Відкрити головне меню

Конопа Лука Семенович

український самодіяльний диригент, музикант, громадсько-освітній діяч

Лука Семенович Коно́па (1896, с. Жерники Томашівського повіту, Люблінського воєводства на Холмщині — 29 червня 1941, Тернопіль) — український диригент, скрипаль, освітньо-культурний діяч Зборівщини, учасник визвольних змагань.

Лука Семенович Конопа
Зображення
Лука Конопа, 1933 рік
Основна інформація
Дата народження 1896(1896)
Місце народження с. Жерники, Томашівський повіт на Холмщині, Польща
Дата смерті 29 червня 1941(1941-06-29)
Місце смерті Тернопіль, нині Україна
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Національність українець
Професія диригент, скрипаль, освітньо-культурний діяч

ЖиттєписРедагувати

Музичну освіту здобув у Холмі та Львові.

Хорунжий війська гетьмана Павла Скоропадського (1918), Симона Петлюри (1918—1919). Згодом поручник, сотник Армії УНР[1]. Член Української радикальної партії.

Працював у 1932—1939 рр. секретарем повітової філії товариства «Просвіта» у Зборові. Виїздив у села повіту з різними дорученнями до місцевих читалень «Просвіти», надавав практичну допомогу в організації хорів, навчав диригентів, бував на репетиціях, доставляв нотно-музичну літературу, партитури для церковних хорів та музику до аматорських вистав. Очолював чоловічий та мішаний хори, духовий оркестр у Зборові, які брали участь у вечорах-концертах, присвячених Тарасові Шевченку, Іванові Франку.

1939 року кинутий до польської тюрми Береза Картузька.

Заарештований органами НКВС 7 листопада 1940 року в Зборові, згодом переведений до Тернопільської тюрми НКВС (нині тут обласне управління МВС). Розстріляний НКВС разом з іншими 700 ув'язненими в червні 1941[2].

Дата смерті — 29 червня 1941 року[3].

Реабілітований 1952 року за відсутністю складу злочину. Ймовірне місце поховання — братня могила жертв НКВС на старому Микулинецькому кладовищі в Тернополі. До 1996 року його доля була невідома.

Хорова діяльністьРедагувати

У репертуарі хору, очолюваного Лукою Конопою, були наступні твори: «Розрита могила» Дмитра Котка, «Закувала та сива зозуля» Петра Ніщинського, «Думи мої» Сидора Воробкевича, «Тече вода з-під явора» та «Просвітянський гімн» Ярослава Ярославенка, «Ой що в полі за димове» Франка-Ярославенка, «Коли ви вмирали» Йосипа Кишакевича, «Наша славна Україна» Бориса Кудрика, «Реве та стогне дніпр широкий» Миколи Лисенка, «Ой зійшла зоря, над Почаєвом стала» та обробки народних пісень Миколи Леонтовича, «Їхав стрілець на війноньку» і «Вилітали орли» Михайла Гайворонського та інші.

Хор виступав у щорічних грудневих святах «Просвіти», концертах «Рідної школи», у вечорах пам'яті Тараса Шевченка, Лесі Українки, Маркіяна Шашкевича, Богдана Хмельницького, Зборівської битви, у фестивалях пісні, спортивних оглядах.

Зборівський хор, зокрема оркестр Луки Конопи, брав участь у виїзних концертах та фестивалях у Золочеві, Поморянах, Залізцях, Розгадові, Великій Плавучі та навколишніх селах. Крім Зборова, Лука Конопа провадив хори в селах Вовчківці, Мшанець, Присівці, Погрібці, Кабарівці, Велика Плавуча[4] деколи об'єднував на концертах ті хори (3-4) для виконання гімнів, ораторій, кантат (на ювілейних святах у Зборові: 50-річчя «Рідної школи» (1931). 23 липня 1933 року, як член Ювілейного комітету, брав активну участь у святкуванні 25 роковин «Просвіти» в Зборові, керував оркестром і хором, 100-річчя «Русалки Дністрової» (1937) та інших.

Підготувавши в окремих селах хори, Лука Конопа передавав їх молодим, часто вишколеним ним самим диригентам. Допомагав музично-аматорському гуртку у Зборові, очоленого Корнелією Кулик — дружиною декана о. В. Кулика, поставив тут «Наталку Полтавку» і «Чорноморців» Миколи Лисенка, «Катерину» Йосипа Кишакевича.

ПриміткиРедагувати

  1. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921), книга 2-га. — «Темпора», 2008. — С. 173.
  2. Жертви розстрілів НКВС із книги «Західноукраїнська трагедія 1941» // Львівське товариство «Пошук».
  3. Серце Тернополя — вулиця Валова // Тернопільське міщанське братство. — 2015. — 27 травня.
  4. Я. Глуховська, З. Древницький, Б. Мельничук, М. Федечко. Велика Плавуча // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 431. — ISBN 978-966-457-228-3.

ДжерелаРедагувати

  • Зборівщина. Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи. — Торонто—Нью-Йорк—Париж—Сидней. — Т. 1, 1985. — С. 212, 231, 753.
  • Коковський Т., Медведик П. Конопа Лука Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 159. — ISBN 966-528-199-2.
  • Медведик П. Життєписно-бібліографічна студія. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. — 90 c.
  • Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина. Випуск перший. — Тернопіль : Джура, 1998. — 243 c.
  • Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів — Нью Йорк : Наукове товариство ім. Шевченка. Українознавча бібліотека НТШ, — 2002. — Число 18. — 430 с.