Відкрити головне меню

Консультативна місія Європейського Союзу Україна

Консультативна місія ЄС в Україні

Консультативна місія Європейського Союзу в Україні (КМЄС Україна) з реформування сектору цивільної безпеки України — (eng. European Union Advisory Mission Ukraine, EUAM) — це цивільна місія Cпільної політики безпеки та оборони (СПБО) Європейського Союзу. Метою діяльності місії є сприяння реформуванню сектору цивільної безпеки України. Експерти місії надають стратегічні консультації та практичну підтримку, щоби зробити сектор цивільної безпеки України ефективнішим, дієвішим, прозорішим та таким, що користується довірою громадян. КМЄС Україна співпрацює з різними правоохоронними органами України та органами системи верховенства права та офіційно розпочала роботу в 1 грудня 2014 року після Революції Гідності та одержання відповідного запрошення від уряду України[1][2][3].

КМЄС Україна налічує понад 300 співробітників, що працюють в Києві, Львові, Одесі та Харкові, реалізуючи мандат місії, згідно з такими трьома принципами:

  • Надання стратегічних консультацій
  • Надання практичних консультацій, проведення тренінгів та реалізацію проектів для українських партнерів
  • Співпраця та координація між українськими та міжнародними партнерами

Зміст

5 пріоритетів роботи місіїРедагувати

Розмежування повноважень. Розподіл повноважень означає розмежування обов'язків і повноважень організацій сектору цивільної безпеки з метою забезпечення координації їхньої діяльності і запобігання дублюванню та плутанині, що по суті є стратегічним підходом. З метою прискорення реформування та запевнення населення України у перевагах, яких можна досягти завдяки реформуванню, сектор цивільної безпеки має чітко визначити свою структуру, роль і мандат для забезпечення прозорої та підконтрольної системи, орієнтованої на потреби громадян і надання послуг.
Взаємодія поліції з громадою (Community Policing). Основною ознакою демократичного суспільства є право громадян висловлюватися про те, якою, на їхню думку, має бути охорона правопорядку. Модель взаємодії поліції з громадою передбачає налагодження довірливих стосунків з населенням шляхом безпосередньої співпраці та діалогу. Ідея цього виду охорони правопорядку полягає у визнанні того, що відповідальність за запобігання та боротьбу зі злочинністю несе не тільки поліція, але й інші представники суспільства.
Громадський порядок. Державні органи забезпечують громадський порядок шляхом підтримання миру і права на зібрання згідно з міжнародними стандартами дотримання прав людини. Громадяни мають демократичне право брати участь у демонстраціях і висловлювати своє незадоволення роботою уряду, однак мирним шляхом і в межах закону. Органи поліції повинні підтримувати громадський порядок під час масових заходів, наприклад, під час футбольних матчів, маршів, демонстрацій тощо. Правоохоронці мають забезпечити право громадян на зібрання, а також порядок і захист людей.
Кримінальні розслідування. Проведення кримінальних розслідувань підвищує потенціал держави щодо боротьби зі злочинністю та корупцією. Воно є необхідним компонентом захисту норм права і безпеки громадян. Успішне розслідування злочинів з повагою до прав людини підвищує довіру громади та сприяє активізації демократичного процесу в цілому.
Управління персоналом. Управління персоналом у секторі цивільної безпеки забезпечує залучення до роботи відповідних осіб з метою належного надання ними якісних послуг населенню. Зрештою, саме працівники організацій сектору цивільної безпеки несуть відповідальність за вжиття заходів з технічного реформування.

Наскрізні питанняРедагувати

Визначивши 5 пріоритетів, що в різній мірі стосуються українських партнерів місії, що здійснюють діяльність в секторі цивільної безпеки, КМЄС Україна визначила три «наскрізні питання», що віддзеркалюються у кожному з п'яти пріоритетів та стосуються усіх відомств сектору цивільної безпеки України. Ці наскрізні питання — це:

  • Дотримання прав людини та ґендерної рівності є ключовою складовою консультацій, які КМЄС Україна надає партнерам по сектору цивільної безпеки, зокрема поліції
  • Забезпечення належного врядування. Мета діяльності місії — забезпечити, щоб принципи належного врядування ЄС (відкритість, участь, підзвітність, ефективність та зрозумілість) були відображені в консультаціях та підтримці, які надає КМЄС
  • Боротьба з корупцією. Оскільки корупція вважається найбільшою перепоною реформ в Україні, КМЄС Україна докладає зусиль задля посилення можливостей правоохоронних відомств України та органів системи правосуддя щодо протидії та запобігання корупції. Так, КМЄС допомагає новоствореним антикорупційним органам (НАБУ, САП, НАЗК)

Голова місіїРедагувати

Антті Юхані Хартікайнен — чинний Голова КМЄС (з 1 липня 2019 року)

Регіональні представництваРедагувати

З часу відкриття в 2014 році місія здійснювала свою діяльність з головного офісу в Києві. Проте із розширенням діяльності та збільшенням кількості проектів, які КМЄС Україна реалізує в регіонах, було відприто два регіональні представництва (РП) місії в Харкові[5] та Львові[6]. У 2018 році було відрито представництво КМЄС в Одесі[7] та створено спеціальний мобільний підрозділ, що працює в різних куточках України, допомагаючи реалізувати проекти КМЄС в регіонах[8]. У 2019 році було прийнято рішення про створення другого моібльного підрозділу.

Ключові партнериРедагувати

Головні досягнення місіїРедагувати

Серед ключових досягнень роботи КМЄС Україна щодо реформування сектору цивільної безпеки України варто зазначити наступні[10]:

  • участь в розробці ряду стратегічних документів, серед яких: Закон про національну безпеку, Стратегія розвитку МВС до 2020 року[11], Програма захисту свідків, Концепція реформування СБУ та відповідний план заходів тощо)
  • запровадження концепції взаємодії поліції з громадою (community policing) в роботу поліції[12]
  • запровадження та пропагування нового підходу забезпечення громадського правопорядку через поліцію діалогу[13]
  • допомога в розробці програми Оцінки ризиків тяжких злочинів та організованої злочинності (SOCTA)[14]
  • реструктуризація роботи департаментів кримінальних розслідувань поліції шляхом об'єднання функцій слідчих та оперативників[15][16] та інші.

ПриміткиРедагувати

  1. Угода між Україною та ЄС щодо статусу КМЄС Україна. zakon.rada.gov.ua (uk). Процитовано 2019-06-25. 
  2. ЄС: систему цивільної безпеки в Україні треба "перебудувати з нуля". BBC News Україна (uk). Процитовано 2019-06-25. 
  3. Реформування міліції за стандартами ЄС: чи можна сподіватися на успіх?. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2019-06-25. 
  4. ЄС призначив начальника поліції Вільнюса новим главою консультативної місії в Україні. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-06-25. 
  5. МВС | Представництво Консультативної місії ЄС відкрито у Харкові (ФОТО). mvs.gov.ua. Процитовано 2019-06-25. 
  6. Центр Консультативної Місії Європейського Союзу відкрився у Львові. Варіанти (uk). Процитовано 2019-06-25. 
  7. КМЄС створила нове українське представництво – в Одесі. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-06-25. 
  8. На Закарпатті перебувають фахівці мобільного підрозділу Консультативної місії ЄС. Закарпатська обласна державна адміністрація (uk). 2018-07-25. Процитовано 2019-06-26. 
  9. Консультативна місія ЄС завершила тренінги з доброчесності для СБУ. ua.interfax.com.ua (uk). Процитовано 2019-06-26. 
  10. Сектор цивільної безпеки в Україні. Оцінка реформ від голови місії ЄС. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-06-25. 
  11. «Стратегія розвитку Нацполіції до 2020 року стане «дорожньою картою» для роботи відомства». mvs.gov.ua (uk). Процитовано 2019-06-25. 
  12. Досвід ЄС: чому нова поліція має навчитися чути громаду. www.eurointegration.com.ua. 2016-02-26. Процитовано 2019-06-26. 
  13. Свобода мирних зборів та громадський порядок: дводенний семінар з експертами КМЄС проходить у Києві. Центр Громадянських Свобод (uk). Процитовано 2019-06-26. 
  14. З початку року Нацполіція знешкодила понад 100 злочинних груп. espreso.tv (uk). Процитовано 2019-06-26. 
  15. Консультативна місія ЄС передала українським криміналістам сучасне спорядження. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-06-26. 
  16. Як у Європі, або Для чого Нацполіції інститут детективів. Human Rights (ua). Процитовано 2019-06-26.