Константинів (Люблінське воєводство)
Константинів[2][3][4] (Константинув, пол. Konstantynów) — село в Польщі, у гміні Константинів Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1519 осіб (2011[1]).
Село
Координати 52°12′28″ пн. ш. 23°05′07″ сх. д. / 52.20777800002777269° пн. ш. 23.085278000027777523° сх. д.Координати: 52°12′28″ пн. ш. 23°05′07″ сх. д. / 52.20777800002777269° пн. ш. 23.085278000027777523° сх. д.
|
Історія ред.
У XV столітті, за даними Івана Крип'якевича (1576 року за Іваном Огієнком), вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які здебільшого розмовляли українською мовою[5].
У 1872 році місцева греко-католицька парафія налічувала 2078 вірян[3]. Константинів був тоді центром деканату греко-католицької церкви[3].
У 1938 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву XIX століття на школу[3].
За німецької окупації під час Другої світової війни у селі діяла українська школа[6].
Українські мешканці села не було зазнали депортації 1947 року, тому що, як припускає дослідник Богдан Гук, місцеве населення було примусово навернене з православ'я до римо-католицизму[4].
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 736 | 156 | 517 | 63 |
| Жінки | 783 | 157 | 469 | 157 |
| Разом | 1519 | 313 | 986 | 220 |
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
- ↑ а б в г Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 388. (пол.)
- ↑ а б Konstantynów. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 374. (рос. дореф.)
- ↑ Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 103. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Константинів (Люблінське воєводство)
- Konstantynów. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. (пол.)