Корбутяк Дмитро Михайлович
Дмитро Корбутяк | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Дмитро Михайлович Корбутяк | |||
Народився | 18 жовтня 1911 Кулачківці, Снятинський район, Івано-Франківська область | |||
Помер | 21 листопада 1995 (84 роки) Сілвер-Спринг, Монтґомері, Мериленд, США | |||
Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||
Країна | Австро-Угорщина Польська Республіка СРСР США | |||
Діяльність | журналіст, мемуарист, громадський діяч | |||
Alma mater | University of Scrantond | |||
Членство | Українська вільна академія наук | |||
| ||||
Дмитро́ Миха́йлович Корбутя́к (18 жовтня 1911, село Кулачківці Коломийський повіт, нині Снятинський район Івано-Франківська область — 21 листопада 1995, Сілвер-Спрінг, штат Меріленд, США) — український журналіст, мемуарист, громадський діяч. Член-кореспондент УВАН.
Життєпис
ред.Журналістську працю Дмитро Корбутяк почав ще в газеті «Життя Покуття» (співредактор), яку видавав разом зі 3еноном Стефановим у Коломиї в 1930-их роках. Пізніше був співробітником тижневика «Наш Прапор», що його видавав у Львові Іван Тиктор, і видань Радикальної партії «Громадський голос», «Каменярі», «Живе слово». Редагував тижневик «Подолянин» у Кам'янці-Подільському (1941—1943), пізніше — газету «До перемоги» у Львові (1943—1944).
До США приїхав 31 жовтня 1947 року. Корбутяка відразу прийняли на посаду головного редактора видання Українського братського союзу — тижневика «Народна воля» у Скрентоні. Працював на цій посаді до серпня 1955 року, коли перейшов на роботу до «Голосу Америки».
Здобув ступінь бакалавра з латинської мови в Скрентонському університеті. У 1955 р. переїхав до Вашингтона, працював в українському відділі «Голосу Америки» до 1977 р., був активним у громадському житті.
Був редактором української служби. 1977 року вийшов на емеритуру (пенсію), замість нього редактором української служби стала Оксана Драган-Кравців [1].
Автор спогадів «Втеча до свободи» (1999), статей про письменників.
Помер 21 грудня 1995 р. у Сільвер-Спрінг, похований на цвинтарі св. Андрія в Саут-Бавнд-Брук.
Примітки
ред.- ↑ Оксана Драган-Кравців найменована на шефа Української Служби «Голосу Америки» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1978. — № 29. — 7 лютого. — С. 1.
Література
ред.- Помер ред. Д. Корбутяк [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1995. — Число 224. — 25 листопада. — С. 1.
- Кислиця Дмитро. Світе ясний: Спогади. — Оттава: Нові дні, 1987. — С. 209.
- Казимір В. А чи знають минуле Корбутяка у Вашингтоні // Вісті з України. — 1981. — № 47. — 19 листопада. — С. 8. — (Скорочений передрук із газети «Радянське Поділля»).
- Таке не прощається // Слотюк Володимир. Пригоди офіцерів у цивільному — 2. — Хмельницький: Поліграфіст-2, 2011. — С. 10—11.
- Кравченюк О. Корбутяк Дмитро // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 396.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Це незавершена стаття про українського журналіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |