Копан Георгій Якович

Гео́ргій Я́кович Ко́пан 1887 р.н., учасник Менської капели бандуристів з 1910 р, учень В. Потапенка, колишній керівник першої Київської (з 1923-25 рр.) (згодом державної) капели бандуристів. Одружений із сестрою бандуриста В. Ємця. На момент арешту працював керівником «гуртка музики у Залізничних клубах». Уперше заарештовано органами ГПУ 1930 року за «контрреволюційну діяльність». Удруге був заарештований 19.03.1938 року як «керівний учасник контрреволюційної організації». За справою № 83938 ІІ відділу КОУ НКВС згідно зі ст. 54-10, 54-11 КК УРСР засуджено до розстрілу. Присуд Особливої трійки НКВС по Київській області виконано 28.04. 1938 року о 23-00.

Георгій Копан 1925 р.

Менська капела бандуристів (1910). На фотографії: 1. Кашуба (Кошуба) Марко Пилипович (1875—1934), 2. Копань (Копан) Григорій Якович (1890—1937) 3. Панченко Федір Петрович, (без бандури) 4) Сидить Потапенко Василь Василєвич, 5) Яценко в капелюсі (організаор капели) (1870-1935) 6) Войцех Григорій Євтихович (1877—1937)

Джерела

• Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. – Х.: Центр Леся Курбаса. – 1999. – 288 с.
• Черемський, К. П. Шлях звичаю / – Х.: Глас. – 2002. – 444 с.
• Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986 — 10 6с.
• Литвин М. — Струни золотії — «Веселка», К.:1994 (117 с.)
• Самчук Улас — Живі струни — Детройт, США, 1976 (468 с.)

∗ Kuromiya Hiroaki, The Voices of the Dead — Yale University Press, London 2007