Кондратюк Олена Костянтинівна

українська депутатка

Оле́на Костянти́нівна Кондратю́к (нар. 17 листопада 1970, Львів, УРСР) — український політик, заступник Голови Верховної Ради України IX скликання, нардеп VI, VII, VIII і IX скликань від партії «Батьківщина». Секретар Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформполітики VIII скликання, Заступник члена делегації у Парламентській асамблеї ОБСЄ, Співголова Міжфракційного депутатського об'єднання «Рівні можливості». Колишній директор PR-агентства «Радник».[4]

Кондратюк Олена Костянтинівна
Фото ОК.jpeg
Народилася 17 листопада 1970(1970-11-17) (50 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка (1993)
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[3]
Партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
Нагороди
Орден княгині Ольги III ступеня
Україна Народний депутат України
6-го скликання
Реформи і порядок (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
ВО «Батьківщина» 4 грудня 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
ВО «Батьківщина» 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

ОсвітаРедагувати

1993 — закінчила Львівський університет ім. Франка. Має ступінь кандидата історичних наук. Займалася дослідженням громадських рухів в Україні.

Політична діяльністьРедагувати

З 2007 — народний депутат від Блоку Тимошенко. На виборах 2012 та 2014 років переобрана від партії «Батьківщина». Член Комітету ВРУ з питань свободи слова.

2012—2014 — заступник члена Делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

2007—2012 — заступник члена делегації в делегації в Парламентському вимірі Центральноєвропейської ініціативи.

Автор 91 законопроєкту: VIII скликання — 34 законопроєкти (5 з яких стали Законами), VII скликання — 28 (3 стали Законами), VI скликання — 29 (13 стали Законами)[джерело?].

Співавтор Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».[5] Згідно з цим законом, з 16 січня 2020 року вся реклама на телебаченні, радіо та в друкованих виданнях має бути виконана лише українською мовою.[6] Також закон зобов'язує усіх представників влади говорити українською та збільшує кількість української мови у ЗМІ.[7]

У грудні 2011 року виступила одним із засновників Міжфракційного депутатського об'єднання «Рівні можливості».

Кандидат у народні депутати від «Батьківщини» на парламентських виборах 2019 року, № 5 у списку[8]. За результатами виборів, обрана до Верховної Ради IX скликання.

У серпні 2019 року обрана заступницею Голови Верховної Ради України IX скликання.[9]

З 13 листопада 2020 року по 29 листопада 2020 року — виконувачка обов'язків Голови Верховної Ради України.[10][11]

КритикаРедагувати

Активний лобіст законопроєкту 3822-1 про квоти для україномовної пісні. Цей законопроєкт мав суттєво зменшити квоту для україномовної музики, а також звільняв від квот станції, що не можуть її виконати.[12][13]

Революція гідностіРедагувати

Учасниця Революції гідності. З перших днів перебувала на Майдані, надаючи організаційну та матеріальну допомогу майданівцям, брала участь у роботі штабу Майдану — координувала роботу прес- та інформаційного центрів штабу[джерело?].

НагородиРедагувати

  • Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя» (29 травня 2014; «Форт 9», № 100008, калібр 9 мм)[14].
  • Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[15]

Сім'яРедагувати

Чоловік — Олександр Богуцький, директор каналу ICTV, член правління інвестиційно-консалтингової компанії EastOne. Виховують доньку Юстину.[16][17]

ПриміткиРедагувати

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7033
  4. Елена Кондратюк - ФОКУС. ФОКУС. Процитовано 2018-11-14. 
  5. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-01-03. 
  6. В Україні з 16 січня вся реклама має бути лише українською – Нацрада. detector.media (uk). 2020-01-14. Процитовано 2021-01-03. 
  7. Міністри, чиновники та прокурори: Кремінь пояснив, хто буде складати іспит з мови. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2021-01-03. 
  8. Центральна виборча комісія
  9. Заступником Голови Верховної Ради України обрано Олену Кондратюк. 29 серпня 2019 р. 
  10. Разумков назвав виконувача обов'язків голови Ради. 16 листопада 2020 р. 
  11. Разумков одужав від коронавірусу. 30 листопада 2020 р. 
  12. Радиогруппа ТАВР MEDIA. www.tavrmedia.ua (uk-UA). Процитовано 2018-11-14. 
  13. Як автори законопроектів про квоти на пісні українською мовою шукали і знайшли компроміс. detector.media (uk). Процитовано 2018-11-14. 
  14. Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів // Роман Романюк, Марія Жартовська, Українська правда, 13 січня 2017 р.
  15. Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2021-08-25. 
  16. Кондратюк Елена Константиновна // Лівий берег
  17. Кондратюк Елена // ЛІГА.net

ПосиланняРедагувати