Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Коре́йська митропо́лія (грец. Μητρόπολη Κορέας; кор. 정교회 한국 대교구) — митрополія Вселенського патріархату Константинополя, утворена у 2004 році. Історично місія православної церкви почала своє існування в початку XIX століття. Першим керівником місії, що доклав значних зусиль для заснування та поширення тут православ'я був архімандрит Хрисанф (Щетковський). Глава — митрополит Амвросій (Зографос). Парафіяни — в основному православні люди, які приїхали до Кореї на тимчасову роботу, а також жінки з України та Росії, що вийшли заміж за корейців. І звичайно ті корейці, які переїхали з України та Росії, на свою історичну батьківщину і невелику кількість корінних корейців.

Корейська митрополія
грец. Μητρόπολις Κορέας

Собор святого Миколая (Сеул)
Основні дані
Церква Константинопольський патріархат
Заснована 2004
Юрисдикція Південна Корея Південна Корея
Японія Японія
Єпархіальний центр Сеул
Кількість парафіян 4 тис.
Кафедральний собор Собор святого Миколая (Сеул)
Парафій 8
Монастирів 2
Сайт Офіційний сайт (кор.)
Правлячий архієрей

митрополит Корейська

Амвросій (Зографос)
CMNS: Корейська митрополія у Вікісховищі

Історія митрополії

ред.

Православ'я вперше було принесено в Корею стараннями російських місіонерів. У перший час після встановлення дипломатичних відносин між двома країнами в 1884 р в Кореї не було священика, і по неділях один з російських мирян просто читав деякі молитви. До 1897 р число росіян в Сеулі стало вже досить істотним, і це послужило стимулом для установи Російської духовної місії. У 1900 р в одній з кімнат будівлі Російської дипломатичної місії в Кореї була здійснена перша Божественна літургія на корейській землі. У 1903 р споруджений і перший православний храм святителя Миколая Мирлікійського Чудотворця в районі Чон-дон в центрі Сеула на ділянці, що безпосередньо прилягає до дипломатичної місії, освячений на честь небесного покровителя святого страстотерпця, государя імператора Миколи II, який брав активну участь в діяльності місії.

Після революції 1917 р Російська духовна місія в Кореї деякий час продовжувала свою роботу, перебуваючи в підпорядкуванні єпископа Владивостоцького, а потім була передана у відання архієпископа Японського Сергія (Тихомирова) - наступника рівноапостольного Миколая Японського. З 1936 р місією керував ієромонах Полікарп (Приймак), який через політичні причини в 1949 р був висланий з утвореної на той час на півдні Корейського півострова Республіки Корея. Єдиний залишався в місії священик - кореєць батько Алексій (Кім) після початку Корейської війни в червні 1950 р був узятий в полон ввійшли в Сеул північнокорейцями. Відомостей про його подальшу долю не збереглося.

У 1955 р в умовах відсутності якої б то не було зв'язку з Москвою на зборах корейських православних християн було прийнято рішення приєднатися до Вселенського (Константинопольського) патріархату. У 1970 р була заснована Новозеландська митрополича кафедра, що включала і православні парафії Південної Кореї.

У 1975 р в Сеул приїхав архімандрит Сотір (Трамбас), протягом кількох десятиліть керував місією в Кореї і вніс неоціненний вклад в її розвиток. Після архієрейської хіротонії в 1993 р владика Сотір в сані єпископа Зелонского керував Корейським екзархатом Вселенської патріархії, а в 2004 р після рішення Вселенського патріархату про заснування Корейської митрополії став першим митрополитом Корейським. Будучи духовним керівником і батьком не тільки православних корейців, але і багатьох опинилися в Кореї іноземців, владика Сотір прикладом свого святого життя, нескінченним терпінням і жертовною любов'ю став для всіх, хто знає його зразком правдивого християнина і пастиря. В даний час владика перебуває «на спокої» в Преображенському монастирі в Капхьоні в чині митрополита Пісідійській. Спокій цей, проте, досить відносний. Владика продовжує здійснювати богослужіння, здійснює духовне керівництво над двома насельницями монастиря - черницею Силуанов з Англії та першої корейської черницею сестрою Агафія, а також іншими своїми духовними чадами, дає безцінні поради по церковному управлінню своєму наступнику митрополиту Амвросію, який очолив Корейську церква в 2008 році.

Починаючи з сімдесятих років минулого століття в Південній Кореї ведеться активне храмове будівництво. У 1978-му був освячений собор святителя Миколая в Сеулі, збудований на новій ділянці в районі Ахьон-дон префектури Мапхо-гу. Незабаром після цього в різних куточках країни були зведені православні храми, каплиці і монастирі: храм Благовіщення Пресвятої Богородиці в Пусані (1982), храм святого апостола Павла в Інчхоні (1984), Преображенський монастир в Капхьоні (1988), храм святого апостола Андрія Первозванного в Паланга-ли (1988), на базі якого в 2011 р було засновано чоловічий монастир, храм Успіння Пресвятої Богородиці в Чонджу (1992), каплиця Воскресіння Христового на кладовищі в Йонгмі-ли (1998), храм святого благовірного князя Бориса в Чхунчхоні (2003), храм святого Діонісія Егинського Ульсані (2005). Розписи всіх цих храмів виконані грецькими іконописцями-волонтерами.

Керівники митрополії

ред.
Митрополит Період Примітки
1 Сотирій (Трамбас) 20 червня 2004 — 27 травня 2008 Перший митрополит
2 Амвросій (Зографос) 27 травня 2008 — донині

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.