Комісарівка (П'ятихатський район)

село Комісарівка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район/міськрада	П'ятихатський
Рада/громада	Комісарівська сільська рада
Код КОАТУУ	1224582001
Облікова картка	Комісарівка
Основні дані
Населення	967
Поштовий індекс	52142
Телефонний код	+380 5651
Географічні дані
Географічні координати	48°27′44″ пн. ш. 33°47′34″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	111 м
Водойми	річки: Комісарівка, Балка Жовта
Відстань до; районного центру	11 км
Найближча залізнична станція	Касинівка
Відстань до; залізничної станції	6 км
Місцева влада
Адреса ради	52142, с. Комісарівка, вул. Чапаєва[джерело?], 34; тел. 6-00-47
Сільський голова	Куценко Тетяна Дмитрівна
Карта
	Комісарівка
	Комісарівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комісарівка.

Коміса́рівка — старовинне козацьке село в Україні, в П'ятихатському районі Дніпропетровської області. В минулому — центр Комісарівської волості.

Орган місцевого самоврядування — Комісарівська сільська рада. Населення — 967 мешканців.

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Комісарівка знаходиться на березі річки Комісарівка, у яку впадає річка Балка Жовта. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Чистопіль, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Лозуватка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

Історичні відомостіРедагувати

Засновником Комісарівки є запорожський полковник Григорій Попович, а осадчим був призначений Панас Таран.

У 18 сторіччі входило до Кодацької паланки Війська Запорожського. В архівних документах того часу значиться, як «запорожская слобода Комисарка».

1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку (на 1763 рік у складі 6 роти).

1824 року побудовано коштом сільської громади побудовано кам'яну Свято-Успенську церкву^[1].

За даними на 1859 рік в селі було 640 дворів, в яких мешкало 3973 особи, існували 2 православні церкви, відбувалось 3 ярмарки на рік^[2].

Станом на 1886 рік населення збільшилось до 3899 осіб, налічувалось 893 дворових господарства, працювала церква православна та єврейський молитовний будинок, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по неділях^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7578 осіб (3769 чоловічої статі та 3809 — жіночої), з яких всі — православної віри^[4].

1908 року населення зросло до 10455 осіб (5789 чоловіків та 4666 жінки), налічувалось 1476 дворових господарств^[5].

ЕкономікаРедагувати

ТОВ «Комісарівка».

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

Школа.
Дитячий садочок.
Фельдшерсько-акушерський пункт.
Будинок культури.

ПерсоналіїРедагувати

9 квітня 1877 року тут народився святий Микола Казахстанський (в миру — Феодосій Могилевський), учасник Всеукраїнського церковного собору (1918), прославлений в лику святих Собором РПЦ.

ПриміткиРедагувати

↑ Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 418)
↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1181) (рос. дореф.)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
↑ Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)

ДжерелаРедагувати

Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 634
Погода в селі Комісарівка
Эварницкій Д. И. Источники для исторіи Запорожскихь козаковь. Том ІІ., Владимирь, 1908.

Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[1] Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 418)

[2] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1181) (рос. дореф.)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)

[5] Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]