Коноваленко Павло Аврамович

майстер народної творчості

Павло Аврамович Коноваленко (1939, Зелений Гай, Миколаївська область2019) ― український майстер прикладного мистецтва, працював у техніці інтарсія[1].

Коноваленко Павло Аврамович
Народився 1939(1939)
Зелений Гай, Миколаївська область
Помер 2019(2019)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Одеса
Діяльність декоративно-ужиткове мистецтво
Відомий завдяки майстер народної творчості у техніці інтарсія
Знання мов українська

Біографія ред.

Павло Аврамович Коноваленко народився 1939 року в селі Зелений Гай, Миколаївська область, його батько був тесляр. Отримав середню спеціальну освіту, працював слюсарем-газорізальником в Одесі[2].

Як майстер декоративно-ужиткового мистецтва працював у техніці інтарсії ― інкрустації на дерев'яних предметах побуту та меблях. З дитинства навчався роботі з деревом у батьківській майстерні. Його першим твором, виконаним у техніці інкрустації по дереву, став невеликий столик, зроблений на замовлення сусіда. Столик був фанерований червоним деревом, а з білої берези інкрустований скрипковий ключ.

У радянські часи Павло Кононенко був постійним учасником обласних, всеукраїнських та всесоюзних виставок народної творчості. Виконаний у техніці інтарсії портрет Миколи Гоголя був відзначений дипломом на обласній виставці народної творчості. 1969 року на обласному конкурсі подарункових виробів твори Кононенка були удостоєні першої премії[2]. 1972 року на Республіканському фестивалі народної творчості Павло Кононенко був нагороджений золотою медаллю за декоративну таріль «Дружба»[3].

2007 року був обраний стипендіатом премії імені Палецького у категорії «Художня обробка дерева»[3].

Примітки ред.

  1. Федорук, Олександр Касьянович (1976). Мистецтво, народжене соціалізмом. Наукова думка.
  2. а б Козирод, І. (1973). Рідкісне захоплення. № 2. Соціалістична культура. с. 34.
  3. а б Стипендіат премії ім. Р. Палецького 2007 року в номінації “Художня обробка дерева” – Коноваленко Павло Аврамович – Одеський обласний центр української культури (ru-RU) . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2021.