Вікіпедія

Конрад Айкен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Айкен.

Конрад Айкен
Conrad Aiken
Conrad Aiken poet.jpg
Ім'я при народженні англ. Conrad Potter Aiken
Народився 5 серпня 1889(1889-08-05)[1][2][…]
Саванна, Джорджія, США[4][2][5]
Помер 17 серпня 1973(1973-08-17)[1][2][…] (84 роки)
Саванна, Джорджія, США[4] або Брюстер, Барнстейбл, Массачусетс, США[2]
Поховання Джорджія
Громадянство США
Діяльність письменник, поет, прозаїк-романіст, літературний критик, прозаїк, драматург, есеїст
Alma mater Гарвардський університет (1912)[6][5] і Middlesex Schoold
Мова творів англійська
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Мати Anna Potter Aikend[7]
У шлюбі з Mary Hoover Aikend
Діти Jane Aiken Hodged, Джоан Айкен і John Aikend
Нагороди
CMNS: Конрад Айкен у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Конрад Поттер Айкен (5 серпня 1889, Саванна, Джорджія, США — 17 серпня 1973, Саванна, Джорджія, США) американський письменник і поет, автор більш як 50 книг, нагороджений Пулітцерівською премією (1930) за збірку «Вибрані вірші» та Національною Книжковою премією (1953) за збірку «Зібрані вірші»[8].

ЖиттєписРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Айкен був перший з трьох синів Вільяма Форда Айкена, багатого англійського нейрохірурга,який переїхав до Саванни, штат Джорджія, і Ганна Портер Айкен, дочки міністра. З часом його батько став дратівливим, непередбачуваним та жорстоким. Уранці, 27 лютого 1901, він убив свою дружину, після чого застрелився. Письменнику на той час було 11 років. Враження від трагедії він згодом передав у автобіаграфічному оповіданні «Уессан: Есе»(1952). Він переїхав до своєї тітки в Массачусетсі. Айкен навчався в приватних школах та Міддлсекс-Скул в Конкорді, штат Массачусетс, а потім в Гарвардському університеті, де був редактором журналу «Адвокат» разом Т. С. Еліотом, завдяки чому вони дружили та співпрацювали впродовж усього життя. Рання поезія була написана частково під впливом улюбленого вчителя, філософа Джорджа Сантаяни. Тогочасні твори характеризуються глибокою музичністю філософічністю в пошуках відповідей не лише на власні проблеми, а й питання існування сучасного світу.

Дорослі рокиРедагувати

Айкен зазнав сильного впливу символізму, особливо це помітно в його ранніх роботах. У 1930 році він отримав Пулітцерівську премію в напрямку «Поезія» за збірку «Вибрані вірші». Багато творів написано на психологічну тематику. Його вірш «Музика, що я чув» було покладено на музику багатьма композиторами, серед яких Леонард Бернстайн і Генрі Коуелл. Вивчав учення Фрейда та інших психологів. На його могилі знаходиться камінь у вигляді лави, де викарбувані слова: «Передаю привіт світові» та «Космічний мандрівник — місцезнаходження невідоме».[9]

 
Лава на могилі письменника, Саванна, штат Джорджія

ЗноскиРедагувати

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 28. — ISBN 978-2-221-06888-5
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118644149 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. ↑ а б https://www.gf.org/fellows/all-fellows/conrad-aiken/
  6. ↑ http://bollingen.yale.edu/poet/conrad-aiken
  7. ↑ Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014. 
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 28 червня 2014. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конрад_Айкен&oldid=35066276