Комісарівка (Кам'янський район)
Коміса́рівка — старовинне козацьке село в Україні, у Вишнівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. В минулому — центр Комісарівської волості та Комісарівської сільської ради.
| село Комісарівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янський район |
| Громада | Вишнівська селищна громада |
| Рада | Вишнівська селищна рада |
| Облікова картка | Комісарівка |
| Основні дані | |
| Населення | 967 |
| Поштовий індекс | 52142 |
| Телефонний код | +380 5651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°27′44″ пн. ш. 33°47′34″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
111 м |
| Водойми | річки: Комісарівка, Балка Жовта |
| Найближча залізнична станція | Касинівка |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Комісарівка | |
 Комісарівка | |
| Мапа | |
| |
Населення — 967 мешканців. Під час перепису населення 2001 року 905 мешканців села (93.6%) вказали українську мову рідною, 47 мешканців (4.9%) - російську, 8 мешканців (0.8%) - білоруську, 6 мешканців (0.6%) - вірменську, 1 мешканець (0.1%) - іншу.[1]
ГеографіяРедагувати
Село Комісарівка знаходиться на березі річки Комісарівка, у яку впадає річка Балка Жовта. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Чистопіль, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Лозуватка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.
ІсторіяРедагувати
Засновником Комісарівки є запорожський полковник Григорій Попович, а осадчим був призначений Панас Таран.
У 18 сторіччі входило до Кодацької паланки Війська Запорожського. В архівних документах того часу значиться, як «запорожская слобода Комисарка».
1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку (на 1763 рік у складі 6 роти).
Після 1765 року Комисарівка стала центром Комисарівської паланки Запорозької Січі.[2]
1824 року побудовано коштом сільської громади побудовано кам'яну Свято-Успенську церкву[3].
За даними на 1859 рік в селі було 640 дворів, у яких мешкало 3973 особи, існували 2 православні церкви, відбувалось 3 ярмарки на рік[4].
Станом на 1886 рік населення збільшилось до 3899 осіб, налічувалось 893 дворових господарства, працювала церква православна та єврейський молитовний будинок, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по неділях[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7578 осіб (3769 чоловічої статі та 3809 — жіночої), з яких всі — православної віри[6].
1908 року населення зросло до 10455 осіб (5789 чоловіків та 4666 жінки), налічувалось 1476 дворових господарств[7].
ЕкономікаРедагувати
- ТОВ «Комісарівка».
Об'єкти соціальної сфериРедагувати
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Будинок культури.
ПерсоналіїРедагувати
Барабаш Яків Прокопович - (1897–1921) – народився у Друженадеждівкці, присілку Комісарівки, учасник українського повстанського руху (1919–1920 рр.), старшина загонів отамана Малашко[8],
Польовий Ренат (1927) - науковець і практик скловиробництва, учасник українського правозахисного руху, автор книг.
9 квітня 1877 року тут народився святий Миколай (в миру — Феодосій Могилевський), учасник Всеукраїнського церковного собору (1918), митрополит Алма-Атинській і Казахстанський, прославлений в лику святих Собором РПЦ.
ПриміткиРедагувати
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ Макидонов, А. В. (2011). Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. Запоріжжя: Просвіта. с. с. 4. с. 338 с. ISBN 978-966-653-285-8. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- ↑ Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 418)
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1181) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
- ↑ Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
- ↑ Атаман Малашко Ч.4/5 Год 1920 (январь-6 марта)| Красная оккупация | Трудный Выбор 🤔 | Начало конца (uk-UA). Процитовано 4 лютого 2023.
ДжерелаРедагувати
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 634
- Погода в селі Комісарівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Эварницкій Д. И. Источники для исторіи Запорожскихь козаковь. Том ІІ., Владимирь, 1908.
ЛітератураРедагувати
- Коміса́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.723
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |