Комісарівка (Кам'янський район)

Коміса́рівка — старовинне козацьке село в Україні, у Вишнівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. В минулому — центр Комісарівської волості та Комісарівської сільської ради.

село Комісарівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Громада Вишнівська селищна громада
Рада Вишнівська селищна рада
Облікова картка Комісарівка 
Основні дані
Населення 967
Поштовий індекс 52142
Телефонний код +380 5651
Географічні дані
Географічні координати 48°27′44″ пн. ш. 33°47′34″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
111 м
Водойми річки: Комісарівка, Балка Жовта
Найближча залізнична станція Касинівка
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Карта
Комісарівка. Карта розташування: Україна
Комісарівка
Комісарівка
Комісарівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Комісарівка
Комісарівка
Мапа

Населення — 967 мешканців. Під час перепису населення 2001 року 905 мешканців села (93.6%) вказали українську мову рідною, 47 мешканців (4.9%) - російську, 8 мешканців (0.8%) - білоруську, 6 мешканців (0.6%) - вірменську, 1 мешканець (0.1%) - іншу.[1]

ГеографіяРедагувати

Село Комісарівка знаходиться на березі річки Комісарівка, у яку впадає річка Балка Жовта. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Чистопіль, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Лозуватка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

ІсторіяРедагувати

Засновником Комісарівки є запорожський полковник Григорій Попович, а осадчим був призначений Панас Таран.

У 18 сторіччі входило до Кодацької паланки Війська Запорожського. В архівних документах того часу значиться, як «запорожская слобода Комисарка».

1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку (на 1763 рік у складі 6 роти).

Після 1765 року Комисарівка стала центром Комисарівської паланки Запорозької Січі.[2]

1824 року побудовано коштом сільської громади побудовано кам'яну Свято-Успенську церкву[3].

За даними на 1859 рік в селі було 640 дворів, у яких мешкало 3973 особи, існували 2 православні церкви, відбувалось 3 ярмарки на рік[4].

Станом на 1886 рік населення збільшилось до 3899 осіб, налічувалось 893 дворових господарства, працювала церква православна та єврейський молитовний будинок, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по неділях[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7578 осіб (3769 чоловічої статі та 3809 — жіночої), з яких всі — православної віри[6].

1908 року населення зросло до 10455 осіб (5789 чоловіків та 4666 жінки), налічувалось 1476 дворових господарств[7].

ЕкономікаРедагувати

  • ТОВ «Комісарівка».

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Будинок культури.

ПерсоналіїРедагувати

Барабаш Яків Прокопович - (1897–1921) – народився у Друженадеждівкці, присілку Комісарівки, учасник українського повстанського руху (1919–1920 рр.), старшина загонів отамана Малашко[8],

Польовий Ренат (1927) - науковець і практик скловиробництва, учасник українського правозахисного руху, автор книг.

9 квітня 1877 року тут народився святий Миколай (в миру — Феодосій Могилевський), учасник Всеукраїнського церковного собору (1918), митрополит Алма-Атинській і Казахстанський, прославлений в лику святих Собором РПЦ.

ПриміткиРедагувати

  1. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  2. Макидонов, А. В. (2011). Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. Запоріжжя: Просвіта. с. с. 4. с. 338 с. ISBN 978-966-653-285-8. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021. 
  3. Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 418)
  4. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1181) (рос. дореф.)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
  7. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  8. Атаман Малашко Ч.4/5 Год 1920 (январь-6 марта)| Красная оккупация | Трудный Выбор 🤔 | Начало конца (uk-UA). Процитовано 4 лютого 2023. 

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Коміса́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.723