Конденсаційна електростанція

Запит «ДРЕС» перенаправляє сюди; про громаду в Німеччині див. Дрес.

Конденсаці́йна електростанція (КЕС) — теплова електростанція, що виробляє лише електроенергію. Свою назву цей тип електростанцій отримав завдяки особливостям принципу роботи — теплова паротурбінна електростанція, де рух електричному генератору надає конденсаційна турбіна. Історично отримала назву «ДРЕС» — державна районна електростанція^[1]. З плином часу термін «ДРЕС» утратив своє первісне значення («районна») й у сучасному розумінні означає, як правило, КЕС великої потужності (тисячі МВт), що працює в об'єднаній енергосистемі нарівні з іншими великими електростанціями.

КЕС розрізняють за типом енергії, що відпускається (енергетичним призначенням).

Історія ред.

Першу ДРЕС — «Електропередача», нині ГРЕС-3 ім. Р. Классона, споруджено під Москвою в м. Електрогорську в 1912–14 рр. за ініціативою інженера Р. Классона^[ru]. Основне паливо — торф, потужність — 15 МВт. У 1920-х рр. планом ДЕЕЛРО передбачалося будівництво декількох теплових електростанцій, серед яких найвідоміші Каширська ДРЕС^[ru] і Шатурська ДРЕС^[ru].

Принцип роботи ред.

Схема вугільної конденсаційної електростанції: 1 — градирня; 2 — циркуляційна помпа; 3 — лінія електропередачі; 4 — трансформатор; 5 — турбогенератор; 6 — циліндр низького тиску парової турбіни; 7 — конденсатна помпа; 8 — поверхневий конденсатор; 9 — циліндр середнього тиску парової турбіни; 10 — стопорний хлипак; 11 — циліндр високого тиску парової турбіни; 12 — деаератор; 13 — регенеративний підігрівач; 14 — транспортер палива; 15 — бункер вугілля; 16 — вугільний млин; 17 — барабан топки; 18 — система шлаковидалення; 19 — пароперегрівач; 20 — дуйний вентилятор; 21 — проміжний пароперегрівач; 22 — повітрозабірник; 23 — економайзер; 24 — рекуператор; 25 — фільтр; 26 — димосмок; 27 — димова труба; 28 — живильна помпа.

На КЕС тепло, яке отримали спалюванням палива, передається у парогенератори водяної пари, яка потрапляє до конденсаційної турбіни. Внутрішня енергія пари перетворюється в турбіні у механічну енергію, а потім електричним генератором в електричний струм. Відпрацьована пара відводиться у конденсатор, звідки конденсат пари насоси перепомповують знов у парогенератор. У 50–70-х рр. XX ст. в електроенергетиці з'явилось електроенергетичне устаткування з газовою турбіною.

Вплив на довкілля ред.

Вплив на атмосферу ред.

Під час спалювання палива споживається велика кількість кисню, викидається в повітря значна кількість продуктів горіння: летка зола, оксиди карбону, сульфуру та нітрогену, які мають велику хімічну активність, радіоактивні елементи, які містяться у власне паливі. Також виділяється значна кількість важких металів, зокрема ртуть і свинець.

Вплив на гідросферу ред.

Перш за все, скидання води з конденсаторів турбін, а також промислові стоки.

Вплив на літосферу ред.

Щоб захоронити великі маси золи, потрібно багато місця. Ці забруднення знижуються за використання золи та шлаків як будівельних матеріалів.

Примітки ред.

↑ ГРЭС // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Література ред.

Конденсаційна електростанція / М. О. Сябер // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Режим доступу : https://esu.com.ua/article-4684

Це незавершена стаття з енергетики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ГРЭС // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

[1]