Конрад Баварський
Конрад Баварський (нім. Konrad von Bayern), повне ім'я Конрад Луїтпольд Франц Йозеф Марія Баварський (нім. Konrad Luitpold Franz Joseph Maria), ( 22 листопада 1883 — 6 вересня 1969) — баварський принц з династії Віттельсбахів, син фельдмаршала Леопольда Баварського та австрійської ерцгерцогині Ґізели, онук імператора Франца Йозефа I.
Конрад Баварський | |
---|---|
Konrad von Bayern | |
![]() Конрад у віці 18 років, 1902 | |
Ім'я при народженні | Конрад Луїтпольд Франц Йозеф Марія |
Народився | 22 листопада 1883 Мюнхен, Баварське королівство |
Помер | 6 вересня 1969 (85 років) Гінтерштайн, Бад-Хінделанг, ФРН |
Поховання | Андекське абатство |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | політик, офіцер ![]() |
Знання мов | німецька ![]() |
Учасник | Перша світова війна ![]() |
Титул | принц Баварський |
Посада | командир 2-го королівського баварського загону Франца Фердинанда |
Військове звання | Майор |
Рід | Віттельсбахи |
Батько | Леопольд Баварський |
Мати | Ґізела Австрійська |
Брати, сестри | Георг Баварськийd, Августа Марія Баварська і Єлизавета Марія Баварська ![]() |
У шлюбі з | Бона Маргарита Савойська |
Діти | Амалія, Євген |
Нагороди | |
![]() | |
Біографія
ред.Конрад народився 22 листопада 1883 року у Мюнхені. Він був четвертою дитиною та другим сином баварського принца Леопольда та його дружини Ґізели Австрійської. Мав старшого брата Георга та сестер Єлизавету й Августу.
12 грудня 1917 був призначений командиром 2-го королівського баварського загону важких кавалеристів Франца Фердинанда. Брав участь у Першій світовій війні, переважно на Східному фронті. У березні—квітні 1918 полк перебував у Одесі та Миколаєві, в середині квітня — перейшов у наступ на Крим. 15—20 листопада баварці захищали потяги біля Сум. В середині грудня — стояли північніше Луганська, на східному кордоні України. 13—14 січня 1919 вояки на потягах з Конотопу вирушили на батьківщину. За два з половиною тижні вони прибули до Нофарну, а 2 лютого — розмістилися в Ландсгуті. 6 лютого полк був розпущений, а Конрад подав у відставку. На цей час він вже перебував у чині майора.
У віці 37 років пошлюбив 24-річну італійську принцесу Бону Маргариту Савойську, доньку герцога Генуї Томмазо Савойського. Весілля відбулося 8 січня 1921 в палаці Альє[2] в П'ємонті наподалік від Турина. У подружжя народилося двоє дітей:
Під час Другої світової Бона Маргарита працювала медсестрою. Після цього їй заборонили в'їзд до Німеччини, і побачитися пара змогла лише у 1947. Сам Конрад в кінці війни був заарештований у Гіндерштайні французькими військовими. Його доправили до готелю «Баварський двір» у Ліндау, де він перебував разом із кронпринцем Вільгельмом та іншими бранцями. По закінченні війських дій їх було відпущено.
Згодом Конрад працював у раді автовиробника NSU Motorenwerke. Помер у віці 85 років у Гінтерштайні в Баварії. Був похований у королівському склепі кірхи Святого Михайла у Мюнхені. Бона Маргарита пережила чоловіка на два роки, її поховали там же.
1977 подружжя перепоховали на новому цвинтарі родини Віттельсбахів у Андекському монастирі[3].
Родина
ред.Дружина — Бона Маргарита Савойська, донька герцога Генуї Томмазо Савойського
Діти:
- Амалія Ізабелла (1921—1985) — дружина графа Умберто Полетті-Ґалімберті, мала одного сина;
- Євгеній Леопольд (1925—1997) — одружений з графинею Єленою Кевенюллер-Меч, дітей не мав.
Генеалогія
ред.- Орден Святого Губерта[5]
- Орден Святого Георгія (Баварія), почесний великий пріор (1905)[6][5]
- Медаль принца-регента Луїтпольда (2 березня 1905)[5][7]
- Орден «За військові заслуги» (Баварія)
- Почесний офіцер королівського баварського 1-го важкого кінного полку «Принц Карл Баварський»[8]
- Орден Чорного орла[5]
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Залізний хрест
- Хрест Оливкової гори[5]
- Князіський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами (20 лютого 1918)[9]
- Орден Генріха Лева, великий хрест[5]
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу (7 березня 1915)[7]
- Орден Карлоса III, великий хрест (9 лютого 1906)[7]
- Лицар ордена Монтеси
- Орден Золотого руна (1907)[5]
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1912)[5]
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (15 червня 1915)[5][7]
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (6 червня 1916)
- Орден «Османіє» 1-го класу
- Орден Меджида 1-го класу
- Золота медаль «Ліякат» з шаблями (13 січня 1916)
- Галліполійська зірка (13 січня 1916)
Інші країни або династії
ред.- Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 21 серпня 1908)[11][5]
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Герцогство Ангальт)[5]
- Орден Золотого Лева Нассау
- Верховний орден Христа, великий хрест (Португальське королівство)[5]
- Орден Білого слона, великий хрест (Сіам)[5]
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест[5]
- Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, великий хрест[5]
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами (11 лютого 1916)[5][7]
- Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу з мечами (25 жовтня 1918)[12]
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (Третій Рейх)
Примітки
ред.- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ «Італійська принцеса одружується з баварцем». Стаття у «The New York Times» від 8 січня 1921 [1] [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Hans Rall, Führer durch die Münchner Fürstengrüfte – Wittelsbacher Lebensbilder von Kaiser Ludwig bis zur Gegenwart, München 1979, стор. 138–139
- ↑ Hof- und - Staatshandbuch des Königreichs Bayern (1908), "Landtag des Königreiches: Mitglieder der Kammer der Reichsräte". p. 157
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Bayerisches Kriegsministerium (Herausg.): Militär-Handbuch des Königreichs Bayern, Drucksachen-Verlag des Kriegsministeriums, Munich 1916
- ↑ Hof- und Staats-Handbuch des Königreich Bayern (1908), "Königliche Orden" p. 11
- ↑ а б в г д е ж и к Kriegsrangliste des 2. Schweren Reiter-Regiments, Bavarian State Archives, Department IV, War Archive, Kriegsranglisten und -stammrollen, 1914-1918, Munich
- ↑ Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815-1939. Band 3: Die Stellenbesetzung der aktiven Regimenter, Battalione und Abteilungen von der Stiftung bzw. Aufstellung bis zum 26. August 1939, Biblio-Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2413-1, p. 402
- ↑ Richard Lundström & Daniel Krause: Verleihungen des Fürstlichen Hausordens von Hohenzollern mit Schwertern und der Goldene Ehrenmedaille mit Schwertern 1914-1947, Phaleristischer Verlag Michael Autengruber, Konstanz am Bodensee, 2008, ISBN 3-937064-12-5, p. 7
- ↑ Ritter-Orden, Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1918, с. 51, 56, 156, процитовано 14 січня 2021
- ↑ The London Gazette, issue 28170, p. 6145
- ↑ Richard Lundström & Daniel Krause: Verleihungen des von militärischen Orden und Ehrenzeichen der Ernestinischen Herzogtümer Sachsen-Altenburg, Sachsen-Coburg und Gotha und Sachsen-Meiningen im Ersten Weltkrieg 1914-1918, Phaleristischer Verlag Michael Autengruber, Konstanz am Bodensee, 2008, ISBN 3-937064-09-5, p.17
Література
ред.- Schad, Martha,Kaiserin Elisabeth und ihre Töchter. München, Langen Müller, 1998
Посилання
ред.- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Geneanet.org (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Конрада Баварського [Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)