Відкрити головне меню

Корисні копалини Албанії

Корисні копалини Албанії станом на 1998-99 рр.Редагувати

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

12

15

40 (Al2O3)

 

Залізні руди, млн т

80

270

45

 

Золото, т

 

10

2,5 г/т

 

Кобальт, тис. т

 

23

0,06

 

Мідь, тис. т

725

1000

 

0,1

Нікель, тис. т

1000

3000

1,4

2

Нафта, млн т

18,1

 

 

 

Природний горючий газ, млрд м³

1,6

 

 

 

Вугілля, млн т

27

36

 

 

Хромові руди, млн т

8,6

 

32,17 (Cr2O3)

0,2

НафтаРедагувати

Родовища нафти невеликі і належать до неогенової моласової депресії в Приадріатичній западині. Поклади розкриті в тортонських і сарматських відкладеннях на глибині від 250 до 1700 м. Всі поклади літологічно екрановані і належать до зон виклинювання середньоміоценових відкладів. Як правило, родовища містять декілька нафтоносних горизонтів (продуктивна товща до 300 м). Нафти в основному важкі (густина 935-1018 кг/м3), смолисті, з домішками сірки, вміст якої іноді перевищує 6% (Патосі).

Природний газРедагувати

Родовища природного газу також невеликі. Найзначніші з них – Дів’яка і Бубуліма – належать до пісків, піщаних мергелів і флішу середнього міоцену, а також до еоценових вапняків.

Природні бітумиРедагувати

Родовища природних бітумів – Селеніца, розташоване східніше за Вльори, належить до нижньоміоценових та плейстоценових відкладів. Основні горизонти що містять бітум – алевритовий товщиною 2-3 м з тонкими лінзами пісковиків (плізанський ярус) і горизонт в астійському ярусі товщиною 7-38 м – складені карбонатними алевритами, перехідними в глини і дрібнозернисті пісковики. Загальні запаси родов. близько 2 млн т.

ВугілляРедагувати

Албанія має у своєму розпорядженні невеликі запаси викопного вугілля, головним чином бурого. Більшість вугільних родовищ пов'язана з міоценовими моласами, деякі – з відкладеннями западин внутрішньої зон Дінарид. Виділяються три основних вугленосних райони: Центральний, або Тіранський (родов. Крраба, Пріска, Мзьоз-Дом, Гаюші та ін.), Південний (Мемаліай) і Південно-Східний (Мбор'я, Дренова, Алярупі-Мокра). Вугілля перехідне від бурого до кам'яного з зольністю 7,6-18%, виходом летючих до 52%, низькою теплотою згорання – 14,7-33,6 МДж/кг; схильне до самозаймання.

Залізо, нікель, кобальтРедагувати

Найважливіші родовища залізо-нікель-кобальтових руд належать до масивів ультраосновних порід – Кукес, Лібраджі, Поградец та ін. в зоні Мірдіта, а також в районі Корчі. У районі масиву Кукес відомі родовища: Трульє-Мамезі, Гінай-Домай, Вранішті-Крума та ін. У пластоподібних покладах кори вивітрювання виділяється нижня безрудна частина товщиною 10-30 м, вище – зона збагачених кремнієм (окремнених) і ґарнієритом порід товщиною від 1-5 до 10-12 м із вмістом Ni 0,6-2,6% (в сер. 1,3%); над зоною збагачених кремнієм порід залягають нікельвмісні лімоніти потужністю 2-3 м, що містять 0,8-1,2% Ni, 35-50% Fe, 0,04% Со і 1-2,5% Cr. У районі Лібраджі-Поградец знаходяться родовища Мемелішті, Червенак, Худенішті, Радекінь, Котел (Поградецька група), Пішкаші-Скраска, Бистриця та ін., – це залягання нікелевого лімоніту потужністю до 20 м, які простежені більше ніж на 20 км. Руди цих родовищ містять нікелю 1-1,2%, заліза 50-55%, кобальту близько 0,06%, триокису хрому 3-4%, приблизно по 5% глинозему і кремнезему. У районі Корчі розвідане родовище Бітінска, геологічна будова якого схожа з родов. масиву Кукес. Тут в горизонті окремнених руд встановлений вміст: нікелю – 1,1-1,7%, заліза – 12-17%, кобальту – 0,02-0,04%, триокису хрому – 1-1,5%, кремнезему – 33-38%, оксиду магнію – 20-23%. Над збагачених кремнієм рудами залягає горизонт нікельвмісних лімонітів товщиною 2-4 м, за вмістом корисних компонентів аналогічний району Кукес.

ХромРедагувати

Родовища високоякісного хроміту зустрічаються в різних частинах країни. Запаси хромових руд (офіолітів), що є основною стратегічною сировиною країни, складають близько 37,3 млн т, з яких 29,2 млн т містять 18-28 % Cr2О3; 2 млн т – 38-42 % Cr2О3 і 6,1 млн т – 4,2 % Cr2О3. Численні родов. хромових руд належать до ультрабазитових масивів зони Мірдіта, розподіляючись в Західному і Східному офіолітових поясах. Найзначніші з них належать до пізньо-немагматичного типу; рідше зустрічаються сеґреґаційні поклади невеликі за розмірами. Запаси руд в покладах від сотень тон до 5-7 млн т (Булькіза), контакти з вмісними породами звичайно чіткі. Найбільше промислове значення мають родовища: Булькіза, Камі, Ріген, Влахна, Калімаші, Суррой, Лягу-Джат, Лягу-Фелл, Секна, Мемелішті, Райца та ін.

Метали платинової групи (МПГ)Редагувати

Прогнозні ресурси МГП Албанії незначні і складають до 300 т (~0,6% світових). Виявлені в масиві Булькіза. Тут відмічаються три типи ЕПГ-мінералізації: 1) Ru + Os + Ir в мантійних хромітитах із вмістом Pt 100-400, Pd < 3, (Ru + Os + Ir) від 150 до 320 мг/т; 2) Pt + Ru = Os + Ir в хромітитах верхньої частини мантійного розрізу із вмістом Pt 100-490, Pd 33-330, (Ru + Os + Ir) від 450 до 1220 мг/т (аналог збагачених платиною хромітів Квебека); 3) Pd-тип в дунітах, пов'язаний з сульфідами із вмістом Pt 550-2800, Pd 1600-5900 і (Ru + Os + Ir) від 45 до 110 мг/т (за трендами ЕПГ близький стратифікованих комплексів Бушвельда і Стіллуотера). Представлені типи мінералізації різні за формами знаходження ЕПГ. У перших двох ЕПГ присутні в основному у вигляді мінералів платинової групи (МПГ). У першому типі основні МПГ (%): лаурит (75), іридосмін (15), ерлікманіт (5), рутеній (5). МПГ у другому типі включає також ірарсит і мінерали платини: брегіт, платарсит, спериліт. МПГ звичайно утворюють найдрібніші включення в зернах хроміту. У понад 40 рідкісних мінералів, присутні також сульфіди Ru, Ir і Ni, Cu і Fe.

На родовищі Краста МПГ пов'язані, головним чином, з пентландитом, для якого відмічаються наступні вмісти (мас. %): Ir - до 0,35 і Pt - до 0,28, Pd - 0,15 і Rh - 0,15. У мілериті з Красти також встановлені іридій і платина: 0,37 і 0,25 мас. % відповідно.

МідьРедагувати

Родовища мідних руд розташовані в основному в північній Албанії, в округах Пука і Кукес. Родов. мідних руд приурочені переважно до вулканогенно-осадових порід нижнього і середнього тріасу та вивержених лужних і кислих інтрузивних порід нижнього структурного ярусу зони Мірдіта. Запаси мідно-сульфідних руд розташовані в меридіональному рудному поясі центральної Мірдіти, де відомий цілий ряд родовищ із запасами руди, що перевищують 3 млн т при вмісті міді від 2 до 2,5%. Найбільше в Албанії родовище цього типу – Мунелла, в сульфідних рудах якого нарівні з цинком і міддю містяться також золото, бісмут, ґалій, ґерманій, індій, олово, вольфрам і молібден. Родовище має три типи руд: багаті масивні руди на контакті андезитів і ріодацитів; штокверкові руди серед ріодацитів; вкраплені руди в андезитах. Халькопірит-порфіритові родов. (Рубіку та ін.) представлені узгоджено залеглими пластоподібними покладами у вулканогенно-осадових породах нижньо- і средньотріасової доби. Рудні мінерали переважно пірит і халькопірит, а також борніт, сфалерит, гематит, магнетит та ін. Вміст Cu – 2,5-4%. Субвулканічні мідно-піритові родов. (Спачі, Барі та ін.) являють собою потужні протяжні зони вкрапленого оруднення в ефузивах діабаз-спіліт-кератофірового типу, нижньо- і середньотріасового віку. Осн. рудний мінерал – пірит при підлеглому значенні халькопіриту і сфалериту. Вміст Cu в рудах – 1,8-2,1%. Розміри рудних покладів значні. Руди переважно мідно-колчеданові і мідно-піритові, включають золото (2-3 г/т руди). У багатих мідно-цинкових рудах золото утворює дрібні включення в сульфідах. Сфалерит цих руд характеризується високим вмістом індію (до 0,4 мас. %) і ґалію.

БокситиРедагувати

Невеликі поклади високоякісних бокситів виявлені в Албанських Альпах і зоні Круя. У Північно-Албанських Альпах в районі Вальбони боксити залягають в тріасових відкладеннях між вапняками ладінського і мергелистими вапняками карнійського ярусів. У зоні Круя боксити утворюють лінзи товщиною декілька м. Боксити переважно червоні, рідше – білі з оолітовою текстурою.

Інші корисні копалиниРедагувати

У багатьох районах Албанії відомі алювіальні розсипи з підвищеним вмістом циркону, рідкіснокоземельних мінералів, рутилу, ільменіту. Крім того виявлені невеликі родовища хризотил-азбесту (Фуша-е-Аресит та ін.), фосфатних вапняків (Фуше-Барда, Нівіка та ін.), магнезиту (Гомсіке, Лучане, Катьєлі, Воскопоє та ін.), кам. солі – Думра і Дельвіна. На території Албанії виявлені, розвідані і використовуються родовища пісків, глин, цементної сировини, а також термальні і мінеральні джерела.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.