Конституція Словенії
Конституція Республіки Словенії
Конституція Республіки Словенія (словен. Ustava Republike Slovenije) — основний закон Республіки Словенія.
| Конституція Республіки Словенії | |
|---|---|
| словен. Ustava Republike Slovenije | |
| Галузь права | Конституційне право |
| Тип | Конституція |
| Дата | 23 грудня 1991[1] |
| Затверджено | 23 грудня 1991 р. |
Поправки ред.
За основу взяті були тексти Конституцій Німеччини й Австрії, а також Баварії[1]
Підготовка документу розпочалася в серпні 1987 р. в Асоціації письменників Словенії, а після того, як коаліція «Демократична опозиція Словенії» отримала більшість у Асамблеї Соціалістичної Республіки Словенія у квітні 1990 р., то робота продовжилася над документом[2]. Велика частина роботи була завершена в замку Подвін біля Радовлиці в серпні 1990 р. під керівництвом юриста Петера Ямбрека[3]. І Конституція була прийнята Національною Асамблеєю Республіки Словенія 23 грудня 1991 р.[4].
Від часу проголошення Конституції вносились поправки сім разів, серед яких є чотири основні поправки:[3].
- У липні 1997 р. іспанський компроміс узаконив продаж нерухомості іноземцям в рамках конвергенції з Європейським Союзом.
- У липні 2000 р. пропорційна система голосування була введена безпосередньо в Конституцію, щоб уникнути правового розриву, який загрожував відбутися після того, як Національні збори не затвердили закон щодо цього питання за дещо незрозумілими результатами референдуму: три системи голосування були запропоновані виборцям, але жодна з них не набрала абсолютну більшість. У оскаржуваному рішенні Конституційний суд Словенії постановив, що якщо буде прийнятий будь-який закон, то він повинен відповідати тому варіантові, що отримав відносну більшість серед електорату. У політичних подіях, що відбулися далі, час закінчувався, а зміна Конституції здавалася гарною втечею від статусу-кво.
- У березні 2003 р. була прийнята конституційна поправка, що дозволила передати певні юридичні повноваження міжнародним організаціям. Що дозволило б Словенії вступити до Європейського Союзу та НАТО, якщо на це була воля народу[5]. Референдум щодо цього питання відбувся 23 березня 2003 р.
- У червні 2006 р. до трьох статей Конституції було внесено зміни, щоб уточнити визначення — «державний орган», пояснити передачу державних функцій муніципальним органам влади та пояснити, як упорядкувати регіони та як у них уповноважені мають виконувати державні функції. Станом на квітень 2020 р. вони досі не встановлені.
Зміст ред.
- Загальні положення
- Права людини та основні свободи
- Економічні та соціальні відносини
- Державний устрій (відповідно до цього положення резервувалося два місця в Національних зборах, по одному для членів італійської та угорської національних громад)
- Місцеве самоврядування
- Державні фінанси
- Конституційність та законність
- Конституційний суд
- Процедура внесення змін до Конституції
- Перехідні та заключні положення
Примітки ред.
- ↑ а б (чес.) Ladislav Cabada. Politický systém Slovinska. — vyd. 1. — Praha : Sociologické nakladatelství, 2005. — Т. zv. 2. — С. 140. — (Politické systémy) — ISBN 80-86429-37-7.
- ↑ Žerdin, Ali (16 вересня 2012). Omrežje, ki je pletlo ustavo [The Network that Weaved the Constitution]. Slovenske novice [Slovene News] (Slovenian) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ а б Slovenska ustava je stara 21 let [The Slovene Constitution Has 21 Years]. MMC RTV Slovenija (Slovenian) . RTV Slovenija. 23 грудня 2012. ISSN 1581-372X. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Matjaž Albreht (13 грудня 2011). Dvajset let slovenske ustave: nasprotovanja so ogrozila osamosvojitev [Twenty Years of the Slovenian Constitution: The Oppositions Have Endangered the Independence] (Slovenian) . Delo.si. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Results [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] IFES
Джерела ред.
- (рос.) Дурденевский В. Н., «Послевоенные конституции Запада» // Германия. — Чехия. — Австрия. — Сербо-Хорвато-Словения. — Румыния. — Вып. 2. — Л.: Госиздат, 1924. — 168 с.
- (рос.) «Конституции государств Центральной и Восточной Европы [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.]» / Отв. ред. Н. В. Варламова; Вступ. ст.: Страшун Б. А.. — М.: Центр конституционных исследований МОНФ, 1997. — 578 с. — ISBN 5-89554-004-X.
Посилання ред.
- (словен.) Ustava Republike Slovenije [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.] PDF [Архівовано 20 серпня 2013 у WebCite]
- (англ.) Конституція Словенії [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- (англ.) Конституційні акти про внесення змін до Конституції Республіки Словенія [Архівовано 25 січня 2017 у Wayback Machine.]