Контрагент — одна із сторін договору у цивільно-правових відносинах.

У договорі кожному із зобов'язань сторін взаємно протистоїть (кореспондує) право іншої сторони і навпаки. У цивільно-правових відносинах під контрагентом розуміється одна зі сторін договору. В ролі контрагента виступають обидві сторони договору по відношенню один до одного. Кожен з партнерів, що укладають контракт, вважається контрагентом.

Етимологія ред.

Походить від слів лат. contrahens — торговельна угода (contra — проти + agens — чинний) або лат. con-trahere — взаємно протистояти.

Приклади ред.

Посилання ред.

  • Контрагент; Контрагент банку // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 351. — ISBN 978-617-7627-10-3.
  • контрагент // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  • Державна служба фінансового моніторингу України (22.03.2011). Чим відрізняються поняття «клієнт» та «контрагент»?. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 8 грудня 2016.