурочені до відкладів сер. еоцену — сер. міоцену. Теплотворна здатність рядового бурого вугілля 7,3-10,0 МДж/кг, зольність 10-30%.

За даними на 1997, достовірні і передбачені добувні запаси бурого вугілля складали в ФРН 160 млрд т, а запаси кам'яного вугілля — 35 млрд т. Це означає, що за умови збереження поточного обсягу вуглевидобутку їх повинно вистачити ще на 560 років.

Уран. Достовірні запаси урану в країні на 1997 р становили 4800 т. Родов. уранових руд за походженням г.ч. гідротермальні жильного типу, що локалізуються на ендоконтактах гранітів, і осадові в пісковиках з прошарками аргілітів верхнього карбону, рідше зустрічаються інфільтраційні родов. Найбільше значення мають родовища Менценшванд, Тіршенройт і Мюлленбах розташовані в Шварцвальді та Баварії. На сх. ФРН родов. уранових руд пов'язані з різними геол. системами — від докембрію до крейди (Роннебурґ, Ауе, Кьоніґштайн).

Залізо. За загальними запасами залізняка країна займає 4-те місце (після України, Швеції та Великої Британії) в Європі (2003). Усього виявлено 44 залізорудних родовищ в областях вариського і альпійського орогенезу і частково в межах платформи. Осн. запаси зал. руд концентруються в найбільшому залізорудному районі Зальцґіттер в півд.-сх. частині Ниж. Саксонії. Родов. гідротермальні (Зігерланд та ін.) і осадові (Наммен та ін.). Переважають сидеритові і ооліт-гематитові руди (Лотарингський залізорудний басейн). Найбільші родовища Вольферварт-Наммен, Зальцґіттер, Ауербах.

Мідь. Запаси мідних руд невеликі і зосереджені г.ч. в поліметалічних родов. (земля Північний Рейн-Вестфалія, Саарський район і Шварцвальд). Найбільші родовища Раммельсберґ, Мехерніх, Нойбулах. У Сх. Німеччині родов. мідних руд пов'язані з мідистими пісковиками і сланцями півд.-сх. передгір'я Гарцу (Мансфельд-Зангергаузен).

Поліметали. Родов. свинцево-цинкових руд розташовані г.ч. Гарці, Рейнських Сланцевих горах, Шварцвальді, що входять у вариську гірську систему, а також в районі г. Фрайберґ. Гол. родов. за походженням колчеданні і гідротермальні. Найбільші за запасами — Раммельсберґ, Бад-Грунд, Мегген та ін. Нерідко в рудах крім свинцю і цинку присутні також мідь, золото, срібло, цезій, рубідій, індій та ін. елементи.

Нікель і олово. Силікатні род. нікелевих руд зустрічаються по півд.-зах. краю Ґранулітових гір Саксонії, руд олова пов'язані з гранітами молодого інтрузивного комплексу антикліналі Фіхтельґебірґе — Рудні гори. Вони представлені слюдяно-кварцово-топазовими ґрейзенами і кварцово-каситеритовими (вольфрамітовими) жилами. Род. руд олова — Альтенберґ, Еренфрідерсдорф.

Калійні солі. За запасами калійних солей ФРН займає 3-тє місце серед країн світу (після Канади та Росії) і 1-ше в Європі (2003). Поклади калійних солей розвідані в межах пізньопермських калійних басейнів. Калійні солі приурочені до відкладів цехштейну (верх. перм) в Ганноверському, Верра-Фульда, Маґдебурґ-Гальберштадтському та ін. басейнах. Соленосні товщі містять також поклади кам. солі. Найбільші поклади калійних солей (до 500 м) встановлені в Ганноверському бас., що складає єдине ціле зі Штрасфуртським басейном. Калійні і кам'яні солі залягають також серед відкладів Середньоєвропейського цехштейнового бас. (Верра, Півд. Гарц, Ціліц і Кальфьорде). Залягання пластів пологохвилясте, потужність калійних пластів 2-14 м, іноді до 50 м.

Барит і флюорит. ФРН має суттєві запаси бариту. Родов. бариту за походженням стратиформні (Вестфалія, Гарц, Гессен, Баден) і жильні (півд.-зах. Гарц). Вміст бариту в комплексних рудах стратиформних поліметалічних родов. 20%, в жильних до 97%. Найбільші комплексні родов. Мегген і Раммельсберґ, Волькенхюгель, де жили протяжністю 1 км і потужністю від десятків см до декк. м (в роздувах 15 м) утворюють жильне поле. У ФРН виявлені жильні і стратиформні родов. плавикового шпату (Наббурґ). Родов. бариту і флюориту є в Сх. Німеччині є в Тюрінгенському Лісі (Шмалькальден та Ільменау), Гарці (Ротлебероде) і Фогтланде (Шьонбрунн-Бьозенбрунн і Брундьобра).

Нерудні гірничохімічні та будівельні корисні копалини. У ФРН є великі родов. глин, г.ч. в Півн.-Сх. Баварії в області Верхнього Пфальца (Понгольц), у палеогенових відкладах Мекленбурґу (Фрідланд, Малліс). Великі родов. каоліну є в Баварії (Тіршенри, Амберт-Гіршау), а також в смузі шир. до 50 км, що протягається вздовж півн. краю саксонсько-тюрінгського середньогір'я. Важливі род. каоліну — Кемліц (потужність до 60 м), Зайліц і інш., під Майсеном (до 30 м), Камінау в Лаузіце (до 60 м). Родовища графіту концентруються в Півд. Баварії (в районі Пассау). Є також поклади бентонітів, гіпсу (райони Іпхофена, Остероде-ам-Гарц, Баден-Вюртемберґ, Ротлебероде і Нідерзаксверфен), ангідриту, ґаліту (Мосбурґ, Вестервальд), тальку (поблизу Шварценбаха), діатомітів (Ниж. Саксонія) і різних нерудних буд. м-лів. Піщано-ґравійні родовища — Нордхаузен, Преттін, Мюльберґ, Хоенбокк. Род. будівельних пісковиків приурочені до відкладів крейди в долині Ельби (Котта, біля Дрездена). Родов. карбонатних порід пов'язані з породами докембрію, кембрію, девону, пермі, тріасу, крейди. Значні поклади стрингоцефалових вапняків — комплекс Ельбінгероде, ракушняка — Рюдерсдорф, Бернбурґ і Карсдорф, а також крейди — Ясмунда на острові Рюген.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати