Коник блакитнокрилий
| Коник блакитнокрилий | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Oedipoda caerulescens (L, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Коник блакитнокрилий[1][2] (Oedipoda caerulescens) — коник родини саранові, що поширений у Європі, Азії, Північній Африці. Задні крила блакитні, що й визначило назву. Подекуди є шкідником сільськогосподарських культур, на півночі помірної зони Європи стає рідкісним видом.
Опис ред.
Довжина тіла 1,5 — 2,8 см. Тіло буре, вохряне, сіре, захисного кольору, що допомагає злитися з ґрунтом. Передня поверхня голови спрямована під прямим кутом до тіла. Посеред передньоспинки йде поздовжній гребінь, перетнутий глибокою борозенкою. На надкрилах невиразні перепаски. Задні крила яскраво блакитні, перед зовнішнім краєм мають темно-буру перепаску. Задні стегна з плямами, їх верхній край має виступ перед вершиною. Задні гомілки голубуваті.[3]
Спосіб життя ред.
Коник зустрічається на піщаних луках, скелястих схилах, плодючих степових ґрунтах. Можуть мешкати у таких змінених людиною ландшафтах як залізничні насипи чи пісочниці. Травоїдні, проте можуть живитися й трупами комах.[4] Серед переважних харчових рослин в Європі злаки (пажитниця багаторічна, грястиця збірна, пирій повзучий) та трави щавель горобиний і нечуйвітер волохатенький. Імаго трапляються з кінця липня, досягаючи масовості на початку серпня, окремі особини доживають до жовтня. Яйця зимують у піску. В Європі личинки виходять з яєць у травні або на початку червня, залежно від погодних умов. Линяють 4 чи 5 разів.[5]
Поширення ред.
Ареал охоплює широкі простори від Марокко в Північній Африці через усю Європу на північ до Данії та Південної Скандинавії, через Україну, середню й південну смугу Росії, країни Близького Сходу до Південно-Східної Азії.[5]
Значення для людини ред.
Сільське господарство ред.
В країнах, де чисельність коника блакитнокрилого висока, він може спричиняти суттєву шкоду сільськогосподарським культурам. Зокрема в Україні личинки та імаго цього виду можуть пошкоджувати пшеницю, жито, овес, багаторічні трави, кукурудзу, тютюн, мак, ефіроносні й лікарські рослини, соняшник, деревні рослини в молодих розсадниках.[1] Є також важливим шкідником сільського господарства на Близькому Сході[6].
Для боротьби з коником використовують інсектициди[1]. Одним з природних ворогів коника є гриб Entomophaga grylli[en], що спричиняє мікоз.[2]
Охорона ред.
Вид занесений у Росії до Червоних книг Московської області та міста Москви[7]. Також є нечастим та вразливим видом у Німеччині.[4] У Швейцарії та Німеччині занесений до категорії «V» (попереджувальний список) Червоних списків, як вид, що все ще в безпеці, але певні фактори можуть призвести до загрози зникнення впродовж 10 років.[5] Втім для Баварії станом на 2016 рік вид було перенесено до 3-ї категорії — «під загрозою»[8]. Спроба реінтродукції виду в Нижній Саксонії зазнала невідачі, проте в 1995—2016 роках вдалося відновити популяцію коника блакитнокрилого в природному заповіднику «Пустище Райнах» (нім. Reinacherheide) у кантоні Базель-Ланд у Швейцарії.[5]
Примітки ред.
- ↑ а б в Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Б. М. Литвинова, М. Д. Євтушенка. — К.: Вища освіта, 2005. — 511 с., с. 26-27. ISBN 966-8081-40-4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2018. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ а б М. О. Білик. Довідник з біологічного захисту рослин / Харк. нац. аграр. ун-т. –Х., 2016. — 178 с. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
- ↑ Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 89.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка)(рос.) - ↑ а б Oedipoda caerulescens (Linnaeus, 1758). Orthoptera and their ecology [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б в г Baur, Bruno; Thommen, G. Heinrich; Coray, Armin (2017). Dynamics of Reintroduced Populations ofOedipoda caerulescens(Orthoptera, Acrididae) over 21 Years. Journal of Insect Science. 17 (1): 10. doi:10.1093/jisesa/iew102. ISSN 1536-2442.(англ.)
- ↑ D. Rivnay (29 червня 2013). Field Crop Pests in the Near East. Springer Science & Business Media. с. 39. ISBN 978-94-017-1544-7.(англ.)
- ↑ Кобылка голубокрылая. Красная книга Москвы [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Rote Liste und Gesamtartenliste der Heuschrecken (Saltatoria) Bayerns, 2016 [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.](нім.)
Джерела ред.
- Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Б. М. Литвинова, М. Д. Євтушенка. — К.: Вища освіта, 2005. — 511 с., с. 26-27. ISBN 966-8081-40-4 [Архівовано 22 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Baur, Bruno; Thommen, G. Heinrich; Coray, Armin (2017). Dynamics of Reintroduced Populations ofOedipoda caerulescens(Orthoptera, Acrididae) over 21 Years. Journal of Insect Science. 17 (1): 10. doi:10.1093/jisesa/iew102. ISSN 1536-2442.(англ.)
- Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 89.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка)(рос.)