Копан Георгій Якович

Гео́ргій Я́кович Ко́пан (також Григорій, Гриць, Грицько Копань, народився 4 січня 1887 в Борисполі Київської області — 28 квітня 1938) — український бандурист, репресований радянською владою, реабілітований.

Георгій Копан 1925 р.

Життєпис

Припускають що наставником Георгія Копана був бандурист Василь Потапенко — вони брали участь в ансамблі бандуристів (1908—1909, м. Київ), організованому Михайлом Домонтовичем.

Брав участь у Першій художній капелі кобзарів, створеній 1918 року Василем Ємцем. Був одружений із його сестрою.

Наприкінці 1923 року Георгій Копан став і до 1925 року був першим керівником Київської капели бандуристів, (згодом державної) капели бандуристів. Противник хроматизації бандури в 1929-1930.

Вперше потрапив під репресії ГПУ 1930 року за «контрреволюційну діяльність, за розповсюдження антирадянської пропаганди що Українці не мають ті права що інші народности мають в Радянському Союзі. Що говорив що українізація це тільки показуха для іноземців», однак через недоведені обвинувачення був звільненим з-під арешту через чотири місяці, 23 квітня 1931. Однак за ним було встановлено нагляд і заведено «справу оперативного обліку». Задля власної безпеки Георгій Копан вийшов зі складу капели, припинив концертну діяльність і влаштувався на роботу керівником музичних гуртків. На час повторного арешту 20 березня 1938 він працював «хормейстером» Києві в Клубі залізничників і Клубі харчовиків.

За справою № 83938 ІІ відділу КОУ НКВС згідно зі ст. 54-10, 54-11 КК УРСР засуджено до розстрілу. Присуд Особливої трійки НКВС по Київській області (секретар трійки Альтзіцер) виконано 28 квітня 1938 року о 23:00

Реабілітований 28 жовтня 1958.

• 
  Студентська капела бандуристів (1908). На фотографії ймовірно: Кашуба (Кошуба) Марко Пилипович (1875—1934); Копань (Копан) Георгій Якович (1887—1938); Панченко Федір Петрович (без бандури); Сидить Потапенко Василь Васильович (колишній поводир Т. Пархоменка); Яценко в капелюсі (організатор капели) (1870-1935); Войцех Григорій Євтихович (1877—1937)
• 
  Виписка із протоколу № 215 засідання трійки УНКВС по Київській області від 14 квітня 1938

Творчість

Славився виконанням народних жартівливих пісень, а також віртуозно передавав складні інструментальні варіації українського «Козачкá».

Посилання

• Олена Полідович (20 жовтня 2023). Сторінками Биківнянського мартиролога: Георгій (Гриць) Копан. Биківнянські могили.
• Копан Григорій Якович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 541.

Література

1. Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
2. Черемський, К. П. Шлях звичаю / — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.
3. Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986 — 10 6с.
4. Литвин М. — Струни золотії — «Веселка», К.:1994 (117 с.)
5. Самчук Улас — Живі струни — Детройт, США, 1976 (468 с.)
6. Kuromiya Hiroaki, The Voices of the Dead — Yale University Press, London 2007