Голубівка (селище)
Голубівка (в минулому — Комісарівка) — селище в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
селище Голубівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Алчевський район |
Громада | Алчевська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44020010090043107 |
Основні дані | |
Засновано | перша половина XIX |
Статус | із 1963 року |
Площа | 2,62 км² |
Населення | ▼1785 (01.01.2011)[1] |
Густота | 681 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 94325 |
Телефонний код | +380 6441 |
Географічні координати | 48°23′16″ пн. ш. 38°31′50″ сх. д. / 48.38778° пн. ш. 38.53056° сх. д.Координати: 48°23′16″ пн. ш. 38°31′50″ сх. д. / 48.38778° пн. ш. 38.53056° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 294 м |
Водойма | р. Лозова
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Баронська |
До станції: | 2 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 67 км |
- автошляхами: | 70 км |
Селищна влада | |
Адреса | 94325, смт Комісарівка, кв. Молодіжний, 1 |
Карта | |
Історія
ред.За даними на 1859 рік у власницькому селі Голубівка Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 642 особи (310 чоловіків та 332 жінки), налічувалось 117 дворових господарств[2].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Комісарівка (Голубівка) Оленівської волості, мешкало 415 осіб, налічувалось 64 двори, існувала лавка[3].
На початок 1908 рік населення зросло до 620 осіб (324 чоловічої статі та 296 — жіночої), 104 дворових господарства[4].
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 37 людей[5].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Алчевської міської громади[6].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перевальського району увійшло до складу Алчевського району[7].
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав повернення селу історичної назви Голубівка[8]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.
Новітня історія
ред.28 серпня 2014-го біля Комісарівки військовики зробили коридор для вивезення поранених бійців Нацгвардії. Події розвивалися відповідно до складеного плану, однак в останню мить терористи почали обстріл з гранатометів. Сержант Олег Школьний йшов останнім, прикриваючи групу, смертельно поранений осколком у голову. Співслужбовці солдата 42-го БТРО Ігоря Кузіна бачили, як він загинув у бою — в нього влучила міна, потім загорівся боєкомплект.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 1407 | 56.15% |
українська | 1087 | 43.37% |
білоруська | 5 | 0.20% |
румунська | 3 | 0.12% |
вірменська | 2 | 0.08% |
польська | 1 | 0.04% |
болгарська | 1 | 0.04% |
Усього | 2506 | 100% |
Постаті
ред.- Довгаль Анатолій Олександрович (1959—2017) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2354) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 357 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
Джерела
ред.- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- Погода в селищі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |