Відкрити головне меню
Apple Mouse
Типова дротова мишка з 2 кнопками та коліщатком прокрутки, від компанії Microsoft.

Миша (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв введення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.

Іншими різновидами маніпуляторів, що відтворюють рухи руки, є трекбол і графічний планшет.

Принцип діїРедагувати

Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру. Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).

У доповнення до датчика переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час.

Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила.

ІсторіяРедагувати

 
Комп'ютерна мишка Дугласа Енгельбарта.

Перша «миша» була сконструйована 1964 року руками аспіранта Білла Інгліша[en] та Роберта Тейлора під керівництвом власне винахідника і батька самої концепції Дугласа Карла Енгельбарта у англ. Augmentation Research Center Стенфордського дослідного інституту (англ. Stanford Research Institute) у Менло-Парку, Каліфорнія. Пізніше Джеф Руліфсон (англ. Jeff Rulifson) покращив конструкцію і розробив програмне забезпечення. 9 грудня 1968 Дуглас Енгельбарт вперше продемонстрував свій винахід на комп'ютерній виставці Fall Joint в Сан-Франциско. Першу мишку доктора Енгельбарта було зроблено з дерева, і в ній була лише одна кнопка. Однак ідея нового способу оброблювання текстових файлів, можливість виділити, скопіювати й вставити частини тексту за допомогою однієї руки лягла в основу багатьох сучасних технологій. Патент на нову мишку був отриманий 17 листопада 1970.

Доктор Енгельбарт отримав від роботодавців $10 тисяч гонорару за свій винахід (вклав їх як перший внесок за власний заміський будиночок). Майже через 30 років, 10 квітня 1997 Дуглас Енгельбарт отримав у Музеї американської історії Смітсонівського інституту у Вашингтоні Премію Лемельсона від Массачусетського технологічного інституту[1]. 1 грудня 2000 нагороджений Медаллю технологій.

Серійне виробництво розпочалося 1981 року, коли кнопку замінили на кульковий привід — коліщатко.

Першим комп'ютером, в комплект якого входила мишка, був міні-комп'ютер Xerox 8010 Star Information System, представлений 1981 року. Мишка фірми «Xerox» мала три кнопки і коштувала $400 (відповідно $900 у цінах 2007 року з урахуванням інфляції). 1983 року фірма Apple випустила власну модель миші для комп'ютера «Lisa», котра мала одну кнопку, вартість якої вдалося зменшити до $25. Широку популярність мишка здобула завдяки використанню в комп'ютерах «Apple Macintosh» і пізніше в ОС «Windows» для IBM PC. «Microsoft» ввела підтримку маніпулятора в IBM PC ще 1983 року, проте пізніше, ніж «Apple», звернула увагу на можливості під час роботи з віконним інтерфейсом.

Першу у світі оптичну мишку випустила 1982 року фірма «Mouse Systems», однак її оптика потребувала спеціального розкресленого планшета, що позначилося на її вартості — $100.

КласифікаціяРедагувати

 
Схема будови комп'ютерної механічної, дротової миші:
1. Вектор обертання кульки миші
2. Обертання по осям X і Y згідно із рухом кульки
3. Обертання диска згідно із обертанням осей
4. Інфрачервоні світлодіоди просвічують через отвори в дисках
5. Датчики заміряють швидкість обертання шляхом замірів світлових імпульсів.
 
Внутрішня будова механічного маніпулятора.
 
Оптичний сенсор.

За кількістю кнопок

  • одно-, дво-, три- і багатокнопкові миші

За механізмом керування курсором:

  • механічна — всередині миші вільно розташована кулька, котра дотикається до поверхні, на якій розташована мишка, рух змушує кульку обертатися у відповідний бік, які передаються на два перпендикулярно розташовані валики, оберти яких і перетворюються оптичними сенсорами у сигнали комп'ютера;  : відносна простота і дешевизна.
     : чутливість до забруднення, люфт механічних частин.
  • оптична— мишу оснащено освітлювачем (лазером) і примітивною «камерою», котра і фіксує (приблизно 1000 разів у секунду) рухи миші по поверхні та обчислює їх своїм власним процесором.
     : нечутливість до забруднення, робота на багатьох поверхнях, відсутність механічних деталей.
     : складність виготовлення, висока ціна.

За принципом обміну даних з комп'ютером:

  • дротова (кабельна) — сигнали комп'ютеру передаються за допомогою дротів.
    •   COM порт. Застаріле повільне з'єднання, без гарячого підключення, з обов'язковою ручною установкою драйверів
    •   PS/2-порт. Сучасніше. Гарячого підключення немає, драйвери ставити треба, зате за допомогою PS/2 Rate можна змінювати частоту опитування миші.
    •   USB-порт. Найсучасніший і швидкий порт. З гарячим підключенням, автоматичною установкою, стандартно велика частота опитування порту.
  • бездротова (радіомишка) — така мишка складається з двох частин: безпосередньо маніпулятора, з вбудованим пристроєм передачі радіосигналів, і пристрою для приймання радіосигналів, який під'єднаний до комп'ютера. Сучасні радіомиші використовують для зв'язку технологію Bluetooth, що дає змогу позбавитися від приймального пристрою, оскільки деякі комп'ютери вже оснащені Bluetooth-адаптером. Дуже надійний вид з'єднання, не вимагає візуального контакту, малочутливий до перешкод.
    Інфрачервоний порт. Працює тільки за умови прямої видимості на відстані не більше 2 метрів, чутлива до перешкод у вигляді світла.

Інші види зазвичай змішані, наприклад: провідні оптичні, радіомеханічні, ІЧ-оптичні на акумуляторах.

Декларування відповідності безпровідних мишейРедагувати

Для постачання в країни ЄС безпровідних мишей виробник або імпортер подають Декларацію про відповідність, в якій зазначають відповідність.

Директивам RoHS (2011/65/EU), EMC (2004/108/EC), Low Voltage (2006/95/EC), R&TTE (1999/5/EC)

Стандартам EN 300 328 (V1.7.1), EN 301489-1 (V1.9.2), EN 301489-17 (V2.2.1), EN 61000-4-2 (2009), EN 61000-4-3 (2006+ A1:2008+ A2:2010), EN 62479 (2010), EN 60950-1-4-3 (2006+ A11:2009+ A1:2010+ A12:2011).

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Це найбільша премія у США (її грошовий еквівалент становить $500 000) присуджується за «видатні досягнення» в галузі нових технологій.

ПосиланняРедагувати