Відкрити головне меню

Конрад Баварський (нім. Konrad von Bayern), повне ім'я Конрад Луїтпольд Франц Йозеф Марія Баварський (нім. Konrad Luitpold Franz Joseph Maria), (нар. 22 листопада 1883 — пом. 6 вересня 1969) — баварський принц з династії Віттельсбахів, син фельдмаршала Леопольда Баварського та австрійської ерцгерцогині Ґізели, онук імператора Франца Йозефа I.

Конрад Баварський
Konrad von Bayern
Konrad von Bayern 1902.jpg
Конрад у віці 18 років, 1902
Ім'я при народженні Конрад Луїтпольд Франц Йозеф Марія
Народився 22 листопада 1883(1883-11-22)
Мюнхен, Королівство Баварія
Помер 6 вересня 1969(1969-09-06) (85 років)
Гінтерштайн, Бад-Хінделанг, ФРН
Поховання Андекське абатство
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність політик
Володіє мовами німецька
Учасник Перша світова війна
Титул принц Баварський
Посада командир 2-го королівського баварського загону Франца Фердинанда
Військове звання Майор
Рід Віттельсбахи
Батько Леопольд Баварський
Мати Ґізела Австрійська
Брати, сестри  • Георг Баварський[d], Августа Марія Баварська і Єлизавета Марія Баварська
У шлюбі з Бона Маргарита Савойська
Діти Амалія, Євген
Нагороди Орден Золотого руна
Орден Чорного орла
Залізний Хрест
Armoiries Bavière.svg

Зміст

БіографіяРедагувати

Конрад народився 22 листопада 1883 року у Мюнхені. Він був четвертою дитиною та другим сином баварського принца Леопольда та його дружини Ґізели Австрійської. Мав старшого брата Георга та сестер Єлизавету й Августу.

12 грудня 1917 був призначений командиром 2-го королівського баварського загону важких кавалеристів Франца Фердинанда. Брав участь у Першій світовій війні, переважно на Східному фронті. У березні—квітні 1918 полк перебував у Одесі та Миколаєві, в середині квітня — перейшов у наступ на Крим. 1520 листопада баварці захищали потяги біля Сум. В середині грудня — стояли північніше Луганська, на східному кордоні України. 1314 січня 1919 вояки на потягах з Конотопу вирушили на батьківщину. За два з половиною тижні вони прибули до Нофарну, а 2 лютого — розмістилися в Ландсгуті. 6 лютого полк був розпущений, а Конрад подав у відставку. На цей час він вже перебував у чині майора.

У віці 37 років пошлюбив 24-річну італійську принцесу Бону Маргариту Савойську, доньку герцога Генуї Томмазо Савойського. Весілля відбулося 8 січня 1921 в палаці Альє[1] в П'ємонті наподалік від Турина. У подружжя народилося двоє дітей:

Під час Другої світової Бона Маргарита працювала медсестрою. Після цього їй заборонили в'їзд до Німеччини, і побачитися пара змогла лише у 1947. Сам Конрад в кінці війни був заарештований у Гіндерштайні французькими військовими. Його доправили до готелю «Баварський двір» у Ліндау, де він перебував разом із кронпринцем Вільгельмом та іншими бранцями. По закінченні війських дій їх було відпущено.

Згодом Конрад працював у раді автовиробника NSU Motorenwerke. Помер у віці 85 років у Гінтерштайні в Баварії. Був похований у королівському склепі кірхи Святого Михайла у Мюнхені. Бона Маргарита пережила чоловіка на два роки, її поховали там же.

1977 подружжя перепоховали на новому цвинтарі родини Віттельсбахів у Андекському монастирі.[2]

НагородиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Людвиг I

 
 
Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
 
Леопольд II
 
 
Марія Анна Саксонська
 
 
Франц Карл Австрійський
 
 
Софія Баварська
 
 
Максиміліан Баварський
 
 
Людовіка Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїтпольд Баварський
 
 
 
 
 
 
Августа Фердинанда Австрійська
 
 
 
 
 
 
Франц Йосиф I
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд Баварський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґізела Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Конрад
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. «Італійська принцеса одружується з баварцем». Стаття у «The New York Times» від 8 січня 1921 [1] (англ.)
  2. Hans Rall, Führer durch die Münchner Fürstengrüfte – Wittelsbacher Lebensbilder von Kaiser Ludwig bis zur Gegenwart, München 1979, стор. 138–139

ЛітератураРедагувати

  • Schad, Martha,Kaiserin Elisabeth und ihre Töchter. München, Langen Müller, 1998

ПосиланняРедагувати