Відкрити головне меню

Володимир Іванович Коновал (19402014) — будівельник, Герой Соціалістичної Праці (1984).

Коновал Володимир Іванович
Konoval Volodymyr Ivanovych.jpg
Народився 30 червня 1940(1940-06-30)
Марківці, Чернігівська область
Помер 23 лютого 2014(2014-02-23) (73 роки)
Старий Оскол, Білгородська область (Росія)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність будівельник
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»
Заслужений будівельник Української РСР

БіографіяРедагувати

Володимир Іванович Коновал народився 30 червя 1940 року в Марківцях Чернігівської області. Після закінчення семирічки під час канікул працював у радгоспі «Кіровський».[1] 1958 року закінчив Київське художньо-ремісниче училище № 16 за спеціальністю «муляр-монтажник крупноблочного будівництва», після чого працював у будівельному управлінні тресту «Київміськбуд».[2]

З 1966 по 1969 роки працював на відновлювальних роботах після землетрусу в Ташкенті, де одружився. Після повернення до Києва в березні 1975 року на чолі бригади теслярів-бетонників будівельно-монтажного підприємства «Укрбуд» виїхав на спорудження Байкало-Амурської магістралі (БАМ).

«... Я спочатку збирався приїхати сюди на рік, на два, але робота так захопила, стільки потрібно було чого зробити на Уралі, що не міг я кинути розпочату справу. Та й як кинути? Мене ж обрали бригадиром. Кину я — який буде при­клад для інших? Обзавівся друзями. Згадалося піонерське дитяче «Будь готов!» — «Завжди готов!». Невдовзі і дружина була поруч».[1]

1977 року сім'ї Коновалів було виділено на БАМі квар­тиру, однак Володимир Іванович віддав свою житлову площу члену бригади, в якого народилася дитина.[1] Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1984 роки за «видатні виробничі успіхи, досягнуті при спорудженні Байкало-Амурської залізничної магістралі, забезпечення дострокового укладання колії на всьому її протязі і проявлений при цьому трудовий героїзм» Володимир Коновал був удостоєний високого звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».[2]

Повернувшись в Україну, Володимир Іванович продовжив роботу в будівельній сфері. 1995 року вийшов на пенсію, а 1997 року поїхав переїхав у Старий Оскол Білгородської області. Помер 23 лютого 2014 року.

Заслужений будівельник Української РСР. Також був нагороджений орденами Дружби народів та «Знак Пошани», рядом медалей.

ДжерелаРедагувати

  1. а б в В. О. Круглик. Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 126—128.
  2. а б Коновал Владимир Иванович