Комуністична партія Іспанії

Комуністична партія Іспанії (ісп. Partido Comunista de Españа) — третя за розміром політична партія Іспанії. Є провідною силою в коаліції Об'єднані ліві.

Комуністична партія Іспанії

Partido Comunista de España
КраїнаІспанія Іспанія
Голова партіїХосе Луїс Сентелья
Ген. секретарEnrique Santiagod
ЗасновникJules Humbert-Drozd
Дата заснування14 липня 1921
Штаб-квартираC/Olimpo, 35 28043 Мадрид
ІдеологіяКомунізм, соціалізм, марксизм
Молодіжна організаціяCommunist Youth Union of Spaind
Членство в міжнародних організаціяхПартія європейських лівих, Комуністичний інтернаціонал
Кількість членів 35 000
Друкований органMundo Obrero
Офіційний сайтpce.es

Історія

ред.

Партію було створено за після Жовтневого перевороту в Росії. У березні 1922 року в Севільї відбувся 1-й з'їзд партії, що ухвалив політику єдиного фронту з членами Загального союзу трудящих та анархістами. В той час комуністи й анархо-синдикалісти тісно співпрацювали в революційно-синдикалістському професійному об'єднанні Національна конфедерація праці.

Після встановлення у вересні 1923 року військової диктатури генерала Прімо де Рівери Компартія була змушена піти у підпілля. В листопаді 1925 року партія об'єднала зусилля з каталонським сепаратистським рухом «Estat Català», маючи намір втілити революційну програму, що передбачала створення революційного комітету з представників опозиційних партій та збройне повстання в Мадриді. Подальші дії включали повалення режиму Прімо де Рівери, ліквідацію монархії, перетворення Іспанії на федеративну народну республіку, визнання незалежності Каталонії, Країни Басків і Марокко, повну свободу зібрань, експропріацію великих землевласників і розподіл землі серед селян, започаткування робітничих рад у промисловості. Однак той план так і не було втілено. В той же час, окрім політичних репресій, Компартія мала внутрішні суперечки між іспанськими прибічниками Сталіна, Троцького й Бухаріна.

Після повалення монархії 14 квітня 1931 року КПІ вийшла з підпілля, взявши активну участь у подіях Іспанської революції та невдовзі ставши однією з найбільш помітних політичних сил країни.

За часів Громадянської війни 1936—1939 років Компартія була головним організатором опору франкістському військовому заколоту, який підтримали фашистські режими Німеччини й Італії. КПІ відіграла важливу роль у залученні інтербригад.

Під час Другої світової війни 1939—1945 років Комуністична партія Іспанії прагнула не допустити вступу Іспанії в війну на боці гітлерівської Німеччини, сприяла партизанському руху, що розгорнувся в країні макі. Після завершення війни партія поєднувала легальні й нелегальні форми боротьби, відмовившись від партизанських дій.

Після смерті Франсіско Франко Компартію було легалізовано. Вона взяла участь у виборах 1977 року, виборовши 3 місця.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну зайняла проросійську позицію, звинувачуючи «український режим» у «переслідуванні комуністів»[1].

Генеральні секретарі

ред.
 
Франсіско Фрутос, генеральний секретар КПІ у 1998—2009 роках

Примітки

ред.

Посилання

ред.