Конрад фон Юнгінген (нім. Konrad von Jungingen; близько 1355, ймовірно, Юнгінген[1] — 30 березня 1407, Марієнбург) — 25-й великий магістр Тевтонського ордену з 1393 по 1407. Наступним великим магістром став молодший брат Конрада Ульріх фон Юнгінген.

Конрад фон Юнгінген
нім. Konrad von Jungingen
Конрад фон Юнгінген
Конрад фон Юнгінген
Конрад фон Юнгінген. Малюнок К. Хартноча з роботи
«Altes und Neues Preussen», 1684
25-й Великий магістр Тевтонського ордену (1393-1407)
Початок правління: 1393
Кінець правління: 30 березня 1407

Попередник: Конрад фон Валленроде
Наступник: Ульріх фон Юнгінген

Дата народження: 1355(1355)
Місце народження: ймовірно, Юнгінген
Країна:
Дата смерті: 30 березня 1407(1407-03-30)
Місце смерті: Замок Марієнбург
Герб великого магістра Конрада фон Юнгінгена

Біографія ред.

Конрад фон Юнгінген народився близько 1355 року, ймовірно, в Юнгінгені, Вюртемберг.

У січні 1394 року почався новий похід на Велике князівство Литовське, в якому брало участь чимало французьких і німецьких лицарів, у тому числі загін стрільців з Бургундії. Наступаючим військам вдалося розбити Вітовта і приступити до облоги Вільна. На восьмий день облоги під Вільну прибув магістр Лівонії Веннемар фон Брюггеней. Після закінчення припасів хрестоносці були змушені відступити[2].

Під керівництвом Конрада Тевтонський орден в 1398 році на острові Готланд переміг піратів, що там зимували. Він наказав зруйнувати укріплення «лікеделерів» в Ландескроні, фортецю в Сліті та, імовірно, так званий «Палац Лойста». Відтоді Балтійське море було майже звільнене від піратів, а решта (серед них Клаус Стертебекер) були змушені втекти в Північне море.

У 1393 році під керівництвом Конрада в Східній Пруссії було засновано поселення Сенсбург, де Орден ще в 1348 звів дерев'яну фортецю. В 1397 роціз ініціативи Конрада почалося будівництва замку Рагніт[3].

У 1398 між Тевтонським орденом і Великим князівством Литовським було укладено Салінський договір, за яким Самогітія переходила під владу хрестоносців і встановлювався міцний мир між сторонами[2].

Помер 30 березня 1407 в замку Марієнбург, де і був похований.

Смерть великого магістра була дуже незвичайною. Лікар прописав Конраду як лікування від жовчного каменя статеві зносини, однак цнотливий лицар відмовився виконувати розпорядження, що і звело його в могилу[4].

Примітки ред.

  1. Jähnig B . Konrad von Jungingen] / / Neue Deutsche Biographie. — Band 12. — Berlin: Duncker & Humblot, 1980. — S. 517 f.
  2. а б Урбан В. Тевтонський орден. — М.: АСТ, 2007. — С. 214—216. — ISBN 978-5-17-044178-5.
  3. Бахтін А. П. Орден і пруси [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.] . Перевірено: 26.07.2010.
  4. Turnbull S. The Book of the Medieval Knight. New York: Crown Publishers, 1985. — P. 87.

Література ред.

  • Borchert F. Die Hochmeister des Deutschen Ordens in Preußen erschienen // Preußischen Allgemeinen Zeitung. — Am 12. — Januar 2002.
  • Bumiller C., Wulfmeier M. Konrad und Ulrich von Jungingen // Beitäge zur Biografie der beiden Deutschordenshochmeister. — Neckar: Geiger-Verlag, Horb a, 1995.
  • Jähnig B. Konrad von Jungingen] // Neue Deutsche Biographie. — Band 12. — Berlin: Duncker & Humblot, 1980. — S. 517 f.
  • Lückerath C.A.K. v. Jungingen // Lexikon des Mittelalters. Stuttgart, Weimar: Metzler, 1980–1999. — Bd. 1-9. — ISBN 3-476-01742-7.

Див. також ред.

Попередник:
Конрад фон Валленроде
'Конрад фон Юнгінген'
 
25-й Великий магістр Тевтонського ордену

1393 - 30 березня1407
Наступник:
Ульріх фон Юнгінген