Комендантський палац (Кам'янець-Подільський)
Комендантський палац[1] (також палац губернатора, палац Яна де Вітте) — колишня резиденція очільників Подільської губернії. Перебудована на початку XIX століття з палацу коменданта Кам'янецької фортеці Яна де Вітте. Зруйнована у пожежі 1920 року, не відбудовувалася. Палац розташовувався у південно-східному куті Губернаторської площі (сучасна площа Вірменський ринок)[2], між Комендантським провулком і Вірменською вулицею, на місці будинку № 10. З боку Вірменської вулиці збереглася східна ділянка кам'яної огорожі палацу, яка має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
| Комендантський палац | |
|---|---|
 | |
| 48°40′22″ пн. ш. 26°34′23″ сх. д. / 48.6728333333607779° пн. ш. 26.57313888891678033° сх. д.Координати: 48°40′22″ пн. ш. 26°34′23″ сх. д. / 48.6728333333607779° пн. ш. 26.57313888891678033° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Кам'янець-Подільський |
| Адреса | пл. Вірменський ринок, № 10 |
| Тип | будівля |
| Автор проєкту | Ян де Вітте |
| Початок будівництва | 1770 |
| Побудовано | 1770 |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
| Стан | зруйнована |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Ймовірне зображення палацу Яна де Вітте |
|
|
План садиби де Вітте. 1808 рік |
|
|
Губернаторський палац на початку XX століття |
Історія ред.
Ділянка, де стояв Комендантський палац, була забудована вірменськими будинками ще у XVII столітті[3]. У 1770 році тогочасний комендант Кам'янецької фортеці Ян де Вітте звів у Кам'янці-Подільському за власними проектами низку військових, адміністративних і житлових споруд, серед яких був і палац коменданта на площі Вірменський ринок[4][1].
У садибі первісно було дві будівлі, головний будинок розташовувався на сході ділянки, на розі з вулицею Вірменською. Палац був одноповерховий, із високим першим поверхом і мансардою, асиметричний у плануванні. В його архітектурному рішенні гармонійно поєднувалися елементи стилів ренесанс і бароко. Головний фасад — восьмивіконний, несиметричний; центральний ризаліт ділив його на три частини, у правій з яких розташовувався вхідний портал із круглим світликом. Центральний ризаліт мав три вікна і прикрашений пілястрами тосканського ордеру в простінках і на кутах. Ризаліт завершувався бароковим карнизом і масивним аттиком із скульптурною композицією, яка містила зображення гармати і ядер. Фасад завершувався високим мансардним дахом із перехватом і високими вікнами[5].
Поряд розташовувався двоповерховий будинок більш скромної архітектури. Фасад був шестиосьовий, із широкими простінками вікон, головний акцент робив масивний арковий портал із парами колон тосканського ордеру, що розташовувався в центральній частині фасаду. Вікна першого поверху були оздоблені сандриками. Дах був також мансардного типу, із перехватом[5].
У 1802 році син Яна де Вітте, Юзеф де Вітте, продав садибу імперському урядові за 10 тисяч рублів сріблом[1][6]. Обидві будинки об'єднали в один двоповерховий, фасад якого прикрасили двома класицистичними масивними чотириколонними портиками із колоннами іонічного ордеру (на початок XX століття лишився лише один з них[5]). Перебудований палац став резиденцією подільського губернатора[6].
Склепінчастою аркою, що розташовувалася над Комендантським провулком, палац з'єднувався з будівлею колишньої вірменської ратуші, де перебувала губернська канцелярія[6].
У січні 1920 року губернаторський палац згорів. На його місці пізніше звели будівлю пожежної частини[6].
Примітки ред.
- ↑ а б в Топонімічний словник, 2014, с. 72.
- ↑ Будзей, 2005, с. 41.
- ↑ Kamieniec Podolski, 2005, с. 239.
- ↑ Петров, 2002, с. 150.
- ↑ а б в Пламеницька, 2012, с. 514.
- ↑ а б в г Будзей, 2005, с. 47.
Джерела ред.
- Будзей О. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Л. : Світ, 2005. — 272 с. — (Історичні місця України) — 3000 прим. — ISBN 966-603-274-0.
- Петров М. Б. Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця XVII-XVIII ст. (Історіографія. Джерела) / Наук. ред. І. С. Винокур. — Кам'янець-Подільський : «Абетка-НОВА», 2002. — 384 с. — ISBN 966-7988-99-6.
- Прокопчук В. С., Старенький І. О. Топонімічний словник Кам'янця-Подільського. — ПП Зволейко Д.Г. — Кам'янець-Подільський, 2014. — 192 с. — ISBN 978-617-620-119-9.
- Пламеницька О. Місто-фортеця у ранньомодерний час // Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець. — Кам'янець-Подільський : Абетка, 2012. — С. 672. — ISBN 978-617-539-118-1.
- Olga Plamienicka, Hanna Kiwilsza, Hałyna Osiatrova, Stanisława Papewska. Kamieniec Podolski. Przewodnik turystyczny. — Lwόw—Kamieniec Podolski : Centrum Europy, 2005. — 352 с. — 2000 прим. — ISBN 966-7022-46-3.(пол.)
Посилання ред.
- Палац Яна де Вітте. k-p.net.ua. 26 травня 2010 року. Архів оригіналу за 26 Лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018 року.