Корейська митрополія
Коре́йська митропо́лія (грец. Μητρόπολη Κορέας; кор. 정교회 한국 대교구) — митрополія Вселенського патріархату Константинополя, утворена у 2004 році. Історично місія православної церкви почала своє існування в початку XIX століття. Першим керівником місії, що доклав значних зусиль для заснування та поширення тут православ'я був архімандрит Хрисанф (Щетковський). Глава — митрополит Амвросій (Зографос). Парафіяни — в основному православні люди, які приїхали до Кореї на тимчасову роботу, а також жінки з України та Росії, що вийшли заміж за корейців. І звичайно ті корейці, які переїхали з України та Росії, на свою історичну батьківщину і невелику кількість корінних корейців.
Собор святого Миколая (Сеул) | ||||
Основні дані | ||||
Церква | Константинопольський патріархат | |||
---|---|---|---|---|
Заснована | 2004 | |||
Юрисдикція |
Південна Корея Японія | |||
Єпархіальний центр | Сеул | |||
Кількість парафіян | 4 тис. | |||
Кафедральний собор | Собор святого Миколая (Сеул) | |||
Парафій | 8 | |||
Монастирів | 2 | |||
Сайт | Офіційний сайт (кор.) | |||
Правлячий архієрей | ||||
митрополит Корейська | ||||
Корейська митрополія у Вікісховищі |
Історія митрополії
ред.Православ'я вперше було принесено в Корею стараннями російських місіонерів. У перший час після встановлення дипломатичних відносин між двома країнами в 1884 р в Кореї не було священика, і по неділях один з російських мирян просто читав деякі молитви. До 1897 р число росіян в Сеулі стало вже досить істотним, і це послужило стимулом для установи Російської духовної місії. У 1900 р в одній з кімнат будівлі Російської дипломатичної місії в Кореї була здійснена перша Божественна літургія на корейській землі. У 1903 р споруджений і перший православний храм святителя Миколая Мирлікійського Чудотворця в районі Чон-дон в центрі Сеула на ділянці, що безпосередньо прилягає до дипломатичної місії, освячений на честь небесного покровителя святого страстотерпця, государя імператора Миколи II, який брав активну участь в діяльності місії.
Після революції 1917 р Російська духовна місія в Кореї деякий час продовжувала свою роботу, перебуваючи в підпорядкуванні єпископа Владивостоцького, а потім була передана у відання архієпископа Японського Сергія (Тихомирова) - наступника рівноапостольного Миколая Японського. З 1936 р місією керував ієромонах Полікарп (Приймак), який через політичні причини в 1949 р був висланий з утвореної на той час на півдні Корейського півострова Республіки Корея. Єдиний залишався в місії священик - кореєць батько Алексій (Кім) після початку Корейської війни в червні 1950 р був узятий в полон ввійшли в Сеул північнокорейцями. Відомостей про його подальшу долю не збереглося.
У 1955 р в умовах відсутності якої б то не було зв'язку з Москвою на зборах корейських православних християн було прийнято рішення приєднатися до Вселенського (Константинопольського) патріархату. У 1970 р була заснована Новозеландська митрополича кафедра, що включала і православні парафії Південної Кореї.
У 1975 р в Сеул приїхав архімандрит Сотір (Трамбас), протягом кількох десятиліть керував місією в Кореї і вніс неоціненний вклад в її розвиток. Після архієрейської хіротонії в 1993 р владика Сотір в сані єпископа Зелонского керував Корейським екзархатом Вселенської патріархії, а в 2004 р після рішення Вселенського патріархату про заснування Корейської митрополії став першим митрополитом Корейським. Будучи духовним керівником і батьком не тільки православних корейців, але і багатьох опинилися в Кореї іноземців, владика Сотір прикладом свого святого життя, нескінченним терпінням і жертовною любов'ю став для всіх, хто знає його зразком правдивого християнина і пастиря. В даний час владика перебуває «на спокої» в Преображенському монастирі в Капхьоні в чині митрополита Пісідійській. Спокій цей, проте, досить відносний. Владика продовжує здійснювати богослужіння, здійснює духовне керівництво над двома насельницями монастиря - черницею Силуанов з Англії та першої корейської черницею сестрою Агафія, а також іншими своїми духовними чадами, дає безцінні поради по церковному управлінню своєму наступнику митрополиту Амвросію, який очолив Корейську церква в 2008 році.
Починаючи з сімдесятих років минулого століття в Південній Кореї ведеться активне храмове будівництво. У 1978-му був освячений собор святителя Миколая в Сеулі, збудований на новій ділянці в районі Ахьон-дон префектури Мапхо-гу. Незабаром після цього в різних куточках країни були зведені православні храми, каплиці і монастирі: храм Благовіщення Пресвятої Богородиці в Пусані (1982), храм святого апостола Павла в Інчхоні (1984), Преображенський монастир в Капхьоні (1988), храм святого апостола Андрія Первозванного в Паланга-ли (1988), на базі якого в 2011 р було засновано чоловічий монастир, храм Успіння Пресвятої Богородиці в Чонджу (1992), каплиця Воскресіння Христового на кладовищі в Йонгмі-ли (1998), храм святого благовірного князя Бориса в Чхунчхоні (2003), храм святого Діонісія Егинського Ульсані (2005). Розписи всіх цих храмів виконані грецькими іконописцями-волонтерами.
Керівники митрополії
ред.Митрополит | Період | Примітки | |
---|---|---|---|
1 | Сотирій (Трамбас) | 20 червня 2004 — 27 травня 2008 | Перший митрополит |
2 | Амвросій (Зографос) | 27 травня 2008 — донині |
Див. також
ред.Примітки
ред.Посилання
ред.- Митрополія Кореї [Архівовано 29 листопада 2002 у Wayback Machine.] (кор.)