Комарівка (зупинний пункт)

зупинний пункт в Україні

Комарівка — зупинний пункт Південної залізниці на лінії Харків — Мерефа та на лінії Люботин — Мерефа, який розташований у м. Південне Харківського району Харківської області. Відкритий у 1910 році. У 1914 — початку 2000-х років Комарівка була станцією. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Комарівка
зупинний пункт
Розташування
Розташування м. Південне
Координати 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447Координати: 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447
Структура
Лінія(ї) ХарківМерефа
ЛюботинМерефа
Платформ 3
Тип платформ 2 бічні високі (на лінії Харків — Мерефа)
1 бічна низька (на лінії Люботин — Мерефа)
Колій 3:
2 на лінії Харків — Мерефа,
1 на лінії Люботин — Мерефа
Історія
Відкрито 1910 (на лінії Харків — Мерефа)[1]
Електрифіковано 1957 (на лінії Харків — Мерефа)
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код 441127
Код ЄМР (АСУЗТ) 441127
Код Експрес-3 2204207
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 19 км
Мерефа 6 км
Люботин 12 км
Мапа
Мапа

Зупинний пункт має дві територіальні локації на різних лініях, що відокремлені одна від одної на близько 1,5 км, зберігаючи єдину назву та залізничний код станції.

Зупинний пункт Комарівка на лінії Харків — Мерефа ред.

Зупинний пункт знаходиться на двоколійній лінії Харків — Мерефа між зупинними пунктами Південний та Артемівка. Найближчими станціями є Покотилівка (9 км) та Мерефа (6 км), а до станції Люботин — 12 км.[2][3]. До станції Харків-Пасажирський — 19 км[2][3].

На Комарівці зупиняються потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, а також Мерефи, Лозової, Змієва та Краснограда[4].

На зупинному пункті зупиняється 2 приміські потяги на добу (Огульці імені Олександра Пучка — Мерефа та Мерефа — Люботин[5])

Історія ред.

Зупинний пункт було створено у 1910 році.

У 1914 році між Південним та Комарівкою було збудовано обгінну колію з тупиком на станції Комарівка[6].

У 1957 році тоді станція була електрифікована постійним струмом під час електрифікації лінії Харків — Мерефа[7].

В довідниках 1960-х — 1970-х років Комарівка фігурує як станція[8][9][10]. Станом на 1978 рік лінія Люботин — Мерефа була електрифікована постійним струмом.[11] Відомо, що станом на 1990 рік Комарівка залишалась станцією[12]. Остання згадка про Комарівку як станцію датується 2004-м роком[13]. Водночас з 2006 року вона відома як зупинний пункт[14][15].

На теперішній час обгінну колію з тупиком демонтовано. Час цих дій точно не встановлено.

Зупинний пункт приписано до станції Покотилівка[16].

Поблизу зупинного пункту знаходиться база Південної залізниці.

Примітки ред.

  1. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 239. — 100 000 прим.(рос.)
  2. а б Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  3. а б Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  4. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Комаровка (Харьков — Мерефа). Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015. 
  5. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Комаровка (Люботин — Мерефа). Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015. 
  6. Неофициальный сайт города Пивденное. Исторические сведения о Пивденном — часть 14. [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  8. Південне // Історія міст і сіл Української РСР: В 26-ти тт. — Харківська область. — К., 1967. — С. 879.
  9. Південне // Українська радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 4 Лютого 2015. Процитовано 4 Лютого 2015. 
  10. Пивденное [Архівовано 13 січня 2014 у Wayback Machine.] // История городов и сел Украинской ССР: В 26-ти тт. — Харьковская область. — К., 1976. — С. 622. (рос.)
  11. История электрификации железных дорог СССР. 1976—1980 гг. [Архівовано 13 Липня 2012 у Archive.is] (рос.)
  12. Расписание движения пассажирских и пригородных поездов Харьковского узла на 1990—1991 гг. / Подгот. В. Д. Ковтун. — Х.: Транспорт, 1990. (рос.)
  13. Светлана Шекера. Помогите установить личность! [Архівовано 4 Лютого 2015 у Wayback Machine.] MediaPort. 30.10.2004. (рос.)
  14. Олег Столбецов. В Мерефу и Казачью Лопань — чаще. [Архівовано 4 Лютого 2015 у Wayback Machine.] Вечерний Харьков. 19.06.2006. (рос.)
  15. Служебное расписание пригородных поездов с 25 мая 2008 года / Южная железная дорога; Подгот. П. Г. Вакуленко. — Х., 2008. (рос.)
  16. Южная железная дорога. Покотиловка. [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.

Джерела ред.

  • А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 239. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]