Конюшина розлога

вид рослин
Конюшина розлога
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Trifolieae
Рід: Конюшина (Trifolium)
Вид: Конюшина розлога
Trifolium diffusum
Ehrh., 1792
Посилання
Віківиди: Trifolium diffusum
EOL: 704111
IPNI: 523090-1
ITIS: 820022
NCBI: 97020

Конюшина розлога[1][2] (Trifolium diffusum) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Європі й зх. Азії.

Опис ред.

Однорічна рослина 15–40 см. Головки великі, кулясті, при плодах яйцеподібні, до 3 см завдовжки; квітки пурпурові, 8–10 мм завдовжки; пелюстки спаяні в довгу трубку; листочки яйцевидно-еліптичні[2]. Стебла 15–60 см, розгалужені довгими пагонами. Насіння загалом серцеподібне або подовжено ниркоподібне, трохи плоскувате, 1.3–1.7 × 1.2–1.5 мм; поверхня гладка, злегка блискуча, від оливково-жовта до рожево-коричневої. 2n=16[3].

Поширення ред.

Поширений у Європі й зх. Азії — Вірменія, Азербайджан, Грузія, Туреччина[4][5][6][7].

Населяє піщані ґрунти в лісах, лісових галявинах та луках[7].

В Україні вид зростає на солончакуватих луках, у кам'янистих місцях — у Донецькому Лісостепу, на півдні Степу і в Пд. Криму (Феодосійська міськрада, смт Судак, Карадазький заповідник); кормова рослина[2].

Використання ред.

На природних диких популяціях пасуться дикі й одомашнені види тварин. T. diffusum є потенційним донором генів для L. pratense[7].

Загрози й охорона ред.

Найбільшою в Європі загрозою є надмірний випас, але оскільки вид настільки поширений, це навряд чи загрожує виду в цілому[7].

Вид, імовірно, пасивно зберігається у багатьох заповідних зонах у всьому його ареалі, але оскільки в цих місцях не ведеться активне відстеження виду, він може зазнавати втрат популяції з часом від таких факторів, як кліматичні зміни[7].

Примітки ред.

  1. Trifolium diffusum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 190. (рос.)(укр.)
  3. Vít Bojnanský, Agáta Fargašová. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora: The Carpathian Mountains Region. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 341. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
  7. а б в г д Osborne, J. (2011). Trifolium diffusum. The IUCN. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18.12.2019. (англ.)