Корисні копалини Демократичної Республіки Конго
Корисні копалини Демократичної Республіки Конго.
Загальна характеристика ред.
ДР Конго займає 1-е місце серед країн світу за запасами руд кобальту, танталу, ґерманію і техн. алмазів, провідне місце на континенті за запасами руд міді, вольфраму, олова, ніобію, кадмію. Крім того, важливими к.к. є: нафта, газ, вугілля, золоті і срібні руди (табл.).
Таблиця. - Основні корисні копалини Конго (Заїр) станом на 1998-1999 рр.
Запаси |
Вміст корисного компоненту в рудах, % |
Частка у світі, % | ||
Підтверджені |
Загальні | |||
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних |
|
50 4 |
|
4,2 0,9 |
Боксити, млн т |
75 |
710 |
40 (Al2O3) |
0,3 |
Вольфрам, тис. т |
2 |
8 |
0,1 (WO3) |
0,1 |
Залізні руди, млн т |
50 |
2170 |
47 (Fe) |
|
Золото, т |
60 |
196 |
1,4 - 4 г/т |
0,1 |
Кобальт, тис. т |
2000 |
2500 |
0,31 (Со) |
36 |
Марганцеві руди, млн т |
2 |
70 |
38 (Mn) |
0,1 |
Мідь, тис. т |
23650 |
25800 |
3,98 (Cu) |
3,5 |
Нафта, млн т |
25,6 |
|
|
|
Пентоксид ніобію, тис. т |
32 |
91 |
1,5 |
0,34 |
Олово, тис. т |
210 |
400 |
0,2 |
|
Природний горючий газ, млрд м³ |
1 |
|
|
|
Свинець, тис. т |
865 |
|
|
|
Срібло, т |
2000 |
6000 |
200 г/т |
0,4 |
Вугілля, млн т |
600 |
1000 |
|
|
Цинк, тис. т |
865 |
7000 |
2 (Zn) |
0,3 |
Уран, тис. т |
1,8 |
3,5 |
0,2 |
0,1 |
1800 |
4500 |
0,04 (Та2О5) |
2,35 | |
Берилій, тис. т |
3 |
20 |
0,14 (ВеО) |
1,3 |
Окремі види корисних копалин ред.
Нафта і газ. У вузькій прибережній смузі шельфу виявлено декілька невеликих нафтових і газових родовищ, які належать до Кванза-Камерунського нафтогазоносного бас. Продуктивні пісковики нижньої та верхньої крейди на глиб. 400—950 м і 2300-3000 м. Нафта має густину 845—865 кг/м³, малосірчиста (0,11 %), з високим вмістом парафіну. У центрі країни (500 тис. км²) виділяють Конголезький НГБ, виконаний континентальною теригенною товщею (до 5 км) палеозою-мезозою.
Вугілля. Основні родовища кам'яного вугілля розташовані в пров. Шаба (Катанга) — басейни Лукуга і Луена-Луалаба. Вугленосними є породи верхнього карбону — пермі. Пласти залягають горизонтально або полого і придатні для відкритої розробки. Вугілля газове, із вмістом летких 30-34 %, зольність 15-20 %, вологість 5-6 %, теплота згорання 20-22 МДж/кг.
Олово і вольфрам. За ресурсами олова Конго-Кіншаса займає 7-е місце серед країн світу (після Бразилії, Китаю, Індонезії, Малайзії, Таїланду і Росії) — 5,3 % світових ресурсів (2,5 млн т). Родов. вольфрамових і олов'яних руд значні. Вони розташовані в районі Манієма на півночі країни.
Золото. Родов. руд золота в осн. корінні (райони Кіло, Мото і Намойа). Крім того, є багаті золотоносні розсипи та комплексні руди.
Кобальт, мідь, ґерманій, супутні метали. Демократична Республіка Конго має в своєму розпорядженні найбільші у світі запаси кобальту. Мідно-кобальтові родовища стратиформного типу приурочені до одного з найбільших районів розвитку мідянистих пісковиків — Катанга-Родезійського мідного поясу Центральної Африки. На території ДРК зосереджені стратиформні родов. мідних руд, де вони утворюють Мідний пояс (Катангський мідний пояс), що проходить по південній частині країни, в провінції Шаба (Катанга) і має протяжність 300 км. Руди комплексні — мідні, мідно-кобальтові і мідно-поліметалічні, приурочені до формації Роан (верх. протерозой) Катангської системи. Потужність рудних тіл — від 2 до 35 м, довжина за простяганням — від десятків метрів до 1 км і більше. Виразно виражена зона окиснення потужністю звичайно біля 70-80 м. Зона повторного збагачення виявлена слабо. Середні вмісти кобальту в первинних сульфідних рудах становлять 0.1-0.5 %, рідше 1-2 %, в окиснених — до декількох процентів. Руди представлені халькопіритом, сфалеритом, борнітом, халькозином, ковеліном, лінеїтом, каролітом, сферокобальтитом і окисними мінералами міді. Присутні ґерманій, срібло, кадмій, золото, платина, уран. Запаси ґерманію в комплексних мідно-цинкових рудах родовища Кіпуші найбільші у світі.
Рідкісні метали поширені в Кібарському поясі: танталоніобати, пірохлори в карбонатитах, берилієві та літієві руди. Осн. родов. танталових руд пов'язані з пегматитами пров. Ківу (родов.: Кабунга, Кабугірі, Чонка, Ньябесі, Ньєтубу, Лубілоква, Ньямембе, Вамері, Езезе, Біонга). Найбільшими є розсипи танталіту Ідіба. До найбільших у світі за запасами оксиду ніобію (400 тис. т, вміст в руді 0,5-1,34 %) належить масив Луеш в пров. Ківу. Аналогічні пірохлорові руди розвідані в масиві Бінгі (200 тис. т, 2,4-3,6 %). Запаси руд ніобію в пегматитах Півн. Лугула та ін. оцінюються в 580 тис. т оксиду ніобію. Ресурси берилію також пов'язані з комплексними рудами редкіснометалічних пегматитів (родов. Кабунга, Кабугірі, Кобо-Кобо і т. д.).
Алмази. Понад 60 % алмазів К. представлені техн. сортами, 30-35 % — напівдорогоцінними, і тільки 5 % — ювелірними. Осн. запаси зосереджені в пров. Сх. Касаї і на кордоні з Анголою. Родовища корінні і розсипні (Касаї-Лунда). Найбагатші розсипи — Чіманга, Мбужі-Маї (Бакванга), Лубі, Касаї-Чікапа.
Малахіт. На Катанзькому мідному поясі зустрічається ювелірно-виробний малахіт (азур-малахіт).
Інші корисні копалини. У К. розташовані перспективні родовища марганцевого залізняку, бокситів, а також є руди і вияви урану, фосфоритів, азбесту, бариту, слюди, сірки.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.