Кононенко Олександр Володимирович
Олександр Володимирович Кононенко — майор Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Олександр Кононенко Кононенко Олександр Володимирович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
14 жовтня 1994 с. Калинівка, Роменський район, Сумська область, Україна | |
| Смерть |
19 квітня 2022 (27 років) (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2017—2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Олександр Кононенко народився 14 жовтня 1994 року в селі Калинівка (з 2020 року — Миколаївського старостинського округу Роменської міської територіальної громади) Роменського району на Сумщині. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі навчався в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Після закінчення закладу вступив до лав 17-ї окремої Криворізької танкової бригади ім. Костянтина Пестушка. Невдовзі він очолив самохідну батарею. Брав участь у війні на сході України у зоні АТО на Донбасі з 2017 року. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Обіймав військову посаду заступника командира механізованого батальйону з артилерії. Під час бою на Луганщині Олександр Кононенко 13 квітня 2022 року був важко поранений, пізніше, 19 квітня 2022 року помер у госпіталі м. Дніпро від отриманих поранень. Чин прощання із загиблим проходив 23 квітня 2022 року на Алеї Слави в Ромнах. Олександра Кононенка поховали на кладовищі в рідному селі[1][2][3][4][5].
Родина ред.
У загиблого залишилися дружина та син.
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6]
Також нагороджений відзнакою «За звитягу та вірність», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня.
Примітки ред.
- ↑ Наш земляк, Герой-захисник Олександр Кононенко повернувся до нас ангелом. Ромни24 (укр.). 21 квітня 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Завтра на Роменщині попрощаються з нашим захисником Олександром Кононенком. Ромни24 (укр.). 22 квітня 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ ЗАХИЩАЮЧИ БАТЬКІВЩИНУ, ЗАГИНУВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ 17-Ї ТАНКОВОЇ БРИГАДИ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО. https://rudana.com.ua (укр.). 27 квітня 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Крамаренко, Ольга (27 квітня 2022). Від важких травм помер артилерист Криворізької танкової бригади. https://krivbass.city (укр.). Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ На Луганщині загинув військовий з Сумщини. Панорама (укр.). 29 квітня 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Державними нагородами відзначені 212 воїнів. Посмертно – 45. Новинарня (укр.). 15 травня 2022. Процитовано 9 листопада 2022.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 14 травня 2022 року № 334/2022 «Про відзначення державними нагородами України»