Констанція Угорська

княгиня Галицько-Волинська

Констанція Угорська (угор. Boldog Konstancia, пол. Konstancja węgierska, ісп. Constanza de Hungría; 12371288/1302) — п'ята дочка Короля Угорщини Бели IV і Марії Ласкарини, дочки нікейського імператора Федора І.

Констанція Угорська
угор. Boldog Konstancia
пол. Konstancja węgierska
ісп. Constanza de Hungría
Constance of Hungary Uzhhorod castle.jpg
Народилася 1237
Померла 1276
Львів, Галицько-Волинське князівство
Титул принцеса
Рід Арпади
Батько Бела IV
Мати Марія Ласкарина
Брати, сестри Анна Угорська, Маргарита Угорська, Кунегунда Угорська, Ельжбета Угорська, Йолента Польська, Стефан V Арпад і Béla, Duke of Slavoniad
У шлюбі з Лев Данилович
Діти Юрій Львович і Анастасія Львівна

Ім'яРедагувати

Можливо була названа на честь своєї легендарної прапрабабусі Констанції Отвіль або на честь своєї двоюрідної бабусі Констанції Арпад.

РодинаРедагувати

У короля Бели IV було десятеро дітей. Сестрами Констанції були св. Кунегунда, одружена з краківсько-сандомирським князем Болеславом V Сором'язливим, бл. Йолента, одружена з калішським князем Болеславом Побожним, Анна, одружена з одвічним суперником Романовичів за галицький престол, баном Мачви і Славонії Ростиславом Михайловичем, Єлизавета, одружена з герцогом Баварії Генріхом ХІІІ Віттельсбахом, св. Маргарита Угорська від народження була присвячена батьками Богу. Її брат Стефан V став угорським королем.

У першу чергу через дітей сестри Анни діти Констанції і Льва І були спорідненими з основними королівськими родинами Центральної Європи. Є нащадком Великих князів Київських Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого.

БіографіяРедагувати

Спроба майбутнього короля Данила 1240 року породичатись з Белою IV не мала успіху. Після розгрому Угорщини 1241 року ордами Батия, розгрому у битві під Ярославом 1245 року війська Ростислава IV, підтримуваного угорсько-польськими загонами, наступного отримання Данилом Романовичем ярлика на правління у ханів, король Угорщини вирішив припинити подальшу угорську експансію у Галичині і запропонував Данилу Галицькому видати свою дочку за його сина. Біля 1246/1247 років відбувся шлюб Констанції з князем Львом I Даниловичем. Припускають, що у придане Лев І отримав землі у Закарпатті навколо Мукачева. Після одруження Констанція залишалась католичкою і це не дивно, адже її сестри Кунегунда, Маргарета зачислені до почту католицьких святих, а Йолента — до блаженних. Також її шлюб може свідчити про те, що Романовичі були саме католиками. Легенди пов'язують її ім'я із закладенням у Львові храму Івана Хрестителя і костелу Божого Тіла (домініканців). Відома згадка про Констанцію згадує її відвідини монастиря кларисок у Старому Сончі 1288 року, де перебувала її сестра св. Кінга і, можливо, вже знаходилась дочка Святослава. На основі напису у Євангелії монастиря Св. Онуфрія у Лаврові, де постригся монахом Лев І, існує гіпотеза, що Констанція ще була жива на 1301 рік. За місце її поховання у Львові називають храм Івана Хрестителя чи храм Св. Катерини Олександрійської Низького замку.

Вшанування пам'ятіРедагувати

 
Барельєф із зображенням Констанції Угорської у храмі Івана Хрестителя у Львові

ДітиРедагувати

У Костанції і Льва І було троє дітей.

  • Юрій Львович (1252/57—1308) — король Руський
  • Святослава (пом. 1302) — черниця клариска у монастирі Старого Сонча її тітки Св. Кінги.
  • Анастасія (пом. 1335) — видана бл. 1301 за добжинського князя Земовита.

РодовідРедагувати

Констанція веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Геза II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Бела III,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єфросинія Мстиславівна, донька
Великого князя Київського
 
 
 
 
 
 
 
Андрій ІІ,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рено де Шатільйон,
князь Антиохійський
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Антиохійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Констанція,
княгиня Антиохії
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд III,
маркграф Істрії
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд IV,
герцог Меранський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга Вітельсьбахська
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Меранська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дедо III,
маркграф Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Лужицька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Генсберг
 
 
 
 
 
 
 
Констанція,
королева Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мануїл Ласкаріс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодор I Ласкаріс,
імператор Нікейської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іванна Каратцаїна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олексій III Ангел
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ангеліна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Каматирена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛітератураРедагувати

Попередник
Анна Мстиславівна
  Королева Русі
1246-1301
  Наступник
Євфимія Куявська

ПриміткиРедагувати