Копистинський Теофіл Дорофійович

український художник-реаліст, портретист і реставратор

Кописти́нський Теофі́л Дорофі́йович (15 квітня 1844, м. Перемишль — 5 липня 1916, Львів) — український художник-реаліст, портретист, а також реставратор.

Копистинський Теофіл Дорофійович
Теофіл Копистинський.jpg
Теофіл Копистинський. Автопортрет, 1870
Народився 15 квітня 1844(1844-04-15)
Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія Австрійська імперія
Помер 5 липня 1916(1916-07-05) (72 роки)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Підданство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність живопис
Alma mater Академія образотворчих мистецтв (Відень)
Жанр портрет

Життєпис і творчістьРедагувати

Народився у Перемишлі (тепер Польща) 1844 р. У 18681871 рр. навчався у Краківській школі малювання і живопису, 1872 р. — у Віденській академії образотворчих мистецтв.

Ставропігійський інститутРедагувати

В 1873 р. переїхав до Львова, де брав участь у виставках товариства прихильників красних мистецтв, ілюстрував журнал «Дзвінок». Тоді ж розпочалась його активна співпраця зі Ставропігійським інститутом. На замовлення останнього художник займався реставрацією ікон, церковних розписів, підготовлення виставок ітд. В тому числі упродовж 1870–1880-х років він виконав на замовлення Ради Ставропігійського інституту галерею портретів представників духовенства, громадських та історичних діячів, зокрема митрополита Петра Могили (1885), гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (1886), князя Костянтина Острозького (1886). В тому числі він намалював портрети тогочасних відомих діячів Ставропігійського інституту. 

Першим із них був портрет відомого педагога, інспектора гімназій та першого головиРуського педагогічного товариства Амвросія Яновського (1872). Загалом таких портретів було сімнадцять, і створені вони були в 1870—1880 х рр. Винятками були портрет Михайла Качковського (1891), який залишився незавершеним, а також портрети Йосифа Делькевича (близько 1895) і Лева Мацелінського(1897). Останній був виконаний художником з фотографії, що неодноразово ним практикувалося. 

Більшість портретів збереглось до сьогодні, і як і інші колекції Ставропігійського інституту після 1939 року були розподілені між ЛІМ та НМЛ ім. Шептицького.[1]

Подальша доляРедагувати

Надалі як реставратор відомий своїми реставраційними роботами в костелі отців бернардинців у Лежайську (1896 р.), кафедральному костелі на Вавелі, костелі отців домініканців та Маріацькому костелі в Кракові (1897—1898 рр.), в костелах Св. Андрія (1883 р.), Марії Сніжної і Св. Мартина (1886[2]) у Львові.[3]. Окрім того Т. Копистинський розробив і запропонував методику реставрації фрески «Тайна вечеря» Леонардо да Вінчі у Мілані[4].

Помер 1916 р. Похований у Львові, на 63 полі Личаківського цвинтаря.

ВшануванняРедагувати

Вулиця у Львові (Франківський район).

ПриміткиРедагувати

  1. Теофіл Копистинський і Ставропігійський інститут / Л. Купчинська // Художня культура. Актуальні проблеми. — 2006. — Вип. 3. — С. 416—426.
  2. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 175. (пол.)
  3. Кучинська Л. Теофіл Копистинський-реставратор… — С. 210—211.
  4. Кучинська Л. Теофіл Копистинський-реставратор… — С. 211.

ДжерелаРедагувати

  • Дніпро. — 1995. — № 5—6. — С. 144.
  • Кучинська Л. Теофіл Копистинський-реставратор: окремі спостереження // Бюлетень. Інформаційний випуск Львівської філій Національного науково-дослідного реставраційного центру України.— Львів, № 1 (11) грудень 2010. — С. 204—211.
  • Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини XIX — початку ХХ століть. — Львів; Філадельфія, 2009. — ISBN 978-966-02-4283-8